Європейська комісія планує видати екстрений кредит в розмірі 210 млрд євро для України, використовуючи заморожені російські активи. Німеччина, Франція та Італія стануть основними гарантами цього кредиту. Близько 185 млрд євро заморожених активів перебувають під управлінням Euroclear, а ще 25 млрд євро розміщені в приватних банківських рахунках по всій Європі. Країни-гаранти зобов’язуються взяти на себе відповідні частки цього кредиту, з Німеччиною виділивши найбільшу суму – 51,3 млрд євро, Францією – 34 млрд євро і Італією – 25,1 млрд євро. Цей кредит має підтримати країни-члени та отримати схвалення прем’єр-міністра Бельгії для надання фінансової допомоги Україні.
Позначка: Заморожені активи
-
Сім країн ЄС офіційно підтримали “репараційний кредит” Україні
Лідери семи країн-членів Європейського союзу висловили рішучу підтримку репараційного кредиту для України. Вони направили лист до представників уряду ЄС, де підкреслили важливість цього кроку у зв’язку з агресією Росії. Лідери країн зазначили, що підтримка України також важлива для європейської безпеки. Вони закликали прийняти рішення щодо цього кредиту на засіданні Європейської ради у грудні, наголосивши на терміновості цього питання.
-
Угорщина заблокувала в ЄС альтернативу рішення про “репараційний кредит”
Угорщина заблокувала ухвалення потенційного рішення про випуск єврооблігацій для фінансування України. Відповідну ідею Єврокомісія висунула як альтернативу “репараційній позиці” коштом заморожених активів Росії. Про це повідомляє видання Politico.
Під час засідання послів держав ЄС у Брюсселі у пʼятницю, 5 грудня, Будапешт відхилив ідею випуску спільних облігацій, забезпечених семирічним бюджетом ЄС, для фінансування України.
ЗМІ зауважив, що це “позбавляє ЄС потенційного “плану Б” на випадок, якщо не вдасться знайти спосіб використання заморожених активів російської держави для фінансування кредиту Києву в розмірі 165 млрд євро”.
Додамо, що премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер раніше заявив: його країна, де зберігаються заморожені російські активи, може підтримати передачу їх Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”, але для цього Євросоюз має виконати три умови.
Як ми вже писали, Європейський Союз недавно затвердив остаточні правила поетапної відмови від імпорту російського природного газу. Однак очільник угорського МЗС Петер Сіярто заявив, що Угорщина буде оскаржувати у вищому суді Євросоюзу це рішення, бо воно нібито порушує установчі документи Євросоюзу. -
Використання активів Росії: у МВФ зробили заяву
Міжнародний валютний фонд уважно стежить за дискусіями щодо можливості використання заморожених російських активів для фінансування України. Про це заявила директорка Департаменту комунікацій МВФ Джулі Козак під час брифінгу в п’ятницю, 5 грудня, передає РБК-Україна.
За її словами, МВФ вітає жорсткі дискусії в Європі щодо підтримки України та мету зробити це таким чином, “щоб це відповідало відновленню стійкості боргу України”.
Фонд уважно стежить за цими обговореннями, які включають варіанти, які передбачають використання заморожених активів Росії
“Менеджмент та керівництво МВФ послідовно рекомендують, щоб будь-які дії, пов’язані з використанням заморожених активів Росії, відповідали міжнародному та національному законодавству і не підривали функціонування міжнародної валютної системи. І ми впевнені, що російські політики цінують ці важливі міркування”, – сказала Козак.
Водночас представниця МВФ зазначила, що ресурси Фонду призначені для підтримки платіжного балансу з метою відновлення зростання і не пов’язані безпосередньо з погашенням будь-яких непогашених боргів.
-
США зажадали від Європи не передавати Україні активи РФ
Раніше Сполучені Штати неодноразово закликали Євросоюз використати заморожені валютні резерви Росії для допомоги Києву. Втім, нині позиція змінилася після появи у Вашингтоні ідеї самостійно заробити на цих коштах під час післявоєнного відновлення України. Про це повідомляє Bloomberg.
Тепер адміністрація Дональда Трампа виступає проти спрямування активів на репараційний кредит.
Під час розмов з низкою країн ЄС представники США наполягали на необхідності заблокувати план Єврокомісії щодо використання російських резервів для забезпечення репараційного кредиту Україні, розповіли кілька європейських дипломатів, знайомих із ситуацією. За твердженням американських посадовців, ці активи потрібні для забезпечення мирної угоди між воюючими сторонами і не повинні використовуватися для продовження війни.
Власний план США, який за погодженням з путінським посланцем Кирилом Дмитрієвим склав спецпредставник Трампа Стів Віткофф, передбачав використання 100 млрд євро заморожених у ЄС резервів для післявоєнного відновлення України під контролем США. Водночас Вашингтон отримував би 50% прибутку від таких операцій. Хоча початковий план із 28 пунктів був скорочений і змінений, питання активів залишається одним із головних каменів спотикання – поряд зі статусом українських територій і наданням Києву надійних гарантій безпеки, розповіли деякі джерела.
У Вашингтоні ще влітку задумали повернути Росії її заморожені активи після підписання угоди щодо України й завершення війни, повідомило днями Politico з посиланням на два поінформовані джерела. За їхніми словами, тоді американські посадовці повідомили про це посланнику Євросоюзу з питань санкцій Дейвіду О’Саллівану під час його візиту до Вашингтона.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ -
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:- ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
- вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
- можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.
-
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ
Якщо Євросоюз вирішить направити заморожені активи Росії на “репараційний кредит” Україні, то Москва може розцінити це як законний привід для оголошення війни. Про це у Телеграм заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.
“Тоді повернення цих коштів може відбутися вже не через суд, а шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі поваленими ворогами Росії”, – сказав Медведєв. До цього він неодноразово погрожував Європі та США війною, зокрема ядерною, але наголошував, що Москва не планує нападати першою на західні країни.
З черговою погрозою Медведєв виступив після того, як Єврокомісія підготувала план надання Україні “репараційного кредиту”, до якого включили російські активи, заморожені в країнах ЄС.
План передбачає видачу Києву до 210 млрд євро, з яких 140 млрд буде знято з рахунку Центробанку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву. -
Прем’єр Бельгії зробив скандальну заяву про Росію
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю заявив, що Росія не програє війну в Україні, а заяви про її поразку – це лише байка. Він також наголосив, що після війни російським активам доведеться повертатися до Кремля. Де Вевер називає спроби передати Україні заморожені активи Росії “крадіжкою” і вважає, що Росія нібито перемагає у цій війні. Він також заявив, що конфіскація активів Росії може мати серйозні наслідки для Бельгії, оскільки Кремль погрожує “вічною відплатою”.
-
ЄК врахувала позицію Бельгії щодо репараційного кредиту Україні
Єврокомісія узяла до уваги більшість застережень Бельгії щодо ризиків надання Україні репараційного кредиту з доходів, отриманих від заморожених російських активів у Euroclear. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн зазначила, що була інтенсивна дискусія щодо позиції Бельгії, але більшість її занепокоєнь було враховано в пропозиції Єврокомісії. Вона наголосила на запобіжних заходах для захисту держав-членів та на механізмі солідарності. Єврокомісія прагне підтримки серед друзів та міжнародних партнерів України та вислала сильний сигнал про мир та можливість ведення переговорів. Реалізація плану з видачі репараційного кредиту на 140 млрд євро заморожених російських резервів для України тимчасово зупинилася через позицію Бельгії.
-
ЄК знайшла варіант для Бельгії щодо використання активів РФ
Європейська комісія розробила план, який має переконати Бельгію дозволити використання заморожених російських активів для надання Україні позики на 140 мільярдів євро. Це стало відомо в результаті інформації від дипломатів та представників ЄС. Бельгія стурбована можливим ризиком, що інші країни ЄС можуть заблокувати продовження санкцій проти Росії, що змусить її компенсувати втрачені кошти. Єврокомісія пропонує використати статтю 122 Договору про функціонування Європейського Союзу для вирішення цієї ситуації. План передбачає затвердження подовження санкцій кваліфікованою більшістю голосів, щоб уникнути вето з боку деяких країн. Наразі невідомо, чи підтримає цю ідею прем’єр-міністр Бельгії.