Лівий берег

Позначка: Євросоюз

  • ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ

    ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ

    Євросоюз та країни “Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму “цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.

    Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.

    Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче “цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.

    Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.

    За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував “тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.

    Нагадаємо, попри те що Росія продовжує відвантажувати нафту з портів у колишніх обсягах, знайти покупців їй стає дедалі складніше. За даними Bloomberg, восени обсяг сировини, що накопичується на танкерах, зріс більш ніж на 20%, а час у дорозі до китайських портів збільшився у півтора раза.
    ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 року

  • Роль Європи має бути сильною і дієвою – Зеленський

    Роль Європи має бути сильною і дієвою – Зеленський

    Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе, вона має бути дійсно сильною і дієвою. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час візиту в Україну лідера Кіпру Нікоса Христодулідіса в четвер, 4 грудня.
    “Цей візит відбувається напередодні кіпрського головування в ЄС, яке розпочнеться в січні. Сприймаємо його і як знак підтримки України, і як знак подальшої нашої спільної готовності працювати разом – заради обох наших держав та всієї Європи”, – сказав президент. Глава держави поінформував президента Кіпру про ситуацію в Україні. Сторони детально обговорили спільний європейський порядок денний. “Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе – усі події, які відбуваються протягом уже майже чотирьох років, вказують на те, що роль Європи має бути дійсно сильною і дієвою… Ми розраховуємо, що найближчі місяці дадуть більше прогресу для шляху України у Євросоюз, і кіпрське головування може стати важливим з точки зору відкриття кластерів для України та інших необхідних рішен”, – заявив Зеленський.

  • Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія

    Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія

    Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
    Глухий кут
    Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
    Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
    Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
    Страх Бельгії
    Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
    Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
    На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
    “Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
    Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
    Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
    Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
    Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
    Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
    Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні.

  • Шахрайство з грошима ЄС. Гучний скандал в Брюсселі

    Шахрайство з грошима ЄС. Гучний скандал в Брюсселі

    Екс-голова дипломатичної служби Європейського Союзу Федеріка Могеріні була однією з трьох підозрюваних, яких затримали під час обшуків у дипломатичній службі ЄС в Брюсселі та університеті в Брюгге. Європейська прокуратура розслідує схему шахрайства Європейської служби зовнішніх дій та Коледжу Європи. Розслідування фокусується на програмі для молодших дипломатів та тендерному процесі. Підозрюваним висувають звинувачення у шахрайстві, корупції та порушенні конкуренції. Федеріка Могеріні раніше була Верховним представником ЄС з закордонних справ. Вона звільнена після допиту, але розслідування може вплинути на президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн. Це може стати найбільшим скандалом у ЄС за десятиліття.

  • Ексглаву дипломатії ЄС звільнили з-під варти

    Ексглаву дипломатії ЄС звільнили з-під варти

    У Бельгії звільнили з-під варти колишню головну дипломатку Європейського Союзу Федеріку Могеріні та колишнього генерального секретаря Європейської служби зовнішніх справ Стефано Санніно після їх затримання у зв’язку з розслідуванням справи про шахрайство. За звинуваченням їм висувають шахрайство, корупцію у сфері закупівель, конфлікт інтересів та порушення професійної таємниці. Обидва посадовці були звільнені з-під варти, оскільки не вважаються такими, що можуть втекти. Розслідування стосується ймовірного зловживання бюджетними коштами ЄС з боку Європейської служби зовнішніх справ та Коледжу Європи. Крім того, поліція провела обшуки в дипломатичній службі Євросоюзу у Брюсселі та інших місцях. Федеріка Могеріні очолює Коледж Європи та Дипломатичну академію, де ймовірно відбувались зловживання.

  • ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 р

    ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 р

    Європейський Союз затвердив план поетапної відмови від імпорту російського природного газу. Згідно з цим планом, повна заборона на постачання газу з Росії набуде чинності до кінця 2027 року. Це стане частиною стратегії REPowerEU, спрямованої на досягнення повної незалежності ЄС від російських енергоресурсів. План передбачає поступове припинення імпорту російського газу як через трубопроводи, так і як скраплений газ, з повним припиненням імпорту скрапленого газу з 1 січня 2027 року. Деякі країни, зокрема Словаччина та Угорщина, висловили невдоволення щодо плану, але документ набуде чинності після офіційного затвердження Радою ЄС і Європарламентом. США також готові замінити російський газ та нафту, які надходять в Європу, своїми власними енергоресурсами.

  • ЄК знайшла варіант для Бельгії щодо використання активів РФ

    ЄК знайшла варіант для Бельгії щодо використання активів РФ

    Європейська комісія розробила план, який має переконати Бельгію дозволити використання заморожених російських активів для надання Україні позики на 140 мільярдів євро. Це стало відомо в результаті інформації від дипломатів та представників ЄС. Бельгія стурбована можливим ризиком, що інші країни ЄС можуть заблокувати продовження санкцій проти Росії, що змусить її компенсувати втрачені кошти. Єврокомісія пропонує використати статтю 122 Договору про функціонування Європейського Союзу для вирішення цієї ситуації. План передбачає затвердження подовження санкцій кваліфікованою більшістю голосів, щоб уникнути вето з боку деяких країн. Наразі невідомо, чи підтримає цю ідею прем’єр-міністр Бельгії.

  • В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС

    В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС

    Бельгійська поліція провела обшуки в Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюґҍе у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами ЄС. Розслідування проводиться у зв’язку з можливим неправомірним використанням бюджетних коштів ЄС у 2021-2022 роках. Серед об’єктів перевірки були будівлі інституцій, а також придбання будівлі вартістю 3,2 млн євро для проживання учасників програми дипломатичної академії. Розслідуванням займаються бельгійська поліція, Європейське антикорупційне бюро OLAF та прокуратура ЄС (EPPO). У цей період установами керували Федеріка Моґеріні та Жозеп Боррель. OLAF вже допитав кількох осіб, а матеріали передані EPPO.

  • ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною

    ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною

    Європейський Союз і Україна продовжують співпрацювати в галузі оборони. Міністр оборони України Денис Шмигаль заявив про це після зустрічі з високою представницею ЄС Каєю Каллас у Брюсселі. Вони обговорили спільні оборонні ініціативи, які зміцнять безпеку України і Європи, зокрема участь України в проєктах SAFE. Також обговорили можливість використання російських активів на користь України. Шмигаль подякував Євросоюзу за підтримку та наголосив на важливості співпраці. Нещодавно Україна розпочала спільне виробництво безпілотників з Нідерландами та Норвегією.

  • У ЄС назвали нову умову для вступу України

    У ЄС назвали нову умову для вступу України

    Щоб стати частиною Євросоюзу Україна повинна боротися проти корумпованих політиків і бізнесменів для того. Про це в інтерв’ю Politico заявив комісар ЄС з питань юстиції Майкл Макграт.
    За його словами, уряди країн-членів ЄС не підтримуватимуть Україну в її прагненні вступити до блоку, якщо вона не зможе довести, що має ефективну систему боротьби зі злочинністю на рівні вищих ешелонів суспільства.
    Єврокомісар зауважив, що хоч процес реформ в Україні є “довгим шляхом”, Київ докладає максимальних зусиль для боротьби з корупцією.
    “У кожній країні-кандидаті має бути надійна система для розгляду передбачуваних випадків високорівневої корупції. Повинна існувати дієва система розслідування і, в кінцевому підсумку, судового переслідування і винесення вироків, і демонстрація результативності в цій сфері – те, що ми вимагаємо від усіх наших держав-членів і, безумовно, від тих, хто хоче приєднатися до Європейського союзу”, – зазначив Макграт.
    Він додав, що “одні й ті самі стандарти застосовуються до всіх країн-кандидатів”, додавши, що “верховенство права і реформи у сфері правосуддя лежать в основі процесу вступу”.
    “У нас дуже відкриті та чесні відносини з українською владою щодо того, які вимоги існують”, – заявив єврокомісар.
    Він наголосив, що якщо стандарти верховенства права не виконуються, підтримки з боку держав-членів ЄС щодо питання вступу не буде.