Найбільший порт Європи – Роттердам – почав готуватися до потенційного конфлікту з Росією, виділяючи місце для кораблів із військовими вантажами та плануючи, як перенаправити цивільні перевезення у разі війни. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
Генеральний директор Адміністрації порту Будевейн Сімонс повідомив, що порт координує дії з Антверпеном у сусідній Бельгії на випадок прибуття техніки та матеріалів із Великої Британії, США і Канади.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – пояснив Сімонс. – “Якщо доведеться перевозити великі обсяги, ми розглянемо можливість частково передати потужності Антверпену або іншим портам, і навпаки. Ми дедалі менше бачимо один одного як конкурентів. Звісно, конкуруємо там, де це потрібно, але співпрацюємо, де можемо”.
Ці кроки – частина загальноєвропейських підготовчих заходів. ЄС готує план переозброєння на суму до €800 млрд, прагнучи стати більш самостійним у галузі оборони на тлі вимог президента США Дональда Трампа та для стримування Росії.
Нідерланди, як і інші члени НАТО, зобов’язалися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП. У травні Міністерство оборони країни оголосило, що Роттердам повинен буде приймати кілька кораблів із військовими вантажами на вимогу НАТО.
За словами Сімонса, один або кілька кораблів швартуватимуться біля причалів на кілька тижнів чотири-п’ять разів на рік. Локація може змінюватися, однак, лише контейнерний термінал має технічну змогу безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також у порту регулярно проводитимуться військові навчання.
Порт має досвід збройних перевезень, зокрема, під час війни в Перській затоці у 2003 році. Однак навіть у період Холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу.
Тоді як Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військ, дислокованих у Європі.
У червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може напасти на одну з країн Альянсу вже до 2030 року.
Порт Роттердама простягається на 42 км уздовж річки Маас. Щороку він обробляє близько 436 млн тонн вантажів і приймає 28 000 морських та 91 000 річкових суден. Після запровадження санкцій ЄС проти Росії порт втратив близько 8% обсягів торгівлі – переважно нафтопродукти.
Порт Антверпена, другий за величиною в ЄС, обробляє 240 млн тонн вантажів щорічно.
Сімонс зазначив, що обидва порти посилюють співпрацю задля зростання стійкості Європи.
“Наші команди дедалі більше працюють разом у різних напрямах, зокрема в питаннях стійкості”, – наголосив він.
Порт Роттердам також використовується як сховище стратегічного запасу нафти. У цьому контексті у Нідерландах закликали європейські країни подбати і про інші критично важливі ресурси, включаючи мідь, літій та графіт.
Позначка: Євросоюз
-
Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ
-
Німеччина перестала бути лідером в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина відмовилася підтримати ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії в Європейському Союзі. Уряд країни стверджує, що без належних гарантій від Єврокомісії щодо мінімізації негативних наслідків програми для Словаччини, вони не можуть підтримати санкції. Ініціатива RePowerEU передбачає зупинення імпорту російського газу до ЄС з 2028 року, що може вплинути на економіку країни. Словаччина висловлює занепокоєння щодо цін на енергоносії та енергетичної безпеки. Хоча країна готова до діалогу з Єврокомісією, вони наразі не погодилися з програмою RePowerEU. Угорщина також не підтримала ці санкції.
-
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я
На Саміті Молдова-ЄС було засуджено військову агресію Росії проти України та гібридні атаки, спрямовані на підрив безпеки регіону. Спільна декларація, підписана ЄС та Молдовою, наголошує на важливості протидії загрозам РФ та вимагає вивести російські війська з окупованого Придністров’я. Документ підкреслює підтримку суверенітету, стабільності та розвитку Молдови, а також протидію гібридним загрозам. ЄС засуджує кібератаки, тиск у сфері енергетики та втручання у виборчі процеси. Також висловлено занепокоєння щодо корупційних схем та вимагається негайне виведення російських військ з Придністров’я. Керівництво Молдови та ЄС взяли участь у першому саміті, де обговорили ситуацію в регіоні та реагування на дії РФ щодо України.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю. Це означає, що Україна зможе експортувати більше пшениці, цукру, ячменю та м’яса птиці до країн ЄС без сплати мит. Ця ініціатива прийнята після тимчасового скасування мит і квот на українську сільськогосподарську продукцію у зв’язку з вторгненням Росії та загрозою для чорноморських судноплавних шляхів. Нова угода між ЄС та Україною, яка охоплює 40 товарів, ще має бути схвалена державами-членами ЄС. За оцінками НБУ, Україна може втратити близько 800 млн доларів після відновлення квот на експорт агропродукції до ЄС.
-
Експорт російського газу в Європу впав до рівня 1970-х
Росія скорочує постачання трубопровідного газу до Європи до історичних мінімумів. За перше півріччя 2025 року російський Газпром поставив у країни Європи лише 8,33 млрд кубометрів газу, що на 47% менше ніж за той самий період 2024 року. Про це повідомляє Reuters у середу, 2 липня, з посилання настатистику Турецького потоку – останнього діючого трубопроводу для постачання російського газу в Європу.
Після завершення транзитного контракту з Україною 1 січня 2025 року Туреччина залишилася єдиною транзитною країною для російського газу до Європи.
Аналітики зауважили, що обсяги експорту не перевищать 16 млрд кубометрів за рік – максимальної пропускної здатності європейської гілки.
Це найнижчий рівень постачань російського газу до Європи з початку 1970-х років, коли, для прикладу, у 1975 році обсяг становив19,3 млрд кубометрів, а у 1980-му після великого контракту з Німеччиною – вже 54,8 млрд, пише The Moscow Times.
До повномасштабної війни з Україною експорт Газпрому до Європи сягав 200 млрд кубометрів, тобто знизився майже у 12 разів.
Зайвий газ Газпрому наразі практично нікуди дівати. Запущений у 2019 році газопровід Сила Сибіру до Китаю компенсує лише близько 20% втрачених європейських обсягів, тоді як проєкти нових трубопроводів та газових хабів провалилися.
У 2024 році Газпром отримав прибуток 1,2 трлн рублів, однак основний газовий бізнес компанії зазнав збитків у розмірі 1 трлн рублів. За оцінками компанії, у 2025-2034 роках через неможливість експорту загальні втрати сягатимуть 15 трлн рублів.
Газпром припинив публікувати щомісячну статистику ще з початку 2023 року й наразі не коментує ситуацію.
Як повідомлялося, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського скрапленого природного газу в майбутніх пакетах санкцій. -
Мерц розповів про власні зусилля у просуванні 18 пакету санкцій проти РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок, 1 липня, в інтерв’ю для Тagesschau поділився інформацією про те, як він намагається просувати найжорсткіший пакет санкцій проти Росії.
Нові санкції з 18-го пакету, за його словами, перебувають на фінальній стадії обговорень зі словацькою владою.
“Вчора я розмовляв із прем’єр-міністром Словаччини. Він говорить про об’єктивну проблему. Вся промисловість Словаччини, у тому числі багато німецьких компаній, потребує постачання енергії з Росії, тому що наразі у них немає інших джерел постачання. Ми намагаємось вирішити проблему, я беру участь у цих спробах вирішення,” – сказав Мерц.
Канцлер повідомив, що компроміс все ще формується в рамках робочих зустрічей, але висловив упевненість, що угода буде досягнена, після чого новий пакет санкцій набуде чинності.
На уточнююче питання, чи впевнений він у прийнятті рішення Конгресом, Мерц висловив упевненість у позитивному результаті, оскільки понад 80 сенаторів уже висловили підтримку.
Проте, за словами Фрідріха Мерца, доведеться ще переконувати Трампа в необхідності економічного тиску на Путіна заради припинення війни.
“Я не впевнений, що Трамп справді реалізує його, оскільки має вибір – діяти чи утриматися. Тому я обговорюю це з ним і намагаюся стимулювати його до дій. Я пояснюю, що саме він має унікальні інструменти та важелі тиску, здатні економічно вплинути на Путіна і припинити цю війну”, – наголосив канцлер Німеччини.
Цей набір заходів, на думку Мерца, є найбільш жорстким за останні три з половиною роки проти Росії.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу.
Макрон пояснив, яким має бути 18 пакет санкцій ЄС
-
Мерц розповів, як він просуває 18-й пакет санкцій проти РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок, 1 липня, в інтерв’ю для Тagesschau поділився інформацією про те, як він намагається просувати найжорсткіший пакет санкцій проти Росії.
Нові санкції з 18-го пакету, за його словами, перебувають на фінальній стадії обговорень зі словацькою владою.
“Вчора я розмовляв із прем’єр-міністром Словаччини. Він говорить про об’єктивну проблему. Вся промисловість Словаччини, у тому числі багато німецьких компаній, потребує постачання енергії з Росії, тому що наразі у них немає інших джерел постачання. Ми намагаємось вирішити проблему, я беру участь у цих спробах вирішення,” – сказав Мерц.
Канцлер повідомив, що компроміс все ще формується в рамках робочих зустрічей, але висловив упевненість, що угода буде досягнена, після чого новий пакет санкцій набуде чинності.
На уточнююче питання, чи впевнений він у прийнятті рішення Конгресом, Мерц акцентував на позитивному результаті, оскільки понад 80 сенаторів уже висловили підтримку.
Проте, за словами Фрідріха Мерца, доведеться ще переконувати Трампа в необхідності економічного тиску на Путіна заради припинення війни.
“Я не впевнений, що Трамп справді реалізує його, оскільки має вибір – діяти чи утриматися. Тому я обговорюю це з ним і намагаюся стимулювати його до дій. Я пояснюю, що саме він має унікальні інструменти та важелі тиску, здатні економічно вплинути на Путіна і припинити цю війну”, – наголосив канцлер Німеччини.
Цей набір заходів, на думку Мерца, є найбільш жорстким за останні три з половиною роки проти Росії.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу.
Макрон пояснив, яким має бути 18 пакет санкцій ЄС
-
Данія почала головування в Раді ЄС
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
“Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
“ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.