Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ.
Позначка: Євросоюз
-
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
-
Нові правила в’їзду та виїзду з ЄС запрацюють у жовтні
Запуск нової системи в’їзду та виїзду (EES) в ЄС запрацює з 12 жовтня 2025 року. Прикордонні органи будуть поступово реєструвати дані громадян третіх країн, які перетинають кордони. Про це повідомляє Європейська комісія.
“З 12 жовтня держави-члени почнуть поступово впроваджувати EES протягом шести місяців… Наприкінці цього періоду EES буде повністю впроваджена на всіх пунктах перетину кордону”, – мовиться в повідомленні.
Система буде збирати біометричні дані, такі як відбитки пальців, зображення обличчя та іншу інформацію про подорож, поступово замінюючи нинішню систему проставлення штампів у паспортах.
“EES сприятиме запобіганню нелегальній міграції та захисту безпеки європейських громадян. Крім того, завдяки ширшому використанню автоматизованих прикордонних перевірок подорожі стануть більш зручними та безпечними для всіх. Нова система відповідає найвищим стандартам захисту даних та конфіденційності, забезпечуючи захист та безпеку персональних даних мандрівників”, – додали в ЄК. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Зеленський пообіцяв виконати зобовʼязання перед ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністером Данії Метте Фредеріксен і обговорив з нею європейську інтеграцію України. Про це він повідомив у Телеграм у вівторок, 29 липня.
“Звісно, ми говорили про європейську інтеграцію України, про відкриття першого переговорного кластера. Зараз Данія головує в Раді ЄС. Нам потрібно максимально використати цей час, щоб реалізувати всі необхідні рішення”, – написав глава дердави.
Зеленський запевнив, що зі свого боку Україна “робить усе, щоб виконувати зобовʼязання перед ЄС”.
“Президентський законопроєкт, який гарантує незалежність антикорупційних органів, уже зареєстровано у Верховній Раді. Вдячний Данії за його підтримку. Ми погодилися, що парламент має проголосувати за цей законопроєкт невідкладно, уже цього тижня”, – нагадав президент.
Також лідери узгодили двосторонні контакти і в межах ширших міжнародних форматів. -
“Останнє китайське” від ЄС. Рада ризикує допомогою
Європейський союз передав сигнал українському керівництву про готовність заморозити фінансову допомогу. Причина цьому – новий закон щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про що йде мова Так, видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.) з посиланням на поінформовані джерела в Києві повідомляє, що відповідного листа отримав Кабмін.
За інформацією ЗМІ, йдеться про програму фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility. Загалом, вона передбачає виділення Києву до 2027 року 50 млрд євро. Більшість цих коштів надходить безпосередньо до державного бюджету України.
Опозиційна депутатка й колишній міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердила, що ЄС справді надіслав відповідне повідомлення.
За її словами, в ньому зазначалося, що “фінансова допомога в межах EU Facility буде заморожена, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена”.
Причому йдеться про відміну всіх наступних фінансових траншів, а не лише про частину запланованих надходжень. Звіт європейських експертів Як повідомляє F.A.Z., експерти Єврокомісії підготували великий звіт щодо подій навколо НАБУ і САП, який було передано до посольств країн ЄС у Києві та самій Комісії.
В документі обшуки й арешти в НАБУ описані як “найгрубіша спроба втручання в діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення”.
Фахівці ЄС дійшли до висновку, що події навколо НАБУ підривають довіру міжнародних партнерів до українських інституцій і зачіпають “фундаменти” антикорупційної системи. На їхню думку, вона становить «серйозний виклик верховенству права та принципу розподілу влад”. Попередження саме для Ради Меседж від Євросоюзу був адресований саме народним депутатам. Адже саме вони мають знайти голоси для повноцінного скасування норм проєкту 12414, пише Європейська правда з посиланням на джерела в уряді та парламенті.
“Європейські посадовці готуються до сценарію, за якого у четвер 31 липня, під час голосування у Раді, депутати не ухвалять жоден із законопроєктів, що відновлюють незалежність НАБУ і САП, або внесуть у документ поправки, що зроблять це відновлення неповним”, – говориться в статті.
Водночас за інформацією видання, не очікується заморожування виплат за програмою Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. Днями ЄС схвалив 4-й транш за цією програмою в урізаному обсязі. Україна у серпні має отримати 3,05 млрд євро замість очікуваних 4,5 млрд через зрив реформ. Ці кошти нібито не підпадають під можливе заморожування, але вони вже надійдуть у меншому обсязі, ніж планувалося, і у разі зволікання з іншими реформами, що прописані в умовах Ukraine Facility – подальші транші також скоротять. Надія є Паралельно з цим парламентський Антикорупційний комітет сьогодні одноголосно підтримав законопроект щодо відновлення колишніх повноважень НАБУ та САП
Під час розгляду НАБУ підтвердило, що не має зауважень щодо цього законопроєкту, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Завтра документ має ще затвердити правоохоронний комітет, після чого в четвер його внесуть на голосування в парламент. -
ФРН і Франція незадоволені торговою угодою зі США
Німеччина та Франція гостро розкритикували нову торговельну угоду між Євросоюзом та Сполученими Штатами, попередивши, що вона може завдати серйозної шкоди економіці ЄС. Про це у понеділок, 28 липня, повідомило видання The Financial Times.
За укладеною угодою, більшість товарів з Європи у США обкладатимуться митами у 15%, що вже спричинило падіння євро до долара та викликало побоювання щодо наслідків для трансатлантичної торгівлі.
Зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що домовленість, укладена між президентом США Дональдом Трампом і головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, становить загрозу як для Брюсселя, так і для Вашингтону. За його словами, вона може стимулювати інфляцію й негативно позначитися на ділових зв’язках між двома континентами.
“Це не лише підвищить рівень інфляції, а й завдасть удару по всій системі трансатлантичної торгівлі”, – наголосив Мерц. Водночас він визнав, що в поточних умовах Євросоюз не мав кращих варіантів: “Це був найкращий результат, якого можна було досягти в цій ситуації”.
У свою чергу прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру назвав угоду “чорним днем” для ЄС та заявив, що Брюссель фактично змирився з поразкою.
Згідно з домовленостями, оголошеними в неділю, США запроваджують мита в розмірі 15% на більшість європейських товарів, що втім менше від 30%, які Дональд Трамп погрожував застосувати з 1 серпня. Урсула фон дер Ляєн назвала угоду “найбільшою торговельною в історії”, адже вона охоплює майже 44% світового ВВП і дала змогу уникнути відкритої торговельної війни між США та ЄС.
Проте попри домовленості, ринки відреагували негативно. Євро знецінився на понад 1% щодо долара та на 0,7% – щодо фунта стерлінга. Індекси DAX у Німеччині та CAC 40 у Франції втратили 1% та 0,4% відповідно, а акції європейських автовиробників, які підпадають під нові мита, впали на 1,8%.
Торгова палата США в ЄС привітала укладення угоди, але зазначила, що ставка 15% все ще означає суттєве подорожчання торгівлі та закликала розширити перелік секторів зі ставкою нульових мит. -
Прем’єр Франції розкритикував митну угоду зі США
Прем’єр-міністр Франції Франсуа Байру піддав різко розкритикував торговельну угоду між ЄС та США, назвавши “чорним днем” для Європи. Відповідну заяву глава опублікував на платформі Х у понеділок, 28 липня.
Зокрема Байру ввжає домовленість поступками перед тиском з боку американської сторони.
“Це чорний день, коли союз вільних народів, об’єднаних своїми цінностями та захистом своїх інтересів, змиряється з підкоренням”, – зазначив прем’єр.Accord Van der Leyen-Trump : c’est un jour sombre que celui où une alliance de peuples libres, rassemblés pour affirmer leurs valeurs et défendre leurs intérêts, se résout à la soumission. — François Bayrou (@bayrou) July 28, 2025
-
У Європарламенті розкритикували тарифну угоду зі США
У Європарламенті розкритикували погоджену торговельну угоду зі США. Про це повідомляє ARD в понеділок, 28 липня.
Очільник торговельного комітету Європарламенту Бернд Ланге сказав, що не в захваті від угоди зі США, і Євросоюзу довелося піти на надто болючі поступки.
“15-відсоткові тарифи – це означає зростання попередніх тарифних ставок у чотири рази, натомість імпортні мита на американські товари до ЄС будуть нульовими”, – заявив він, назвавши це нерівними умовами.
За його словами, ЄС не вигідна обіцянка інвестувати у США 600 млрд євро, оскільки це не створить робочих місць у Євросоюзі і не відповідає європейським інтересам.Лідер Лівих у Європарламенті Мартіш Шірдеван заявив, що ЄС пішов на надмірні поступки і погодився на співпрацю, що дасть президенту США Дональду Трампу заробити мільярди доларів, а у ЄС опиняються під загрозою тисячі робочих місць.
Речниця Зелених у Європарламенті з торговельних питань Анна Кавацціні назвала угоду зі США “вкрай нерівною”, окремо зауваживши, що мита на сталь та алюміній залишаються, а також ЄС підписався на зобов’язання імпорту американського СПГ, який “Зелені” вважають шкідливим для боротьби зі зміною клімату.
Нагадаємо, 27 липня США та ЄС уклали торгівельну угоду. Імпортне мито США для ЄС становитиме 15% (як і мито ЄС для США), а не 30%, як у разі, якби угоди досягти не вдалося. Угода не охоплює фармацевтичну продукцію. Сталь та алюміній й далі обкладатимуться митом у 50% Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заяви, що угода про торгівлю між США і ЄС дала змогу уникнути ескалації трансатлантичних торгівельних відносин.
-
Орбан розкритикував новий семирічний бюджет ЄС
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не підтримає новий семирічний бюджет ЄС, назвавши його “побудованим на логіці війни з Росією”.
За словами Орбана, документ зовсім не відповідає інтересам європейських громадян.
Прем’єр-міністр Угорщини вважає, що документ побудований за “логікою війни з Росією”.
Він висловив обурення тим, що великі суми планують виділити на допомогу Україні, а сільське господарство та розвиток країн ЄС, на його думку, отримають набагато менше.
“Брюссельська еліта представила семирічний бюджетний проєкт, побудований на логіці війни. Мільярди – Україні, крихти – фермерам та розвитку. Їхня мета: перемогти Росію, поставити при владі ліберальних союзників та розширити сферу свого впливу. Ми відкидаємо їхні фантазії, ми відкидаємо їхню пропозицію – європейці заслуговують на Союз, який ставить на перше місце саме їх”, – зазначив Орбан.
Він додав, що бюджет побудовано так, що його п’ята частина призначена для України.
“Це бюджет Європейського Союзу, який воює з Росією. Який воює з Росією на українській території. Це бюджет Європейського Союзу, який хоче перемогти РФ на українській території в надії, що військова поразка похитне російську владну систему, проклавши шлях до зміни влади”, – заявив Орбан.
За його словами, такий сценарій дозволить повернутися до ліберального порядку денного в ЄС і в майбутньому налагодити ділові зв’язки з Росією, але вже за нової влади в Кремлі.
“Угорщина не зацікавлена у військовому бюджеті. Нам потрібен бюджет, який підтримує мир і розвиток, тому ми навіть не розглядаємо цю пропозицію”, – зазначив прем’єр. -
США та Євросоюз уклали торговельну угоду
Сполучені Штати Америки та Європейський Союз уклали торговельну угоду, яка фіксує імпортне мито на рівні 15%. Про це пише Politico в неділю, 27 липня.
Про угоду повідомив журналістам президент США Дональд Трамп після зустрічі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн на своєму гольф-курорті у Тернберрі в Шотландії.
“Це наймасштабніша з усіх угод”, – заявив американський лідер.
За словами Трампа, Євросоюз погодився на закупівлю американських енергоресурсів на суму 750 млрд доларів, а також інвестуватиме ще 600 млрд доларів у військове обладнання та відкриття ринків для безмитної торгівлі.
Мито на імпорт з ЄС, зокрема на автомобілі, становитиме 15%. Угода не охоплює фармацевтичну продукцію. Сталь та алюміній й далі обкладатимуться митом у 50%.
Переговори стали результатом двотижневого загострення, спричиненого листом Трампа до фон дер Ляєн, в якому він пригрозив підвищити мита на більшість товарів з ЄС до 30%, якщо угоди не буде укладено до 1 серпня.
-
Катар пригрозив ЄС зупинкою постачання газу
Катар погрожує припинити постачання скрапленого природного газу (СПГ) до країн Євроосюзу у відповідь наєвропейський закон про належну ретельність щодо примусової праці та шкоди довкіллю. Про це повідомляє Reuters з посиланням на лист уряду Катару владі Бельгії.
Так, у листі ще від 21 травня міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі заявив, що країна реагує на директиву ЄС про належну ретельність у сфері корпоративної стійкості (CSDDD). Ця директива вимагає від великих компаній, що працюють в ЄС, виявляти та вирішувати проблеми з правами людини та навколишнім середовищем у своїх ланцюгах постачання.
“Простіше кажучи, якщо до директиви не буде внесено подальших змін, держава Катар та компанія QatarEnergy не матимуть іншого вибору, окрім як серйозно розглянути альтернативні ринки за межами ЄС для нашого СПГ та інших продуктів, які пропонують більш стабільне та сприятливе бізнес-середовище”, – йдеться в листі.
Речник представництва Бельгії при ЄС відмовився коментувати цей лист.
Тим часом речник Єврокомісії підтвердив отримання листа від Катару. За його словами, зараз законодавці та уряди країн ЄС ведуть переговори щодо внесення змін до директиви.
На початку цього року Брюссель вже запропонував зміни до директиви, щоб зменшити вимоги, зокрема шляхом відтермінування її запуску на рік – до середини 2028 року – та обмежити перевірки, які компанії повинні будуть проводити у своїх ланцюгах поставок.
Компанії, які не виконуватимуть вимоги, можуть зіткнутися зі штрафами у розмірі до 5% від світового обороту. Але Катар заявив, що ці зміни є недостатніми.
Зазначається, що Катар є третім за величиною у світі експортером скрапленого природного газу (СПГ) після США та Австралії. З початку вторгнення Росії в Україну у 2022 році країна поставляв від 12% до 14% СПГ в Європу.