Кілька днів тому у польському місті Познань двоє чоловіків побили українську пару, яка їхала трамваєм. Причина такої агресії – розмова українською мовою. Після публікації відео інциденту і розголосу в соцмережах місцева поліція заарештувала нападників.
Речник Окружної прокуратури у Познані, прокурор Лукаш Вавжиняк повідомив, що під час допиту вони не заперечували причетності до нападу, але не могли пояснити, що саме сталося.
“Опустивши голови, вони пояснили, що не пам’ятають інциденту, бо раніше вживали алкоголь”, – сказав правоохоронець. Напад у трамваї Минулого тижня в соціальних мережах з’явилося відео інциденту. На ньому видно, як двоє молодих чоловіків нападають на громадянина України, який розмовляв українською мовою зі своєю дівчиною. “Я їхав трамваєм, коли почув образи та лайку на адресу пари, а потім пролунав вигук: “Польща, біла та червона!”. Я дістав телефон, щоб задокументувати інцидент, хоча шкодую, що не відреагував рішучіше”, – розповів виданню Wiadomosci Анджей Прендке, член міської ради Познані.
Він додав, що під тиском агресивних чоловіків українська пара перейшла на інше місце в трамваї.
“Там чоловіка повалили на землю та вдарили ногою в обличчя. Я дякую пасажирам, особливо одному джентльмену, який рішуче відокремив нападників від жертви”, – додав Прендке.
Після нападу всі вийшли на наступній зупинці: “Я запропонував допомогти українцям повідомити про інцидент до поліції. Я радий, що влада відреагувала на опубліковані записи – не лише мої – і що винних було спіймано”. За словами Прендке, реакція свідків має вирішальне значення.
“Нам потрібно реагувати. Добре, що кілька людей це помітили. Поляки не такі. Поки люди та служби реагують, як у цьому випадку, ми можемо засуджувати такі ситуації”, – наголошує він. Образи через м’ясо Це не єдиний випадок неспровокованої агресії проти громадян України в Польщі за останні дні. Подібний інцидент також стався у Гдині 9 грудня. Там агресивний чоловік увірвався до магазину і влаштував бійку через м’ясо, яке раніше там купила його дружина, але всі свої образи він висловив українській продавчині. За словами свідків, чоловік нібито погрожував жінці смертю, вигукував націоналістичні образи та демонстрував нацистські жести, які заборонені в Польщі. Він також погрожував одному з покупців, який став на захист українки.
Цей випадок також був зафіксований на відео. За даними штабу поліції Гдині, злочинця було заарештовано менш ніж через 24 години після інциденту. Йому було висунуто звинувачення у погрозах за національною ознакою та публічній пропаганді нацистського режиму. Відлуння наративів політиків Відомий польський адвокат Давід Денерт вважає, що така хвиля агресії проти громадян України не є випадковістю: “Є дії, а є реакція. Ці “дії” – це ненависть, яку поширюють деякі політики та ультраправі групи, а також дезінформація та пропаганда. Згодом це призводить до реальних інцидентів, які ми бачимо в магазинах, трамваях та на вулицях. Це справді набирає обертів”.
Експерт наголошує, виконавці таких нападів самі не вигадують фраз, а “відтворюють наративи про нібито “”невдячність” України до Польщі”, “захоплення роботи” чи інші гасла, поширені в Інтернеті та громадських місцях.
Адвокат розповів, що вже понад два роки захищає українців, на яких напали в Польщі з ксенофобських мотивів і визнає, що кількість таких справ зростає.
“Зазвичай це стосується ситуацій у таксі: плювки, спроби побиття та образи за національною ознакою”, – додав він. Реакція на антиукраїнські атаки Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на інцидент у Познані, де двоє чоловіків напали на подружжя в трамваї через те, що вони розмовляли українською мовою.
Український дипломат зазначив, що словесні та фізичні погрози, мотивовані національною нетерпимістю, є абсолютно неприйнятними та вимагають рішучої реакції.
“Я доручив нашим консулам з Вроцлава оперативно відреагувати, з’ясувати всі обставини інциденту та захистити права потерпілих. Польська поліція вже затримала нападників, а справу передано до прокуратури”, – написав Сибіга у Facebook.
Він додав, що Генеральне консульство України у Вроцлаві постійно контактує з місцевими компетентними органами та тримає ситуацію під контролем.
Позначка: Закордон
-

Хвиля антиукраїнських атак в Польщі: що відомо
-

Староста з Харківщини виїхав на конференцію за кордон і не повернувся
Староста Коробчинського округу Чкаловської громади Чугуївського району, Олександр Семер’янов, не повернувся до України після участі у конференції у Польщі. Його вже звільнили з посади, а тимчасово обов’язки старости відійняв Микола Максимов. Батько Семер’янова розповів, що не знав про намір сина залишитися за кордоном разом зі своєю родиною. Голова СВА Сергій Котенко назвав Семер’янова дієвим старостою, який серйозно ставився до своїх обов’язків. Він припустив, що можливо на старосту вплинуло безпекове питання через народження дитини та складна ситуація на Куп’янському напрямку.
-

“Шугармен” прокоментував підозру в корупції і пообіцяв повернутися
Олександр Цукерман, якого підозрюють у співучасті в корупційних схемах в енергетичному секторі, відхилив звинувачення з боку НАБУ та САП, заявивши, що готовий повернутися до України, коли вважатиме за потрібне. Про це він заявив журналістам Схем (Радіо Свобода) у середу, 12 листопада.
У відповідь на запитання про обвинувачення у корупції Цукерман заявив: “Все неправда, все брехня”.
Під час короткої розмови він також не розкрив свого місця перебування, зазначивши: “Це не має значення”. Водночас на питання про можливість повернення до України відповів: “Із задоволенням. Це моя Батьківщина”. Однак щодо конкретного терміну повернення обмежився словами: “Коли буде час”.
Журналісти також направили йому письмові запитання для уточнень, але наразі відповідей від Цукермана не надходило.
За даними правоохоронців, Олександр Цукерман, відомий також як “Шугармен”, залишив Україну. Разом із Тімуром Міндічем 29 жовтня він вилетів до Ізраїлю для участі у святкуванні. 4 листопада Міндіч повернувся до України, а Цукерман вирішив залишитися за кордоном.
Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів на чолі з прем’єр-міністром Юлією Свириденко ухвалив подання до РНБО із пропозицією запровадження санкцій проти Тімура Міндіча та Олександра Цукермана.
Плівки Міндіча: обрано запобіжний захід “Рьошику”
-

За кордоном верифікували перші суботні та недільні українські школи
Перші суботні та недільні українські школи, які працюють за кордоном, пройшли верифікацію. Тепер діти, які живуть за межами України, можуть навчатися у них за програмою українознавчого компонента. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України в четвер, 9 жовтня.
Зазначається, що результати навчання у верифікованих закладах будуть визнані в Україні, тож діти зберігають зв’язок з українською освітою.
“Такі школи – це не лише уроки, а й живе спілкування з однолітками, атмосфера української спільноти та збереження традицій. Українська мова є обов’язковою для всіх учнів. У 1-4 класах учителі подають українознавчий зміст разом з українською мовою через інтегрований курс Я досліджую світ.
Починаючи з 5 класу, школярі вивчають окремі предмети – українську літературу та історію України. Залежно від класу до програми також входять географія, громадянська освіта та предмет Захист України”, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, в Україні 457 закладів середньої освіти припинили існування чи понизили ступінь через малокомплектність. Атестація учнів 4-х класів: відомо, як відбуватиметься оцінювання знань
-

Трамп заявив про нові мита для вантажівок
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення нового мита у розмірі 25% на імпортовані середні та великі вантажівки з 1 листопада 2025 року. Ця інформація була оприлюднена у соцмережі Truth Social. Нові тарифи стосуватимуться всіх транспортних засобів цієї категорії, які ввозяться до США. Також було зазначено, що раніше було укладено угоду з Євросоюзом і Японією про 15% мито на легкові автомобілі. Також були анонсовані інші тарифні обмеження, у тому числі 100% мито на імпорт брендованих ліків у випадку, якщо виробництво не буде перенесено до США, а також нові тарифи на деревину та дерев’яні вироби. Таким чином, Трамп посилює тиск на Європейський союз, а також вводить санкції проти Індії, Китаю та Росії.
-

Уряд помагатиме українцям, переслідуваним за кордоном за відсіч агресії РФ
Уряд України прийняв рішення про створення законодавчої бази для оплати послуг з надання професійної юридичної допомоги українцям, які переслідуються кримінально за участь у захисті України за кордоном. Також були внесені зміни до порядку використання коштів державного бюджету для захисту прав громадян України за кордоном. Збільшено суму матеріальної допомоги для українців, що постраждали за кордоном, а також створено можливість оплати проїзду в Україну захисникам, які повертаються після лікування за кордоном, і послуг з надання юридичної допомоги громадянам, що переслідуються за участь у обороні України.
-

Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
Згідно з соціологічним дослідженням, лише 11% українців бажають поїхати за кордон на постійне проживання, тоді як 88% не мають такого бажання. У 2020 році перед загрозою вторгнення Росії цю ідею підтримували 27% українців, але в 2022 році цей показник склав лише 9%. Найбільше бажають виїхати на захід України (13%), а найменше на сході (8%). Бідні виявили найбільше бажання виїхати (20%), а малозабезпечені – найменше (7%). Серед молоді (18-25 років) бажають виїхати майже кожен п’ятий (19%), тоді як серед старших 51 року – лише кожен двадцятий (5%). Бажання виїхати не залежить від типу поселення та наявності родичів за кордоном, але ті, у кого є такі родичі, виявили бажання виїхати трохи частіше (14% проти 10%). Дослідження проводилося 20-22 липня на 1000 респондентів в усіх регіонах України, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.
-

Зеленський розкрив, чому ЗСУ не навчаються більше за кордоном
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна припинила відправляти своїх військових для навчання за кордон, оскільки війна змінила підхід до військової підготовки. Тепер країна запрошує представників інших держав для навчання безпосередньо на українській території, щоб передати їм унікальний досвід. Зеленський наголосив, що війна стала дуже технологічною, тому важливо адаптувати підготовку військових до нових викликів. Також була висловлена ініціатива про встановлення безпольотної зони над територією України для боротьби з російськими дронами, що потребує міжнародної підтримки та координації.
-

Студенти масово беруть відпустки для виїзду за кордон – експерт
Українські студенти все частіше беруть академічні відпустки або переходять на онлайн-навчання, щоб виїхати за кордон. Це стає проблемою для внутрішнього ринку праці, оскільки відчутна нестача кваліфікованих працівників. Експерти висловлюють занепокоєння щодо цієї тенденції, оскільки може виникнути значна нестача робочої сили. Дозвіл на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років спричинив цю ситуацію, але ще рано робити висновки про його вплив на ринок праці. Експерти закликають активізувати інформаційну роботу для того, щоб залучити молодь до залишення в Україні, показуючи їм можливості та перспективи власної країни.
-

Виїзд чоловіків 18-22: що буде з економікою та на фронті
Що змінилось для чоловіків 18-22 років 26 серпня уряд України оновив правила перетину державного кордону під час дії режиму воєнного стану. Чоловікам віком від 18 до 22 років дозволили безперешкодно перетинати кордон.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко після прийняття постанови наголосила: йдеться про всіх громадян відповідного віку. Це рішення стосується також громадян, які з різних причин опинились за кордоном.
Згідно з поясненнями Міністерства внутрішніх справ, для перетину кордону чоловікам вікової категорії “18-22” потрібен лише паспортний документ, що дає право на виїзд, а також військово-обліковий документ (зокрема в електронній формі), який пред’являється на вимогу прикордонників.
За словами адвокатки Дар’ї Тарасенко, законодавство не встановлює обмежень щодо тривалості перебування за кордоном для цієї категорії чоловіків. Крім того, наразі не передбачена відповідальність за неповернення в Україну. На цій же підставі чоловіки віком від 18 до 22 років, які зараз перебувають за кордоном, можуть безперешкодно повернутися в Україну.
Цікаво, що деяким громадянам відмовляють у виїзді. Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телемарафону зазначив, що йдеться в тому числі про чоловіків, які займають посади, де виїзд за кордон можливий лише у службове відрядження. І випадків відмов з цієї причини за два дні було декілька.
Ще одна категорія чоловіків, яка не змогла перетнути кордон – особи, що перебувають у розшуку, зазначив речник ДПСУ. “Є кілька відмов через те, що люди знаходилися в розшуку. Прикордонники мають доступ до системи Оберіг, щоб перевіряти, чи не ухиляється людина від оновлення своїх військово-облікових даних”,– пояснив Андрій Демченко. Цікаво, що метою дозволу на виїзд було стимулювати молодь не тікати з країни, а законно виїжджати на навчання чи з інших причин. Як пояснював ще до ухвалення постанови КМУ нардеп Федор Веніславський, чинний закон про мобілізацію передбачає, що чоловіки віком до 25 років не підлягають призову до Збройних Сил України. І це, мовляв створило абсурдну ситуацію: молоді люди, що виїхали за кордон до свого повноліття, бояться повертатися, щоб не втратити можливість знову виїхати. Веніславський тоді казав, що дозвіл на виїзд молодих чоловіків має на меті усунути ці перешкоди.
Голова ради резервістів сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко теж казав, що ініціатива є спробою налагодити комунікацію з молоддю, давши їй можливість здобувати освіту за кордоном, і тим самим утримати її від еміграції.
Але все не так просто. Що буде з економікою Влада переконує: новаможливість виїзду за кордон для чоловіків віком 18–22 років ніяк не вплинула на пасажиропотік на державному кордоні. Демченко спростував інформацію про масовий виїзд цієї категорії громадян.
За словами Демченка, потік людей на кордоні залишився стабільним. За добу кордон перетинають в обох напрямках близько 127 тисяч громадян, що відповідає показникам попередніх днів. Він підкреслив, що збільшення пасажиропотоку немає, і більшість людей повертаються до України, а не виїжджають.
Речник також спростував фейки російської пропаганди про нібито масовий виїзд українців. Він пояснив, що черги на кордоні зберігаються через літній сезон відпусток, коли пасажиропотік традиційно зростає.
Але є і інші дані. Блогер та активіст Сергій Стерненко, який засудив рішення уряду про дозвіл на виїзд за кордон чоловікам віком 18–22 років, описав масштаб проблеми. “Багато людей пишуть, що після ухвалення урядом постанови “18-22″ серед їхніх знайомих чимало людей вже почали їхати з країни, кидаючи роботу. Рішення уряду також деморалізувало військових. Але для них Рада готує посилення покарань”, – пише Стерненко у своєму Telegram-каналі. Тож схоже, що рішення про вільний виїзд молодих чоловіків, які не підлягали мобілізації, але могли працювати в Україні, може вдарити по економіці. Влада так не вважає. За словами директора департаменту комунікацій Державної служби зайнятості Андрія Яніцького, дозвіл на виїзд чоловікам не матиме значних негативних наслідків для українського ринку праці. З приблизно 1,3 мільйона осіб у віковій групі “18-22” чоловіків – близько 500–600 тисяч.
Яніцький в розмові з Delo.ua висловив переконання, що не всі молоді люди виїдуть. А, мовляв, ті, хто поїде, швидше за все, зроблять це на короткий термін – для зустрічей із родичами, туризму чи навчання. Він переконаний, що більшість із них повернеться. Яніцький навіть вбачає в ініціативі позитивний ефект. Мовляв, молоді люди здобудуть освіту чи досвід за кордоном, вони повернуться в Україну з новими знаннями та підходами до бізнесу та суспільного життя, що сприятиме розвитку країни.
Але не всі експерти настільки оптимістичні. Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Олександр Гладун в розмові з DWвисловив переконання, що дозвіл на виїзд для українських юнаків не стимулюватиме їх повернення. Навпаки, він прогнозує, що більшість молодих людей, які залишалися в Україні, тепер виїдуть назавжди.
На його думку, аргумент, що цей крок сприятиме поверненню молоді, є надуманим. Гладун вказує на суперечливість політики: з одного боку, влада заявляє про дефіцит людей на фронті та робочих місцях, а з іншого – сприяє виїзду чоловіків. Експерт переконаний, що таке рішення лише посилить демографічні проблеми в Україні.
Тим паче, як свідчать соціологічні опитування, кожна п’ята молода людина в Україні хотіла б виїхати за кордон на постійне проживання. За даними закритого соціологічного дослідження, проведеного влітку цього року соціологічною групою Рейтинг, найвищий відсоток тих, хто волів би виїхати за кордон на постійне місце проживання, – саме серед молоді віком 18-29 років.
Економіст Олег Пендзин теж має сумніви, що молодь, котра опиниться за кордоном, захоче повернутися назад. В розмові з Delo.ua Пендзин наводить статистику, що у 2022 році 75% біженців декларували готовність повернутися в Україну. А наприкінці 2024-го – на початку 2025 року таких залишилося не більше 20%.
Але справжня небезпека ховається у обороноздатності країни. Що буде на фронті Військовослужбовець та співзасновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко в розмові з виданням LBназвав рішення дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18–22 років імпульсивним і таким, що може негативно вплинути на обороноздатність України.
Луценко наголошує, що перш ніж ухвалювати таке рішення, владі варто було б провести соціологічне дослідження, щоб оцінити, скільки молодих людей, які виїдуть, повернуться, щоб воювати або просто жити в Україні. Він також вважає, що паралельно з цим рішенням необхідно було ввести відповідальність для всіх чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон і не повернулися.
На думку військовослужбовця, сумнівно, що війна закінчиться за три роки. А дозвіл на виїзд для чоловіків 18-22створює ризик дефіциту солдатів у майбутньому.Подібну думку вже виказувала директорка Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. “Направду, побоювання мають бути пов’язані з іншим: війна не закінчиться через два роки, а хлопцям вже буде 25”, – заявляла експертка в розмові з виданням Телеграф. Також не варто забувати і обурення, яке подібні закони можуть викликати у чинних військовослужбовців. Зокрема, військовослужбовець Станіслав Бунятов, відомий під позивним “Осман”, поставив риторичне питання у своєму Telegram-каналі: мовляв, чому ті, кому 18–22, можуть вільно кататися за кордон, а ті, хто пішов добровільно у цьому ж віці на фронт, не мають права демобілізуватися хоча б на пів року після трьох років війни?
А Луценко розцінює ініціативу як продовження політики, за якої “тим, хто не воює, – все, а тим, хто воює, – війна до 60/смерті/каліцтва”.
Однак влада переконує, що обороноздатність України не постраждає.Президент Володимир Зеленський заявив, що рішення дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18−22 роки навпаки – має допомогти зберегти молодь для країни.
Валерія Шипуля