У ніч на вівторок українські військові уразили підприємство з виробництва безпілотників в Ростовській області РФ та низку цілей на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України. Про це повідомив Генштаб ЗСУ 13 січня.
Так, було завдано удару ракетами українського виробництва по підприємству Атлант Аеро у Таганрозі, яке здійснює повний цикл проєктування, виготовлення та випробування ударно-розвідувальних БпЛА типу Молнія, а також комплектуючих до БпЛА Оріон.
“Ураження даного об’єкта знизить спроможності противника з виробництва БпЛА та послабить можливості російського агресора щодо ударів по цивільних об’єктах на території України. Ціль уражено – зафіксовано вибухи та пожежу у районі виробничих корпусів. Масштаби збитків уточнюються”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, уражено низку цілей противника на ТОТ України:
Позначка: Завод
-
У Таганрозі уражено завод із виробництва дронів
- на ТОТ Запорізької області – зенітний ракетний комплекс Тор (н.п. Черешневе); ЗРК Тунгуска (н.п Подспор’є), радіолокаційну станцію П-18-2 Прима (н.п.Лозуватка) та зосередження живої сили противника у районі Любимівки.
- на ТОТ Донецької області уражено склад боєприпасів і зосередження живої сили противника у районі Макіївки, а також зенітний ракетний комплекс Тор (Сонячне).
-
“Шахеди” вразили винзавод в Одеській області
Російські ударні дрони вчергове атакували Одеську облать і пошкодили завод з виробництва вина. Про це повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер в Телеграм у понеділок, 12 січня.
“У Білгород-Дністровському районі зафіксовано ураження ударним БпЛА: на території винзаводу пошкоджено дах виробничої будівлі з подальшим загорянням. Інформація про постраждалих наразі не надходила”, – написав він.
За його словами, відповідні служби працюють на місці та ліквідовують наслідки ворожого удару.
Раніше стало відомо, що росіяни другу добу поспіль атакували критичну інфраструктуру на Житомирщині. Там спалахнули пожежі, які вже вдалося приборкати.
Також внаслідок російського удару у Чернігівській області пошкоджений важливий енергооб’єкт у Новгород-Сіверському районі. -
Запоріжсталь призупинила виробництво через атаку Росії
Металургійний комбінат Запоріжсталь зупинив всі виробничі процеси після масованої атаки російських дронів на Запорізьку область. Про це повідомила пресслужба підприємтва у четвер, 8 січня.
“Команда підприємства оперативно та злагоджено відреагувала на позаштатну ситуацію, впровадивши антикризові заходи для безпечної зупинки обладнання. Чіткі та вивірені дії персоналу, а також координація з енергетичними службами області відповідно до напрацьованих безпекових протоколів дозволили уникнути техногенних аварій унаслідок раптового знеструмлення”, – йдеться у повідомленні.
Наразі працівники комбінату зосереджені на стабілізації внутрішньої енергомережі. В умовах обмеженого енергопостачання на основних агрегатах виконуються регламентні роботи для підготовки до поетапного та безпечного відновлення виробництва, яке стане можливим лише після повного відновлення зовнішнього електропостачання.
У преслужбі нагадали, що наприкінці грудня Запоріжсталь вже переживала знеструмлення через російську атаку: тоді теж відбулася вимушена аварійна зупинка виробництва та перехід підприємства на альтернативні джерела живлення. Це дозволило безпечно зупинити виробничі процеси, уникнути техногенної аварії та мінімізувати вплив на довкілля. -
Сибіга відреагував на удар по заводу у Дніпрі
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив обурення щодо удару по заводу у Дніпрі, який належить американській компанії Bunge. Він зазначив, що цей напад був навмисним, оскільки росіяни раніше вже намагалися атакувати цей об’єкт. Сибіга наголосив, що Росія постійно атакує американський бізнес в Україні, що свідчить про її зневагу до мирних ініціатив. Він закликав до посилення протиповітряної оборони України та збільшення санкційного тиску на Росію. Міністр також зазначив, що відмова Москви реагувати на мирні кроки України повинна мати серйозні наслідки.
-
США дозволили сербській NIS відновити роботу єдиного НПЗ
Сполучені Штати надали дозвіл сербській нафтопереробній компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, відновити виробництво після 36-денної паузи. Про це заявила міністерка енергетики країни Дубравка Джедович Ханданович, інформує Reuters.
За її словами, Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) видало компанії ліцензію на роботу до 23 січня. Це дозволяє відновити роботу нафтопереробного заводу в Панчево, котрий простоював понад місяць.
Санкції проти NIS OFAC запровадило у жовтні в межах ширших заходів проти енергетичного сектору Росії. Внаслідок обмежень було припинено постачання нафти трубопроводом хорватської компанії JANAF, що призвело до зупинки виробництва.
У середу ввечері JANAF також повідомила, що отримала ліцензію, яка дозволяє їй до 23 січня здійснювати діяльність, необхідну для транспортування нафти для NIS.
Минулого тижня OFAC надало NIS час до 24 березня для переговорів щодо продажу частки російських власників. Газпром володіє 11,3% акцій компанії, ще 44,9% належать його підсанкційному підрозділу Газпром нафті. Частка уряду Сербії становить 29,9%, тоді як решта акцій належить дрібним акціонерам і працівникам.
Президент Сербії Александар Вучич раніше заявляв, що Газпром веде переговори з угорською компанією MOL щодо можливого продажу контрольного пакета акцій NIS.
Як ми вже писали раніше, єдиний нафтопереробний завод NIS у Сербії зупинив роботу через відсутність сировини.
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ -
Hyundai не буде викупати свій колишній автозавод у Росії – ЗМІ
Південнокорейський автовиробник Hyundai наразі не перебуває в ситуації, яка дозволила б йому скористатися правом зворотного викупу колишнього автозаводу в Росії. Про це, як повідомляє Reuters, заявило джерело, обізнане з внутрішніми обговореннями в компанії. Ключовою причиною називають триваючу війну в Україні, на тлі якої західні санкції проти Росії залишаються чинними.
Hyundai разом із дочірньою компанією Kia до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну були найбільшими іноземними автовиробниками на російському ринку. Однак у 2024 році компанія продала свій завод у Санкт-Петербурзі російській AGR Automotive Group за символічну суму 140 тисяч вон (близько 97 доларів). Угода передбачала дворічну опцію зворотного викупу, термін дії якої спливає вже в січні.
За словами джерела, Hyundai фактично не має можливості реалізувати цю опцію в нинішніх умовах. Представник компанії водночас зазначив у коментарі Reuters, що остаточне рішення щодо викупу ще не ухвалене. Не було зрозуміло, чи пропуск січневого терміну призведе до того, що Hyundai остаточно відмовиться від свого права на викуп, чи компанія зможе домовитися про продовження терміну дії опціону.
Багато іноземних автовиробників залишали Росію, продаючи активи за символічні суми та закладаючи можливість повернення в майбутньому. Проте реалії війни та санкцій дедалі більше ускладнюють такі плани.
Завод Hyundai у Росії простоював із березня 2022 року – вже за місяць після початку вторгнення, яке спричинило хвилю західних санкцій і серйозно порушило логістику та фінансові розрахунки. Під час виходу з російського ринку Hyundai заявляла, що зазнає збитків у розмірі 287 млрд вон. -
У Японії на заводі чоловік у протигазі влаштував масову різанину
У японському місті Місіма на заводі компанії Yokohama Rubber Co стався напад, в результаті якого вісім людей постраждали. Чоловік у віці 38 років напав на працівників заводу з ножем для виживання, поранивши їх. П’ять постраждалих у важкому стані. Поліція затримала нападника підозрюючи його у спробі вбивства. Крім ножових поранень, ще семеро співробітників постраждали від хімічної речовини, яку зловмисник розкидав під час нападу. Чоловік діяв у протигазі, що може свідчити про плановану атаку. Усі постраждалі госпіталізовані. Мотиви нападника залишаються невідомими, але цей випадок викликає обурення через зростання кількості нападів з ножами в Японії, не дивлячись на суворе законодавство країни щодо зброї.
-
Найбільший ГПЗ Росії атакували дрони СБУ – медіа
Дрони Центру спецоперацій Альфа СБУ здійснили успішний удар по нафтовим резервуарам у порту Темрюк і газопереробному заводу в Оренбурзі. Спочатку був атакований порт Темрюк, де загорілись два резервуари з нафтопродуктами. Пожежа охопила площу близько 2 тисяч квадратних метрів. На гасіння було залучено 70 осіб та 18 одиниць техніки. Пізніше безпілотники вдарили по газопереробному заводу в Оренбурзі, який є одним з найбільших у світі. В результаті удару загорівся газ в трубопроводі, що спричинило призупинення технологічного процесу на заводі. СБУ планує продовжувати такі спецоперації і надалі.
-
У РФ атакований завод з виробництва каучуку
У місті Єфремов, що у Тульській області РФ, в ніч на середу, 24 грудня, був атакований завод синтетичного каучуку. На підприємстві спалахнула пожежа, повідомляє Telegram-канал Astra із посиланням на місцевих жителів.
“ВАТ “Єфремівський завод синтетичного каучуку” атакований та горить у Єфремові Тульської області, повідомляють місцеві жителі. Підтверджень цієї інформації поки що немає”, – йдеться у повідомленні.
Інші канали також повідомляють про атаку, публікуючи кадри пожежі. Зазначається, що в районі підприємства прогриміло близько десяти вибухів.
. -
Мінськ вироблятиме снаряди для армії РФ – опозиція
У Білорусі йде масштабне будівництво заводу, який спеціалізуватиметься на виробництві артилерійських і реактивних боєприпасів, призначених для російської армії. Про це заявив представник білоруської опозиційної організації BELPOL Володимир Жигар в інтерв’ю Укрінформу, оприлюдненому в понеділок, 22 грудня.
За його словами, реалізація проєкту під назвою “Участок” стартувала в листопаді 2023 року. Цей проєкт передбачає створення повного циклу виробництва боєприпасів радянських калібрів 122 мм і 152 мм. Продукція заводу буде спрямована як на експорт, так і на використання у війні проти України.
Жигар зазначив, що завершення будівництва планується до грудня 2026 року. Він упевнений, що завод суттєво підсилить матеріально-технічну базу російських військ у війні проти України.
Проєкт, за словами опозиціонера, розробляється в суворій секретності за вказівкою білоруського лідера Олександра Лукашенка. Для його реалізації був створений спеціальний Завод корпусних виробів, який у майбутньому має стати центральною ланкою нової галузі з виробництва боєприпасів у країні. Засновниками заводу є компанія Волатавто та державне підприємство Завод точної електромеханіки, а загальне кураторство здійснює державний військово-промисловий комітет Республіки Білорусь.
На думку опозиції, цей проєкт – це не лише спосіб політичної підтримки Росії, але й пряме забезпечення матеріальними ресурсами її збройної агресії. Зважаючи на специфіку та масштаби проєкту, кінцевим споживачем бойових припасів виступить саме Росія.
За даними BELPOL, нове виробництво розташоване в Слуцькому районі Мінської області, на місці колишнього військового арсеналу поблизу населених пунктів Павлівка і Шищиці. Раніше висловлювалися припущення, що ця територія може бути використана для створення закритої військової бази або стратегічного ракетного комплексу. Але дослідження документів і креслень організації BELPOL свідчать про інший характер об’єкта – це буде саме завод із виробництва боєприпасів.
Представник опозиції наголосив, що цей об’єкт є промисловим підприємством, розрахованим на масове виробництво боєприпасів у співпраці з Росією та орієнтованим на потреби війни проти України.
Окремо він зазначив, що Білорусь не володіє власними критично важливими ресурсами для виготовлення вибухових речовин. Тому завод залежатиме від імпортних матеріалів і технологій. Основними партнерами в цьому питанні є Росія і Китай. Росія забезпечує технологічне обладнання, комплектуючі, підготовку персоналу та постачання вибухових речовин і пороху. Китай бере участь у постачанні обладнання для спорядження головних частин калібрів 122 мм, постачанні вибухових речовин і підготовці робітників. Також ведуться переговори з Іраном та Пакистаном.
Організація BELPOL оприлюднила повне розслідування цієї ситуації на своєму YouTube-каналі.
Нагадаємо, в Росії на тлі “високого попиту та позапланових зупинок нафтопереробних заводів” відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу. Це сталося після майже річної перерви, що розпочалася восени 2024 року, повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Обхід через Білорусь: Київ закликав посилити контроль за санкціями проти РФ