Німеччина оголосила, що США можуть продати більше двох систем Patriot своїм європейським партнерам для України. Під час переговорів з американським президентом канцлер ФРН Фрідріх Мерц спочатку запропонував купити дві системи Patriot, але пізніше кількість зросла. Німеччина готова оплатити дві системи, а решту можуть придбати інші європейські країни. Поки остаточного рішення щодо цього питання не прийнято. Україна через американського міністра фінансів Скотта Бессента звернулася до США з проханням про системи Patriot, а президент Дональд Трамп розглядає можливість передачі додаткової системи протиракетної оборони Україні.
Позначка: Євросоюз
-
У ЄС близькі до погодження 18 пакету санкцій – ЗМІ
Представники країн Європейського союзу майже домовились про уведення 18 нових санкцій проти Росії, які включатимуть зниження ціни на російську нафту. Вони погодили також динамічний механізм, за яким ціна на нафту буде змінюватися кожні шість місяців на основі середньої ринкової ціни. Словаччина, яка була найбільш сумнівною, все ще очікує деякі гарантії щодо поступового зменшення поставок російського газу, але згодилася на нові заходи. Європейський союз також розглядає введення нових санкцій у форматі прив’язки ціни на нафту до світових ринкових цін. Росія отримала найнижчі доходи від викопного палива з початку війни.
-
Населення ЄС сягнуло понад 450 млн. осіб
Станом на початок січня 2025 року населення Європейського Союзу становило 450,4 мільйона жителів, що на 1 070 702 людини більше, ніж роком раніше. Зростання триває вже четвертий рік поспіль після спаду у 2021-му, спричиненого наслідками пандемії COVID-19. Відповідні дані у неділю, 13 липня, оприлюднив Євростат.
“Населення ЄС зросло з 354,5 мільйона в 1960 році до 450,4 мільйона на 1 січня 2025 року, що на 95,9 мільйона осіб більше”, – вказали у Євростаті.
У той же час, у документі вказується, що в останні десятиліття зростання населення поступово сповільнилося: протягом 2005-2024 років воно збільшувалося в середньому приблизно на 0,9 мільйона осіб на рік, у той час як у 1960-х роках, цей показник сягав близько 3 мільйони щороку.
Станом на початок поточного року найбільш густонаселеними країнами ЄС є Німеччина (19% населення ЄС), Франція (15%) та Італія (13%), на які припадає майже половина (47%) всього населення Євросоюзу.
Серед 19 країн ЄС, які зареєстрували найвищі темпи приросту населення – Мальта (+19,0 на 1 000 людей), Ірландія (+16,3) та Люксембург (+14,7).
Водночас упродовж року у восьми європейських країнах зафіксували скорочення населення. Найбільше – у Латвії (загальний показник зміни населення -9,9 на 1 000 людей), Угорщині (-4,7), Польщі та Естонії (-3,4).
Демографічна катастрофа: смертність в Україні перемогла народжуваність
-
Трамп анонсував 30% мита для ЄС і Мексики
Президент США Дональд Трамп у суботу, 12 липня, оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня, якщо не буде досягнуто нових торговельних домовленостей. Про це повідомляє Bloomberg.
ЄС, як зазначається, сподівався укласти попередню угоду зі США, щоб уникнути мит, однак заяви Трампа зменшили шанси на досягнення компромісу.
“Європейський Союз дозволить повний, відкритий доступ до ринку для Сполучених Штатів”, – наголосив Трамп у зверненні.
У листі до президентки Мексики Клаудії Шейнбаум Трамп подякував за допомогу у забезпеченні безпеки кордону, однак заявив, що цього недостатньо.
“Мексика досі не зупинила картелі, які намагаються перетворити всю Північну Америку на майданчик для торгівлі наркотиками. Очевидно, я не можу допустити цього”, – написав він. -
ЄС відкриває програму гарантій для ля залучення в Україну 10 млрд євро
Європейський союз відкриває програму гарантій та грантів на 3 млрд євро, що дозволить додатково залучити 10 млрд євро на реконструкцію та відбудову України. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пленарній сесії Конференції з відновлення України в Римі (URC2025) 10 липня, передає Інтерфакс-Україна.
“Я хочу також оголосити про виплати більше ніж EUR3 млрд на український механізм. Це – гарантії, гранти. Ми підписали це сьогодні… це надасть нам можливість відкрити новий шлях для нових EUR10 млрд на реконструкцію та відбудову України”, – зазначила вона.
У свою чергу прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні також повідомила, що “на цій конференції ми домовилися про обладнання на суму понад 10 мільярдів євро”.
“Але для відновлення, грошей недостатньо, інженерів, архітекторів чи працівників недостатньо – нам потрібно щось більше, щось інше, і це почуття, настрій, почуття, які проявив український народ. Вони люблять свою країну, люблять свободу. Вони продемонстрували готовність гарантувати світле майбутнє для своїх дітей. Без цього все, що ми робимо, було б безглуздим”, – наголосила Мелоні.
Також президентка президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про початок роботи Європейського флагманського фонду реконструкції України для відбудови підприємств та житла.
“Я хочу зараз оголосити про початок роботи першого Фонду глобальної підтримки, глобальної реконструкції та реновації України”, – зазначила вона.
“Разом з приватним сектором це надасть можливість інвестицій в енергетику, в критичні технології. Щоб підвищити ці можливості, ми хочемо побудувати синергію приватного сектору з публічним сектором”, – повідомила Урсула фон дер Ляєн. -
Євросоюз надав Україні €1 млрд за рахунок Росії
Україна отримала 1 млрд євро від Євросоюзу за рахунок прибутків від заморожених російських активів в рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 10 липня.
“Започаткована нами разом з G7 ініціатива ERA працює. Від початку року Україні вже передано більше $18,5 млрд за рахунок російських заморожених грошей. Ці кошти ми направляємо на стійкість України та “швидку відбудову”, – написав він.
За словами Шмигаля, ініціатива ERA дає хороший результат, але Україна на цьому не зупиниться.
“На URC-2025 (конференція з відновлення України в Римі – ред.) закликаємо партнерів разом з нами сформувати правові інструменти повної конфіскації всіх російських активів”, – додав він. -
Європарламент відхилив вотум недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав вотум недовіри Єврокомісії, очолюваній Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час засідання ЄП у четвер, 10 липня.
Так, під час розгляду питання вотуму недовіри Єврокомісії “за” проголосували 175 євродепутатів. “Проти” виступили 360 членів ЄП і ще 18 утрималися.
Як відомо, ініціатива щодо вотуму недовіри Єврокомісії належить євродепутатові Георге Піпереа з румунської ультраправої партії Альянс за об’єднання румунів (AUR).
Підставою для ініціативи став так званий скандал Pfizergate – рішення суду ЄС, що Єврокомісія незаконно відмовилася оприлюднити текстові повідомлення між фон дер Ляєн та главою Pfizer Альбертом Бурлою під час перемовин про постачання вакцин у 2021 році. Суд визнав, що комісія “порушила принцип належного управління”.
У свою чергу Урсула фон дер Ляєн відкинула звинувачення в тому, що її листування з керівниками фармацевтичних компаній під час епідемії коронавірусу у 2021 році суперечило інтересам Євросоюзу.
Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого -
Майже половина українців не вірять у щасливе життя в складі ЄС – опитування
Лише 43% українців вважають, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС. Такими є дані опитування КМІС, проведеного у травні-червні 2025 року.
Зазначається, що з 28% до 47% стало більше тих, хто вважає, що через 10 років Україна буде зруйнованою країною із значним відтоком населення.
За словами заступника директора КМІС Антона Грушецького, послаблення віри в щасливе майбутнє країни є тривожною тенденцією.
Він вважає, що значною мірою нинішня війна та пов’язані із нею втрати сприймаються як інвестиція в те, щоб потім Україна та українці змогли нарешті пожити нормально. -
ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ
Євросоюз розглядає можливість створення фонду у розмірі 100 млрд євро (близько $117 млрд) для підтримки України, оскільки її війна з Росією не показує ознак закінчення. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
“За словами людей, знайомих з цим питанням, ці гроші можуть стати частиною пропозиції ЄС щодо його наступного семирічного бюджету, який має бути представлений пізніше цього місяця. Якщо країни-члени ЄС приймуть цю пропозицію в рамках бюджетних переговорів, фінансування почнеться у 2028 році, щоб підтримувати стабільну фінансову допомогу постраждалій від війни країні”, – йдеться у публікації.
Вказано, що цей крок ще більше перекладе тягар підтримки України на Європу, а не на США. Адже адміністрація президента США Дональда Трампа раніше скептично ставилася до надання додаткової допомоги України і навіть призупинила постачання деякої зброї минулого тижня, хоча напередодні змінила курс.
За даними агентства, нова схема фінансування відповідатиме вже існуючій моделі, в якій Єврокомісія надає допомогу Україні у вигляді грантів та дешевих кредитів. Більшість виплат були пов’язані з реформами, які український уряд повинен здійснити, щоб стати членом ЄС.
“Ця ідея розглядається разом з іншими варіантами і буде обговорена до того, як будуть оприлюднені деталі наступної Багаторічної фінансової програми. Це має відбутися 16 липня, хоча деякі елементи можуть з’явитися і пізніше”, – пишуть журналісти.
Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надасть Євросоюз за рахунок російських активів.
А напередодні ЗМІ повідомили, що ЄС шукає $19 млрд для України на 2026 рік. Мета полягає в тому, щоб забезпечити задоволення потреб Києва задовго до зими, особливо з урахуванням невизначених перспектив подальшої підтримки США. -
Європарламент остаточно схвалив нові правила в’їзду в ЄС
Європейський парламент у вівторок, 8 липня, остаточно схвалив поступове розгортання системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах ЄС, про введення якої давно йшлося. Про це повідомили на сайті Європарламенту.
Європейський парламент схвалив 572 голосами “за”, 42 “проти” і 67 тих, хто утримався, поступове запровадження системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах ЄС протягом 180 днів.
Після введення в експлуатацію система реєструватиме дані, включаючи ім’я, тип проїзного документа, час і місце в’їзду та виїзду, а також біометричні дані, такі як зображення осіб та відбитки пальців, громадян третіх країн, які в’їжджають та виїжджають із Шенгенської зони за короткостроковими візами або користуються безвізовим режимом.
Згідно з узгодженим графіком, 10% перетинів кордону мають бути зареєстровані в системі до 30-го дня, а 35% – до 90-го дня. До 170-го дня мають бути зареєстровані усі перетини, зазначили у євроінституції.
Система включає заходи на випадок непередбачених обставин у разі виникнення проблем з центральним розгортанням системи. Вибір щодо поступового розгортання є добровільним, тобто країни ЄС можуть розгорнути систему одразу, якщо захочуть.
Рада ЄС тепер має офіційно ухвалити закон, перш ніж він буде опублікований в Офіційному журналі ЄС. На третій день після публікації він набуде чинності.
Протягом 30 днів після набуття чинності агентство ЄС eu-LISA, як вказано, має розробити план розгортання для EES, а протягом 60 днів з тієї ж дати кожна держава-член блок – національний план розгортання. Система в’їзду-виїзду (EES) є однією із сумісних баз даних ЄС для управління кордонами та безпеки. Після того, як її буде повністю введено в експлуатацію, фізичне проставлення штампів у паспортах буде замінено записами до EES, які будуть доступні для консультацій у режимі реального часу для інших держав-членів Шенгенської зони відповідно до їхніх потреб у сфері безпеки.