Президент Росії Дональд Трамп виставив ультиматум щодо законопроєкту, який містить санкції проти Росії та її партнерів. Сенатори Грем та Блументаль працюють над цим законопроєктом, і вони хочуть обговорити його з президентом. Вони сподіваються на швидке прийняття рішення щодо голосування в Сенаті та вважають, що законопроєкт отримає підтримку від обох партій. Президент Трамп погрожував російській стороні “дуже суворими тарифами”, якщо не буде досягнуто угоди щодо миру в Україні протягом 50 днів. Грем також попередив президента Путіна про наслідки за можливі помилки, схожі на іранські.
Позначка: Законопроект
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який визначає порядок отримання допомоги родинам військовослужбовців, які загинули у полоні або у російських застінках. Раніше виникали проблеми з визначенням причини смерті, тому родини отримували менше допомоги. Тепер родини отримають не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті військового. Також передбачено виплату допомоги у випадку поранень, які призвели до втрати працездатності. Сума допомоги буде прив’язана до прожиткового мінімуму. Крім того, раніше Володимир Зеленський підписав законопроєкт про виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули під час захисту України. Рада також підтримала збільшення видатків на оборону.
-
Рада дозволила військові контракти 60+
Українська Верховна Рада проголосувала за закон, який дозволить людям віком 60 років і старше добровільно служити у Збройних Силах. Цей закон передбачає, що під час воєнного стану громадяни цього віку можуть укладати контракти на один рік за згодою командира частини. Також вони можуть займати певні посади в армії, якщо вони були звільнені після 2015 року. Ці люди проходитимуть двомісячне випробування. Як відомо, Міністерство оборони раніше запустило програму добровільного контракту для молодих людей віком від 18 до 24 років. Незважаючи на багато заявок, не всі остаточно погодилися підписати контракт.
-
Рада ухвалила вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін
Українська Рада ухвалила закон, який тимчасово призупиняє дію Конвенції про заборону протипіхотних мін. Це рішення прийнято у зв’язку з потребою зміцнення обороноздатності країни під час збройної агресії Росії. Україна вважає, що захист своєї територіальної цілісності та суверенітету є найважливішим завданням. Таке рішення також відкриває можливість для отримання додаткової військово-технічної допомоги від держав, які не є учасниками конвенції. Після набрання чинності цим законом, Україна офіційно повідомить про зупинення дії Конвенції держав-учасниць та Раду безпеки ООН. Раніше президент України підписав указ про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє протипіхотні міни.
-
Трамп підписав “великий прекрасний закон”
Президент США Дональд Трамп підписав новий закон, який визначає податкову та міграційну політику, а також бюджетні питання. Це сталося у День незалежності США і Трамп назвав це “тріумфом демократії”. Закон передбачає продовження податкових пільг, скасування певних податків та збільшення видатків на імміграційний контроль та оборону. Однак, це також означає скорочення видатків на програми охорони здоров’я, що призведе до того, що багато американців залишаться без медичного страхування. Законопроєкт викликав критику в обох політичних таборах, але був ухвалений у Сенаті США з мінімальною перевагою голосів.
-
В США ухвалено “великий і прекрасний закон” Трампа
Палата представників США підтримала законопроєкт, запропонований президентом Дональдом Трампом, щодо податкових пільг та скорочення витрат. Голосування пройшло досить напружено – 218 конгресменів підтримали законопроєкт, 214 виступили проти. Тепер документ направляється до Білого дому на підпис Трампу з очікуванням підписання до 4 липня. Законопроєкт передбачає податкові пільги, скасування податків з чайових та заробітної плати за понаднормову роботу, а також виділення коштів на імміграційний контроль та оборону. Проте, для компенсації цих витрат планується скоротити видатки на програми охорони здоров’я, зокрема Medicaid, що може призвести до втрати медичного страхування для майже 17 мільйонів людей. Також відомо, що цей законопроєкт став причиною конфлікту між Трампом та Ілоном Маском, який загрожує створенням власної політичної партії та можливою депортацією Маска. У Сенаті республіканці також підтримали бюджетний законопроєкт “великий прекрасний закон”.
-
Зеленський підписав зміни до Митного кодексу
Президент Володимир Зеленський підписав закон, що вносить зміни до Митного кодексу щодо відповідальності за порушення митних правил. Документ №10257 вже повернули до парламенту з підписом глави держави. Про це свідчить інформація у картці законопроєкту.
Закон ухвалили 25 березня. Його розробили на виконання рішень Конституційного Суду, який визнав неконституційними низку статей кодексу.
Згідно з новими нормами:- штрафи визначатимуться диференційовано – сталий розмір, якщо рішення ухвалює митниця, і діапазон мінімального та максимального штрафу, якщо рішення ухвалює суд (як вимагав КСУ);
- скасовано обов’язкову конфіскацію транспорту, який використовували під час порушення – суд сам вирішуватиме міру покарання;
- запроваджено штраф за порушення у поштових відправленнях (30-50% вартості товару) з можливістю конфіскації. Раніше за це передбачалася лише конфіскація;
- також введено санкції за імпорт товарів із порушенням прав інтелектуальної власності – штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів плюс конфіскація (не стосується особистих речей).
Також закон:
- встановлює строки розгляду скарг у справах про порушення митних правил;
- розширює права бізнесу під час оскарження рішень митниці;
- додає нові органи, які можуть оформлювати військову техніку та товари за формою 302;
- дозволяє припиняти тарифні пільги до товарів із країн, з якими є угоди про вільну торгівлю.
-
Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа
У Сенаті США республіканці з перевагою в один голос ухвалили масштабний бюджетний законопроєкт, відомий як “великий прекрасний закон”. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляє CNN.
Документ передбачає значне скорочення податків і одночасне збільшення державних витрат. Голосування в Сенаті пройшло після довгих дебатів, а фінальний результат став можливим завдяки вирішальному голосу віцепрезидента США Джей Ді Венса.
При цьому троє республіканців проголосуваи проти цього закону.
Зазначається, що тепер законопроєкт повернеться до Палати представників для повторного голосування з урахуванням правок, після чого його має підписати президент Дональд Трамп.
Як пише Bloomberg, очікується, що Палата представників проголосує за законопроект цього тижня, але успіх не гарантований. Кілька республіканців можуть проголосувати “проти” на додачу до об’єднаної демократичн опозиції.
Нещодавнє опитування Pew Research показало, що 49% американців виступають проти законопроекту, тоді як 29% його підтримують. Близько 21% не змогли відповісти.
Після ухвалення законопроєкту індекс Bloomberg Dollar Spot Index піднявся до сесійного максимуму, сигналізуючи про короткострокову впевненість інвесторів у стабільності американської валюти. Проте економісти застерігають, що ухвалення пакету зменшення податків на тлі зростаючих державних витрат може мати серйозні фіскальні наслідки у середньостроковій перспективі.
Аналітики зазначають, що таке поєднання різко знижує податкові надходження при збереженні або навіть збільшенні бюджетних витрат, що створює ризик значного зростання державного боргу. За прогнозами незалежних дослідницьких центрів, ухвалений законопроєкт збільшить на приблизно 3 трлн доларів бюджетний дефіцит США протягом наступного десятиліття.
Раніше колишній соратник Трампа Ілон Маск різко розкритикував податковий законопроєкт Трампа та називав його “абсолютно божевільним і деструктивним”. Після цього Трамп заговорив про депортацію Маска. -
Президент підписав закон щодо відпусток військовим
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон, що гарантує військовослужбовцям виплату грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки у разі звільнення зі служби (№ 4470-IX). Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради у вівторок, 1 липня.
Мова як про основну, так і про додаткові відпустки.
Відповідно до пояснювальної записки, військовослужбовцям, котрі не використали дні щорічної основної, додаткової відпустки, а також відпустки, передбаченої для батьків дітей з інвалідністю або відповідно до статті 16-2 Закону України “Про відпустки”, під час проходження служби в особливий період, виплачується грошова компенсація.
Такі компенсацію мають надати у рік звільнення зі служби.
У разі гибелі або смерті військовослужбовця, грошову компенсацію за всі невикористані дні відпусток отримують особи, зазначені в його особистому розпорядженні на випадок полону.
Якщо такого розпорядження немає – компенсація виплачується відповідно до пункту 6 статті 9 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їхніх сімей” у визначеному Кабміном порядку.
Якщо таких осіб також немає – кошти включаються до складу спадщини. -
В Україні можуть змінити правила бронювання
Народні депутати із фракції Європейська солідарність пропонують змінити правила бронювання військовозобов’язаних. Відповідний законопроєкт № 13429 зареєстровано у Верховній Раді.
Документ пропонує внести зміни до статті 25 Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановивши, зокрема, що бронюванню підлягають усі військовозобов’язані в органах державної влади, інших державних органах, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів.
Згідно з законопроєктом в органах прокуратури (крім підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які підлягають бронюванню у кількості 100% військовозобов’язаних), у Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в установах системи правосуддя та органах досудового розслідування бронюванню підлягають не більше 50% кількості військовозобов’язаних. На думку депутатів, таким чином буде зменшена кількість заброньованих, зокрема, у правоохоронних органах.
Наразі постанова Кабінету міністрів №76 визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які:
- працюють або проходять службу на посадах державної служби категорій Б, В, – 50% кількості військовозобов’язаних цих категорій
- працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), – 50% кількості військовозобов’язаних працівників у такому органі.
Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% за окремим рішенням міністра оборони.