Позначка: Заклик

  • Посилення мобілізаційних заходів: що зміниться

    Посилення мобілізаційних заходів: що зміниться

    У 2026 році Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки посилять контроль за військовим обліком призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Першим місто, де ввели нові правила, стала Полтава. Новий механізм Зокрема, у місті створять спеціальну комісію, яка перевірятиме державні органи, підприємства, установи та організації на дотримання правил військового обліку. Зокрема, перевірятимуть правильність ведення списків, своєчасне звіряння даних із ТЦК та наявність відповідальних осіб за військовий облік. Відповідне рішення прийняла міська рада Полтави 9 січня.
    Окрім цього, прийнятий документ передбачає такі основні пункти:

  • Затримання та доставку до ТЦК.
  • Відкриття досудових справ за порушення законодавства про військовий облік;
  • Контроль через держустанови – якщо ухилянт з’явиться в ЦНАПах чи інших установах, інформацію передають у поліцію;
  • Постійне оновлення даних про військовозобов’язаних та аналіз спеціальностей, включно з жінками, з урахуванням потреб ЗСУ.
  • соцмережі Загалом, влада Полтави обіцяє посилити взаємодію з поліцією та активніше інформувати населення про правила військового обліку. Підтвердження від ТЦК Начальник Полтавського об’єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковник Сергій Караблін підтвердив, що в місті дійсно вводять новий механізм виявлення ухилення від мобілізації.
    За його словами, його суть полягає у взаємодії ТЦК з державними органами та органами місцевого самоврядування. Тобто, начальники цих органів отримують від воєнкомів списки полтавців, які ухиляються від мобілізації. Якщо цей військовозобов’язаний прийде до цих органів для вирішення особистих питань, то буде викликана поліція для адміністративного затримання, а ухилянта доставлять до Полтавського об’єднаного міського ТЦК та СП.
    Караблін переконує, що наразі у війську – великий дефіцит людей і їх бракує практично в усіх напрямках.
    “Країна визначає, скільки людей потрібно, а наше завдання – цих людей знайти й направити. Щодо відсотка виконання – точних цифр я не назву. Якби виконували на 100%, дефіциту у війську, про який щойно говорили, очевидно не було б. Звісно, повністю виконати чи перевиконати плани не вдається, але ми робимо все можливе”, – сказав речник ТЦК в коментарі для місцевого видання Зміст. Скасування відстрочки для студентів 25+ Окрім посилення мобілізаційних заходів у Верховній Раді готують радикальні обмеження для військовозобов’язаних щодо відстрочки. Йдеться про студентів старше 25 років.
    Як повідомив голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, після перевірок було відраховано майже 50 тисяч чоловіків, які насправді не навчалися, а тільки формально ховалися в навчальних закладах.
    Тож зараз у профільному комітеті парламенту розглядають зміни до мобілізації, які передбачають скасування відстрочки для чоловіків від 25 років, які вирішили здобути вищу, передвищу чи професійну освіту.
    В свою чергу військовий юрист Тарас Боровський каже, що цей документ не буде суперечити Конституції України.
    “Цей законопроєкт не скасовує можливості вступити до навчального закладу після 25 років. Він скасовує лише відстрочку для тих, хто після 25 років навчається у навчальному закладі. Тому він не суперечить Конституції у жодному разі”, – пояснив він у коментарі КИЇВ24.
    Якщо нардепи підтримають законопроєкт, то студентів після 25 років можуть почати викликати у ТЦК або мобілізувати на вулиці у процесі оповіщення, додав Боровський.

  • Путін підписав указ про призов на військові збори у наступному році

    Путін підписав указ про призов на військові збори у наступному році

    Російський президент Володимир Путін підписав указ про призов росіян на військові збори у 2026 році. Ця новина була оприлюднена в російських ЗМІ. На збори будуть викликані росіяни, які перебувають у запасі армії РФ, а також ті, хто є у запасі міністерства надзвичайних ситуацій та Росгвардії. Два пункти указу залишаються прихованими від публікації. Ці військові збори відбуваються щорічно після опублікування такого указу. Раніше було повідомлено, що Росія може продовжувати війну з Україною ще протягом 12-18 місяців, обмінявши 1% своїх військовослужбовців на 1,45% українських – повідомляють ЗМІ.

  • Посилення мобілізації: про які зміни говорять

    Посилення мобілізації: про які зміни говорять

    Українська влада та військове командування оголосили про посилення мобілізаційних заходів для протистояння наступу російської армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Україні не залишається іншого вибору, крім як підсилити оборону та підготовку армії. Зміни включають у себе покращення якості підготовки військовослужбовців та перенесення навчання від прифронтових районів. Також розглядаються нові варіанти покарань для ухилянців від призову, що може включати тимчасову заборону на виїзд за кордон та втрату права на відстрочку для певних груп населення.

  • У Польщі стрімко зросла підтримка повернення військового призову

    У Польщі стрімко зросла підтримка повернення військового призову

    У листопаді більшість поляків, а саме 59,4%, підтримали ідею відновлення обов’язкової військової служби, що є значним зростанням порівняно з попереднім місяцем. Дані були отримані у результаті соціологічного опитування, проведеного порталом Wirtualna Polska. За результатами опитування, 14,7% опитаних повністю підтримують повернення військової служби, а 44,7% – частково. Група людей, які виступають проти обов’язкового призову, складає 30,9%, з них 15,7% рішуче проти, а 15,2% – скоріше проти. Є також 9,7% учасників опитування, які не визначилися з цим питанням. Позиція поляків залежить від їх політичних переконань, з прихильниками правих партій більша підтримка повернення військової служби. Найбільше “за” виявились прихильники партій Право і справедливість та Конфедерація, а серед них лише 12% рішуче підтримують цю ідею. Опитування проводилося з 21 по 23 листопада 2025 року на вибірці 1000 повнолітніх поляків методом CATI&CAWI.

  • В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд

    В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд

    Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
    За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
    “Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
    За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
    Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
    ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
    В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів.

  • В Україні відреагували на заклик Орбана до ЄС зупинити допомогу Києву

    В Україні відреагували на заклик Орбана до ЄС зупинити допомогу Києву

    Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан висловив вимогу припинення фінансової допомоги для України з боку Європейського Союзу. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка заявив, що позиція Угорщини не змінилася, але тривають дискусії. Він також вказав, що Європейська комісія вже надала свої опції щодо репараційного кредиту. Останнім часом Орбан активізував зусилля проти фінансової допомоги для України, навіть порівнюючи її з “алкоголіком” і допомогу ЄС із “ящиком горілки”.

  • Німеччина запроваджує призов “за потребою”

    Німеччина запроваджує призов “за потребою”

    ХДС/ХСС та СДПН дійшли компромісу щодо майбутньої військової служби у Німеччині. Відтепер передбачено можливість “призову на службу за потребою”. Про це повідомляє Tagesschau.
    Після тривалих переговорів коаліція домовилася зберегти добровільну службу, одночасно проводити національні медичні огляди та встановлювати цілі щодо збільшення чисельності Бундесверу.
    Якщо кількість добровольців буде недостатньою, Бундестаг зможе ухвалити рішення про призов “на основі попиту”.
    “Обов’язковий шлях зростання кількості солдатів має бути закріплений у законі. Якщо добровільна служба в кінцевому підсумку виявиться недостатньою, буде необхідна і обов’язкова служба”, – зазначив лідер фракції ХДС/ХСС Єнс Шпан.
    За словами лідера фракції СДПН Матіаса Мірша, “переговори були нелегкими”, втім, їх довели до успішного завершення.
    “Добровільна служба залишається пріоритетом для задоволення кадрових потреб Бундесверу”, – додав він.
    Своєю чергою, міністр оборони Борис Пісторіус високо оцінив компроміс, зауваживши, що у нього не було “жодних зауважень”.
    З наступного року всі 18-річні отримають анкету для оцінки мотивації та придатності. Чоловіки зобов’язані будуть відповісти на неї, а згодом запровадять обов’язкову військову службу.
    “Коли закон набуде чинності, обов’язкова військова служба також почнеться для чоловіків, народжених 1 січня 2008 року або пізніше, і буде поступово поширюватися на всю вікову групу в міру нарощування потенціалу призову”, – мовиться у документі коаліції.
    Добровільна служба залишиться привабливою завдяки зарплаті близько 2,6 тис. євро брутто на місяць та додатковому навчанню, наприклад, курси водіння або ІТ. Тривалість служби від 12 місяців надаватиме статус тимчасового солдата (SAZ 1).
    Законопроєкт планується ухвалити на початку грудня і ввести в дію в 2026 році. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність запровадження загальної служби для молоді, зокрема й для жінок.

    Шукають добровольців. Дефіцит солдатів у Німеччині

  • Путін запровадив в РФ цілорічний призов до армії

    Путін запровадив в РФ цілорічний призов до армії

    Російський диктатор Володимир Путін підписав закон про запровадження цілорічного призову до армії. який з 28 жовтня затвердила Держдума.
    Документ пеердбачає, що з 2026 року заходи щодо відбору до армії відбуватимуться з 1 січня до 31 грудня, не тільки під час сезонних кампаній.
    Новобранців відправлятимуть до військ як і раніше — з 1 квітня до 15 липня і з 1 жовтня до 31 грудня — під час весняного та осіннього призову, але призовні комісії та лікарські комісії в військкоматах працюватимуть цілий рік.
    Закон встановлює граничний термін явки у військкомат після розміщення електронного порядку денного у реєстрі – 30 діб.
    За умови, що призовник втратив право на відстрочку або не одержав повістку до початку сезонного відправлення до військ, він зобов’язаний самостійно з’явитися у військкомат протягом двох тижнів з моменту старту цього періоду для звірки даних. Призовні комісії зможуть ухвалювати рішення про відстрочку або звільнення від призову заочно.
    Автори поправок – голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов та його перший заступник Андрій Красов – заявили, що нові заходи нібито дозволять “рівномірно розподілити навантаження” на військкомати та “підвищити якість призову”.
    Проект Ідіть лісом заявив, що насправді новий формат “означає постійну активність військкоматів, що створює умови для безперервного проведення облав, вручення повісток та тиску на призовників протягом усього року”.
    Раніше Центр нацспротиву заявив, що Росія активізує примусову мобілізацію українців на окупованих територіях, намагаючись прискорити її темпи
    Росія почала мобілізацію на всій ТОТ – ЗСУ

  • В РФ ухвалили закон про цілорічний призов до армії

    В РФ ухвалили закон про цілорічний призов до армії

    Держдума РФ узаконила цілорічний призов на військову службу. Відповідні поправки прийнято у третьому, остаточному читанні. Тепер заходи щодо відбору до армії відбуватимуться з 1 січня до 31 грудня, а не лише під час сезонних кампаній, як зараз. Про це повідомляє TheМoscow Тimes.
    Зміни набирають чинності з 2026 року. Вони стосуються медичного огляду, психологічного відбору та засідань призовної комісії. При цьому відправлятимуть новобранців до військ як і раніше – з 1 квітня до 15 липня і з 1 жовтня до 31 грудня – на підставі указу президента.
    Також закон встановлює граничний термін явки у військкомат після розміщення електронного порядку денного у реєстрі – 30 діб. Крім того, якщо призовник втратив право на відстрочку або не отримав повістку до початку сезонного відправлення до військ, він зобов’язаний самостійно з’явитися у військкомат протягом двох тижнів з моменту старту цього періоду для звірки даних. При цьому призовні комісії можуть ухвалювати рішення про відстрочку або звільнення від призову заочно.
    Закон встановлює нові терміни подання заяв про заміну військової служби на альтернативну цивільну. Тепер призовникові потрібно звернутися до військкомату до 1 квітня, якщо його вирішили відправити в армію з 1 жовтня по 31 жовтня того ж року, і до 1 жовтня – якщо він має опинитися у військах з 1 квітня по 15 липня наступного року.
    За словами авторів поправок, нові заходи дозволять “рівномірно розподілити навантаження” на військкомати та “підвищити якість призову”.
    Правозахисники вважають, що влада хоче створити постійно діючу інфраструктуру для поповнення армії на тлі війни з Україною.

  • Вступ до ЄС: Зеленський закликав зняти “штучну блокаду”

    Вступ до ЄС: Зеленський закликав зняти “штучну блокаду”

    Президент України Володимир Зеленський на саміті лідерів ЄС у Брюсселі закликав країни Європейського союзу розпочати переговори про вступ України. Він наголосив, що блокада шляху України до ЄС є несправедливою і недоброю для обох сторін. Зеленський зазначив, що Україна виконала всі необхідні умови для відкриття переговорних кластерів і закликав ЄС дотримати свої обіцянки, оскільки Україна також дотримує своїх зобов’язань. Він підкреслив, що розширення ЄС сприятиме стабільності в Європі та забезпечить спільну оборону і геополітичну безпеку.