Зміна клімату – Лівий берег

Позначка: Зміна клімату

Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
“Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
Приклади короткострокових стрибків включають:
у Великій Британії подорожчання картоплі;
в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
у Китаї овочі подорожчали на 30%;
у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.

Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
“Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
“Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
“Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування

Половина населення Тувалу вирішила мігрувати в Австралію

Жителі острівної держави Тувалу в Тихому океані масово планують переїхати до Австралії через ризик затоплення. Про це напередодні повідомив телеканал NHK.
Вказано, що кількість охочих отримати автралійську візу вже перевищила 5 тисяч осіб, а це майже половина від усього населення Тувалу, яке становить близько 11 тисяч осіб. Тому уряд Австралії достроково завершив прийом звернень на 2026 рік.
Можливість еміграції з’явилася після підписання у 2023 році міжурядової угоди між Австралією і Тувалу про співпрацю в сфері безпеки та міграції. Даний документ передбачає квоту на 280 осіб щороку, яких обиратимуть випадковим чином у рамках лотереї серед охочих переїхати.
Ті, хто буде обраний у лотереї, отримають право на проживання в Австралії зі статусом, що дає змогу легально працювати, навчатися та користуватися системою охорони здоров’я. Остаточний список нових мешканців Австралії сформують до січня 2026 року.
Більшість території Тувалу – це п’ять атолів і чотири острови, що підносяться менш ніж на два метри над рівнем океану. ООН прогнозує, що до 2100 року 95% території Тувалу, включаючи столицю Фунафуті, можуть бути затоплені.

В Україні зафіксували багато “міні-смерчів”

На півдні України виникло кілька “міні-смерчів”, які були помічені практично одночасно. Відео цих вихорів було опубліковане в Telegram-каналі Курс Одеса. На записах видно, як кілька вихорів утворилися над полем. Деякі з них були досить масивними і видимими навіть на відстані. На щастя, про потерпілих чи завдані збитки не повідомляється. Синоптики попереджають, що влітку вихори можуть виникати через грозові фронти та нагрівання повітря. Ці природні явища стали частішими на Одещині та Миколаївщині.

В Європі внаслідок спеки померли понад 2000 людей

Внаслідок сильної спеки в 12 містах Європи померло близько 2300 людей. Про це 9 липня повідомляє Reuters із посиланням на дослідження Імперського коледжу Лондона та Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.

Дослідження охоплювало 10 днів, протягом яких великі частини Західної Європи постраждали від екстремальної спеки. У цей період температура в Іспанії перевищила 40 градусів за Цельсієм, а у Франції спалахнули лісові пожежі.

За оцінками, з 2300 людей, які загинули протягом цього періоду, 1500 смертей були пов’язані зі зміною клімату, яка посилила спеку.

“Зміна клімату зробила погоду значно спекотнішою, ніж вона була б без цього, що своєю чергою робить її набагато небезпечнішою”, – сказав дослідник Імперського коледжу Лондона, доктор Бен Кларк.

Дослідження охопило 12 міст, включно із Барселоною, Мадридом, Лондоном і Міланом, де, за словами вчених, зміна клімату підвищила температуру під час спекотної хвилі на 4 градуси за Цельсієм.
Нагадаємо, Західна Європа пережила найтепліший червень за всю історію спостережень. 28 червня в Іспанії зафіксували рекордну температуру 46 градусів за Цельсієм.

У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд

Західна Європа офіційно пережила найтепліший червень за всю історію метеоспостережень. Хвиля виняткової спеки охопила регіон і, за оцінками вчених, такі явища ставатимуть частішими та інтенсивнішими на тлі прогресуючих змін клімату. Про це інформує Financial Times у середу, 9 липня.
За підрахунками служби зі зміни кліматуCopernicus, середня температура у червні в Західній Європі становила 20,49°C, що на 2,81°C вище середнього значення за 1991-2020 роки. Зокрема, 30 червня середньодобова температура сягнула 24,9°C, що стало новим рекордом для цього місяця в регіоні. Це одна з найвищих середніх літніх температур, яку будь-коли фіксували в Західній Європі. Подібні значення раніше траплялися лише під час пікових хвиль спеки в липні та серпні.
Аномалії спостерігалися й у західній частині Середземномор’я: температура поверхні моря досягла 27°C, що на 3,7°C перевищує норму. Це найвищий середньодобовий показник для червня за весь час спостережень.
Попри те, що глобальна температура в червні була трохи нижчою, ніж торік – через прохолодніші зимові умови в Південній півкулі – середній температурний приріст за минулі 12 місяців залишався на рівні +1,55°C відносно доіндустріального періоду.
Науковці пояснюють, що Європа нагрівається швидше за інші регіони світу, зокрема через її географічну близькість до Арктики. Танення льодовиків відкриває темні поверхні, які активніше поглинають сонячне випромінювання, формуючи так званий ефект альбедо, що прискорює нагрівання.
За даними Copernicus, у червні у багатьох регіонах Європи температура за відчуттями сягала щонайменше 38°C. Цей показник враховує не лише температуру повітря, а й вологість, вітер, хмарність і рівень сонячної радіації.
Особливо складною ситуація була в Іспанії. Там у деяких регіонах зафіксували до 24 тропічних ночей – тобто таких, коли температура не опускалася нижче 20°C. Це на 18 ночей більше, ніж у середньому для червня. Вчені попереджають, що такі умови не дають організму достатньо часу для охолодження після денної спеки, що підвищує ризик теплових ударів і серцево-судинних ускладнень.
Глобально червень 2025 року став третім найспекотнішим у світовій історії спостережень. Температури були вищими за норму в США, північній Канаді, Центральній та Східній Азії, а також у Західній Антарктиді.
Водночас в окремих регіонах Індії, а також на півдні Південної Америки, зокрема в Аргентині та Чилі, червень видався аномально холодним – там фіксувалися рекордно низькі температури.
Деякі кліматологи дійшли висновку, що світ уже перебуває на етапі стійкого потепління на 1,5°C – саме ця межа вважається критичною для уникнення незворотних змін. Щоб стабілізувати ситуацію, викиди парникових газів мають бути різко скорочені.
Як зазначив професор кліматології з Університету Редінга Річард Аллан, “знакові хвилі спеки в Європі, а також недавні повені в Техасі й Китаї – це сигнал про загрозливу траєкторію, яку створює потепління. Екстремальні погодні явища триватимуть і посилюватимуться, поки викиди не будуть скорочені до рівня, що дозволить стабілізувати клімат”.

Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату

Європа переживає пекельне літо: масштабні лісові пожежі, рекордна спека, шторми та раптові повені охопили Португалію, Іспанію, Францію, Угорщину, Хорватію та Сербію. Фахівці пов’язують це з наслідками зміни клімату, пише видання Euronews.
У Португалії зафіксовано щонайменше 284 смерті від перегріву. У Франції та Хорватії – поранені та масштабні руйнування. В Угорщині та Сербії – стихія паралізувала інфраструктуру.
Наприкінці червня на материковій частині Португалії було зафіксовано найвищу температуру в історії – 46,6 градуса Цельсія. Генеральний директорат охорони здоров’я (DGS) країни повідомив, що “під час тривалої жари в Португалії зареєстровано 284 смерті”.
Понад 70% смертей, які сталися між 28 червня та початком липня, були серед людей віком понад 85 років. Існує потенційний ризик того, що це число може зрости ще більше. Нинішня спека триватиме щонайменше до середини тижня, вважають експерти.
Тим часом влада сусідньої Іспанії закрила на карантин понад 18 тисяч жителів північно-східної провінції Таррагона через продовження лісової пожежі.
У вівторок рано вранці було направлено підрозділ екстреної допомоги для допомоги понад 300 пожежникам, які працюють у цьому районі.
Франція також намагається загасити лісові пожежі. Щонайменше 10 людей – п’ятеро цивільних осіб та п’ятеро пожежників – отримали поранення внаслідок пожежі в південній префектурі Од, яка призвела до часткового перекриття автомагістралі A9.
У вівторок місцева влада повідомила, що в аеропорту Марселя рейси призупинено через лісову пожежу, яка вирує поблизу південного французького портового міста.
В Угорщині шторм у понеділок завдав величезної шкоди: вітер вирвав з корінням дерева, повалив лінії електропередач, паралізував залізничний рух і залишив 150 тисяч домогосподарств без електроенергії.
Вітер зніс дах будівлі Сегедського університету, а вежа церкви в Шапі обвалилася.
Град повалив дерева у Хорватії. У вівторок вранці сильний град повалив дерева та зривав дахи, коли обрушився на хорватський порт Спліт.
Водночас у сусідній Сербії вирували сотні пожеж після періоду надзвичайно посушливої погоди в деяких частинах Балканського регіону. Внаслідок них постраждало шестеро людей. Сербські пожежники боролися з понад 600 лісовими пожежами в понеділок. Принаймні три муніципалітети на півдні країни оголосили надзвичайний стан через пожежі.

Засуха на Херсонщині досягла критичного рівня

У третій декаді червня в Україні були великі відмінності в температурі, мало опадів у більшості областей і складності для сільського господарства. Температура у західних і південних областях була приблизно нормальною, але на заході було тепліше за звичайне. У північних, східних та північно-східних областях була холодна погода. Опади були обмеженими, особливо в північних областях. У більшості областей опадів було лише 20-40 % від норми, а в деяких областях було ще менше або зовсім сухо. Були також шквали, грози та град. Умови для росту ранніх культур були незрозумілі, а вологи було мало під пізніми культурами, що може вплинути на їх врожайність. Хоча ранні культури вже сформувалися і дефіцит вологи не сильно їм завадить. У південних областях ситуація була найбільш складною з-за сильної засухи. Також були проблеми з активним ростом теплолюбних культур через недостатню вологу й низький температурний фон. У західних областях умови для розвитку сільськогосподарських культур були сприятливі. Також було згадано про критичне маловоддя на річках через недостатні опади.

Темніючий океан: за 20 років зменшилася зона життя для морських організмів

П’ята частина світового океану стала темнішою за останні 20 років, що призвело до зменшення так званої фотичної зони – верхнього шару води, куди проникає достатньо світла для фотосинтезу. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Global Change Biology, повідомляє The Guardian.
Більшість морських організмів зосереджені саме в освітлених шарах океану – до 200 метрів глибини. Тут мікроскопічні водорості – фітопланктон – виконують ключову роль у виробленні кисню та формуванні харчових ланцюгів. Зменшення світла змушує живі істоти підніматися ближче до поверхні, що звужує простір їхнього існування.
“Морські організми використовують світло майже для всього: для полювання, розмноження, синхронізації репродуктивних циклів. Світло – це ключ до їхньої біології. Але зі зменшенням світла їм доводиться підніматися ближче до поверхні, простору стає менше, тож вони буквально стискаються у верхніх шарах води”, – пояснив біолог Томас Девіс.
Використовуючи супутникові дані, дослідники з’ясували: за два десятиліття фотична зона зменшилася на 50 метрів у 9% океану і на 100 метрів у 2,6%. Загальна потемніла площа становить 75 мільйонів квадратних кілометрів – це як Європа, Африка, Китай і Північна Америка разом узяті.
Науковці вважають, що до цього призвели глобальне потепління та зміни в океанічних течіях.
Професор Олівер Целінскі з Інституту досліджень Балтійського моря імені Лейбніца назвав ці зміни тривожними:
“Такі зміни можуть порушити морські харчові ланцюги, змінити ареали проживання видів та ослабити здатність океану підтримувати біорізноманіття і регулювати клімат. Особливо вразливими є прибережні моря, що найближчі до людської діяльності. Їхня стійкість критично важлива як для екосистем, так і для добробуту людей”, – зазначив науковець.