Лише 43% українців вважають, що через 10 років Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС. Такими є дані опитування КМІС, проведеного у травні-червні 2025 року.
Зазначається, що з 28% до 47% стало більше тих, хто вважає, що через 10 років Україна буде зруйнованою країною із значним відтоком населення.
За словами заступника директора КМІС Антона Грушецького, послаблення віри в щасливе майбутнє країни є тривожною тенденцією.
Він вважає, що значною мірою нинішня війна та пов’язані із нею втрати сприймаються як інвестиція в те, щоб потім Україна та українці змогли нарешті пожити нормально.
Позначка: Євросоюз
-
Майже половина українців не вірять у щасливе життя в складі ЄС – опитування
-
ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ
Євросоюз розглядає можливість створення фонду у розмірі 100 млрд євро (близько $117 млрд) для підтримки України, оскільки її війна з Росією не показує ознак закінчення. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
“За словами людей, знайомих з цим питанням, ці гроші можуть стати частиною пропозиції ЄС щодо його наступного семирічного бюджету, який має бути представлений пізніше цього місяця. Якщо країни-члени ЄС приймуть цю пропозицію в рамках бюджетних переговорів, фінансування почнеться у 2028 році, щоб підтримувати стабільну фінансову допомогу постраждалій від війни країні”, – йдеться у публікації.
Вказано, що цей крок ще більше перекладе тягар підтримки України на Європу, а не на США. Адже адміністрація президента США Дональда Трампа раніше скептично ставилася до надання додаткової допомоги України і навіть призупинила постачання деякої зброї минулого тижня, хоча напередодні змінила курс.
За даними агентства, нова схема фінансування відповідатиме вже існуючій моделі, в якій Єврокомісія надає допомогу Україні у вигляді грантів та дешевих кредитів. Більшість виплат були пов’язані з реформами, які український уряд повинен здійснити, щоб стати членом ЄС.
“Ця ідея розглядається разом з іншими варіантами і буде обговорена до того, як будуть оприлюднені деталі наступної Багаторічної фінансової програми. Це має відбутися 16 липня, хоча деякі елементи можуть з’явитися і пізніше”, – пишуть журналісти.
Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надасть Євросоюз за рахунок російських активів.
А напередодні ЗМІ повідомили, що ЄС шукає $19 млрд для України на 2026 рік. Мета полягає в тому, щоб забезпечити задоволення потреб Києва задовго до зими, особливо з урахуванням невизначених перспектив подальшої підтримки США. -
Європарламент остаточно схвалив нові правила в’їзду в ЄС
Європейський парламент у вівторок, 8 липня, остаточно схвалив поступове розгортання системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах ЄС, про введення якої давно йшлося. Про це повідомили на сайті Європарламенту.
Європейський парламент схвалив 572 голосами “за”, 42 “проти” і 67 тих, хто утримався, поступове запровадження системи в’їзду-виїзду (EES) на зовнішніх кордонах ЄС протягом 180 днів.
Після введення в експлуатацію система реєструватиме дані, включаючи ім’я, тип проїзного документа, час і місце в’їзду та виїзду, а також біометричні дані, такі як зображення осіб та відбитки пальців, громадян третіх країн, які в’їжджають та виїжджають із Шенгенської зони за короткостроковими візами або користуються безвізовим режимом.
Згідно з узгодженим графіком, 10% перетинів кордону мають бути зареєстровані в системі до 30-го дня, а 35% – до 90-го дня. До 170-го дня мають бути зареєстровані усі перетини, зазначили у євроінституції.
Система включає заходи на випадок непередбачених обставин у разі виникнення проблем з центральним розгортанням системи. Вибір щодо поступового розгортання є добровільним, тобто країни ЄС можуть розгорнути систему одразу, якщо захочуть.
Рада ЄС тепер має офіційно ухвалити закон, перш ніж він буде опублікований в Офіційному журналі ЄС. На третій день після публікації він набуде чинності.
Протягом 30 днів після набуття чинності агентство ЄС eu-LISA, як вказано, має розробити план розгортання для EES, а протягом 60 днів з тієї ж дати кожна держава-член блок – національний план розгортання. Система в’їзду-виїзду (EES) є однією із сумісних баз даних ЄС для управління кордонами та безпеки. Після того, як її буде повністю введено в експлуатацію, фізичне проставлення штампів у паспортах буде замінено записами до EES, які будуть доступні для консультацій у режимі реального часу для інших держав-членів Шенгенської зони відповідно до їхніх потреб у сфері безпеки. -
Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ
Найбільший порт Європи – Роттердам – почав готуватися до потенційного конфлікту з Росією, виділяючи місце для кораблів із військовими вантажами та плануючи, як перенаправити цивільні перевезення у разі війни. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
Генеральний директор Адміністрації порту Будевейн Сімонс повідомив, що порт координує дії з Антверпеном у сусідній Бельгії на випадок прибуття техніки та матеріалів із Великої Британії, США і Канади.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – пояснив Сімонс. – “Якщо доведеться перевозити великі обсяги, ми розглянемо можливість частково передати потужності Антверпену або іншим портам, і навпаки. Ми дедалі менше бачимо один одного як конкурентів. Звісно, конкуруємо там, де це потрібно, але співпрацюємо, де можемо”.
Ці кроки – частина загальноєвропейських підготовчих заходів. ЄС готує план переозброєння на суму до €800 млрд, прагнучи стати більш самостійним у галузі оборони на тлі вимог президента США Дональда Трампа та для стримування Росії.
Нідерланди, як і інші члени НАТО, зобов’язалися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП. У травні Міністерство оборони країни оголосило, що Роттердам повинен буде приймати кілька кораблів із військовими вантажами на вимогу НАТО.
За словами Сімонса, один або кілька кораблів швартуватимуться біля причалів на кілька тижнів чотири-п’ять разів на рік. Локація може змінюватися, однак, лише контейнерний термінал має технічну змогу безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також у порту регулярно проводитимуться військові навчання.
Порт має досвід збройних перевезень, зокрема, під час війни в Перській затоці у 2003 році. Однак навіть у період Холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу.
Тоді як Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військ, дислокованих у Європі.
У червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може напасти на одну з країн Альянсу вже до 2030 року.
Порт Роттердама простягається на 42 км уздовж річки Маас. Щороку він обробляє близько 436 млн тонн вантажів і приймає 28 000 морських та 91 000 річкових суден. Після запровадження санкцій ЄС проти Росії порт втратив близько 8% обсягів торгівлі – переважно нафтопродукти.
Порт Антверпена, другий за величиною в ЄС, обробляє 240 млн тонн вантажів щорічно.
Сімонс зазначив, що обидва порти посилюють співпрацю задля зростання стійкості Європи.
“Наші команди дедалі більше працюють разом у різних напрямах, зокрема в питаннях стійкості”, – наголосив він.
Порт Роттердам також використовується як сховище стратегічного запасу нафти. У цьому контексті у Нідерландах закликали європейські країни подбати і про інші критично важливі ресурси, включаючи мідь, літій та графіт. -
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Німеччина перестала бути лідером в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина відмовилася підтримати ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії в Європейському Союзі. Уряд країни стверджує, що без належних гарантій від Єврокомісії щодо мінімізації негативних наслідків програми для Словаччини, вони не можуть підтримати санкції. Ініціатива RePowerEU передбачає зупинення імпорту російського газу до ЄС з 2028 року, що може вплинути на економіку країни. Словаччина висловлює занепокоєння щодо цін на енергоносії та енергетичної безпеки. Хоча країна готова до діалогу з Єврокомісією, вони наразі не погодилися з програмою RePowerEU. Угорщина також не підтримала ці санкції.
-
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я
На Саміті Молдова-ЄС було засуджено військову агресію Росії проти України та гібридні атаки, спрямовані на підрив безпеки регіону. Спільна декларація, підписана ЄС та Молдовою, наголошує на важливості протидії загрозам РФ та вимагає вивести російські війська з окупованого Придністров’я. Документ підкреслює підтримку суверенітету, стабільності та розвитку Молдови, а також протидію гібридним загрозам. ЄС засуджує кібератаки, тиск у сфері енергетики та втручання у виборчі процеси. Також висловлено занепокоєння щодо корупційних схем та вимагається негайне виведення російських військ з Придністров’я. Керівництво Молдови та ЄС взяли участь у першому саміті, де обговорили ситуацію в регіоні та реагування на дії РФ щодо України.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю. Це означає, що Україна зможе експортувати більше пшениці, цукру, ячменю та м’яса птиці до країн ЄС без сплати мит. Ця ініціатива прийнята після тимчасового скасування мит і квот на українську сільськогосподарську продукцію у зв’язку з вторгненням Росії та загрозою для чорноморських судноплавних шляхів. Нова угода між ЄС та Україною, яка охоплює 40 товарів, ще має бути схвалена державами-членами ЄС. За оцінками НБУ, Україна може втратити близько 800 млн доларів після відновлення квот на експорт агропродукції до ЄС.
-
Експорт російського газу в Європу впав до рівня 1970-х
Росія скорочує постачання трубопровідного газу до Європи до історичних мінімумів. За перше півріччя 2025 року російський Газпром поставив у країни Європи лише 8,33 млрд кубометрів газу, що на 47% менше ніж за той самий період 2024 року. Про це повідомляє Reuters у середу, 2 липня, з посилання настатистику Турецького потоку – останнього діючого трубопроводу для постачання російського газу в Європу.
Після завершення транзитного контракту з Україною 1 січня 2025 року Туреччина залишилася єдиною транзитною країною для російського газу до Європи.
Аналітики зауважили, що обсяги експорту не перевищать 16 млрд кубометрів за рік – максимальної пропускної здатності європейської гілки.
Це найнижчий рівень постачань російського газу до Європи з початку 1970-х років, коли, для прикладу, у 1975 році обсяг становив19,3 млрд кубометрів, а у 1980-му після великого контракту з Німеччиною – вже 54,8 млрд, пише The Moscow Times.
До повномасштабної війни з Україною експорт Газпрому до Європи сягав 200 млрд кубометрів, тобто знизився майже у 12 разів.
Зайвий газ Газпрому наразі практично нікуди дівати. Запущений у 2019 році газопровід Сила Сибіру до Китаю компенсує лише близько 20% втрачених європейських обсягів, тоді як проєкти нових трубопроводів та газових хабів провалилися.
У 2024 році Газпром отримав прибуток 1,2 трлн рублів, однак основний газовий бізнес компанії зазнав збитків у розмірі 1 трлн рублів. За оцінками компанії, у 2025-2034 роках через неможливість експорту загальні втрати сягатимуть 15 трлн рублів.
Газпром припинив публікувати щомісячну статистику ще з початку 2023 року й наразі не коментує ситуацію.
Як повідомлялося, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського скрапленого природного газу в майбутніх пакетах санкцій.