У Києві двом особам, які займались оптовою торгівлею тютюновими виробами, була пред’явлена підозра у тому, що вони привласили товар, за який не виплатили гроші, і банку довелося покривати вартість цих товарів. За інформацією Київської міської прокуратури, підозрювані отримували тютюнові вироби від швейцарської компанії з можливістю розрахунку за двотижневим терміном, але не виконали своїх зобов’язань перед банком. Банк, який гарантував оплату за товар, був змушений виплатити виробнику всю суму. Товар на суму понад 143 мільйони гривень, який був заставним майном банку, зник безслідно. Банк покрив частину цієї суми зі своїх коштів, що призвело до збитків на суму понад 128 мільйонів гривень.
Позначка: Збитки
-
У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень
У Києві двом особам, які займалися оптовою торгівлею тютюновими виробами, було пред’явлено звинувачення у тому, що вони привласнили товар, за який не заплатили. Це призвело до того, що банк довелося виплачувати вартість виробів. За інформацією від Київської міської прокуратури, підозрювані отримували продукцію від швейцарської компанії з двотижневим терміном оплати. Коли вони отримали товар у 2024 році, який був заставною власністю банку, вони не розрахувалися за нього. Банк був змушений виплатити постачальнику всю суму, яку підозрювані не оплатили, що призвело до збитків в сумі понад 128 млн гривень.
-
На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків
На Київщині викрито низку фактів протиправної діяльності у сфері місцевого самоврядування, використання бюджетних коштів та охорони довкілля. Державі завдано понад 49 мільйонів збитків. Про це повідомляє Київська обласна прокуратура.
Зазначається, що слідство встановлює факти неподання в декларації відомостей про майно членів сім’ї та значні витрати. Розбіжність – понад 3 млн грн.
Колишньому голові сільради повідомлено про підозру у підробленні рішень щодо передачі у приватну власність 18 ділянок (понад 32 га). Збитки громаді – понад 1,9 млн грн.
Депутату та трьом посадовцям селищної ВА інкримінують незаконне нарахування компенсації за “зруйнований” будинок, демонтований ще до повномасштабного вторгнення. Збитки державі – понад 2,9 млн грн.
Міському голові Вишгорода та керівнику підрядної структури повідомлено про підозру. Два епізоди: завищена закупівля техніки та оплата невиконаних робіт з днопоглиблення. Орієнтовні збитки – понад 6,6 млн грн.
Колишньому заступнику Ірпінського міського голови інкримінують схему з переоформленням земельної ділянки та будівлі бойлерної, які згодом перетворили на офіс і перепродали на підставних осіб. Орієнтовні збитки громаді – понад 300 тис. грн.
Також повідомляється, що посадовець транспортного підрозділу та підлеглі вносили неправдиві дані у подорожні листи, списуючи пальне за неіснуючими маршрутами. Збитки – майже 100 тис. грн.
Порушення під час ремонтних робіт підприємцями:
• Капремонт дороги у Бориспільському районі: невідповідність робіт проекту, потребують перероблення. Збитки – понад 3,8 млн грн.
• Ремонт покрівлі у Бучанському районі: використання неякісних матеріалів. Збитки – близько 370 тис. грн.
• Ремонт харчоблоку в закладі освіти Броварського району: акти з недостовірними обсягами. Збитки – понад 570 тис. грн.
Крім того, керівник фермерського господарства самовільно зайняв 1,38 га. Збитки державі – понад 4,6 млн грн.
Також виявлено порушення при закупівлях – невідповідне взуття для військових. Постачальник поставив утеплені черевики, що не відповідали ДСТУ та техспецифікації. Збитки громаді – 944 тис. грн.
А в закладі освіти посадовець отримав понад 70 тис. грн за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою.
Також посадові особи приватного підприємства підозрюються у заволодінні понад 20,5 млн грн, виділених на модульні укриття у закладах освіти громади.
Крім того, виявлено незаконний вилов риби в зоні відчуження. Задокументовано вилов забороненими знаряддями понад 400 особин різних видів та спробу вивезення без дозиметричного контролю. Збитки довкіллю – понад 3 млн грн.
Також викрито групу, яка за винагороду організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку до сусідньої держави поза пунктами пропуску. Задокументовано отримання 2 тис. доларів США.
Готуються клопотання про обрання запобіжних заходів та відсторонення посадовців від займаних посад. -
Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків
Державний виробник мікросхем Ангстрем став лідером рейтингу найзбитковіших компаній Росії, показавши чистий збиток у розмірі 236,3 млрд рублів у 2024 році. Головною причиною великих втрат стали зобов’язання перед державною корпорацією ВЕБ на суму 238,2 млрд рублів. Це призвело до того, що компанія отримала збиток у 47 разів більший, ніж виручка від продажів. Ангстрем перегнав за збитковістю такі компанії, як банк Траст, Россеті та Московський метрополітен. У топ-10 найбільш збиткових держкомпаній загальний обсяг збитків склав 652,8 млрд рублів. Історія великого збитку Ангстрема почалася ще у 2008 році, коли завод отримав кредит для розширення виробництва, але так і не запрацював. Пізніше компанію забрали заборгованість та розпочали процедуру банкрутства. Однак колишній власник компанії Леонід Рейман отримав державну підтримку для будівництва нового заводу із проектами імпортозаміщення.
-
На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи
Директор, головний інженер і маркшейдер гірничовидобувного товариства у Кіровоградській області отримали підозру у завданні мільйонних збитків природному середовищу. Виявилося, що директор організував незаконне видобування корисних копалин на території, де було зупинено спецдозвіл. Він продовжував видобувати гірську породу великими обсягами, що призвело до 43 мільйонів гривень збитків для довкілля. Дії підозрюваних вважаються незаконним видобуванням корисних копалин шляхом вибуху.
-
Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро
Екстремальна спека цього літа призвела до серйозних економічних збитків для країн Європи. Науковці оцінили, що лише цього року через спеку, посухи та повені, Європа втратила щонайменше 43 млрд євро. Економісти стверджують, що ці збитки лише зростатимуть, і до 2029 року можуть сягнути 126 млрд євро. Країни, які найбільше постраждали, це Кіпр, Греція, Мальта та Болгарія. Вчені зауважують, що екстремальні погодні явища цього літа були посилені глобальним потеплінням, що призвело до зниження виробництва, обмеження годин роботи та інших негативних наслідків. Економісти закликають ураховувати не лише прямі збитки, а й непрямі, такі як перебої в постачаннях, щоб отримати повністю об’єктивну картину впливу екстремальної погоди на економіку.
-
Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку
У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 млн, що є значним падінням порівняно з прибутком $179 млн у той самий період 2024 року. Виручка компанії скоротилася на 13% до $3,55 млрд. Основною причиною такого зниження є припинення роботи Покровської вугільної групи, яке призвело до втрати власного коксівного вугілля. Крім того, збитки було заподіяно зупинкою Інгулецького ГЗК та зниженням цін на сталь і руду. Україна відчула це найбільше, зниження продажів у країні склало 16%. На зовнішніх ринках виручка зменшилася на 12%, хоча в Північній Америці спостерігалося зростання завдяки експорту чавуну. Метінвест також зазнав значного зниження в гірничодобувному сегменті, але металургійний сегмент втримався завдяки продажам напівфабрикатів і готової продукції. Компанія зосереджується на оптимізації витрат і скороченні боргів, але визнає, що стоїть перед фінансовим тиском. Менеджмент вважає, що фінансова стійкість компанії під загрозою, але підтримується роботою ключових активів в Україні та диверсифікацією ринків збуту.
-
МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ
Згідно з повідомленням МВФ, Угорщина може втратити понад 4% свого ВВП через відмову Євросоюзу від російських енергоресурсів. Росія є ключовим постачальником газу і нафти для Угорщини, з 74% газу і 86% нафти, що імпортується країною у 2024 році, походять з Росії. Така залежність від російських поставок створює вразливість для Угорщини у випадку перебоїв або зростання цін. Щоб зменшити ці ризики, МВФ рекомендує Угорщині швидше диверсифікувати джерела енергії, підвищити енергоефективність та глибше інтегруватися в регіональний ринок електроенергії. Для досягнення цих цілей пропонується посилення стандартів енергоефективності, сприяння відновлюваній енергетиці та відмова від субсидій на вугілля. Реалізація цих заходів може знизити енергетичні ризики на 30% і зменшити витрати на енергію до 10% ВВП протягом п’яти років, а також сприятиме досягненню кліматичних цілей ЄС.
-
Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%
За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості. -
Австралія приєдналася до міжнародного Реєстру збитків
Австралія завершила офіційні процедури та приєдналася до Реєстру збитків, завданих агресією РФ у війні проти України. Про це поінформувало Міністерство юстиції.
Відтепер Учасниками та Асоційованими членами Реєстру є 44 держави та Європейський Союз.
У відомстві нагадали, що Реєстр є першим елементом міжнародного компенсаційного механізму, необхідність якого була визнана резолюцією Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 “Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України” від 14 листопада 2022 року.
Про створення оголосили на IV Саміті глав держав та урядів Ради Європи, що відбувся у Рейк’явіку, Республіка Ісландія, 16-17 травня 2023 року.
Вже з 2 квітня 2024 року Реєстр приймає заяви про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих російською агресією проти України.
Наразі можливість подання заяв доступна за 11 категоріями.