Директор, головний інженер і маркшейдер гірничовидобувного товариства у Кіровоградській області отримали підозру у завданні мільйонних збитків природному середовищу. Виявилося, що директор організував незаконне видобування корисних копалин на території, де було зупинено спецдозвіл. Він продовжував видобувати гірську породу великими обсягами, що призвело до 43 мільйонів гривень збитків для довкілля. Дії підозрюваних вважаються незаконним видобуванням корисних копалин шляхом вибуху.
Позначка: Збитки
-
Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро
Екстремальна спека цього літа призвела до серйозних економічних збитків для країн Європи. Науковці оцінили, що лише цього року через спеку, посухи та повені, Європа втратила щонайменше 43 млрд євро. Економісти стверджують, що ці збитки лише зростатимуть, і до 2029 року можуть сягнути 126 млрд євро. Країни, які найбільше постраждали, це Кіпр, Греція, Мальта та Болгарія. Вчені зауважують, що екстремальні погодні явища цього літа були посилені глобальним потеплінням, що призвело до зниження виробництва, обмеження годин роботи та інших негативних наслідків. Економісти закликають ураховувати не лише прямі збитки, а й непрямі, такі як перебої в постачаннях, щоб отримати повністю об’єктивну картину впливу екстремальної погоди на економіку.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 млн, що є значним падінням порівняно з прибутком $179 млн у той самий період 2024 року. Виручка компанії скоротилася на 13% до $3,55 млрд. Основною причиною такого зниження є припинення роботи Покровської вугільної групи, яке призвело до втрати власного коксівного вугілля. Крім того, збитки було заподіяно зупинкою Інгулецького ГЗК та зниженням цін на сталь і руду. Україна відчула це найбільше, зниження продажів у країні склало 16%. На зовнішніх ринках виручка зменшилася на 12%, хоча в Північній Америці спостерігалося зростання завдяки експорту чавуну. Метінвест також зазнав значного зниження в гірничодобувному сегменті, але металургійний сегмент втримався завдяки продажам напівфабрикатів і готової продукції. Компанія зосереджується на оптимізації витрат і скороченні боргів, але визнає, що стоїть перед фінансовим тиском. Менеджмент вважає, що фінансова стійкість компанії під загрозою, але підтримується роботою ключових активів в Україні та диверсифікацією ринків збуту.
-
МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ
Згідно з повідомленням МВФ, Угорщина може втратити понад 4% свого ВВП через відмову Євросоюзу від російських енергоресурсів. Росія є ключовим постачальником газу і нафти для Угорщини, з 74% газу і 86% нафти, що імпортується країною у 2024 році, походять з Росії. Така залежність від російських поставок створює вразливість для Угорщини у випадку перебоїв або зростання цін. Щоб зменшити ці ризики, МВФ рекомендує Угорщині швидше диверсифікувати джерела енергії, підвищити енергоефективність та глибше інтегруватися в регіональний ринок електроенергії. Для досягнення цих цілей пропонується посилення стандартів енергоефективності, сприяння відновлюваній енергетиці та відмова від субсидій на вугілля. Реалізація цих заходів може знизити енергетичні ризики на 30% і зменшити витрати на енергію до 10% ВВП протягом п’яти років, а також сприятиме досягненню кліматичних цілей ЄС.
-
Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%
За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості. -
Австралія приєдналася до міжнародного Реєстру збитків
Австралія завершила офіційні процедури та приєдналася до Реєстру збитків, завданих агресією РФ у війні проти України. Про це поінформувало Міністерство юстиції.
Відтепер Учасниками та Асоційованими членами Реєстру є 44 держави та Європейський Союз.
У відомстві нагадали, що Реєстр є першим елементом міжнародного компенсаційного механізму, необхідність якого була визнана резолюцією Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 “Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України” від 14 листопада 2022 року.
Про створення оголосили на IV Саміті глав держав та урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку, Республіка Ісландія, 16-17 травня 2023 року.
Вже з 2 квітня 2024 року Реєстр приймає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих російською агресією проти України.
Наразі можливість подання заяв доступна за 11 категоріями. -
Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці
Європейська Бізнес Асоціація (EBA) закликала народних депутатів підтримати положення законопроєкту №13439-3, який передбачає додаткове фінансування Укрзалізниці з держбюджету. Про це повідомляєтья на сайті асоціації.
“Найближчим часом у другому читанні планується розгляд законопроєкту №13439-3, який містить положення щодо нарощення Резервного фонду на фоні зростаючих загроз для критичної інфраструктури країни. Це дасть змогу уряду спрямовувати кошти на невідкладні потреби в галузях, критичних для функціонування української економіки – зокрема, передбачити від 8 млрд грн фінансової підтримки для АТ Укрзалізниця, яка в умовах тяжких ворожих обстрілів забезпечує безперебійне функціонування залізничної транспортної системи для потреб військових, економіки та цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що у 2025 році, за прогнозами, збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень сягнуть 22 млрд грн, адже тарифи для населення зафіксовані на час воєнного стану, а витрати постійно зростають.
В асоціації нагадують, що раніше ці збитки покривались шляхом крос-субсидування – з доходів, отриманих від вантажних перевезень. Кошти, які мали б спрямовуватись на розвиток інфраструктури та покращення логістичних сервісів, вимушено витрачались на покриття збитків пасажирського сегменту. Але, із суттєвим падінням обсягів вантажів через окупацію та руйнування промисловості, джерела для такого крос-субсидування вичерпані.
“Вантажовласники вже не можуть витримати додаткового навантаження, критично погіршилась їх конкурентоспроможність, зокрема в ситуації, коли багато підприємств знаходяться у скрутному становищі через вплив повномасштабної війни. З огляду на це Європейська Бізнес Асоціація закликає підтримати законопроєкт №13439-3, адже ухвалення згаданого положення сприятиме підтримці обороноздатності країни, економічної активності та виконання важливих соціальних функцій держави, при цьому не загострюючи критично проблеми для економіки”, – зазначили в EBA.
Раніше народна депутатка Людмила Буймістер зауважила, що профінансувати Укрзалізницю можна за рахунок податків з надприбутків банків. Для цього Верховна Рада має внести зміни, які дозволять дофінансувати УЗ на 8 млрд гривень. -
Санкції США загнали у збитки російського танкерного гіганта
Російська державна судноплавна компанія Совкомфлот за результатами першого півріччя 2025 року зафіксувала $435 млн чистого збитку проти $324 млн прибутку роком раніше. Про це повідомляє The Moscow Times.
За шість місяців компанія втратила половину прибутку від експлуатації суден (зниження до $306 млн) і 39% виручки (до $618 млн). Показник EBITDA впав на 55% – до $263 млн.
Результати Совкомфлоту суттєво погіршилися, і головною причиною стало посилення санкційного тиску з боку США та ЄС, зазначає аналітик Freedom Finance Global. Нові пакети обмежень та внесення танкерів компанії до “чорних списків” призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних труднощів.
У січні 2025 року США відкликали у компанії ліцензію на управління флотом і запровадили блокуючі санкції проти десятків суден, що призвело до знецінення активів на 29,8 млрд рублів. ЄС додатково заборонив заходи суден російської компанії в європейські порти.
Станом на 1 червня під санкціями США, ЄС та Великої Британії перебували 426 танкерів “тіньового флоту” Росії. Частина цих суден простоює, але їхні перевезення частково замінили грецькі компанії.
Аналітики вважають, що зниження цінового обмеження на російську нафту з $60 до $47 за барель може суттєво вдарити по російських нафтовиках і бюджету, адже перевізники можуть відмовитися від роботи з РФ, тоді як замінити їх достатньою кількістю суден буде складно.
Зауважимо, Совкомфлот зафіксувала чистий збиток у розмірі $393 млн у першому кварталі 2025 року. -
Логістичні компанії Польщі скаржаться на відсутність українського зерна
Через зупинку транзиту українського зерна польські транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали несуть значні збитки. Бізнес застерігає: термінали пусті, витрати ростуть, тоді як влада зволікає з рішенням. Про це повідомляє Rynek infrastruktury.
“Ми маємо розрізняти дві речі: дозвіл на транзит, а отже, прибуток для польських портів та перевантажувальних терміналів, і дозвіл на введення товару в обіг. Ми вважаємо, що блокування перевалки продукції з України в Польщі є болісним для нашої економіки”, – заявила генеральна директорка групи CSL Лаура Головач.
Впродовж багатьох місяців на польських кордонах спостерігається відчутна нестача імпортних товарів, зокрема, перевалки зерна з України. Така ситуація призвела до відчутних витрат та загрози звільнень.
“Польські термінали, ймовірно, всі порожні, втім, несуть дуже високі експлуатаційні витрати. Ми також помітили, що деякі країни, такі як Румунія, Німеччина та Туреччина, мають у своїх портах велику кількість зерна з України. Ці країни здатні обробляти перевезення сировини, одночасно запобігаючи її розподілу на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у Польщі цією ситуацією нехтують. У результаті транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали зазнають збитків”, – додала Головач.
Заборона на імпорт збіжжя (пшениця, кукурудза, ріпак, соняшник) з Українитриває з 15 квітня 2023 року.
Раніше польська асоціація виробників олії (PSPO), котра представляє 95% переробних заводів країни, звернулася до прем’єр-міністра Дональда Туска з проханням розблокувати імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Фермери з ЄС знову протестують проти українського імпорту -
Протиправне виділення землі на Хмельниччині: екскерівник Держгеокадастру отримав підозру
Повідомлено про підозру колишньому очільнику Держгеокадастру у Хмельницькій області, чиї незаконні дії призвели до збитків державі майже 2 млн 500 тис. грн. Про це 29 липня повідомляє ДБР.
Зазначається, що у 2021 році посадовець здійснив протиправне оформлення документів для передачі у приватну власність земель Борисівської сільської ради Шепетівського району. Однак вказані землі є власністю територіальної громади і тому не могли відчужуватися рішенням колишнього посадовця.
Загалом було підготовлено та видано 27 наказів щодо передачі підставним особам ділянок на загальну площу у 49 га загальною вартістю 2,4 млн гривень. Зрештою землі перейшли у володіння до двох осіб, а вже у 2023 році на вказаній території почав функціонувати кар’єр із видобування піску, гравію, глин і каоліну.
Наразі вирішується питання щодо арешту вказаних ділянок та повернення їх у власність громади, а також можливість відшкодування збитків державі.
Фігуранту повідомлено про підозру – зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою;службове підроблення за попередньою змовою групою осіб.Йому загрожує позбавлення волі на строк до 6 років.
У ДБР нагадали, що колишній очільник Держгеокадастру у Хмельницькій області є фігурантом ще кількох розслідувань. Загалом ДБР викрило протиправну видачу посадовцем підставним особам 135 га на загальну суму понад 6,5 млн грн.