Позначка: Євросоюз

  • Запрацювала нова стеля цін на російську нафту

    Запрацювала нова стеля цін на російську нафту

    Починаючи з 3 вересня, “стеля” цін на російську нафту становитиме 47,6 доларів за барель замість попередніх 60 доларів. Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в Телеграм у середу.
    “Відсьогодні запрацювала нова “стеля” цін на російську нафту. Ліміт тепер становить $47,6 за барель замість попередніх $60. Таке рішення було ухвалене раніше в межах 18-го пакету санкцій ЄС проти РФ”, – зазначив він.
    Єрмак подякував європейським партнерам за врахування рекомендацій санкційної групи щодо зниження “стелі” цін на нафту РФ.
    Раніше стало відомо, що нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити бюджет РФ кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Мова йде про суму у $19 млрд.
    Мерц пропонує економічно виснажити Росію

  • Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування

    Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування

    ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
    Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
    Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
    Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
    67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
    Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
    Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
    На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
    Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
    У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
    Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року.

  • В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону

    В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону

    Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
    Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
    Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
    Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
    Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року.

  • Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила

    Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила

    В Євросоюзі обговорюють зміну правила ухвалення рішень в блоці для обходження постійних вето Угорщини. Про це у суботу, 30 серпня, повідомило Bloomberg.
    Видання ознайомилося з документом, який був поширений серед держав-членів ЄС напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ.
    Зазначається, що група з 12 країн розглянула правові можливості для прийняття рішення кваліфікованою більшістю замість одноголосності. До цього в ЄС всі рішення могли ухвалюватися лише одноголосно.
    Як зазначає Bloomberg, зміна підходу до голосування дозволить Європейському Союзу діяти швидше, уникаючи блокування рішень.
    Bloomberg нагадує, що Угорщина послідовно виступала проти ініціатив щодо України – від виділення коштів до процесу вступу країни до ЄС. Це призвело до запеклих дипломатичних суперечок та переговорів, спрямованих на те, щоб схилити її до таких питань, як поновлення санкцій проти Росії.
    Зокрема 29 серпня, Угорщина відмовилася підписати спільну заяву ЄС, яка засуджує російські удари по Україні цього тижня.
    Також вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
    Раніше прем’р Угорщиги Віктор Орбан пригрозив Євросоюзу, що буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки, бо там передбачено 100 млрд євро для України.

  • Генсек Ради Європи потрапив до лікарні

    Генсек Ради Європи потрапив до лікарні

    Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе госпіталізований. Про це повідомила пресслужба організації у суботу, 30 серпня.
    “Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе було госпіталізовано в ніч з п’ятниці на суботу. Його стан не викликає занепокоєння, але як запобіжний захід він залишатиметься під наглядом протягом кількох днів”, – йдеться в повідомленні.
    Вказано, що участь Берсе у Бледському стратегічному форумі скасували, про що повідомили владу Словенії.
    Крім того, залишається невизначеною його участь у заходах, запланованих на наступний тиждень.

  • ЄС направить інструкторів в Україну – Каллас

    ЄС направить інструкторів в Україну – Каллас

    Міністри оборони країн-членів Євросоюзу підтримали розширення мандата Допоміжної військової місії ЄС для України (EUMAM Ukraine) після встановлення перемирʼя. Це включає направлення військових інструкторів, повідомила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас у п’ятницю, 29 серпня.
    “Я вітаю сьогоднішню широку підтримку розширення мандата нашої військової місії EUMAM для забезпечення навчання та консультацій в Україні після будь-якого перемир’я… Ми вже підготували понад 80 тис. солдатів і мусимо бути готові зробити більше”, – заявила вона на брифінгу у Копенгагені.
    За словами Каллас, відрядження військових інструкторів в Україну під час перемир’я стане частиною внеску ЄС у гарантії безпеки для нашої держави. Європейські країни повністю виконають свої зобов’язання.
    Вона уточнила, що це може включати “розміщення інструкторів ЄС у військових академіях та установах”. Паралельно європейська цивільна місія може зміцнити стійкість України до гібридних атак РФ.
    На думку Каллас, досвід України на полі бою “може бути перетворено на силу Європи”, тоді як європейська сторона допоможе Україні відкрити виробничі лінії на території ЄС та заохотити інвестиції.
    “Держави-члени ЄС визначили дев’ять пріоритетних сфер (у витратах на оборону – ред.), такі як протиповітряна та протиракетна оборона, безпілотники, боєприпаси. Сьогодні міністри обговорили способи усунення найбільших прогалин”, – додала вона.
    Як відомо, 17 жовтня 2022 року Рада ЄС ухвалила рішення про створення місії EUMAM для допомоги Україні в підготовці військовослужбовців. Тренування новобранців для ЗСУ тривають переважно на території Польщі і Німеччини.
    У листопаді 2024 року Рада ЄС продовжила термін діяльності EUMAM ще на два роки та виділила на її забезпечення понад 400 млн євро.

  • Каллас розповіла деталі 19 пакету санкцій проти РФ

    Каллас розповіла деталі 19 пакету санкцій проти РФ

    У своєму 19 пакеті антиросійських санкцій Євросоюз планує вдарити на енергетичному і фінансовому секторах РФ. Також розглядаються вторинні санкції проти партнерів Москви. Про це сказала верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас, повідомив Укрінформ у п’ятницю, 29 серпня.
    “Росія не хоче миру. Це зараз дуже очевидно, у тому числі на тлі їхніх останніх атак. Ми повинні чинити на них тиск, щоб вони також захотіли миру”, – заявила вона перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у Копенгагені.
    За словами Каллас, вже є кілька варіантів щодо змісту 19 паету санкцій.
    “Найбільше Росії зашкодять будь-які санкції проти енергетики та вторинні санкції, які, наприклад, запровадили американці, а також у сфері фінансових послуг, які дійсно перешкоджатимуть їхньому доступу до капіталу, який їм так відчайдушно потрібен”, – сказала вона.
    На питання щодо стану готовності пакету Каллас заявила, що обговорення тривають, але зрештою держави-члени “повинні погодити” пакет.
    “Усі розуміють, що, враховуючи те, як Путін глузує з мирних зусиль, єдине, що працює, це тиск”, – резюмувала Каллас.

  • ЄС вирішив посилити санкції після атаки РФ на Київ

    ЄС вирішив посилити санкції після атаки РФ на Київ

    Євросоюз посилить санкції прти Росії у відповідь на її масштабну атаку на Київ. Про це сказала президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у екстреній заяві в Брюсселі, повідомляє Європейська правда в четвер, 28 серпня.
    “Я обурена атакою на Київ, яка також зачепила наші офіси. Це була найсмертоносніша ракетна атака на столицю з липня”, – заявила фон дер Ляєн і додала, що саме тому “ми продовжуємо чинити максимальний тиск на Росію”.
    За її словами, “це означає посилення нашого режиму санкцій”.
    “Незабаром ми представимо наш 19-й пакет жорстких санкцій. Паралельно ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб сприяти обороні та відновленню України”, – додала очільниця ЄК.
    Як відомо, 28 серпня в результаті нічної російської атаки на Київ була пошкоджена будівля представництва Євросоюзу, офіс Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та інші установи.
    Станом на зараз у Києві відомо про 15 загиблих, серед яких четверо дітей. Також десятки людей отримали поранення.

  • В Євросоюзі назвали навмисним удар Росії по Представництву ЄС

    В Євросоюзі назвали навмисним удар Росії по Представництву ЄС

    Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн засудила нічну атаку РФ по Києву, внаслідок якої постраждала будівля представництва ЄС. Про це йдеться в її публікації в соцмережі Х.
    “Ще одна ніч безжальних бомбардувань Росії вразила цивільну інфраструктуру і забрала життя невинних людей. Вони також уразили наше Представництво ЄС у Києві. Співробітники нашого Представництва безпеці. Росія повинна негайно припинити свої безрозбірливі атаки на цивільну інфраструктуру та приєднатися до переговорів про справедливий і тривалий мир”, – написала вона.
    Верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас також засудила нічну атаку РФ по Києву та закликала Кремль припинити вбивства. Вона про це написала вона у соцмережі Х.
    “Поки світ шукає шлях до миру, Росія відповідає ракетами. Нічна атака на Київ демонструє навмисний вибір ескалації та глузування з мирних зусиль. Росія повинна припинити вбивства та вести переговори”, – йдеться в її повідомленні.
    Своєю чергою міністр закордонних справ Андрій Сибіга відповів на публікацію Каллас, подякувавши за чітку позицію. Він також підтвердив думку європейської чиновниці про те, що Росія робить це навмисно.
    “Потрібна скоординована трансатлантична відповідь і тиск на Москву, щоб довести, що вона не може уникнути покарання за таке жорстоке неприйняття мирних зусиль”, – заявив він.

  • ЄС розглядає введення вторинних санкцій проти РФ – ЗМІ

    ЄС розглядає введення вторинних санкцій проти РФ – ЗМІ

    Європейський Союз розглядає можливість введення вторинних санкцій проти третіх країн, які допомагають Росії в обході існуючих санкцій. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.
    Зазначається, що міністри закордонних справ ЄС зустрінуться в столиці Данії Копенгагені наприкінці цього тижня і, як очікується, обговорять низку варіантів.
    Зокрема,міністри обговорять використання так званого інструменту проти обходу санкцій, який був прийнятий у 2023 році, але ще не застосовувався. Цей інструмент може заборонити експорт, постачання або передачу певних товарів до третіх країн, які, як вважається, сприяють обходу санкцій.
    Також розглядається можливість введення додаткових санкцій, спрямованих проти нафтогазового та фінансового секторів Росії, а також подальших обмежень на імпорт та експорт російських товарів, повідомили джерела. Ці обговорення відбудуться в неформальному форматі і не стосуватимуться конкретно нового пакету санкцій.
    Зараз ЄС працює над 19-м пакетом санкцій, який, як очікується, буде зосереджений на тих, хто викрадає українських дітей.
    Як пише видання, це питання викликало резонанс у президента США Дональда Трампа, коли він востаннє зустрічався з європейськими лідерами в Білому домі для обговорення закінчення війни.