У ніч на 18 вересня у Києві та області сталися вибухи через атаку російських ударних дронів. Після обстрілів виникли пожежі, зокрема у Бориспільському та Бучанському районах. У Борисполі загорілися складські приміщення, в Бучі – приватний будинок. Рятівники працюють на місцях подій. Інформація про постраждалих поки що відсутня. Сили протиповітряної оборони знищили російські цілі, які атакували столицю. Ситуація стабілізувалася після того, як оголосили відбій тривоги. Також внаслідок атаки на автозаправну станцію біля Полтави постраждали чотири людини.
Позначка: Житло
-
“Видали заміж” померлу жінку: у Києві викрили квартирну аферу
У Києві виявили групу аферистів, які підробили свідоцтво про шлюб, щоб заволодіти квартирою померлої жінки. Після смерті жінки квартира мала перейти у власність громади, але зловмисники вирішили виготовити фальшивий документ і продати майно. Їх затримали під час угоди про продаж. Вони отримали підозру у шахрайстві та зараз знаходяться під вартою. За це їм загрожує від 5 до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Крім того, виявлено, що ці шахраї спеціалізувалися на продажу квартир самотнім людям у Києві.
-
Рієлтори проти орендарів: українці вимагають регуляції
На сучасному ринку нерухомості в Україні діяльність рієлторів не має чіткого законодавчого регулювання. Відсутність ліцензування та сертифікації рієлторів призводить до появи некваліфікованих посередників, які можуть шкодити клієнтам. Законопроєкт №3618 про рієлторську діяльність в Україні, який мав врегулювати цю сферу, був скасований через критику щодо монополізації ринку. У зв’язку з цим українці вимагають змін та врегулювання діяльності рієлторів. Петиція до президента вимагає обов’язкової реєстрації, сертифікації та захисту прав громадян у цій сфері. Уряд також розглядає можливість впровадження фінмоніторингу для боротьби з тіньовим ринком нерухомості, що дозволить посилити контроль за сплатою податків з орендних доходів.
-
Квартирне питання: як в Україні планують вирішити проблему черг на житло
Житлова політика в глухому куті Лише в Києві у квартирних чергах стоять майже 70 тис. родин, а кількість квартир, які люди отримують, коливається тут в межах 50-100 на рік. Загалом в Україні, за різними оцінками, щорічно видається 200-300 квартир, при тому що в чергах може бути набагато більше, ніж 600 тис. родин, тобто шанси отримати квартиру від держави майже нульові. “Проблема в тому, що це дані лише на 2015 рік, після чого Держстат скасував форму звітності по квартирній черзі, то ж суцільної державної статистики немає – від того й доводиться збирати мозаїку з місцевих джерел. Однак, якщо врахувати наскільки збільшилася кількість людей, які потребують поліпшення житлових умов через війну, лишається тільки уявляти реальні обсяги цієї черги”, – зауважила народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк. Для того, щоб змінити ситуацію, в парламенті зареєстрували законопроєкт № 12377 “Про основні засади житлової політики”.
У пояснювальній записці до нього йдеться про те, що необхідність прийняття такого документа зумовлена, насамперед, тим, що діюча редакція Житлового кодексу України, яка була розроблена в 1983 році та введена в дію на початку 1984-го, не відповідає соціально-економічному та політичному устрою держави, включаючи перехід України до ринкової економіки, і відображає принципи та положення, закладені за радянських часів.
У червні 1995 року постановою Верховної Ради була ухвалена Концепція державної житлової політики, проте євроінтеграційний курс України, закріплений в Конституції, зобов’язує узгодити законодавство й стандарти життя з європейськими зразками. Тому гостро постала необхідність реформування житлової політики та гармонізації норм законодавства з сучасними світовими нормами та стандартами.
Згідно зі статистичними даними станом на 1 січня 2015 року, 657 тис. сімей перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов в органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, що ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у ньому – Міноборони, СБУ, служби розвідки, Нацполіції, Нацгвардії та інші.
Тим часом в результаті реалізації впродовж декількох десятиліть Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, яка й нині продовжується, в Україні відсутні вільні квартири в комунальних житлових фондах соціального призначення та фондах житла для тимчасового проживання: 98% житлового фонду – це житло, яке перебуває у приватній власності, і тільки 1,5% – соціальне житло державної і комунальної власності. Водночас, згідно з експертними оцінками, 90% житла приватної власності передається в оренду, і цей ринок у тіні, проте соціально доступної оренди в країні не існує. Загалом житлова політика перебуває в глухому куті. І це – суттєва перепона для залучення підтримки міжнародних організацій та донорів для формування житлових фондів. Правила гри змінять Важко навіть уявити, коли держава за нинішніми правилами зможе покрити житлові потреби людей. “Крім того, ці черги чиновники можуть рухати вручну – за хабарі. Тому той, хто стоїть у черзі, наприклад, десятим, може в один момент стати сотим або тисячним”, – констатувала Шуляк. Для того, щоб українці, які потребують вирішення житлового питання, отримали свій шанс, парламент новим законопроєктом має намір змінити правила гри відповідно до сучасних умов. Для цього планують скасувати неефективний Житловий кодекс та запровадити низку інструментів, які, можливо, стануть дієвими. У законопроєкті, зокрема, йдеться про: – запуск одразу кількох фінансово-кредитних механізмів, щоб люди, дохід яких дозволяє, могли придбати житло у власність на пільгових умовах;
– запуск системи соціального та службового житла, яке надаватиметься в тимчасове користування на умовах пільгової оренди;
– соціальну оренду з правом викупу – орендуючи таке житло понад 10 років, у людини з’явиться можливість його викупити (орендні платежі йдуть у револьверний фонд, за кошти якого будується нове соціальне житло для тимчасового користування).
Варто уточнити, що службове житло, згідно новому проєкту закону, не підлягатиме приватизації та надаватиметься лише на період виконання службових обов’язків. Перелік категорій осіб, які матимуть право на таке житло, для Державного житлового фонду визначатиме Кабмін, а для місцевих – самі громади. Саме таким є механізм надання службового житла в користування у більшості країн Європи. В Європі нікого не дивує, що люди навіть після виходу на пенсію винаймають житло, в кращому випадку – соціальне, з меншою орендною платою, ніж у приватних господарів.
Винятком у нас будуть лише військові та ветерани. Вони продовжуватимуть отримувати у власність житло від держави – з Державного житлового фонду. “Зміна правил розподілу й користування службовим житлом назріла дуже давно. Однак на цей раз ми розраховуємо, що вона нарешті відбудеться, оскільки цього вимагає від України Євросоюз за програмою Ukraine Facility. Для цього є й чіткий дедлайн – 4 квартал поточного року, тобто провести його через сесійну залу в другому читанні потрібно вже цієї осені. Темпи, з якими ми працюємо в межах поданих правок, дають сподівання, що це зрештою відбудеться”, – наголосила очільниця профільного комітету. До слова, Ukraine Facility – це програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу. Протягом 2024-2027 років ЄС зобов’язався спрямувати на фінансування держбюджету, стимулювання інвестицій, а також технічну підтримку в реалізації реформ 50 млрд євро.
В новому законопроєкті є ще одна важлива складова майбутньої житлової політики – прозорість та мінімізація участі чиновників. Цьому має допомогти цифровізація – передбачено запуск Єдиної інформаційно-аналітичної системи у житловій сфері.
Система аналізуватиме увесь комплекс факторів, які впливають на підбір оптимального способу вирішення житлового питання того чи іншого громадянина або родини. Це, зокрема, соціальний статус (наприклад, ВПО, багатодітна родина тощо), рівень доходів, наявність житла у власності та багато іншого. І пропонуватиме його. Завдяки цьому не чиновник вирішуватиме, кому з черги надавати житло першому. У Верховній Раді вважають, що це має зробити майбутню житлову політику більш ефективною.
Галина Гірак -
Ворог ударив БпЛА по Чернігівщині: є поранені, пошкоджено будинки
Увечері 1 вересня російські війська завдали удару по Чернігівщині за допомогою ударних дронів. Атака призвела до поранень серед місцевих жителів. Інформацію про наслідки інциденту оприлюднив керівник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус на своєму Telegram-каналі.
Згідно з даними очільника Чернігівської ОВА, атака була спрямована на прикордонну громаду, зокрема на місто Городня. Загалом зафіксовано три вибухи.
Внаслідок ударів постраждала 14-річна дівчинка, яку терміново госпіталізували до обласної дитячої лікарні. Крім того, травми отримала місцева жителька віком 50 років, її доставили до найближчої лікарні. Серйозних пошкоджень зазнали й кілька приватних будинків у місті.
Варто зазначити, що нещодавно російська армія атакували Чернігів дронами типу Шахед. Внаслідок удару виникла пожежа на підприємстві. Поранень зазнали дві жінки. Одна з них госпіталізована, друга відмовилась від шпиталізації.
Також у Сумській області внаслідок російських обстрілів 1 вересня постраждали семеро людей, пошкоджені десятки приватних будинків.
-
Уряд дав старт виплатам за житло для переселенців з ТОТ – Кулеба
На засіданні уряду у середу, 27 серпня, дано старт виплатам за житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
“Запускаємо окремий інструмент для ВПО, чиї оселі залишилися на ТОТ. Людина зможе отримати житловий сертифікат (ваучер) до 2 млн грн на купівлю нової оселі або як перший внесок за іпотекою, чи оплати за іпотечними зобовʼязаннями”, – написав він, додавши, що на початку програми пріоритеом є виплати учасникам бойових дій та людям з інвалідністю внаслідок війни.
За словами Кулеби, наразі для перших виплат є підтвердження про фінаннування $180 млн від міжнародних партнерів.
“Це ресурс на приблизно 3700 родин. Паралельно формуємо додаткові фінансові інструменти, щоб збільшити кількість сертифікатів і охопити більше сімей. Програма запрацює через 2 місяці, адже зараз допрацьовуємо технічні моменти. Подати заявку на допомогу можна буде через застосунок Дія, пізніше – через ЦНАПи та нотаріусів. Перевірка здійснюватиметься автоматично через державні реєстри. Строк розгляду заяви – не більше 30 днів. Розгляд заяв здійснюватимуть комісії при органах місцевого самоврядування або військових адміністраціях “, – повідомив віце-прем’єр.
Окрім того, міністр розповів про розширення програми єВідновлення.
“Протягом останнього року ми суттєво розширили єВідновлення. По-перше, внутрішньо переміщені особи тепер також отримують компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло – вже зараз майже 7000 родин ВПО отримали компенсації на суму 9,2 млрд грн. По-друге, запроваджена нова послуга – відбудова на власній ділянці. 632 родини отримали перший транш виплат для відбудови будинку на власній земельній ділянці на суму 775 млн гривень. Вчора ми запустили дистанційне обстеження житла не тільки на територіях бойових дій, а й на територіях можливих бойових діях. Це важливий крок, адже дає можливість людям, які не можуть фізично забезпечити доступ до своїх осель, пройти оцінку дистанційно”, – написав міністр. -
Уряд розширив програму єВідновлення для переселенців
Кабінет Міністрів розширив програму єВідновлення на внутрішньо переміщених осіб, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Про це поінформувала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Програма запрацює через два місяці після опублікування постанови.
“Розширюємо програму єВідновлення. Внутрішньо переміщені особи, хто втратив житло на тимчасово окупованих територіях, зможуть отримати допомогу від держави – до 2 млн грн на одну людину або сім’ю”, – зазначила Свириденко.
На старті програма буде доступна для переселенців, які мають статус учасника бойових дій (УБД) та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
“Подати заявку на отримання житлового ваучера можна буде через Дію, а згодом – у ЦНАПах чи в нотаріусів”, – розповіла глава уряду. -
У Києві підрахували, скільки будинків постраждали від обстрілів РФ
У Києві відзначено збільшення кількості пошкоджених житлових будинків, з яких мешканців відселяють. Загалом у місті є 88 таких об’єктів, з яких 49 було додано у цьому році. З початку вторгнення Росії в Україну було пошкоджено 3129 будівель, включаючи 2134 багатоквартирних житлових будинків. Міські служби проводять відновлювальні роботи, надають допомогу постраждалим мешканцям. Жителям, чиє житло визнають непридатним, можуть виплатити матеріальну допомогу та допомогу з орендою тимчасового житла. Крім того, всі, чиє житло пошкоджено, можуть отримати допомогу за державною програмою єВідновлення через застосунок Дія.
-
Уряд спростив відновлення житла в Україні
Уряд України прийняв рішення спростити процедури відновлення житла після масованого обстрілу Києва. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що тепер громадам буде легше відновлювати пошкоджене житло, зокрема, багатоквартирні будинки та гуртожитки. Роботи можна буде починати навіть до завершення експертизи, а усі дії будуть фіксуватися в електронній системі. Фінансування відновлення буде здійснюватися з місцевих бюджетів або міжнародної допомоги. Також ухвалено рішення щодо пришвидшення виплат за програмою “єВідновлення” і можливість адресних виплат для сімей, чиє житло пошкоджене, компенсація витрат за тимчасове проживання.
-
Родина топ-митника побудувала під Києвом маєток за 70 млн грн – ЗМІ
Голова Енергетичної митниці, Анатолій Комар, та його родина живуть розкішним життям, маючи маєток в елітному передмісті Києва, дочка якого навчається в Лондоні, а сам він користується Mercedes-Benz. Комар має лише 44 роки, але вже на пенсії за вислугою років, працювавши у Службі безпеки України. Його зарплата на митниці складає близько 90 тисяч гривень на місяць. Після початку війни родина звела маєток вартістю 70 мільйонів гривень. Чиновник також володіє іншою нерухомістю в столиці. Донька навчається в престижному коледжі в Лондоні, а Комар їздить на роботу на Mercedes-Benz, який орендований від фірми за дешевше ціною. Він відмовився відповісти на питання про походження грошей на майно родини. Також йшлося про зв’язок Комара з компанією, яка підозрюється у завданні збитків бюджету під час імпорту сировини для пального в Україну.