Держдума РФ узаконила цілорічний призов на військову службу. Відповідні поправки прийнято у третьому, остаточному читанні. Тепер заходи щодо відбору до армії відбуватимуться з 1 січня до 31 грудня, а не лише під час сезонних кампаній, як зараз. Про це повідомляє TheМoscow Тimes.
Зміни набирають чинності з 2026 року. Вони стосуються медичного огляду, психологічного відбору та засідань призовної комісії. При цьому відправлятимуть новобранців до військ як і раніше – з 1 квітня до 15 липня і з 1 жовтня до 31 грудня – на підставі указу президента.
Також закон встановлює граничний термін явки у військкомат після розміщення електронного порядку денного у реєстрі – 30 діб. Крім того, якщо призовник втратив право на відстрочку або не отримав повістку до початку сезонного відправлення до військ, він зобов’язаний самостійно з’явитися у військкомат протягом двох тижнів з моменту старту цього періоду для звірки даних. При цьому призовні комісії можуть ухвалювати рішення про відстрочку або звільнення від призову заочно.
Закон встановлює нові терміни подання заяв про заміну військової служби на альтернативну цивільну. Тепер призовникові потрібно звернутися до військкомату до 1 квітня, якщо його вирішили відправити в армію з 1 жовтня по 31 жовтня того ж року, і до 1 жовтня – якщо він має опинитися у військах з 1 квітня по 15 липня наступного року.
За словами авторів поправок, нові заходи дозволять “рівномірно розподілити навантаження” на військкомати та “підвищити якість призову”.
Правозахисники вважають, що влада хоче створити постійно діючу інфраструктуру для поповнення армії на тлі війни з Україною.
Позначка: Закон
-
В РФ ухвалили закон про цілорічний призов до армії
-
В Україні ухвалили закон про перепоховання загиблих військових
Верховна Рада прийняла закон, який регулює питання перепоховання загиблих осіб, які відстоювали незалежність та територіальну цілісність України. Згідно з цим законом, особи з високими заслугами перед країною, учасники бойових дій та інваліди війни будуть поховані безкоштовно за умови, що родичі чи відповідальні за поховання особи візьмуть цю відповідальність на себе. Витрати на поховання цих осіб будуть покриватися з державного бюджету. Також закон встановлює стандарти для перепоховання загиблих воїнів та можливість створення родинного поховання для кількох осіб безкоштовно, якщо це бажають родичі.
-
У Греції парламент ухвалив норму про 13-годинний робочий день
Парламент Греції прийняв реформу, яка дозволить працювати до 13 годин на день за спеціальних умов. Закон передбачає, що працівники можуть працювати додаткові години за додаткову оплату, але не більше певної кількості днів на рік. Робочий тиждень залишається 40 годин, а понаднормова робота має бути краще оплачена. Профспілки стверджують, що роботодавці можуть використовувати своє переважання у переговорах, що може призвести до використання працівників. Закон також передбачає розбиття відпустки на частини, гнучкий графік роботи та швидкий прийом на роботу.
-
У школах з’явиться поліція охорони: підписано закон
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює заходи безпеки в школах загальної середньої освіти. До цього часу не було чітких правил щодо перебування сторонніх осіб у школах. Тепер закон передбачає залучення поліцейських для проведення превентивних заходів у школах. Це сприятиме зменшенню ризиків і створенню безпечного навчального середовища. Закон обов’язково визначає правила перебування в школах, встановлює необхідність технічних засобів для виклику поліції та забороняє присутність осіб з небезпечними предметами чи у стані сп’яніння. Також він не дозволяє залучати до роботи у школах осіб із судимостями за насильницькі злочини чи цькування.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону про підтримку громадян України, які прибули в країну через війну. Ці зміни передбачають скорочення допомоги, зокрема, відмову у одноразовій підтримці для початку праці та самозайнятості. Уряд Латвії вважає, що українці активно залучені на ринку праці та можуть скористатися іншими механізмами підтримки. Також передбачено скасування певних видів допомоги, наприклад, витрат на реєстрацію тварин та медичні послуги. У 2025 році уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців, але в 2026 році ця сума скоротиться до 39,7 мільйонів євро. Крім того, у Латвії планують зменшити кількість послуг та заходів підтримки для громадян України через зменшення фінансування. Нововведення потрібно затвердити парламентом.
-
У РФ схвалили закон щодо резервістів
Профільна комісія уряду Російської Федерації затвердила законопроект, який надає президенту Володимиру Путіну можливість залучати мобілізаційних резервістів не тільки під час війни або мобілізації, але й у мирний час. Громадяни, які уклали контракт із Міністерством оборони щодо перебування у резерві, зможуть виконувати окремі завдання у галузі оборони під час збройних конфліктів, контртерористичних операцій та за кордоном. Їх будуть закликати на “спеціальні військові збори”, рішення про які прийматиме президент. Законопроект вносить зміни до декількох федеральних актів, закріплюючи нове поняття “спеціальні збори”, тривалість яких не перевищуватиме двох місяців, та передбачаючи додаткові виплати резервістам, задіяним у цих зборах.
-
У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання – документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.
У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об’єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії “примусово відновлювати закон і порядок”.
Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму – розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.
Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.
Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.
“У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували – звісно, я б це зробив”, – заявив він.
Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.
За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.
Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.
Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.
-
Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”
У штаті Північна Кароліна прийняли новий закон, відомий як “Закон Ірини” на честь української біженки Ірини Заруцької, яку вбив рецидивіст. Закон посилює перевірку злочинців перед їхнім звільненням під заставу, забороняючи безготівкову заставу за насильницькі злочини та для рецидивістів. Він також обмежує повноваження магістратів та суддів у прийнятті рішень про досудове звільнення та передбачає психічне обстеження для обвинувачених перед виходом під заставу. Губернатор Джош Штайн вважає, що цей закон допоможе зменшити ризик насильства та забезпечити безпеку людей, оскільки закликає судову владу уважно враховувати можливий ризик насильства при вирішенні питання про заставу.
-
ВР ухвалила закон про посилення безпеки в школах
Верховна Рада прийняла закон, який встановлює обов’язкові заходи безпеки в закладах загальної середньої освіти. Ці заходи призначені для забезпечення безпеки учнів та вчителів як у часи війни, так і в мирний період. Раніше законодавство не мало чітких правил щодо безпеки в школах, що створювало ризики для їхніх користувачів. Тепер закон встановлює правила перебування на території шкіл, контроль за доступом до них, обов’язковість наявності “тривожної кнопки” для виклику поліції. Також заборонено доступ до шкіл особам із судимостями за насильницькі злочини чи цькування.
-
Італія першою в ЄС ухвалила закон про регулювання ШІ
У парламенті Італії був схвалений новий закон про штучний інтелект, що став першим таким у Європейському Союзі. Закон встановлює принципи орієнтованості на людину, прозорості та безпеки використання ШІ, а також підкреслює важливість інновацій, кібербезпеки та захисту приватного життя. Він також вводить правила для різних галузей, включаючи охорону здоров’я, працю, державне управління, правосуддя, освіту та спорт. Закон обмежує доступ дітей до ШІ без згоди батьків, а також визначає відповідальність за незаконне використання штучного інтелекту. Для розвитку сфери ШІ та кібербезпеки передбачено фінансування у розмірі до 1 млрд євро з державного венчурного фонду.