Позначка: Задержка

  • Підрив Північного потоку. Арешт українця в Італії

    Підрив Північного потоку. Арешт українця в Італії

    В Італії затримали громадянина України, якого німецька прокуратура підозрює у причетності до вибуху на Північному потоці у вересні 2022 року. Це перше затримання в рамках справи про диверсію, за яку так ніхто і не взяв відповідальність. За даними Wall Street Journal громадянин України Сергій Кузнєцов, затриманий в Італії, — капітан ЗСУ у відставці, служив в елітному підрозділі, який захищав Київ на початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
    Версія прокуратури Німеччини
    Чоловікові 49 років, в Італії він проводив відпустку з родиною. Сергія К. затримали в містечку Сан-Клементе неподалік від Ріміні, в регіоні Емілія-Романья. Зараз він перебуває у в’язниці в очікуванні того, що апеляційний суд Болоньї розгляне європейський ордер на арешт, виданий 18 серпня 2025 року.
    За версією німецької прокуратури, Сергій Кузнєцов входив до групи осіб, які заклали вибухові пристрої на газопроводах Північний потік-1 та Північний потік-2 в районі острова Борнхольм у вересні 2022 року. Припускають, що він був одним із координаторів операції. Кузнєцов і його спільники, вважає прокуратура, використовували для операції вітрильну яхту. Вона була орендована у німецької компанії через посередників за підробленими документами. Свій шлях до Борнхольму спільники почали з Ростока.
    Версія українця
    Сергій Кузнєцов заперечує звинувачення, він стверджує, що на момент підриву був в Україні.
    В апеляційному суді Болоньї відбулося слухання, на якому затриманий заявив, що не погоджується на видачу Німеччині.
    У коротких виступах він дистанціювався від звинувачень, сказавши, що хоче ознайомитися з ними рідною мовою, і підкреслив, що під час інциденту з Північними потоками в Балтійському морі він перебував в Україні.
    В Італії, де його затримали, за словами Кузнєцова, він опинився з сімейних причин.
    Звертаючись до журналістів і фотографів у внутрішньому дворі суду, Кузнєцов підняв три пальці, показавши жест тризуба.
    Врешті суд підтвердив тримання Кузнєцова під вартою. Наступне слухання відбудеться 3 вересня, очікується, що буде прийнято рішення про його можливу видачу Німеччині.
    Як знайшли
    Джерела WSJ розповіли, що Кузнєцова вдалося знайти завдяки тому, що він використовував свій український паспорт для купівлі авіаквитків з Польщі та реєстрації в готелі в Італії.
    Трубопроводи Північний потік-1 та Північний потік-2, призначені для доставки російського газу до Європи, були підірвані 26 вересня 2022 року. Внаслідок цього розташовані під водою трубопроводи були пошкоджені одразу в чотирьох місцях. У той момент паливо по них не доставлялося, однак труби були заповнені технічним газом.
    Хто стояв за вибухом, спочатку було неясно. Данія, Швеція та Німеччина почали розслідування справи.
    Навесні 2023 року західні ЗМІ, зокрема New York Times, Die Zeit і Washington Post, опублікували матеріали з посиланням на анонімні джерела, у яких йшлося про можливу причетність проукраїнської групи.
    При цьому джерела журналістів в американській розвідці говорили, що у них немає жодних свідчень того, що в Офісі президента Володимира Зеленського знали про цю акцію, готували або авторизували її. У Києві заперечували причетність до підриву Північного потоку. Жодні інші країни, організації чи групи також не взяли на себе відповідальність за диверсію.
    В серпні 2024 року німецькі ЗМІ повідомили, що в Німеччині в червні видали ордер на арешт українського інструктора з дайвінгу Володимира З., який, за даними влади, перебував у Польщі.
    У польській прокуратурі тоді пояснили, що чоловіка не затримали, оскільки на початку липня він покинув країну, перейшовши через польсько-український кордон.

  • В Туреччині почались страйки на АЕС, яку будує РФ

    В Туреччині почались страйки на АЕС, яку будує РФ

    Акція протесту співробітників однієї із субпідрядних організацій пройшла на будівництві турецької АЕС «Аккую» у середу, 23 липня. Причина заходу полягає в затримці заробітної плати. Про це повідомляє російська провладна інформагенція РБК, посилаючись на коментар Росатому.
    Причиною затримок виплат “послужили дії недружніх країн”, які конкурують із російськими проектами атомної галузі, заявила російська компанія. Мова про блокування “істотного обсягу коштів внаслідок впливу третіх сторін”.
    Напередодні в соцмережах х з’явилися відеозаписи із будмайданчика, на яких робітники перекривають дорогу транспорту. На кадрах видно сутички та бійки, стверджувалося, що робітники протестують через невиплачену зарплату за кілька місяців.
    Компанія Аккую нуклеар – дочірнє підприємство Росатома, що реалізує проект будівництва станції – перебуває у тісній взаємодії з основними підрядними організаціями.
    У компанії запевнили, що реалізація проекту продовжується: на майданчику “ведуться роботи” на об’єктах чотирьох енергоблоків, допоміжних будівель та споруд атомної електростанції. Водночас “ведеться пошук вирішення питань” для забезпечення безперебійного фінансування проекту. АЕС Аккую зводиться на південному узбережжі Туреччини в провінції Мерсін.
    Проект включає будівництво та запуск чотирьох енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1200 покоління 3+. Потужність кожного блоку становитиме 1200 МВт, загальна потужність АЕС – 4800 МВт.

  • У РФ через БПЛА пошкоджена залізниця, 75 поїздів затримуються

    У РФ через БПЛА пошкоджена залізниця, 75 поїздів затримуються

    У Ростовській області Росії уламки безпілотного літального апарата вранці 19 липня пошкодили залізничну контактну мережу, що призвело до затримки руху 75 пасажирських поїздів далекого сполучення. Про це в Telegram повідомили Российские железные дороги та Федеральная пассажирская компания.

    Згідно з їхньою інформацією, ситуацію спровокувало падіння уламків на ділянці Лихая – Замчалово. Інцидент стався близько шостої ранку 19 липня, внаслідок чого було тимчасово припинено рух поїздів. Більше ніж 50 складів далекого прямування зупинилися, а також було скасовано кілька приміських електричок.

    Під час цього випадку постраждала чергова станції Лихая, проте її життю загрози немає.

    Ввечері стало відомо, що проблема продовжує впливати на розклад. Федеральна пасажирська компанія підтвердила, що станом на цей момент із затримками рухаються 75 пасажирських поїздів далекого сполучення. Серед них є маршрути на Москву та Санкт-Петербург.

    Раніше повідосмлялося про підрив залізничної колії в районі населеного пункту Унеча у Брянській області РФ.

    У РФ міст обвалився на потяг: є загиблі

  • Негода спричинила зміни у графіку руху потягів УЗ та європейських компаній

    Негода спричинила зміни у графіку руху потягів УЗ та європейських компаній

    Сильні буревії, які охопили Закарпатську область, Словаччину та Угорщину, вплинули на нічні пасажирські рейси, що курсують із затримкою, повідомляє Укрзалізниця на своєму Telegram-каналі у вівторок, 8 липня.

    Залізничні компанії Словаччини та Угорщини наразі сповільнили рух потягів №143/750 (маршрут Відень – Будапешт) та №617/964 (Братислава).

    Пасажирів, які планували подорожувати цими маршрутами з Дебрецена та Кошице, перевозитимуть до українського кордону спеціальними автобусами. Там їх зустріне потяг №28, що відправлятиметься зі станції Чоп.

    Час відправлення цього рейсу Укрзалізниця, згідно з її повідомленням, адаптуватиме залежно від прибуття автобусів. Координація розкладу здійснюється диспетчерами трьох країн у режимі реального часу.

    Через додаткові пошкодження контактних мереж поблизу Баркасова та Сколе можливі зміни графіка ще кількох рейсів:

    №9 Київ - Будапешт
    №82 Чоп - Київ
    №14 Солотвино - Київ
    №38 Мукачево - Одеса
    №749 Київ - Чоп (а також причіпні вагони до Відня).

    “Приносимо вибачення за всі незручності та не спиняємо рух – довеземо всіх безпечно”, – запевняють в Укрзалізниці.

    Окрім цього, у повідомленні вказано, що вся актуальна інформація щодо змін у розкладі доступна на порталі uz-vezemo.

    Також вранці 7 липня через обстріли в Хмельницькій області було пошкоджено контактну мережу. Унаслідок цього 12 потягів прибували із затримкою.

    Раніше повідомлялося, що в ніч проти 4 липня російські війська атакували Київ дронами та балістичними ракетами. Унаслідок ворожого обстрілу було пошкоджено залізничну інфраструктуру.