Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці
Позначка: Захист
-
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
-
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
Литва формує трирівневу лінію оборони на кордоні
Литва переходить від поодиноких інженерних рішень до створення трирівневої, глибоко ешелонованої оборонної системи з протитанковими ровами, блокпостами та інфраструктурою для протиповітряного захисту. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас, передає УНН.
“Сьогодні ми переходимо від ідеї індивідуальних інженерних контрмобільних заходів, яка була розроблена досі, до розробки єдиної лінії глибоко ешелонованої оборони”, – зазначив він.
План передбачає три ешелони захисту. Перший – до трьох кілометрів від державного кордону з протитанковими ровами, “зубами дракона” та мінними полями. Другий – у радіусі до 20 км з укріпленими опорними пунктами та блокованими плацдармами. Третій – до 50 км із меліоративними ровами, мостами, підготовленими до бомбардування, та деревами вздовж шляхів, призначеними для вирубки.
Литва інтегрує план із Балтійською оборонною лінією Латвії та Естонії. Польський проєкт Східний щит планується пов’язати на військово-оперативному рівні вже восени.
Особливу увагу приділено протиповітряній обороні: системи ППО, боротьба з безпілотниками та радіоелектронна протидія отримають сотні мільйонів євро інвестицій. Загальна програма розрахована на десять років і потребує 1,1 млрд євро, з яких 800 млн призначено на будівництво шахт та укріплень.
Раніше повідомляли, що уряд Литви ухвалив рішення про встановлення додаткового фізичного бар’єра на кордоні з Білоруссю та Росією в болотистій місцевості.
Як ми вже писали, Литва встановлює фортифікаційні споруди на кордоні з Білоруссю. -
Над дорогами Сумщини зводять “антидронові тунелі”
На Сумщині 47 окрема інженерна бригада ЗСУ облаштовують “антидронові тунелі” – спеціальні конструкції з рибальської сітки, що захищають військові та цивільні маршрути від атак FPV-дронів. Генштаб оприлюднив фотозвіт процесу у суботу, 9 серпня.
“Антидронові тунелі” – спеціально облаштовані конструкції з натягнутих сіток, які дозволяють безпечно переміщати особовий склад, військову техніку, озброєння, поранених, а також цивільний транспорт у прифронтових районах. Вони створюють бар’єр від дронів-камікадзе.
Найефективнішим матеріалом для побудови таких безпечних коридорів є рибальська сітка, оскільки вона міцна та малопомітна для операторів ворожої техніки.
“Для облаштування укриття з боковим і верхнім захистом необхідна значна кількість сітчастого матеріалу. Об’єм покриття залежить від довжини та розмірів конструкції, тому загальна площа може сягати кількох тисяч квадратних метрів. Враховуючи стандартні параметри сітки, потрібно заготовити чималу кількість погонних метрів”, – розповідає капітан Віталій Кособуцький, котрий нині перебуває з особовим складом бригади на виконанні завдань.
Подібні споруди ще називають “коридорами життя”, оскільки служать для зменшення вогневого впливу FPV-дронів.
За словами Кособуцького, військові інженери спорудили у прикордонні десятки кілометрів коридорів, деякі з яких дозволяють рух тралів з технікою.
У Генштабі відзначили, що у сучасних умовах війни це один з найефективніших методів забезпечення захищеної логістики, зважаючи на те, що FPV-дрони здатні точно вражати цілі навіть у відкритому просторі.
Тож, з огляду на зростаючу загрозу з боку дронів, такі споруди є критично важливим елементом сучасної оборонної інфраструктури України. -
Уряд посилив захист викривачів корупції у війську
У середу, 6 серпня, Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, який призначений для забезпечення додаткових прав та захисту для військовослужбовців, які розкривають випадки корупції або пов’язаних з нею порушень. Глава Міноборони Денис Шмигаль повідомив про це. Згідно з законопроєктом, військовослужбовці матимуть можливість надсилати повідомлення про корупцію до відповідних структур, обирати канал для цього та не будуть зобов’язані повідомляти про виявлені факти безпосередньому командирові. Мета цих змін – збільшити прозорість у Збройних Силах, забезпечити безпечний механізм для розкриття корупції та надійний захист від переслідувань або тиску для кожного військовослужбовця.
-
НАТО планує в Естонії сформувати об’єднаний корпус
НАТО планує створити союзний корпус у місті Пярну в Естонії до кінця року, який об’єднає військових з Естонії, Німеччини та Нідерландів. Це рішення очікується до кінця року. У новому формуванні візьмуть участь як іноземні військовослужбовці, так і місцеві сили, включаючи резервістів. Пярну було обране як стратегічно вигідне місце через його розташування та близькість до важливих комунікацій. Також Німеччина розгортає свою бригаду в Литві, яка повинна бути готова до 2027 року. Це крок у зміцненні оборони в регіоні. НАТО також працює над механізмом постачання озброєння Україні, а генеральний секретар Марк Рютте заявив, що наразі Росія не планує нападати на Естонію, але це можливо через 5-7 років.
-
Зеленський анонсував посилення захисту звільнених з полону
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українці, які були звільнені з російського полону, отримають належний захист та відновлення. Він повідомив про готовність законопроєкту, який забезпечить їхню реабілітацію, відновлення документів та соціальну адаптацію. Зазначено, що Координаційний штаб вже розробив рішення, які втілюються на практиці. Також у роботі є підготовка нових обмінів полоненими. Україна і Росія провели шостий обмін полоненими відповідно до угод, укладених у Стамбулі. Кількість звільнених полонених була названа президентом, але конкретні цифри не наведені.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
Пресслужба мовного омбудсмана повідомила, що протягом першого півріччя 2025 року було зафіксовано 524 порушення закону про державну мову. Зокрема, було завершено 521 захід державного контролю, ще 135 тривають. У результаті проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та надано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найбільше порушень було встановлено в Києві, Одеській, Харківській та Дніпропетровській областях.
-
На Запорізькому напрямку з’явився антидроновий тунель
У Запорізькій області почали зводити захисні тунелі для прикриття доріг від атак ворожих FPV-дронів. Перший такий об’єкт уже завершили на одному з найнебезпечніших напрямків – Оріхівській трасі. Про це поінформував начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, повідомляє Zprz.city.
“Ми побудували першу антидронову дорогу на Оріхівській трасі – її протяжність 6,5 кілометра. Це лише початок. У нас амбітний план – понад 200 кілометрів захищених шляхів у межах області”, – зазначив Федоров.
Проєкт реалізується за кошти Спільного оборонного фонду. У роботах задіяні військові, котрі поділилися власним бойовим досвідом для розробки конструкції.
Тунелі дозволяють безпечніше транспортувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених. Для цивільних це означає менші ризики під час руху прифронтовими дорогами.
Останнім часом FPV-дрони стали однією з головних загроз. Вони здатні швидко і прицільно вражати як техніку, так і живу силу, особливо на відкритих ділянках доріг. Тож нові захисні споруди – відповідь на реалії сучасної війни. -
Уряд призначив мовного омбудсмена
Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Це стало відомо від представника уряду Тараса Мельничука. Раніше на цю посаду висували кандидатури Павла Полянського та саме Олени Івановської, але їхній вибір був критикуваний активістами. 2 липня попереднього Уповноваженого Тараса Кременя звільнили. Новий Уповноважений був обраний шляхом відкритого голосування. Відзначимо, що у Раді закликали призначити Кременя на новий термін, але він не був включений до списку кандидатів. Новий мовний омбудсман вже висловив занепокоєння через уповільнення українізації.