Уряд подав до Верховної Ради законопроєкт, який посилює відповідальність за незаконне перетинання державного кордону під час воєнного стану, зокрема це буде каратися позбавленням волі.
Документ передбачає кримінальне покарання для тих, хто намагається втекти від мобілізації, а також визначає умови звільнення від відповідальності.
Зараз за незаконний перетин кордону передбачена лише адміністративна відповідальність та штрафи.
Згідно з проєктом, спроба незаконно перетнути кордон поза пунктами пропуску або з підробленими документами каратиметься штрафом від 51 тисячі до 170 тисяч гривень або позбавленням волі до 3 років.
Окремо передбачена відповідальність за умисне пошкодження прикордонної інфраструктури. За такі дії може загрожувати обмеження волі чи ув’язнення до 3 років.
Також законопроєкт вводить нову норму: порушення призовниками, військовозобов’язаними чи резервістами строків перебування за кордоном у період воєнного стану каратиметься штрафом від 3,4 тисячі до 5,1 тисячі гривень або ув’язненням на 3-5 років.
Громадяни, які повернуться в Україну протягом трьох місяців і добровільно заявлять про правопорушення до моменту вручення підозри, можуть бути звільнені від відповідальності.
Автори пояснюють необхідність закону різким зростанням кількості випадків незаконного перетину кордону. З лютого 2022 року до березня 2025 року прикордонники затримали майже 43 тис. військовозобов’язаних, більшість з яких намагалися перетнути кордон поза офіційними пунктами пропуску.
Лише у 2024 році зафіксовано понад 20 тисяч спроб незаконного виїзду. Для порівняння, у 2021 році таких випадків було трохи більше 3 тисяч.
Документ також посилює відповідальність для організаторів незаконних переправ через кордон.
Позначка: Законопроект
-
Українців планують карати в’язницею за незаконне перетинання кордону
-
Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту
Верховна Рада 21 серпня ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), котрий передбачає збільшення фінансової автономії профтехів і зменшення кількості типів закладів з 18 до двох. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко, привітавши рішення нардепів.
Документ підтримали 285 депутатів.
Свириденко назвала це важливим кроком на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до близько 390 млн євро підтримки від ЄС.
Вона наголосила, що закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах.
“Це дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів”, – додала прем’єрка.
За словами голови комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, ще це +500 млн євро у бюджет країни, “бо проголосований законопроєкт – євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility”. Сергій Бабак/Телеграм “Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни”, – зазначив він. -
В Україні значно збільшать виплати при народженні дитини
Розмір виплат з державного бюджету при народженні дитини суттєво збільшать в Україні. Відповідний урядовий проєкт №13532 в першому читанні підтримали 290 депутатів. Про це йдеться в повідомленні народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
Він розказав, що проєкт передбачає одноразову виплату в розмірі 50 тисяч гривень усім жінкам, які народили дитину.
Це доповнення до чинної натуральної допомоги “пакунок малюка”, яка продовжить видаватися після пологів.
Така підтримка має посилити фінансову стабільність сімей і полегшити перші місяці догляду за новонародженими.
Окрема категорія допомоги передбачена для одного з батьків, бабусі, дідуся, опікуна або іншого родича, який доглядає за дитиною до одного року.
Розмір цієї допомоги визначить Кабмін після ухвалення закону, але орієнтовно вона також становитиме 7000 гривень грн на місяць.
Ще одна виплата – так звана допомога єЯсла. Її буде одержувати той із батьків (чи опікун), хто вийде на роботу після досягнення дитиною 1 року. Детальні умови буде встановлено додатково.
Метою законопроєкту є створення сприятливих умов для поєднання батьківства з професійною діяльністю. У Мінсоцполітики вважають, що це сприятиме підвищенню зайнятості батьків і розвитку приватної дошкільної освіти.
Зміни посилять мотивацію до працевлаштування серед молодих людей, а також забезпечать кращий догляд за дітьми у ранньому віці.
Також водиться одноразова виплата Пакунок школяра на придбання речей до школи для першокласників. Нині це 5 тисяч гривень.
Як ми вже писали, президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження додаткових 15 днів відпустки для українських військовослужбовців та підписання важливого закону щодо виплат захисникам.
У МОЗ назвали умови виплати 200 тисяч гривень молодим лікарям -
Зеленський анонсував посилення захисту звільнених з полону
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українці, які були звільнені з російського полону, отримають належний захист та відновлення. Він повідомив про готовність законопроєкту, який забезпечить їхню реабілітацію, відновлення документів та соціальну адаптацію. Зазначено, що Координаційний штаб вже розробив рішення, які втілюються на практиці. Також у роботі є підготовка нових обмінів полоненими. Україна і Росія провели шостий обмін полоненими відповідно до угод, укладених у Стамбулі. Кількість звільнених полонених була названа президентом, але конкретні цифри не наведені.
-
Рада транслюватиме засідання щодо НАБУ та САП
Засідання Верховної Ради щодо відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури транслюватиметься онлайн 31 липня на YouTube каналі парламенту. Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
“Засідання Верховної Ради України про повернення незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде транслюватися онлайн на YouTube каналі парламенту. Нашу вимогу таки почули і, хоча б частково, реалізували. Вітаю всіх причетних. Вмикайте з 12.00 і контролюйте парламент”, – зазначив Юрчишин.
Нардеп припустив, що “це перший крок до поновлення онлайн-трансляцій. Маємо домовленість з Ruslan Stefanchuk знайти рішення для цього”.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП -
Сибіга зробив заяву щодо “антикорупційного” закону
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запевнив, що Україна внесе необхідні зміни до закону про боротьбу з корупцією. Про це пише Інтерфакс Україна, посилаючись на інтерв’ю агентству France-Presse (AFP), де міністр висловив свою позицію напередодні вирішального парламентського голосування.
Видання повідомляє, що міністр акцентував увагу на доопрацюванні суперечливих положень закону, які спричинили акції протесту минулого тижня. Він також зазначив, що відповідний комітет парламенту вже схвалив запропоновані зміни, і рішення з цього питання очікується найближчим часом. Проте деякі критики побоюються, що частина депутатів може виявити небажання підтримати пропозиції.
“Ми очікуємо голосування завтра. Відповідний парламентський комітет вже дав своє схвалення. Ми вирішуємо це питання”, – сказав Андрій Сибіга в інтерв’ю.
Сибіга підкреслив, що протести стали свідченням демократичного буття України, адже влада не лише врахувала думку громадськості, але й прислухалася до позиції міжнародних партнерів. За словами міністра, реалізація цих змін є важливим етапом на шляху до вдосконалення прозорості й підвищення довіри до державних інституцій.
Нагадаємо, в Україні поновилися протести через НАБУ. Мітинги проти урізання повноважень антикорупційних органів проходять у столиці, а також кількох містах України.
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП
-
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП
Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді ухвалити президентський законопроєкт №13533 щодо НАБУ та САП. Про це свідчить онлайн-трансляція засідання комітету, яку вів народний депутат Ярослав Железняк в середу, 30 липня.
За рішення про рекомендацію Раді ухвалити законопроєкт за основу та в цілому підтримало 19 нардепів.
Комітет розглянув також шість альтернативних законопроєктів і відхилив їх.
Очікується, що парламент розгляне президентський законопроєкт вже завтра – 31 липня. -
Стефанчук спрогнозував результати голосування за законопроєкт про НАБУ
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вважає, що парламенту вистачить голосів, щоб ухвалити президентський законопроєкт про підвищення ефективності НАБУ та САП у першому читанні та в цілому. Про це він у вівторок, 29 липня, сказав в ефірі телемарафону.
“Я думаю, що після усіх розмов, які ми провели з народними депутатами, після того, як ця ініціатива від президента України надійшла і вона має певний баланс… і в суспільстві, і у владі, я розраховую, що цей законопроєкт також буде підтримано в українському парламенті за основу і в цілому”, – сказав Стефанчук.
Раніше ЗМІ із посиланням на джерела повідомляли, що Рада знайшла достатню кількість голосів, щоб ухвалити президентський законопроєкт про відновлення повноважень НАБУ і САП.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генерального прокурора. Через масові протести і незадоволення західних партнерів президент Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону. -
Рада підтримає проєкт Зеленського щодо НАБУ – ЗМІ
Рада знайшла достатню кількість голосів, щоб ухвалити президентський законопроєкт про відновлення повноважень НАБУ і САП. Про це заявляє РБК-Україна, посилаючись на джерела.
Голосів навіть має вистачити “з істотним запасом”, зазначив один співрозмовник. Та за словами іншого – запас голосів буде, але не такий значний.
Утім, внесений президентом Володимиром Зеленським законопроєкт у четвер, 31 липня, підтримає значна більшість депутатів зі “Слуги народу”, а також депутати від Європейської солідарності і Голосу. Це має дати 180-190 голосів із 226 необхідних.
“Думаю, з іншої частини залу, уламків ОПЗЖ, депутатських груп – ми ці 40 голосів маємо набрати”, – розповіло одне з джерел видання.
На підтримку законопроєкту з боку фракції Батьківщина ніхто зі співрозмовників не надіється.
Кількість потенційних голосів за відновлення незалежності НАБУ і САП поступово зростає.
В понеділок, 28 липня, деякі джерела припускали, що 226 голосів “за” ще не набереться.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генерального прокурора.
Тоді ж закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон. 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
У Раді назвали день розгляду законопроєкту про НАБУ і САП -
У Києві мітингувальники знову вийшли на протести
У центрі Києва біля театру Франка вже шостий день поспіль триває протест проти закону, який обмежує повноваження НАБУ та САП. Про це повідомляє Укрінформ у неділю, 27 липня.
Хоча 24 липня президент Володимир Зеленський подав до Ради новий законопроєкт, який повертає повноваження антикорупційним органам, протести в містах України тривають.
Щовечора близько 21:00 люди у Києві збираються біля театру: хтось приходить зі своїм плакатом, хтось обирає гасло на місці. На шостий день протестів вимог стало більше – учасники закликають також призначити керівника БЕБ і почати реформу митниці.
Протестувальники сподіваються, що 31 липня депутати підтримають ініціативу Зеленського й ухвалять новий закон.