В Україні вже зібрали10 347,2 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Про це інформує пресслужба Міекономіки у п’ятницю, 25 липня.
Обмолочено вже 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.
Зокрема:
Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 28,5 тис. га і намолочено 54,2 тис. тонн.
Серед лідерів, зокрема:
Ріпаку вже обмолочено на площі 535 тис. га і намолочено 1 040,3 тис. тонн.
За перше півріччя 2025 року Китай скоротив імпорт російської пшениці більш ніж у 15 разів – з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
У червні постачань не було взагалі, тоді як торік у цей період обсяг закупівель становив $6,4 млн.
Російська пшениця суттєво поступається за обсягами постачань з інших країн. Зокрема, з Канади Китай закупив пшениці на $361,3 млн, з Австралії – на $190,2 млн, з Казахстану – на $5,8 млн.
Також за шість місяців скоротився експорт російського ячменю до Китаю – до $42,2 млн проти $100,1 млн за аналогічний період 2024 року. У червні експорт знизився у понад 14 разів – до $743,6 тис. (торік – $10,6 млн). Для порівняння: з Австралії Китай закупив ячменю на $927,3 млн, з Канади – на $195,9 млн, з Аргентини – на $93,1 млн.
Водночас експорт російської кукурудзи до Китаю з початку року зріс більш ніж удвічі – до $49,4 млн (торік – $19,9 млн). У червні поставки зросли з $3,4 млн до $19,7 млн.
На початку липня російськф експерти прогнозували найгірший за 17 років сезон експорту зерна з Росії. За даними Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує 2 млн тонн пшениці – майже вдвічі менше, ніж торік.
Водночас урожайність теж падає, зокрема за даними Мінсільгоспу РФ, станом на 2 липня зібрано 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік. Причиною називають “посуху у південних регіонах”.
В Україні, станом на 18 липня, намолочено 7,226 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 2,355 млн га проти 2,62 млн тонн із 919,9 тис. га тижнем раніше. Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Зазначається, що вже намолотили пшениці 4,671 млн тонн (проти 1,238 тис. тонн тижнем раніше) із 1,504 млн га (434,8 тис. га), ячменю 2,182 млн тонн (1,153 млн тонн) із площі в 660,6 тис. га (364 тис. га), гороху – 362,9 тис. тонн (225,1 тис. тонн) із 170,8 тис. га (119,7 тис. га).
По збору зернових та зернобобових лідирують Одеська область, яка намолотила 2,02 млн тонн із 722,1 тис. га, Миколаївська – 1,173 млн тонн із 488,7 тис. га, Кіровоградська – 963 тис. тонн із 238,6 тис. га.
Ріпак збирають у 14 областях. Його зібрано 614,1 тис. тонн (290,1 тис. тонн) із 360,3 тис. га (178,9 тис. га).
В Україні, станом на 18 липня, намолочено 7,226 млн тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 2,355 млн га проти 2,62 млн тонн із 919,9 тис. га тижнем раніше. Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
Зазначається, що вже намолотили пшениці 4,671 млн тонн (проти 1,238 тис. тонн тижнем раніше) із 1,504 млн га (434,8 тис. га), ячменю 2,182 млн тонн (1,153 млн тонн) із площі в 660,6 тис. га (364 тис. га), гороху – 362,9 тис. тонн (225,1 тис. тонн) із 170,8 тис. га (119,7 тис. га).
По збору зернових та зернобобових лідирують Одеська область, яка намолотила 2,02 млн тонн із 722,1 тис. га, Миколаївська – 1,173 млн тонн із 488,7 тис. га, Кіровоградська – 963 тис. тонн із 238,6 тис. га.
Ріпак збирають у 14 областях. Його зібрано 614,1 тис. тонн (290,1 тис. тонн) із 360,3 тис. га (178,9 тис. га).
За словами першого заступника міністра аграрної політики Тараса Висоцького, у 2025 році посівні площі в Україні збільшаться за рахунок розмінування, але врожай зернових буде меншим. Виробничі посівні площі залишаться на рівні минулого року, але буде додано 270 тис. га завдяки розмінуванню. Прогнозується, що врожай пшениці складе 21,2 млн тонн, що на 5% менше, ніж у 2024 році, а врожай ячменю буде меншим на 10%. Щодо олійних культур, очікується зниження урожаю ріпаку та сої, але врожай соняшнику залишиться на рівні 20 млн тонн. Найбільші ризики пов’язані з урожаєм соняшнику через посуху на півдні країни. У цілому, очікується, що врожай олійних культур у 2025 році складе 20,5 млн тонн.
Україна з початку нового сезону експортувала 486 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 1,51 млн тонн менше, ніж у той же період минулого року. Найбільше експортували кукурудзу – 309 тис. тонн, що на 69,1% менше, ніж у попередньому році. Експорт пшениці склав 172 тис. тонн, що на 76,5% менше, ніж рік тому. Ячменю експортували лише 2 тис. тонн, що на 99,2% менше, ніж у попередньому році. Жита поки не експортували зовсім. Експорт борошна становив 1,7 тис. тонн, що на 37,0% менше, ніж у минулому році.
Кілька країн Європейського Союзу, а саме Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія, висловили незадоволення стосовно нової торгівельної угоди з Україною. Вони вважають, що ця угода не враховує інтереси фермерів їх країн і вимагають її переглянути. Крім того, ці країни закликають захистити своїх фермерів від конкуренції з боку українських сільськогосподарських товарів. Вони також вимагають, щоб Україна відповідала санітарним та екологічним нормам ЄС, а також дотримувалась певних цінових обмежень на свою агропродукцію. Ці країни стурбовані низькими цінами на українські товари, які, на їхню думку, можуть шкодити внутрішньому ринку ЄС.
Прогнози Міністерства сільського господарства США стосовно виробництва різних видів зернових культур в Україні на 2025-2026 рік були оновлені. За цими прогнозами, очікується зменшення виробництва пшениці на 1 млн тонн до 22 млн тонн, збереження обсягів виробництва кукурудзи на рівні 30,5 млн тонн та підвищення виробництва сої на 1 млн тонн до 7,6 млн тонн. Ці зміни також вплинуть на експорт та кінцеві запаси кожної культури. Оновлені прогнози також вказують на глобальні тенденції у виробництві та торгівлі зерновими культурами.
Служба безпеки та Офіс генерального прокурора зібрали доказову базу на Дмитра Патрушева – заступника голови уряду Росії, який організував масове викрадення зерна з тимчасово окупованих регіонів України. Про це повідомила пресслужба СБУ в п’ятницю, 11 липня.
З початку повномасштабної війни за координації російського урядовця окупанти вивезли до РФ понад 4 млн тонн українських зернових культур на загальну суму понад 23 млрд гривень. Йдеться про масштабне розгарбування окупантами агропідприємств на тимчасово захоплених територіях Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
У подальшому награбовану сільгосппродукцію Росія реалізовувала “тіньовим флотом” до країн Близького Сходу та північної Африки під виглядом російського товару.
СБУ нагадує, що Дмитро Патрушев є сином “сірого кардинала” Кремля Миколи Патрушева, який протягом чверті століття очолював спочатку ФСБ, а потім Раду безпеки РФ і зараз обіймає посаду помічника російського диктатора Володимира Путіна.
За наявними даними, саме Патрушев-“старший” пролобіював призначення свого сина на посаду міністра сільського господарства Росії і згодом – заступника голови уряду. Щоб організувати викрадення українського зерна, Дмитро Патрушев використовував делеговані йому повноваження міністра агрополітики РФ.
На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили йому про підозру у воєнних злочинах, вчинених за попередньою змовою групою осіб. Оскільки зловмисник перебуває на території РФ, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності.
У новому сезоні (липень 2025 – червень 2026) Україна може зібрати 83 млн тонн зернових та олійних культур, що на 5,5% більше, ніж торік (78,7 млн тонн). Про це у середу, 9 липня, повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов, пише Інтерфакс.
Зростання обсягів очікується передусім завдяки кукурудзі, яка, за словами Горбачьова, демонструє добрий стан. Проте через нестачу тепла жнива кукурудзи змістяться на кінець вересня – початок жовтня.
Очікується:
УЗА вважає реалістичним середній річний обсяг виробництва у 94 млн тонн навіть без повернення окупованих територій. До війни врожай сягав 107 млн тонн.