Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером в столиці Бельгії Брюсселі. Про це повідомляє офіційне представництво голови української держави.
Зеленський подякував бельгійській державі та всьому бельгійському народові за підтримку України від самого початку повномасштабної війни та відзначив внесок їхній в ініціативу PURL.
“Головне питання, серед тих, які обговорили під час зустрічі, – використання заморожених російських активів на користь України.
Володимир Зеленський зазначив, що розуміє всі застереження Бельгії, проте рішення щодо репараційного кредиту має бути ухвалене, оскільки воно є справедливим і забезпечить довгострокову передбачуваність для України”, – йдеться в повідомленні.
Лідери двох країн говорили про координацію з Європою та США в переговорному процесі щодо досягнення достойного миру, майбутнє членство України у Євросоюзі, підтримку української енергетичної системи та відбудову.
Володимир Зеленський також провів в Брюсселі зустріч із премʼєр-міністром Іспанії Педро Санчесом.
Вони обговорили координацію позицій і кроків з Європою щодо переговорного процесу з командою президента США про досягнення достойного миру.
Президент подякував Санчесу за продовження оборонної підтримки: рішення надати ракети для IRIS-T, участь у програмах PURL і SAFE. Окремо йшлося про актуальні потреби, насамперед посилення ППО.
Глава держави також відзначив підтримку з боку Іспанії всіх санкційних пакетів Євросоюзу проти Росії. Україна очікує, що 20-й пакет передбачатиме круті заходи проти банківського сектору, тіньового флоту РФ, технологій подвійного використання, російських олігархів і пропагандистів.
Лідери приділили окрему увагу руху України до членства у Євросоюзі.
Позначка: Заморожені активи
-
Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ
-
Каллас оцінила ймовірність погодження “репараційного кредиту”
Успіх погодження “репараційного кредиту” для України на саміті країн Євросоюзу 18-19 грудня тепер оцінюється на рівні “50 на 50”. Про це заявила високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, повідомляє британський телеканал Sky News.
“Євросоюз не може дозволити собі провалу на переговорах і має показати свою силу”, – підкреслила головний дипломат ЄС.
Вона наголосила, що розуміє: на Бельгію чиниться великий тиск з боку ЄС та США, щоб вона погодилася на пропозиції. Проте Каллас зазначила, що ЄС врахував занепокоєння щодо використання заморожених російських активів для “репараційного кредиту”.
В разі ухвалення європейської пропозиції тиск з Бельгії буде знято, адже відповідальність нестиме вся Європа, а не одна держава.
“Путін надіється на нашу поразку, а ми не можемо дозволити собі зазнати невдачі… Досягнення рішення є надзвичайно важливим, оскільки воно надсилає чіткий сигнал Росії, що вона не зможе нас пересидіти. Воно також надсилає сильний сигнал Україні про наявність фінансування на наступні два роки”, – заявила глава європейської дипломатії.
Чиновниця вважає такий “кредит” для України оптимальним варіантом і має надію, що рішення буде знайдено під час саміту 18-19 грудня.
“Кредит на репарації є нині найжиттєздатнішим варіантом, який лежить на столі. Ми повинні працювати саме з ним, оскільки інші варіанти вже намагалися реалізувати раніше… Кредит на репарації ґрунтується на принципі, що той, хто завдає шкоди, повинен за неї платити. Саме тому це є найреалістичнішим варіантом, який тепер перебуває на розгляді”, – пояснила вона.
Каллас також припустила, що переговори можуть не завершитися сьогодні та будуть продовжені в п’ятницю і запевнила: “Ми залишатимемося тут поти, поки не знайдемо рішення”. -
Спецслужби РФ залякують політиків і фінансистів Бельгії – ЗМІ
Проти бельгійських політиків та керівників депозитарію Euroclear, де заморожено активи Росії, ведеться кампанія залякування, організована російською розвідкою. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на європейські спецслужби. Раніше прем’єр-міністр країни Барт Де Вевер заявив, що Москва пригрозила “вічно” його переслідувати, якщо гроші буде вилучено для видачі репараційного кредиту Україні. Представники європейських спецслужб зазначили, що кампанію, яка цілеспрямовано переслідує то-менеджерів Euroclear, включаючи гендиректора Валері Урбен та лідерів Бельгії, веде російська військова розвідка ГРУ. Ступінь загроз оцінюється по-різному, але, за словами одного європейського чиновника, тактика залякування, безумовно, застосовується.
Урбен кілька разів публічно виступала проти підготовленого Єврокомісією плану вилучити з Euroclear 185 млрд євро активів РФ. Їх пропонується включити до пакету на 210 млрд євро, який дозволить близько двох років фінансувати військові та бюджетні потреби України. Де Вевер також є головним противником в ЄС цього плану, вимагаючи від партнерів по блоку поділити з Бельгією фінансові та юридичні ризики. Запропоновані Єврокомісією та низкою лідерів країн ЄС гарантії його поки що не переконали.
Згідно з недавнім розслідуванням EUobserver, Урбен отримувала загрози у 2024 та 2025 роках. Вона звернулася по захист до бельгійської поліції, але отримала відмову. Тоді вона та інші керівники компанії найняли спочатку бельгійську, а потім французьку охоронну фірму.
Нагадаємо, лідери ЄС 18-19 грудня проведуть саміт, головним питанням на якому буде пошук коштів на підтримку України. Спочатку передбачається виділити їй 90 млрд євро із заморожених російських резервів. Щоб зняти побоювання Бельгії, що їй доведеться повернути кошти, ЄС днями ухвалив рішення про безстрокове заморожування активів РФ. Згідно з планом Єврокомісії, гроші можуть бути повернуті Росії лише у разі виплати нею репарацій Україні.
-
РФ залякує Бельгію через репараційну позику – ЗМІ
Розвідка РФ використовує проти Бельгії тактику залякування з метою змусити останню заблокувати рішення про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє британська газета The Guardian, цитуючи анонімні джерела у сфері безпеки.
Цілеспрямований тиск з боку росіян чинився, зокрема, на ключових осіб у бельгійському депозитарії Euroclear, де зберігається велика частина заморожених активів Росії, а також на керівництво країни.
Офіційні особи вважають, що за інформаційною кампанією стоїть військова розвідка Росії.
“Вони безумовно застосовували тактику залякування”, – сказав один з європейських чиновників.
Погрози, зокрема, надходили на адресу генерального директора Euroclear Валері Урбен, а також інших високопоставлених керівників депозитарію.
“Будь-які потенційні загрози розглядаються з максимальним пріоритетом і ретельно розслідуються, часто за підтримки відповідних органів влади”, – заявили представники Euroclear в коментарі виданню.
Розслідування, опубліковане виданням EUobserver раніше, згадувало погрози на адресу Урбен у 2024 і 2025 роках, а також стверджувало, що вона просила захисту в бельгійської поліції. Проте цю інформацію пізніше спростували.
Як відомо, раніше прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи РФ. -
Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ
Бельгія запропонувала Європейському Союзу розглянути можливість застосування надзвичайного положення для випуску спільного боргу ЄС з метою підтримки України у війні проти Росії. Про це повідомили чотири дипломати ЄС, передає Euractiv.
Ініціатива з’явилася на тлі того, що Бельгія продовжує виступати проти запропонованого так званого “репараційного кредиту” для України на €210 млрд, котрий передбачає використання заморожених російських активів.
Пропозиція також пролунала після того, як країни ЄС минулого тижня проголосували за безстрокове замороження російських активів із використанням статті 122, котра дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю – щонайменше 15 державами, що представляють 65% населення Євросоюзу.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, котрий неодноразово погрожував блокувати продовження санкцій, однак жодного разу цього не зробив.
Попри застереження щодо можливих правових, фінансових і інституційних наслідків, Бельгія, Італія, Мальта та Болгарія зрештою підтримали рішення про безстрокове замороження активів. Проти проголосували лише Угорщина та Словаччина.
Як і у випадку санкційної політики, випуск спільного боргу ЄС, забезпеченого резервами довгострокового бюджету Євросоюзу, потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів. Спільний борг є єдиною офіційно запропонованою Єврокомісією альтернативою “репараційному кредиту”. Разом з тим, два дипломати стверджують, що Юридична служба ЄС виключила можливість застосування статті 122 для випуску спільного боргу на вчорашньому засіданні послів ЄС.
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
Орбан: Єврокомісія зняла питання заморожених активів РФ з порядку денного
Європейська комісія зняла питання використання заморожених активів РФ з порядку денного саміту ЄС. Про це в середу, 17 грудня, написав представник угорського уряду Золтан Ковач в соцмережі Х, цитуючи прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан.
За словами голови угорського уряду “сьогодні вранці президент Комісії оголосила, що Комісія відступила і питання про російські активи не буде винесено на обговорення”.
“Отже, переговори за лаштунками та боротьба, які ми мали вчора ввечері, привели до результату, і якщо я правильно розумію слова президента Комісії, сказані сьогодні, і я думаю, що я правильно їх розумію, то вона сказала, що російські активи не будуть винесені на обговорення завтра”, – запевнив Орбан.
Зауважимо, що в літаку на шляху до Брюсселя Орбан заявив провладним угорським ЗМІ, що “писав Путіну листа”, де запитував про відповідь Росії на можливе рішення ЄС про використання російських активів для “репараційної позики” Україні та про те, чи зверне Путін увагу на позицію окремих країн-членів.
За словами угорського чиновника, відповідь була така: реакція Росії “буде сильною” і вона “візьме до уваги” позицію окремо взятих країн щодо цього питання. -
Репараційний кредит Україні: Каллас виключила план Б
ЄС зосереджений на підготовці репараційного кредиту для України на основі заморожених російських активів, альтернативні сценарії фінансування наразі не розглядаються, заявила Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Про це повідомляє Радіо свобода у середу, 17 грудня.
“Я завжди дотримуюся позиції, що потрібно зосереджуватися на плані А. Тому що щойно ви починаєте говорити про план Б, насправді саме план Б і реалізується. Саме тому зараз уся робота ведеться над планом А, і ми навіть не заходимо в обговорення інших варіантів”, – наголосила вона.
Каллас пояснила, що основні побоювання Бельгії стосуються розподілу ризиків і фінансового навантаження у разі запуску репараційного механізму. Водночас Верховна представниця ЄС вважає, що саме європейський підхід здатен зняти ці ризики.
“Якщо вони побоюються тиску або їм не подобається рівень ризику, то насправді найкращим варіантом є європейський підхід, адже тоді Бельгія просто виконуватиме закон – Європейський Союз ухвалює закон, а Бельгія має його дотримуватися”, – додала вона.
Окремо Каллас скептично оцінила можливі спроби Росії оскаржувати замороження активів через суди або арбітражі. На її думку, такі кроки спрямовані передусім на посилення страхів у Бельгії, де зосереджена значна частина російських активів: Вона наполягає, що в інших судах у країнах, де діє верховенство права, Росія не мала б успіху.
Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ
Франція та Європейська комісія розглядають можливість надати Україні репараційний кредит на 90 млрд євро у 2026-2027 роках коштом заморожених російських активів, дві третини якого планують спрямувати на військову підтримку. Про це у вівторок розповіли на брифінгу в Єлисейському палаці, передає Укрінформ.
“Пріоритетом, виходячи з російських активів, заморожених нещодавно на довший термін, є робота над сумою 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, перш ніж з 1 січня 2028 року перейти до більш регулярного фінансування, яке є більш звичним у межах наступного бюджету ЄС, наступної фінансової рамки”, – заявили в Єлисейському палаці.
Згідно з канцелярією французького президента, пріоритетом Єврокомісії є активи, котрі знаходяться у центральних депозитаріях Euroclean, а не суверенними активами РФ в комерційних банках.
“Це дозволяє працювати над гарантіями, які є цільовими та специфічними для центральних депозитаріїв, без додавання рівня юридичної складності. Сьогодні механізм надання позики на відшкодування суверенних активів, які знаходяться в комерційних банках, передбачає надання позик за діючими контрактами, які передбачають додаткові гарантії на випадок ризику судових спорів або системних ризиків”, – пояснили в Єлисейському палаці.
Кошти, які планують виділити України, мають піти, передусім, на військову підтримку.
“У цьому репараційному кредиті буде військова складова, яка буде суттєвою, і робота, яку ми зараз проводимо, спрямована, з одного боку, на забезпечення всієї необхідної фінансової прозорості в цивільній галузі, з реформами, які також необхідні на європейському шляху України, а з іншого боку, що стосується військової сфери, ми наполягаємо, щоб були чіткі умови європейської преференції”, – заявив представник Єлисейського палацу.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році
Президент України Володимир Зеленський надіється на одержання Україною 40-45 млрд євро коштом заморожених активів РФ вже в 2026 році. Проте голова держави наголошує: загальна сума збитків, завданих Україні російською агресією, значно більша, ніж загальний розмір цих активів. Про це український лідер сказав на спільній з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом прес-конференції у Гаазі у вівторок, 16 грудня.
“Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 мільярдів євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів… Навіть ніхто б не думав про ті чи інші альтернативи, бо зруйновано все на втроє більшу суму, ніж 200 мільярдів. Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування, але все одно навіть 210 буде недостатньо”, – сказав Зеленський.
Він наголосив, що відновлення – “це наступні кроки”.
“Ми сьогодні говоримо про термінові речі: ми маємо виробляти дрони, ми маємо недостатнє фінансування, ми маємо виробляти іншу зброю, ми маємо купувати в Америці ППО, в Європі інші засоби, включаючи також ППО. Ми розуміємо, що подарунків у нас немає”, – пояснив президент.
Водночас він зауважив значну підтримку та двосторонні договори з країнами-партнерами, зокрема Нідерландами.
“Але сьогодні заморожені активи, вони могли б, напевно, якось збалансувати деякі зменшення в тих чи інших країнах. Тому що це була, дійсно, така серйозна підтримка. Я не бачу без цієї підтримки можливості стояти економічно міцно для України. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимось незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками… Тут важливо, що в цілому лідери, більшість, за те, щоб знайти Україні цю фінансову підтримку”, – додав Зеленський. -
Чотири країни ЄС прагнуть знайти альтернативи репараційній позиці Україні
Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до закликів Бельгії до альтернатив схемі кредитування України на 210 млрд євро з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомляє Euractiv у вівторок, 16 грудня.
У спільній декларації чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію Європейської комісії про безстрокове заморожування суверенних фондів РФ, що зберігаються в ЄС, але застерігають, що цей крок не повинен “перешкоджати” будь-якому потенційному використанню коштів для підтримки воєнних зусиль Києва.
Країни також запропонували комісії та Раді продовжувати вивчення та обговорення альтернативних варіантів відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України, на основі кредитної лінії ЄС або перехідних рішень.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вже тривалий час закликає до альтернатив репараційній позиці, яку він засудив як “фундаментально неправильну” та стверджує, що вона створює правові та фінансові ризики.