Лівий берег

Позначка: Законопроект

  • В Україні можуть змінити правила бронювання

    В Україні можуть змінити правила бронювання

    Народні депутати із фракції Європейська солідарність пропонують змінити правила бронювання військовозобов’язаних. Відповідний законопроєкт № 13429 зареєстровано у Верховній Раді.

    Документ пропонує внести зміни до статті 25 Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановивши, зокрема, що бронюванню підлягають усі військовозобов’язані в органах державної влади, інших державних органах, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів.

    Згідно з законопроєктом в органах прокуратури (крім підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які підлягають бронюванню у кількості 100% військовозобов’язаних), у Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в установах системи правосуддя та органах досудового розслідування бронюванню підлягають не більше 50% кількості військовозобов’язаних. На думку депутатів, таким чином буде зменшена кількість заброньованих, зокрема, у правоохоронних органах.

    Наразі постанова Кабінету міністрів №76 визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які:

  • працюють або проходять службу на посадах державної служби категорій Б, В, – 50% кількості військовозобов’язаних цих категорій
  • працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), – 50% кількості військовозобов’язаних працівників у такому органі.

    • Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% за окремим рішенням міністра оборони.

  • Трамп підтримав нові санкції проти РФ – сенатор

    Трамп підтримав нові санкції проти РФ – сенатор

    Президент США Дональд Трамп готовий підтримати законопроєкт про санкції проти РФ, запевнив сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Про це він заявив в етері ABC News.
    “Вчора вперше президент сказав мені, коли ми з ним грали в гольф, що настав час просувати вперед законопроєкт “щодо санкцій проти рф – ред.)”, – зазначив Грем.
    Раніше він розповів, що вже підготовлений двопартійний законопроєкт із майже 60 співавторами, котрий передбачає додаткові санкції проти РФ.
    “Наступного дня після липневої перерви ми ухвалимо законопроєкт”, – уточнив сенатор.
    Разом з тим, Грем зауважив, що законопроєкт не тягтиме за собою обов’язкових санкцій проти Росії – остаточне рішення ухвалюватиме президент США.
    Він пояснив, що саме від глави США залежатиме, як застосовувати санкції в майбутньому, втім, зазначив, що “ми намагаємося змусити Путіна сісти за стіл переговорів”.

  • Рада готує законопроєкт щодо виборів після війни

    Рада готує законопроєкт щодо виборів після війни

    Парламент працює над законопроєктом, який регулюватиме проведення виборів після завершення воєнного стану. Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону, передає Укрінформ.
    Спікер парламенту наголосив, що Україна потребує нового нормативного акта, який забезпечить проведення так званих “повоєнних” виборів.
    “Ми моделюємо базові сценарії, щоб забезпечити українцям реалізацію їхнього конституційного права на вибір. Вибори повинні відбутися в Україні, і я переконаний, що ми зможемо знайти необхідний законодавчий компроміс”, — зазначив Стефанчук і додав, що характер викликів, які стоятимуть перед країною після війни, значною мірою залежатиме від її умов завершення.

  • Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років

    Виробників зброї планують звільнити від податків на десять років

    До Верховної Ради подали пакет законопроєктів щодо впровадження спеціального правового режиму Defence City для підприємств оборонної галузі. Про це повідомив Голова парламентської фракції Слуга народу Давид Арахамія у середу, 25 червня.
    Ініціатива розроблена спільно з Міністерством оборони.
    “Понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні. Ми маємо унікальні розробки і досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки”, – зазначив Арахамія.
    Пакет законопроєктів передбачає створення спеціального переліку резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони. Також передбачено:

  • захист інформації про виробників зброї;
  • звільнення від податку на прибуток (за умови реінвестування), земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку до 1 січня 2036 року;
  • збереження чинних пільг – з ПДВ, прискореної амортизації та для працівників релокованих підприємств.

    • Резиденти Defence City отримають:

  • спрощення митних процедур та експортного контролю,
  • додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу,
  • підтримку в релокації підприємств,
  • можливість валютних послаблень за рішенням НБУ.

    • Нардеп пояснив, що такий пакет підтримки дозволить підприємствам розвиватися, масштабувати виробництва, розширювати співпрацю з партнерами і головне – давати більше зброї та обладнання для захисту України.
    Він додав, що ініціатори розраховують на підтримку всіх парламентських фракцій і груп.

  • В США відклали “руйнівні санкції” проти Росії через ситуацію з Іраном – ЗМІ

    В США відклали “руйнівні санкції” проти Росії через ситуацію з Іраном – ЗМІ

    Сенат США відкладає розгляд законопроєкту про суворі санкції проти Росії щонайменше до липня через загострення конфлікту між Іраном та Ізраїлем, який нині є пріоритетом для Вашингтона. Про це повідомляє Semafor.
    Сенатори Ліндсі Грем та Річард Блюменталь зосереджуються на переробленій версії свого законопроєкту, який захистить союзників України від деяких санкцій за торгівлю з Росією та внесе інші технічні зміни. Але їхні надії на те, що законопроєкт буде прийнято Сенатом цього місяця, згасли, бо з’явилися інші пріоритети.
    Лідери Республіканської партії хочуть, щоб наступного тижня законопроєкт президента Дональда Трампа про податки та витрати був розглянутий, а Іран штовхає американського лідера на межу прямого військового зіткнення.
    Лідер більшості в Сенаті Джон Тун, член республіканської партії, заявив, що “липневі строки” для розгляду санкцій проти Росії є найімовірнішими на цей час.
    Своєю чергою Грем заявив, що Сенату “доведеться трохи почекати” з санкціями проти Росії, не назвавши конкретних термінів.
    “Зараз ситуація з Іраном змінюється. Це не означає, що я забув про Росію чи Україну. Зовсім ні. (Та) Іран у центрі уваги”, – зазначив сенатор.
    Як ми вже писали, Велика Британія оголосила про введення нових санкцій проти Росії через її військову агресію проти України.
    Макрон анонсував “потужні” санкції проти РФ

  • Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство

    Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство

    Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє українцям множинне громадянство. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 243 народні обранці, тоді як 19 проголосували проти. Зокрема, дев’ять депутатів утрималися від голосування. Чому Україні потрібен цей закон Міністерство національної єдності зазначає, що множинне громадянство дозволить нашим громадянам, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабного вторгнення Росії, підтримувати зв’язки з Україною.
    Цей крок також допоможе залучити інвестиції та спеціалістів з-за кордону та визнати внесок діаспори у розвиток та оборону держави.
    “Законопроєкт №11469 вперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ розроблено як відповідь на демографічні та безпекові виклики, а також на потребу відновлення та збереження зв’язку з мільйонами українців за межами держави”, – пояснили в міністерстві.
    У відомстві також наводять ключові цифри:

  • 130+ країн світу визнають множинне громадянство, включно з більшістю країн Європейського Союзу.
  • 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство.

    • Зміни, які передбачає документ Новий закон передбачає, що українці зможуть:

  • мати іноземне громадянство без загрози втрати українського (за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів).;
  • отримати право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського, за умови, що ця держава включена до урядового переліку.

    • Для громадян інших країн:

  • Право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження.
  • Впровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння.
  • Можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного громадянства, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.
  • Спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять службу в ЗСУ.
  • Право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.

    • unity.gov.ua “Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України”, – говорять у Кабміні. Критика закону Зазначимо, що в соцмережах українці розкритикувати законопроєкт. За їхніми словами, множинне громадянство – це загроза нацбезпеці, зокрема в умовах війни.
    У Кабміні пояснюють, що документ передбачає механізми контролю та втрати громадянства у випадку порушень.
    Також для держслужбовців і суддів множинне громадянство надалі буде заборонено законодавством, закон цього не змінює.
    Окрім цього документ забороняє множинне громадянство з Росією. Громадянство РФ – підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання.
    “Це не “паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила голова комітету з питань організації держвлади, очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк.

  • Рада підтримала кримінальну відповідальність за депортацію дітей

    Рада підтримала кримінальну відповідальність за депортацію дітей

    Українська Рада підтримала законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за депортацію та невиправдану затримку повернення дітей, зокрема з Росії та Білорусі. Цей законопроєкт вносить зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, вводячи нову статтю 448. Відповідно до цієї статті, представники іноземних держав будуть нести відповідальність за незаконне переміщення дітей, невиправдану затримку повернення та інші порушення, пов’язані з цим. За такі правопорушення може бути накладено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до 12 років. Цей законопроєкт був розроблений з метою забезпечення кримінально-правового переслідування за незаконне переміщення, депортацію та невиправдану затримку повернення дітей, а також за використання дітей у військових цілях. За даними різних організацій, значна кількість українських дітей були депортовані або примусово вивезені російськими агентами, і зараз тривають зусилля для повернення їх в Україну.

  • В Україні з’явиться крипторезерв – зареєстровано законопроєкт

    В Україні з’явиться крипторезерв – зареєстровано законопроєкт

    У Верховній Раді 10 червня був зареєстрований законопроєкт №13356, який стосується включення віртуальних активів до золотовалютних резервів України. Народний депутат Ярослав Железняк розповів, що ця нова ініціатива дасть можливість Національному банку самостійно вирішувати, чи включати віртуальні активи до державних резервів та які саме активи використовувати. Законодавці вважають, що цей крок допоможе Україні інтегруватися у світові фінансові інновації та зміцнити макроекономічну стабільність. Також зазначено, що ідея створення крипторезерву в Україні не нова, оскільки інші країни, такі як США, Сальвадор, Китай та інші, вже працюють у цьому напрямку. Раніше було відомо, що в Україні готують комплексний закон про віртуальні активи та податки з криптовалют.

  • ЗМІ: США пом’якшать “кістколомні” санкції проти РФ

    ЗМІ: США пом’якшать “кістколомні” санкції проти РФ

    За даними видання Politico, законопроєкт про нові санкції США проти Росії може зазнати значних змін перед ухваленням. Один з ініціаторів законопроєкту, сенатор Ліндсі Грем, пропонує включити в нього винятки для країн, які надають допомогу Україні, що може рятувати Європейський Союз від 500-відсоткового мита на імпорт газу з Росії. Проте навіть залишаючи Європу поза цими санкціями, законопроєкт викликає сумніви через можливі наслідки для внутрішнього ринку США. Експерти вважають, що законопроєкт може пройти значні зміни під час обговорення в Конгресі або на етапі консультацій з адміністрацією Трампа. Незважаючи на це, законопроєкт має широку підтримку обох політичних партій у США, що свідчить про бажання покарати Росію за її дії.

  • ВР планує дозволити особам від 60 років служити за контрактом

    ВР планує дозволити особам від 60 років служити за контрактом

    Верховна Рада України має намір дозволити проходження військової служби за контрактом особам віком від 60 років за їх бажанням.За законопроєкт про внесення змін до закону “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі у першому читанні проголосували 297 народних депутатів на засіданні парламенту 4 червня.
    Документ передбачає, що в період дії воєнного стану, за письмовою згодою командира військової частини, на військову службу за контрактом можуть бути прийняті особи віком від 60 років, що визнані військоволікарською комісією придатними за станом здоров’я для проходження служби.
    Такі особи можуть обіймати посади рядового, сержантського або старшинського складу, а також молодшого або старшого офіцерського складу (за умови, що ці особи були звільнені з військової служби після 01 січня 2015 року).
    Згідно із законопроектом, строк контракту – один рік із можливістю укладення нових контрактів за передбаченою процедурою – письмова згода командира військової частини.