Євросоюз офіційно продовжив ще на шість місяців економічні обмежувальні заходів проти Росії через її агресивну війну в Україні – до 31 січня 2026 року. Про це повідомила Європейська рада в понеділок, 30 червня.
“Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України”, – йдеться у повідомленні.
У Європейській раді нагадали, що наразі санкції складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші, заборону мовленнєвої діяльності дезінформаційних ЗМІ, що підтримуються Кремлем. Запроваджено заходи, які дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
Загалом з 24 лютого 2022 року ЄС ухвалив 17 жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
“Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, доцільно зберігати чинність усі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо це необхідно… Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали європейські дипломати.
Позначка: Євросоюз
-
Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ
-
Угорщина заблокувала вступ України до ЄС: що буде далі
Саміт ЄС не зміг прийняти підсумкову заяву щодо України, в одному з пунктів якої йшлося про підтримку початку переговорів щодо прийняття країни до ЄС. Проти цієї заяви виступила Угорщина. Чи можна подолати вето цієї країни та коли все ж таки почнуться переговори про вступ? 26 – за, одна проти Усі країни ЄС, окрім Угорщини, заявили, що Європейська рада підтверджує невід’ємне право України на самовизначення та твердо підтримує її прагнення до членства в ЄС.
Текст комюніке “рішуче” підтримали 26 країн ЄС із 27.
Вони також високо оцінили швидкість проведення реформ в Україні та відзначили значний прогрес у цьому напрямку.
Крім того, 26 держав закликали Україну та Єврокомісію активізувати роботу з підготовки до вступу до Євросоюзу.
Той факт, що ці висновки Європейської ради підтримали лише 26 з 27 країн-членів ЄС (всі, крім Угорщини), означає, що офіційного рішення про відкриття першого переговорного кластеру не буде, поки Угорщина не змінить свою позицію.
У проєкті підсумкової заяви також йшлося про те, що Європейська рада засуджує російські обстріли територій України, продовжить всебічно підтримувати Київ, а також “підтримує шлях України до членства в ЄС”. “Європейська рада запрошує Раду ЄС (на рівні міністрів) вжити наступних дій у процесі вступу України до ЄС на підставі підходу з урахуванням заслуг, у рамках якого переговорні розділи мають бути відкриті, як тільки будуть виконані всі умови”, – йдеться у заяві. Ця фраза є прямою вказівкою на те, що Рада Євросоюза хотіла запустити переговори про вступ України до ЄС. -
Європейські порти переповнені через мита Трампа
Європа переживає найгірші перебої в логістиці з часів пандемії COVID-19. Через непередбачувану тарифну політику Дональда Трампа та обміління річок баржі й контейнеровози змушені тижнями чекати завантаження в ключових портах ЄС. Про це повідомляє Financial Times у понеділок, 30 червня.
Така ситуація, за прогнозами аналітиків, триватиме ще кілька місяців.
Найскладніша ситуація нині в Роттердамі, Антверпені та Гамбурзі. Порти перевантажені і працюють на межі можливостей.
Керівник логістичної компанії Euro-Rijn Group Альберт ван Оммен зазначив, що такого рівня заторів у європейських портах не було з часів пандемії. Тоді порти не справлялися з обсягами вантажів через нестачу персоналу, хоча ланцюги постачання залишались напрочуд стійкими.
За даними компанії Contargo, середній час очікування барж у порту Антверпена сягає 66 годин, у Роттердамі – 77 годин. Зазвичай баржі працюють у фіксовані часові вікна, щоб оперативно вантажити контейнери.
DHL поки не повідомляє про зупинку виробництв, але визнає, що ризики існують.
“Поки що ніхто з наших клієнтів не зупинив виробництво через нестачу комплектуючих. Але така драма – цілком можлива”, – прокоментував керівник DHL у Німеччині Каспер Еллербек.
Втім, орім тарифних війн США, причинами проблем стали зміни в альянсах судноплавних компаній, зокрема завершення співпраці між Maersk і MSC. Це змусило перевізників перебудувати графіки та маршрути.
Ще один чинник – зростання імпорту з Азії до Європи. За оцінками аналітиків, обсяги зросли на 7% у річному вимірі.
Тим часом порти намагаються розширити потужності, наймають персонал і закуповують обладнання. У Роттердамі оператор ECT визнав, що “термінал дійсно дуже завантажений”, однак така ситуація спостерігається по всій Північній Європі. У компанії HHLA у Гамбурзі від коментарів утримались.
DP World, власник терміналів у Роттердамі й Антверпені, заявив, що працює над зменшенням заторів.
“Ми зосереджені на підтримці високого рівня обслуговування, інвестуємо в потужності та забезпечуємо стійкість нашої європейської мережі терміналів”, – наголосив комерційний директор DP World Марк Розенберг.
В адміністрації порту Антверпен-Брюгге підтвердили, що мають “тривалі проблеми із завантаженістю”, тож, наразі це створює короткострокові труднощі, одначе, запевнили, що система працює в межах запланованих буферів.
Утім, деякі учасники ринку не вірять у швидке вирішення, вважаючи, що така ситуація триватиме місяцями. -
Зеленський оцінив результати засідання Євроради
За результатами засідання Європейської Ради є хороші рішення щодо безпекової підтримки України та тиску на Росію. Про це написав президент Володимир Зеленський у Телеграм в п’ятницю, 27 червня.
“Важливі результати засідання Європейської ради. Дякую партнерам за підтримку. Є справді хороші рішення щодо безпекової підтримки, подальшого тиску на Росію та висока оцінка нашої внутрішньої трансформації. Навіть у час війни ми ухвалюємо та імплементуємо рішення, які наближають нас до вступу в ЄС”, – заначив він.
За словами Зеленського, кожен об’єднаний сигнал підтримки України – сигнал гарантії того, що у Європи є нормальне майбутнє.
“Зараз усе залежить від нас, від єдності держав – членів ЄС та всіх країн, які щиро прагнуть євроінтеграції. Дякую президенту Європейської ради Антоніу Кошті та президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн за лідерство, працюємо далі, щоб посилювати одне одного”, – додав президент. -
Єврорада не ухвалила 18-й пакет санкцій проти РФ
Європейська Рада не змогла ухвалити 18-й пакет санкцій для Росії за війну, яку вона веде проти України. Це випливає з висновків по Україні, які були ухвалені в ході засідання Євроради на рівні глав держав та урядів у четвер, 26 червня, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Європейський Союз разом з партнерами має намір обмежити здатність Росії продовжувати вести свою агресивну війну… Європейська Рада закликає до подальших заходів проти російського тіньового флоту, який використовується Росією для обходу санкцій та створює значні екологічні та безпекові ризики. У цьому контексті вона закликає Раду швидко прийняти новий пакет санкцій. Вона також підкреслює важливість подальшого посилення заходів проти обходу”, – йдеться в документі.
Крім того, лідери ЄС заявили, що, відповідно до законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки “Росія не припинить свою війну агресії проти України та не компенсує їй збитки, завдані цією війною”. Редактор Радіо Свободи Рікард Юзвяк повідомив, що лідери ЄС домовилися продовжити всі санкції проти Росії ще на шість місяців.
“Лідери не дійшли згоди щодо останнього пакета санкцій – 18-го. Словаччина досі не дала зеленого світла. Дискусії, ймовірно, відновляться між послами найближчими днями”, – написав журналіст у соцмережі Х.
При цьому Юзвяк не згадав про Угорщину, яка теж погрожувала блокувати санкції.
-
Вступ Молдови в ЄС: переговори розпочнуться 4 липня
Європейський Союз відкриє перший кластер про переговори про вступ Молдови до ЄС 4 липня. Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан під час саміту лідерів Євросоюзу в четвер, 26 червняя.
За його словами, це відбудеться під час саміту ЄС – Молдова у Кишиневі. А переговори будуть відкриті за кластером Фундаментальні цінності.
“Як ви знаєте, в процесі приєднання є переговори за 33 розділами, і на саміті, який відбудеться в Кишиневі 4 липня за участю представників Європейської комісії, буде відкрито перший розділ”, – сказав Дан.
Нагадаємо, саміт Європейської ради відбудеться у Брюсселі 26-27 червня. Серед ключових тем зустрічі – оцінка прогресу України на шляху до членства в ЄС. Українська сторона вже передала Єврокомісії документи для початку переговорів щодо трьох кластерів: Основи процесу вступу, Внутрішній ринок і Зовнішні відносини. Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводе офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 з 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як розділи 34 Інституції та 35 Інші питання розглядатимуть окремо, поза кластерами. Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
-
Фон дер Ляєн загрожує вотум недовіри: деталі
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн постала перед ініціативою вотуму недовіри через скандал, пов’язаний із закупівлею вакцин проти COVID-19. Про це повідомляє Financial Times у четвер, 26 червня.
Депутат Європарламенту від ультраправих Георге Піперя повідомив, що у четвер подасть офіційний запит про вотум недовіри Єврокомісії. За його словами, йому вдалося зібрати понад 72 підписи.
Підставою для ініціативи став так званий скандал Pfizergate – рішення суду ЄС, що Єврокомісія незаконно відмовилася оприлюднити текстові повідомлення між фон дер Ляєн та главою Pfizer Альбертом Бурлою під час перемовин про постачання вакцин у 2021 році. Суд визнав, що комісія “порушила принцип належного управління”.
Шанси на відставку комісії мізерно малі, адже для цього потрібно понад дві третини голосів усіх присутніх депутатів. Втім, ініціатива стала платформою для критики з боку як правих, так і лівоцентристських партій. Деякі з них звинувачують фон дер Ляєн у надмірній покірності урядам країн-членів та нехтуванні парламентом.
Крім того, Єврокомісію звинувачують у спробі згорнути законопроєкт щодо заборони “гринвошингу” – безпідставних екологічних заяв бізнесу. Соціалісти та ліберали направили листа голові Європарламенту Роберті Мецолі з вимогою викликати відповідальних комісарів для пояснень.
Додатково юридичний комітет парламенту проголосував за ініціативу подати до суду на Єврокомісію за ухвалення рішення про новий борг без погодження з Європарламентом.
У проєкті резолюції Піперя закликає Єврокомісію подати у відставку через нібито “неспроможність забезпечити прозорість, системне ігнорування демократичного контролю та верховенства права”.
Раніше Фон дер Ляєн нагадала, що Брюссельвже розподілив 400 млн доз COVID-вакцинта планував підписати контракт з компаніями Pfizer і BioNTech на поставку 1,8 млрд доз вакцини.
Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого -
Попри блокаду 18 пакету санкцій, в ЄС хочуть його затвердити
В ЄС очікують, що цього тижня під час саміту затвердять 18-й пакет санкцій проти РФ, який заблокували Словаччина та Угорщина. Словаччина вже не така категорична та назвала умову для підтримки нових санкцій проти РФ. Що буде далі? Пакет заблоковано Словаччина та Угорщина заблокували затвердження нових обмежень проти Росії до засідання Європейської Ради. “Ми зробили це, тому що Європейський Союз… хоче заборонити державам-членам, включно з Угорщиною та Словаччиною, купувати дешевий російський природний газ і дешеву російську нафту, як вони робили раніше”,- сказав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. Раніше, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав ЄС зняти з порядку денного питання про заборону на постачання російських енергоносіїв через очікуване зростання цін на енергоносії після бомбардувань Ірану США.
Своєю чергою прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтримав Угорщину. “Словаччина не підтримає пакет санкцій, якщо Європейська комісія не знайде рішення ситуації, з якою Словаччина зіткнеться, якщо блок поступово відмовиться від імпорту російських енергоносіїв”, – сказав він. Є надія на угоду Для схвалення пропозицій щодо санкцій потрібна одностайність у блоці. Тому ЄС намагається переконати Угорщину та Словаччину змінити точку зору.
За інформацією Reuters, дипломати ЄС очікують, що зможуть досягнути угоди щодо 18-го пакета санкцій проти країни-агресора Росії під час саміту ЄС цього тижня.
Лідери ЄС обговорять вето двох країн на засіданні Європейської Ради в четвер, 26 червня, і п’ятницю, 27 червня, в Брюсселі. “Ми чекаємо на результати саміту в четвер, і я вірю, що розмова після четверга буде набагато легшою. Ми залишаємося оптимістами”, -заявив польський міністр у справах ЄС Ігнацій Нємчицький. Цікаво, що у Брюсселі розраховують, що Вашингтон змусить Орбана, не руйнувати санкційний тиск на Росію. Такий досвід у США вже є, і це відповідає політиці Білого дому. Словаччина “дає задню” Як було сказано вище, спочатку Словаччина підтримала Угорщину, проте згодом заявила про готовність підтримати 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії. Водночас вона просить “гарантій”, що вони не зашкодять її економіці. “Переговори все ще тривають, але виходячи з того, що обговорювалося досі, очевидно, що пакет не матиме негативного впливу на економіку Словаччини, і ми готові його підтримати”,- заявивміністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар. Однак він додав, що Словаччина проситиме “гарантій” та підтримки для пом’якшення наслідків відключення від російських джерел енергії.
За його словами, існують також арбітражні ризики, які вплинуть на Словацьку Республіку – можливо, вони сягатимуть 20 млрд євро. Ось чому словаки вимагають гарантій щодо того, як ці негативні наслідки будуть усунені.
Бланар також наголосив, що обговорення має перейти на рівень Європейської ради та бути пов’язаним з ініціативою RePowerEU. Саме тому прем’єр Роберт Фіцо та Бланар прагнуть зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
Як пише Euractiv, попри схожі заяви з боку Угорщини, яка виступила проти пакета, Словаччина не планує блокувати санкції. Дипломати в ЄС вірять, що позиції Братислави та Будапешта можна буде узгодити. Що містить 18 пакет санкцій На сайті Єврокомісії опубліковано, що містить 18 пакет санкцій. Зокрема він передбачає обмеження для енергетичного та банківського секторів Росії.
Так, ЄС пропонує заборону на транзакції для “Північного потоку-1” та “Північного потоку-2”. Це означає те, що жоден оператор ЄС не зможе прямо чи опосередковано брати участь у будь-яких транзакціях щодо трубопроводів “Північний потік”.
Крім цього, пропонується знизити граничну ціну на нафту з 60 до 45 дол. за барель. Як сказано в заяві, знижуючи граничну ціну на нафту, її адаптують до ринкових умов, що змінилися з 2023 р., коли була запроваджена верхня межа ціни на сировину.
Також до санкційного списку, в якому знаходиться 342 судна, додали ще 77 суден, що входять до російського “тіньового флоту”. До того ж передбачається заборона імпорту нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти.
У банківському секторі ЄС пропонує повну заборону на проведення транзакцій через систему SWIFT. Таку заборону транзакцій пропонується застосувати ще до 22 російських банків.
Також новий пакет санкцій передбачає заборону на транзакції для фінансових операторів у третіх країнах, які торгують з РФ в обхід санкцій. Пропонується ввести обмеження на Російський фонд прямих інвестицій, його дочірні компанії та інвестиційні проєкти.
Санкційний пакет передбачає і подальші заборони експорту на суму понад 2,5 млрд євро. Йдеться про обмеження експорту товарів для машинобудування, металів, пластмаси та хімікатів, що використовуються як сировина в промисловості. Планується обмеження експорту технологій і товарів подвійного призначення, які Росія використовує для виробництва безпілотників, ракет та іншого озброєння.
ЄС також додав до санкційного списку 22 російські та іноземні компанії, які надають пряму чи опосередковану підтримку російському військово-промисловому комплексу. “Цим пакетом ми посилюємо тиск на Росію. Наша мета дуже чітка: ми повторюємо заклик до повного, безумовного припинення вогню щонайменше на 30 днів. Ця пауза в бойових діях могла б стати життєво важливим кроком до зменшення страждань цивільного населення і створити простір для змістовних переговорів про справжній мир”, – йдеться в заяві Єврокомісії. ЄК хоче заборонити імпорт російського газу Крім того, в ЄС шукають і інші способи боротьби з блокуваннями з боку Угорщини та Словаччини.
Європейська комісія має намір запропонувати заборону на імпорт російського газу і скрапленого природного газу в ЄС до кінця 2027 р. Будуть використані правові заходи для того, щоб цей план не був заблокований членами ЄС Угорщиною і Словаччиною.
У пропозиціях буде викладено, як ЄС планує закріпити в законі свою обіцянку припинити десятирічні енергетичні відносини з колишнім найбільшим постачальником газу в Європу. З Росією не хочуть мати справи після повномасштабного вторгнення в Україну 2022 р.
У внутрішньому резюме Єврокомісії щодо майбутньої пропозиції, з яким ознайомилося агентство Reuters, ідеться про те, що воно закріпить у законі заборону на імпорт російського трубопровідного газу і СПГ із 1 січня 2026 р, а також продовжить терміни для деяких контрактів.
У повідомленні йдеться, що короткострокові газові угоди з Росією, підписані до 17 червня 2025 р., матимуть перехідний період тривалістю в один рік – до 17 червня 2026 р.
Імпорт за наявними довгостроковими російськими контрактами буде заборонено з 1 січня 2028 р., що фактично покладе край використанню російського газу ЄС до цієї дати, ідеться в резюме.
Словаччина та Угорщина, як і раніше імпортують російський газ трубопроводом і кажуть, що перехід на альтернативи призведе до зростання цін на енергоносії. Вони пообіцяли заблокувати санкції на російські енергоносії, які вимагають одноголосного схвалення всіх країн ЄС, і виступили проти заборони.
Щоб обійти це обмеження, пропозиції Комісії використовуватимуть правову основу ЄС, яку можна буде ухвалити за підтримки більшості країн і більшості Європейського парламенту, заявили представники ЄС.
Вікторія Хаджирадєва -
ЄС пом’якшив правила заповнення газосховищ
Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість “стратегічною перемогою”.
“Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду. -
В Словаччині висунули умови для підримання санкцій проти РФ
Міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар заявив, що їхня країна підтримає 18-й пакет санкцій проти Росії в обмін на “гарантії енергетичної безпеки” від Євросоюзу та за умови ризику арбітражу у розмірі до 20 млрд євро. Він зазначив, що Словаччина просить гарантії та підтримку для зменшення можливих наслідків від відключення російських енергоносіїв. Також він наголосив на наявності арбітражних ризиків, які можуть вплинути на країну, тому їм потрібні гарантії щодо усунення цих негативних наслідків.