У Києві на Майдані незалежності ввечері вересня проходить акція протесту проти проголосованого у першому читанні проголосували закон про посилення кримінальної відповідальності для військових за непокору. Про це повідомляє Українська правда.
Протестувальники тримають у руках саморобні плакати: “Ви караєте не тих”, “Ми маємо захистити тих, хто захищає нас”, “Репресії – не дисципліна”.
Раніше ветеранка Аліна Сарнатська на своїй сторінці у Facebook зазначала про вимоги до влади припинити утиски військовослужбовців. Зокрема, не ухвалювати законопроект №13452, скасувати норми закону №8271 від 2022 року, а також прийняти закон про військового омбудсмена.
За її словами, акція мирна і закликала уникати голосних звуків та вогню, фаєрів, колонок, гучномовців, слідкуємо за безпекою і запобігати провокаціям.
Позначка: Закон
-
У Києві протестують проти посилення покарання для військових
-
Президент підписав закон про держполітику у сфері нацпам’яті
Президент Володимир Зеленський 29 серпня підписав закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”. Про це свідчать дані у картці законопроєкту.
Документ, підготовлений Українським інститутом національної пам’яті, визначає, що рашизм – це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Закон передбачає внесення змін до інших нормативних актів, зокрема законів “Про культуру”, “Про національну безпеку України”, “Про географічні назви”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”, “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Це спрямовано на системне врегулювання питань увічнення пам’яті, повернення історичних назв та протидії антиукраїнським наративам, зокрема пропаганді рашизму.
Серед ключових нововведень:- Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
- Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
- Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
- Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
- Вперше у правове поле вводиться низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.
Впровадження закону має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
Відповідно до закону, Український інститут національної пам’яті отримає чітко визначений правовий статус центрального органу виконавчої влади. Для виконання нових завдань його штат збільшать на 12 одиниць. -
Президент підписав закон про держполітику національної пам’яті
Президент Володимир Зеленський 29 серпня підписав закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”. Про це свідчать дані у картці законопроєкту.
Документ, підготовлений Українським інститутом національної пам’яті, визначає, що рашизм – це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Закон передбачає внесення змін до інших нормативних актів, зокрема законів “Про культуру”, “Про національну безпеку України”, “Про географічні назви”, “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”, “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Це спрямовано на системне врегулювання питань увічнення пам’яті, повернення історичних назв та протидії антиукраїнським наративам, зокрема пропаганді рашизму.
Серед ключових нововведень:- Визначено основні принципи, завдання та напрями політики національної пам’яті, окреслено форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті;
- Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови й охорона культурної спадщини стають питаннями національної безпеки;
- Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу;
- Підсилення процесів декомунізації та деколонізації цілою низкою ініціатив, зокрема забороною впродовж 10 років змінювати назви, що ухвалені відповідно до законодавства; Запроваджені УНР та УГВР відзнаки, що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України;
- Вперше у правове поле вводиться низка понять, зокрема: “злочини проти Українського народу”, “державна політика національної пам’яті Українського народу”, “історична антиукраїнська пропаганда”, “місце пам’яті Українського народу” тощо.
Впровадження закону має на меті подолати російську імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого в суспільстві, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності України перед обличчям агресора.
Відповідно до закону, Український інститут національної пам’яті отримає чітко визначений правовий статус центрального органу виконавчої влади. Для виконання нових завдань його штат збільшать на 12 одиниць. -
У Південній Кореї розслідують можливі порушення закону репером Psy
Поліція Сеула розпочала розслідування щодо південнокорейського репера Psy (справжнє ім’я -Пак Че Сан), відомого завдяки світовому хіту Gangnam Style. Артиста підозрюють у порушенні закону про охорону здоров’я. Про це повідомляє Yonhap.
За даними слідства, починаючи з 2022 року співак отримував рецепти на психотропні препарати Ксанакс і Золпідем через посередників, зокрема менеджера, не відвідуючи лікаря особисто. Інформація про це надійшла від анонімного джерела, після чого поліція провела обшук у медичному закладі та вилучила документи.
Лікар виконавця заперечує порушення, наголошуючи, що Psy лікувався дистанційно. У свою чергу агентство артиста P Nation оприлюднило заяву, де йдеться:
“Psy діагностували хронічний розлад сну, тож він приймає снодійні таблетки, як призначив лікар. Але він не отримував ніяких рецептів через посередників, хоча були випадки, коли треті особи отримували ліки від його імені”. -
Зеленський підписав закон про відпустки військовим
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який гарантує щонайменше 15 днів відпустки військовим. Вони також матимуть додаткові 14 днів відпочинку. Про це заявив заступник голови Офісу президента Павло Паліса в Telegram.
Згідно з документом, 15 днів відпустки тепер надаються обов’язково, а решта 15 днів (із загальних 30 днів на календарний рік) – залежно від можливостей конкретного підрозділу.
Документ також передбачає серію нововведень: учасники бойових дій зможуть скористатися додатковими 14 днями відпустки, норма про які раніше не діяла під час воєнного стану.
Контрактники віком від 18 до 24 років, без вищої освіти, за умови, що вони ще навчаються, матимуть право на відпустку для складання іспитів.
Закон набирає чинності через місяць з дня його офіційного опублікування.
Як ми вже писали, Зеленський підписав закон, згідно з яким дозволено військову службу за добровільним контрактом для громадян віком 60 років і старше.
Президент підписав укази щодо служби в ЗСУ -
Федоров анонсував покращення мобільного зв’язку
Україна спростила умови для розвитку мобільного зв’язку, підписавши закон, який дозволить швидше встановлювати базові станції. Перший віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров зазначив, що цей крок спрямований на забезпечення якісного мобільного зв’язку для 98% населення до 2030 року. Закон передбачає скорочення термінів отримання дозволів на будівництво базових станцій та дозвіл на використання пересувних базових станцій без ризику демонтажу. Це дозволить забезпечити мобільний зв’язок в селах, на трасах та в найвіддаленіших районах країни, а також на деокупованих територіях.
-
В ЄС почали діяти нові правила для штучного інтелекту
З 2 серпня в Європейському Союзі набули чинності нові правила для провайдерів загального штучного інтелекту (GPAI), спрямовані на забезпечення прозорості, безпеки та відповідальності. Розробники моделей штучного інтелекту тепер повинні надавати інформацію про навчальні дані, дотримуватися авторського права та проявляти відповідальність у розробці і запуску продуктів ШІ. Для найпотужніших моделей передбачені додаткові вимоги, зокрема, повідомлення Єврокомісії та забезпечення безпеки моделей. Це перший крок у впровадженні європейського AI Act, який регулює ШІ-системи за рівнем ризику та встановлює строгі вимоги до високоризикових продуктів, особливо в галузях охорони здоров’я, правосуддя та критичної інфраструктури. Закон також передбачає обов’язкову реєстрацію моделей з високим впливом на громадськість, зокрема тих, що можуть поширювати дезінформацію або порушувати права людини. Повний регламент має набути чинності до 2026 року, але перші вимоги щодо прозорості вже стали обов’язковими для компаній, які працюють зі штучним інтелектом в ЄС.
-
Мінʼюст отримав доступ до банківської таємниці
Міністерство юстиції отримало право отримувати інформацію, яка є банківською таємницею, для захисту інтересів України у судах за кордоном. Президент підписав закон, що дозволяє Мін’юсту отримувати цю інформацію для представництва держави в міжнародних арбітражах. Раніше міністерство не мало доступу до важливих доказів у справах проти суб’єктів, пов’язаних із Росією через обмеження на отримання банківської таємниці. Новий закон дозволяє запитувати інформацію у банків безпосередньо, що дає можливість ефективніше захищати права України у міжнародних судових інстанціях.
-
Виплати і додаткові дні відпустки: президент анонсував рішення для армійців
Президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження додаткових 15 днів відпустки для українських військовослужбовців та підписання важливого закону щодо виплат захисникам. Про це сказав глава держави у своєму зверненні у четвер, 31 липня.
Як повідомляє президент, підписано закон, який забезпечить належне фінансування для Сил оборони. Зокрема, йдеться про кошти на зброю, дрони, виплати військовим та сім’ям загиблих героїв.
Президент підкреслив, що це рішення гарантує своєчасні виплати військовим на передовій, а також підтримку для родин загиблих захисників.
Окрім цього, Зеленський повідомив про погодження з військовим командуванням додаткової 15-денної відпустки для українських воїнів. Це нововведення має набрати чинності вже в серпні.
У той же час ухвалено закон, який розширює можливості для ветеранських підприємств, сприяючи їхньому розвитку та підтримці. Як зазначив глава держави, сьогоднішній день видався продуктивним.
Нагадаємо, сьогодні, 31 липня, Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн.
Також повідомлялося, що Кабінет Міністрів 30 липня ухвалив рішення на виконання закону щодо призначення одноразової грошової допомоги родинам загиблих добровольців.
-
Закон щодо НАБУ та САП набув чинності
Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спепіалізованої антикорупційної прокуратури” 31 липня набув чинності. Документ опублікували в офіційному виданні Верховної Ради Голос України.
Глава держави підписав документ після того, як його підтримав 331 народний депутат. При цьому взагалі не було голосів “проти” або “утримався”.
Також нардепи віддали 326 голосів за те, щоб законопроєкт було невідкладно підписано.
Документ закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора. Він встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, а також передбачає, що детективи НАБУ при здійсненні оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП.
Також закон повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому, генпрокурор таке право втрачає. Детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Погодження генпрокурора вимагатись не буде.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП