Печерський районний суд м. Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою керівнику підрозділу НАБУ, якого підозрюють у пособництві РФ. Про це інформує Офіс генпрокурора у вівторок.
Запобіжний захід визначено без альтернативи внесення застави. Термін тримання під вартою – до 16 вересня.
За даними слідства, підозрюваний координуючи діяльність НАБУ в прифронтових областях, підтримував контакти з представниками економічного сектору рф. Він сприяв незаконному експорту технічної коноплі до республіки Дагестан, виступаючи посередником між російськими покупцями та своїм батьком-підприємцем, який організував нелегальне вирощування цієї продукції.
Відтак, вважають слідчі, підозрюваний забезпечував функціонування схеми незаконної торгівлі з державою-агресором, фактично допомагаючи у веденні господарської діяльності в інтересах РФ.
Також задокументовано зв’язки підозрюваного з колишнім народним депутатом Федором Христенком, який наразі переховується за кордоном, співпрацює із російськими спецслужбами і має вплив на окремих посадовців НАБУ.
Раніше стало відомо, що правоохоронці затримали за підозрою у веденні бізнесу в Росії одного із керівників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова.
Позначка: Зв’язок
-
Суд арештував керівника підрозділу НАБУ Магамедрасулова
-
Припинення зв’язків з РФ: УПЦ поставили вимогу
Українська православна церква (Московського патріархату) отримала припис від Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо усунення порушення законодавства про свободу совісті та релігійні організації, пов’язаних з ознаками її афілійованості з Російською православною церквою. Дослідження показали, що Київська митрополія УПЦ МП має ознаки залежності від РПЦ, хоча намагається дистанціюватися від своєї належності до Московського патріархату. Митрополиту Онуфрію доручено представити рішення про вихід УПЦ зі структури РПЦ і скасування положень статуту Російської православної церкви, що стосуються УПЦ. Також необхідно відкликати представників УПЦ з органів РПЦ та визнати недійсними рішення РПЦ щодо українських єпархій та керівників УПЦ. Митрополиту Онуфрію слід також публічно заявити про незгоду з участю в органах управління РПЦ та розірвати всі зв’язки між УПЦ і РПЦ.
-
Данія допоможе Україні із супутниковим зв’язком
У Данії оголосили про надання Україні супутникових послуг через Європейське агентство оборони. Це вперше, коли така допомога надається через EDA. Україна отримає доступ до безпечного супутникового зв’язку, що допоможе їй підтримувати оборонні зусилля проти російського вторгнення. Ця допомога включає постачання приймальних терміналів для встановлення зв’язку, який буде важливим для військових операцій. EDA сподівається, що інші країни ЄС також долучаться до надання подібної підтримки.
-
Росія побила світовий рекорд з інтернет-блокувань
У червні Росія встановила світовий антирекорд за кількістю інтернет-блокувань. За місяць зафіксовано 655 випадків відключення мережі різної інтенсивності. Про це інформує The Moscow Times у вівторок, 1 липня.
Цей показник більш ніж удвічі перевищує загальну кількість інтернет-шатдаунів у світі за весь 2024 рік – торік Access Now зафіксувала 296 таких випадків.
Аналітики зазначають, що ще у травні в Росії відбулося 69 блокувань, що вже вважалося критичним рівнем. У червні ситуація загострилася – щоденні відключення фіксувалися у десятках регіонів, подекуди зв’язку не було тижнями.
За оцінкою аналітиків, добові економічні втрати від таких обмежень сягають десятків мільярдів рублів. Блокування впливають не лише на розваги – ускладнюється виклик таксі, оплата в магазинах, логістика, обіг документів тощо.
Масове глушіння мобільного інтернету в РФ почалося навесні 2025 року на тлі частіших атак українських безпілотників.
І поки у Кремлі пояснюють, що відключення потрібні для протидії навігації дронів і передаванню ними розвідданих, окремі регіональні адміністрації визнають, що не всі блокування пов’язані з атаками БпЛА. Зокрема окремі рішення про обмеження ухвалюють силовики спільно з провайдерами після оцінки “оперативної ситуації”. -
В Ірані погрожують користувачам Starlink ударами батогом
Парламент Ірану проголосував за офіційну заборону на використання супутникового інтернету Starlink від компанії SpaceX. Про це повідомляє агентство ISNA.
Депутати запровадили покарання за використання, купівлю, продаж, імпорт, виробництво або поширення будь-яких засобів доступу до інтернету та комунікаційних пристроїв, які не пройшли внутрішню сертифікацію та “використовуються з наміром протидії системі”. До таких засобів, зокрема, належить і обладнання Starlink.
За порушення закону передбачені штрафи, удари батогом або позбавлення волі терміном до двох років.
Раніше іранська влада вже забороняла використання Starlink і запроваджувала жорсткі обмеження на ввезення обладнання. Втім, громадяни обходили ці обмеження, купуючи термінали нелегально та за завищеними цінами.
Як повідомляє агентство West Asia News Agency, за минулі два роки кількість користувачів значно зросла, і вже досягла 30 тисяч.
За оцінками аналітиків, на котрих посилається Jerusalem Post, нині в Ірані діють приблизно 20 тисяч терміналів Starlink. Кожен із них коштує на чорному ринку понад 2000 доларів – це майже у 20 разів перевищує середню місячну зарплату у країні.
У розпал 12-денної війни з Ізраїлем іранська влада запровадила “майже повне відключення інтернету по всій країні”, писало Bloomberg із посиланням на дані сервісу NetBlocks. У звіті від 22 червня зазначалося, що обмеження продовжуються.
15 червня Маск повідомив про активацію системи Starlink над Іраном. Утім, як зауважує Jerusalem Post, без наземного термінала цей сигнал не працює.
Тегеран звернувся до міжнародної спільноти з проханням допомогти відключити Starlink. У березні Рада з регулювання радіозв’язку, створена під егідою Міжнародного союзу електрозв’язку, заявила про “серйозну стурбованість повною відсутністю прогресу” в цьому питанні. У Раді наголосили, що в Ірані заборонено користуватись телекомунікаційними послугами, не схваленими національним урядом. -
Українцям блокуватимуть спам-дзвінки – Мінцифри
Мінцифра надала операторам інструменти для боротьби зі спам-викликами та навʼязливою рекламою. Згодом оператори блокуватимуть спам, рекламу та потенційно шахрайські дзвінки. Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у п’ятницю, 27 червня.
Зміни вводитимуть поступово, аби дати час операторам на технічні доопрацювання.
“Бізнес має укласти договір з оператором і зареєструвати номери, з яких може телефонувати. Якщо ні – виклики із цих номерів можуть бути заблоковані автоматично”, – зазначив міністр.
Федоров пояснив, що вже скоро оператор зможе блокувати номер за зверненням користувача в разі спам-дзвінка.
Також змінюються інші важливі правила:- В особистому кабінеті користувача ви зможете не лише переглянути всі свої витрати, а й вимкнути контент-послуги самостійно, без запиту до оператора.
- Відтепер швидкість інтернету має бути прописана в угоді. Якщо оператор обіцяє 100 Мбіт/с, а ви отримуєте 40 – це вже порушення договору. І якщо реальна швидкість нижча – можете подати скаргу до НКЕК або звернутися до суду.
- Підтримка для українців у зоні бойових дій. Користувачі не втратять зв’язку через несплату послуг, а їхні SIM-картки не блокуватимуть за несплату. До того ж під час першого входу в мережу надається безоплатний пакет зв’язку.
-
НАТО інвестувало €37 млн у супутниковий зв’язок для ЗСУ
НАТО виділило майже 37 млн євро на цифрові проєкти для Збройних Сил України, що допомогло покращити супутниковий зв’язок, бойове управління та інформаційні системи української армії. Ця підтримка включає постачання супутникових радіостанцій, трекерів, ноутбуків, принтерів та іншого обладнання. НАТО акцентує на важливості цифрової трансформації та використанні новітніх технологій, які допомагають зміцнити безпеку та ефективність української армії. Співпраця між НАТО та Україною включає різноманітні проекти та навчальні ініціативи, спрямовані на підвищення спроможностей та взаємодії між українськими та натовськими силами. Агенція НАТО зі зв’язку та інформації є важливим партнером для України у цьому процесі.
-
Франція інвестує понад €700 млн у конкурента Starlink
Франція вирішила виділити €717 мільйонів на розвиток супутникового оператора Eutelsat у Парижі, щоб зміцнити стратегічну автономію Європейського Союзу. Це стало відповіддю на жорстку позицію адміністрації Трампа щодо європейських союзників. Після цієї інвестиції французька держава збільшить свою частку в Eutelsat з 13,6% до 30%, у той час як британська зменшиться з 10,9% до близько 8%. Європейський Союз також підтримує своїх гравців у космічній галузі, надаючи їм шанс конкурувати на глобальному ринку.
-
В Ірані триває масштабне відключення інтернету
В Ірані станом на 19 червня триває масштабне відключення інтернету – доступ до мережі зник напередодні і досі не відновлений. Про це свідчать дані NetBlocks у четвер, 19 червня.
“За даними, Іран вже понад 12 годин без доступу до інтернету. Оскільки влада запровадила загальнонаціональне відключення Інтернету, посилаючись на ймовірне “зловживання” мережею Ізраїлем у військових цілях”, – мовиться у повідомленні ресурсу.
Відключення охоплює як мобільні, так і фіксовані мережі, значно обмежуючи іранцям доступ до інформації на тлі зростання напруженості в регіоні.
Як зазначає Associated Press, іранське державне телебачення закликало громадян видалити зі своїх смартфонів месенджер WhatsApp, звинувативши його у передачі даних до Ізраїлю.
У відповідь компанія Meta, якій належить WhatsApp, заперечила ці звинувачення.
Окремі повідомлення також свідчать про блокування месенджера Telegram – одного з найпопулярніших у країні. -
Росія планує витратити $57 млрд на аналог Starlink
Глава РФ Володимир Путін затвердив новий національний проєкт із розвитку космосу вартістю 4,4 трлн рублів (понад $57 млрд). Про це повідомив голова Роскосмосу Дмитро Баканов під час виступу в Раді Федерації РФ.
Проєкт розрахований до 2036 року, у межах якого планують вивести на орбіту майже 900 супутників для проекту Рассвет, який задуманий як аналог Starlink, а також ще понад 100 пристроїв дистанційного зондування Землі.
До програми включено і розробку багаторазової ракети Амур-СПГ, яка має працювати на метані. За словами Баканова, заплановано також модернізацію системи ГЛОНАСС і створення космічних систем управління дронами.
Попередній аналогічний проєкт Сфера анонсували в РФ ще у 2018 році, однак зупинили через санкції, втрату контрактів та нестачу космічної електроніки.
Попри амбітні плани, російська космічна галузь значно відстає від провідних держав. У 2024 році РФ здійснила лише 17 космічних запусків, тоді як США – 145, а Китай – 68. Це більш ніж у вісім разів менше, ніж у американців, за даними Payloadspace.
У межах нового проєкту Кремль планує до 2030 року вийти на 68 запусків щорічно, а до 2036 року перевищити радянський рекорд у понад 100 запусків на рік.
Раніше стало відомо, що Росія планує поділитися космічними технологіями з КНДР в обмін на надання Пхеньяном зброї та іншого обладнання Москві для підтримки її війни проти України.
У лютому 2022 році РФ запустила в космос ядерний супутник – ЗМІ