Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Законопроєкт підтримали 264 народні депутати. Мета закону – привести законодавство у відповідність до оновленого перекладу Хартії, вдосконалити термінологію та актуалізувати список мов, що підпадають під особливий режим підтримки та захисту. Документ узгоджує назву та положення законів з оновленим перекладом Хартії. Тепер під захистом Хартії перебувають такі мови, як білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит. Російська мова залишається найуживанішою мовою національних меншин, тому її не вважають загроженою. Молдавську мову пропонують вилучити з переліку мов за умови визнання румунської мови державною мовою Республіки Молдова.
Позначка: Законопроект
-
Рада прийняла Бюджет-2026
3 грудня Верховна Рада прийняла Бюджет-2026, який передбачає значні зміни. Зокрема, зарплати вчителів збільшаться на 30% з 1 січня та на ще 20% з 1 вересня. Мінімальна зарплата підвищиться з 8 000 грн до 8 647 грн, а загальний прожитковий мінімум також зросте. Державний бюджет зберігає пріоритети фінансування сектору безпеки, освіти, соціального захисту громадян. Доходи держбюджету складатимуть 2,918 трлн грн, видатки – 4,781 трлн грн. Дефіцит бюджету збільшено до 1,9 трлн грн, що становить 18,5% ВВП. На сектор безпеки і оборони передбачено 2,806 трлн грн. Місцевим бюджетам додано 4% від податку на доходи фізичних осіб, щоб не підвищувати тарифи на комунальні послуги для населення.
-
Підписано Закон щодо перепоховання загиблих оборонців
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про перепоховання загиблих військовослужбовців, які брали участь у захисті країни, зокрема тих, чиї тіла були знайдені на територіях, звільнених від російської окупації. Закон встановлює правила для ідентифікації та перепоховання цих осіб або їхніх останків. Поховання героїв, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни проводиться безкоштовно для родичів або осіб, які беруть на себе відповідальність. Витрати на поховання таких осіб покриваються державним бюджетом. Закон також передбачає вимоги до перепоховання останків загиблих воїнів, які були поховані в братських та одиночних могилах, зокрема стосовно охорони культурної спадщини та увічнення пам’яті загиблих.
-
Фінальний підпис Трампа: США вийшли з шатдауну
Президент США Дональд Трамп поставив фінальний підпис під законом про державне фінансування, що офіційно закриває цей історичний період, тривалістю 43 дні. Про це у четвер, 13 листопада, повідомляє АР.
За повідомленям агентства, процес був завершений після того, як законопроєкт отримав схвалення в Палаті представників – 222 голоси “за” проти 209 “проти” – після активних дебатів.
Церемонія підписання відбулася всього через кілька годин після голосування, і тепер документ уже набув чинності.
У своїй промові перед підписанням Трамп сказав: “Для мене честь зараз підписати цей неймовірний законопроєкт”.
Він сказав, що уряд більше ніколи не повинен закриватися, додавши: “Це не спосіб керувати країною”.
Підпис господаря Білого дому документу викликав оплески присутніх, проте запитання журналістів щодо інших тем, зокрема скандалу навколо Епштейна, залишилися без відповіді, оскільки пресу попросили залишити Овальний кабінет.
Нагадаємо, часткове призупинення роботи федерального уряду почалося 1 жовтня через брак домовленостей щодо фінансування. Проблема виникла на тлі розбіжностей між Республіканською партією та Демократами у Конгресі, які не змогли узгодити витрати, включаючи питання охорони здоров’я. Обидві сторони продовжують звинувачувати одна одну в затягуванні шатдауну та використанні цієї ситуації в політичних цілях.
Зазначимо, що з 1977 року уряд США припиняв роботу понад 20 разів через подібні конфлікти. Найдовший шатдаун до цього тривав 35 днів – від 22 грудня 2018 року до 25 січня 2019 року під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
Найтриваліший в історії. Шатдаун у США
-
Конгрес США схвалив законопроєкт для припинення шатдауну
Конгрес Сполучених Штатів схвалив законопроєкт для завершення шатдауну, відновлюючи роботу американського уряду, яка була паралізована впродовж 43 днів. За даними кореспондента Укрінформу, законодавча ініціатива направлена на підпис президенту Дональду Трампу.
Проєкт отримав підтримку 222 членів Палати представників, тоді як 209 проголосували проти. Серед прихильників було шестеро демократів, а двоє республіканців виступили із запереченнями.
Цей компромісний документ забезпечує фінансування урядових структур до січня, а також передбачає три окремі бюджетні закони, що охоплюють програми у сферах сільського господарства, будівництва військової інфраструктури, підтримки ветеранів і діяльності законодавчих органів на більшу частину 2026 року.
Закон також гарантує повернення на роботу працівників, звільнених упродовж шатдауну, із виплатою заробітної плати за цей період.
Раніше повідомлялося, що Сенат схвалив законопроєкт щодо відновлення функціонування федерального уряду, зробивши вирішальний крок у завершенні найтривалішого шатдауну в історії США.
Раніше глава США Дональд Трамп заувив, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
-
Сенат США ухвалив документ, що припинить шатдаун
Сенатори США у понеділок прийняли законопроєкт, який має завершити найтриваліший у історії країни шатдаун. За цей закон проголосували 60 сенаторів, а 40 були проти. Тепер закон має бути ухвалений Палатою представників. Цей документ відновлює роботу урядових установ, фінансування яких було зупинене 1 жовтня, і тимчасово блокує план президента Трампа щодо скорочення державного апарату. Угода діятиме до 30 січня 2026 року і передбачає річний дефіцит у 1,8 трлн доларів та загальний держборг у 38 трлн доларів. Багато демократів були проти цього документа, але вісім з них все ж підтримали компроміс. Ця угода також відкладає розгляд питання продовження медичних субсидій для мільйонів американців. Спікер Палати представників планує ухвалити цей закон вже в середу. Трамп назвав угоду “дуже хорошою”. Опитування показали, що половина американців вважає, що республіканці несуть відповідальність за шатдаун, тоді як 43% вважають, що це вина демократів.
-
Сейм Польщі відхилив законопроєкт президента про допомогу українцям
Польський парламент відхилив законопроєкт президента про надання допомоги біженцям з України, який передбачав продовження їхнього легального перебування у країні. Відтепер українці, які не працюють у Польщі, втратять право на медичні та соціальні пільги, крім тих, чиї діти навчаються у польських школах або мають інвалідність. Сейм вважає пропозицію президента дублюванням вже існуючого закону і відкидає її.
-
Закон про борги: колектори без суду зможуть забрати єдину квартиру
У парламенті розглядається законопроєкт, який передбачає автоматизацію виконавчого провадження для забезпечення виконання судових рішень і рішень інших органів. Згідно з цим законопроєктом, майно боржників може бути заблоковане автоматично без судового рішення. Це означає, що боржники можуть втратити можливість розпоряджатися своїм майном, включаючи продаж нерухомості або автомобілів. Нова система також передбачає автоматичне зняття арештів після погашення боргу.
Західний досвід показує, що в інших країнах Європи існують більш обережні підходи до стягнення боргів, зокрема, передбачаються спроби досудового врегулювання та захист мінімального прожиткового рівня. Експерти висловлюють обурення тим, що нова система може призвести до блокування майна навіть за незначні борги, які можуть бути сплачені у найближчий час.
Критики законопроєкту стверджують, що це може призвести до порушення прав громадян і створити небезпеку для соціальної стабільності. Західні країни розглядають більш гуманні підходи до стягнення боргів, а в Україні цифрова автоматизація може призвести до серйозних наслідків для боржників.
-
У Болгарії готують продаж бургаського заводу Лукойл
У Болгарії розглядають законопроєкт, який дозволить уряду взяти під контроль та продати нафтопереробний завод у Бургасі, що належить російській компанії Лукойл. Ця ініціатива призначена для захисту підприємства від американських санкцій. Бургаський завод є єдиним нафтопереробним підприємством у країні та важливим активом російської компанії, який почав втрачати свою ефективність після введення санкцій. Згідно з новим законопроєктом, буде призначено спеціального керівника, який матиме право продати завод без участі або суперечки з Лукойлом. Політик Бойко Борисов заявив, що законопроєкт буде внесений до парламенту найближчим часом. Експерти вважають, що такий крок спрямований на забезпечення енергетичної безпеки країни та уникнення кризи у постачанні енергоресурсів. Раніше Лукойл оголосив про намір продати свої закордонні активи, включаючи можливий продаж заводу у Бургасі, після того як компанія потрапила під санкції США.
-
Рада збільшила виплати сім’ям полеглих героїв
Верховна Рада прийняла закон, який передбачає збільшення щомісячної грошової виплати членам сімей загиблих осіб з особливими заслугами перед Україною. Виплата буде зростати з однієї до півтори мінімальної заробітної плати. Це рішення підтримали 259 депутатів. Згідно з законом, якщо в сім’ї є двоє чи більше отримувачів, виплата буде розподілено між ними порівну. Цей закон також розширює коло отримувачів грошової допомоги та збільшує її розмір. Очікується, що прийняття цього закону спростить процес виплати допомоги членам сімей загиблих громадян з високими заслугами перед країною.