Представники США та європейських країн напрацювали проєкти двох документів, що містять план з підтримки України після досягнення мирної угоди. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомило видання The New York Times з посиланням на джерела.
Зазначається, що план передбачає зміцнення української армії, розгортання європейських військ на території країни для стримування нового вторгнення і більш активне використання американської розвідки.
Друга частина угоди, яку співрозмовники видання охарактеризували як “оперативний документ між військовими”, містить більш детальну інформацію. Зокрема, у ньому викладено, як війська США та Європи співпрацюватимуть із ЗСУ для запобігання спробам Росії захопити більше територій.
Наразі жоден документ поки що оприлюднено не було. Однак, за словами обізнаних осіб, у документі містяться “конкретні директиви, покликані заспокоїти Україну в різних сценаріях можливого вторгнення Росії”. Неназваний американський чиновник зазначив, що там “дуже конкретно” описується, як стримувати подальші атаки РФ і карати Москву, якщо вони відбудуться.
Зокрема, першочерговим завданням називають збільшення чисельності Збройних сил України до 800 тисяч у мирний час. За час війни чисельність української армії збільшилася майже до 900 000 осіб.
Але такі сили потребуватимуть “стійкої та значної підтримки” України. Європейський дипломат сказав, що в документі перераховані “дуже конкретні” деталі про військове обладнання, яке необхідне Україні. Однак він не уточнював, про що йдеться.
Також, за даними видання, у документі викладено деталі про військові сили під керівництвом Європи, які допомагатимуть Україні, діючи всередині країни для забезпечення безпеки в повітряному і морському просторі. Докладної інформації про те, які країни розмістять в Україні свої війська, немає. Очікується, що базуватися вони будуть на заході країни.
Водночас прописано, як саме Сполучені Штати допомагатимуть виявляти спроби Росії організувати операції під хибним прапором, що можуть дати їй привід для відновлення військових дій проти України.
Європейські чиновники вперше за довгий час заявили про хорошу співпрацю з американськими переговірниками та президентом Трампом.
Позначка: Європа
-

ЗМІ дізналися деталі мирного плану по Україні
-

Зʼявилися деталі гарантій безпеки від Європи
Європейські лідери 15 грудня оприлюднили мирний план, котрий зокрема, передбачає захист неба та вступ України до ЄС. Про це мовиться у спільній заяві союзників.
Лідери висловили підтримку значному прогресу у зусиллях президента США Дональда Трампа щодо досягнення справедливого та тривалого миру в Україні. Вони привітали тісну співпрацю команд президента України Володимира Зеленського, Трампа та європейських делегацій.
Спільну заяву підписали:- канцлер Німеччини Фрідріх Мерц;
- прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен;
- президент Фінляндії Александр Стубб;
- президент Франції Емманюель Макрон;
- президент Литви Ґітанас Науседа;
- прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні;
- прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере;
- прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схоф;
- прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск;
- прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон;
- прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер;
- голова Європейської ради Антоніу Кошта;
- голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Забезпечення безпеки, суверенітету та процвітання України визначилм ключовим для ширшої євроатлантичної безпеки. Лідери наголосили, що український народ заслуговує на процвітаюче, незалежне та суверенне майбутнє без загрози майбутньої російської агресії.
США та європейські лідери взяли на себе зобов’язання забезпечити міцні гарантії безпеки та підтримку економічного відновлення України в контексті мирної угоди.
Серед ключових пропозицій:
- Надання стійкої та значної підтримки Україні для формування Збройних сил на рівні 800 000 осіб для стримування агресії та захисту території.
- Створення європейської “багатонаціональної сили України” в межах “Коаліції охочих”, підтримуваної США, для відновлення сил, контролю за повітряним простором та забезпечення безпечного морського простору, включно з операціями на території України.
- Механізм моніторингу та верифікації припинення вогню під керівництвом США з міжнародною участю, який забезпечить раннє попередження атак, реагування на порушення та механізм деескалації.
- Юридично обов’язкове зобов’язання щодо заходів для відновлення миру та безпеки у разі майбутнього збройного нападу, включно з військовою, розвідувальною, логістичною, економічною та дипломатичною підтримкою.
- Інвестування у майбутнє процвітання України, зокрема виділення значних ресурсів для відновлення, укладання взаємовигідних торгових угод та врахування необхідності компенсації Україні за завдані збитки. У зв’язку з цим активи Росії в ЄС були заморожені.
- Підтримка вступу України до Європейського Союзу.
Лідери підтвердили, що підтримають будь-які рішення президента Зеленського щодо українських питань, наголосивши, що міжнародні кордони не можуть змінюватися силою, тоді як остаточні рішення щодо територій належать народу України після встановлення надійних гарантій безпеки.
Вони також чітко заявили, що будь-яка угода має захищати довгострокову безпеку та єдність євроатлантичного регіону, а також роль НАТО у забезпеченні надійного стримування.
Лідери домовилися продовжувати посилювати тиск на Росію, щоб змусити Москву серйозно вести переговори та погодитися на припинення вогню.
Усі сторони взяли на себе зобов’язання працювати над швидким прогресом у найближчі дні та тижні для спільного завершення та підтримки угоди про тривалий мир.
-

ЗМІ: Зустріч у Парижі щодо мирного плану скасували
На суботу, 13 грудня, у Парижі була запланована зустріч делегацій США, України та Європи щодо мирного плану. Однак цих переговорів не буде. Про це увечері в п’ятницю, 12 грудня, повідомило польське видання RFM із посиланням на джерела у Франції.
“У суботу в Парижі не буде зустрічі щодо України”, – сказало джерело видання в Єлисейському палаці.
Причини скасування зустрічі не наводяться. -

Відомо, яких гарантій вимагає Бельгія для репараційної позики Україні
Уряд Бельгії вимагає “незалежних та автономних” гарантій від Європейського Союзу в обмін на підтримку репараційної позики для України з використанням заморожених активів РФ. Про це повідомляє Euractiv в п’ятницю, 12 грудня.
Зазначається, що в низці поправок до юридичної пропозиції Єврокомісії, яку минулого тижня вперше розіслали послам ЄС, Бельгія зазначає, що гарантії мають бути “незалежними й автономними, аби залишатися чинними навіть у разі визнання позики недійсною”.
Крім того, Бельгія вимагає, щоб депозитарій Euroclear не ніс відповідальності за надання репараційної позики на відшкодування збитків, а його директори “несли відповідальність лише у разі грубої недбалості”.
Нагадаємо, Європейська комісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та репараційна позика з використанням заморожених активів РФ. Брюссельський депозитарій цінних паперів Euroclear зберігає переважну частину з 210 млрд євро заморожених активів РФ. Лідери ЄС продовжать дискусії для пошуку спільного рішення стосовно використання заморожених російських активів для підтримки України на наступному саміті Євроради, запланованого на 18 грудня.
-

Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE
Японія подала офіційну заявку на участь у європейському механізмі оборонного кредитування SAFE. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, передає Укрінформ.
Раніше це зробили Туреччина та Південна Корея.
Речник уточнив, що Японія, як і Туреччина та Південна Корея, висловила зацікавленість у початку двосторонніх переговорів щодо повноцінної асоціації з SAFE. Після укладення двосторонньої угоди з Канадою наступним кроком ЄС буде розгляд заявок Південної Кореї та Туреччини.
Щодо шансів Японії на приєднання Реньє зауважив, що робити прогнози зарано, оскільки наразі Європейська комісія оцінює 19 національних планів країн-членів.
“Однак дуже важливо пам’ятати, що в будь-якому разі треті країни, включаючи Японію, можуть брати участь”, – додав він.
Заявки на кредити за програмою SAFE, початковий бюджет якої становив 150 мільярдів євро, вже перевищують цей бюджет приблизно на 25% – мова про майже 40 мільярдів євро.
Додамо, Європейська комісія розподілила 150 млрд євро у межах нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe) серед 19 країн-членів Євросоюзу. Найбільші суми отримають Польща, Румунія, а також Францій й Угорщина. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість. -

Трамп прокоментував обговорення “мирного плану” в Парижі
Президент США Дональд Трамп висловив сумнів щодо участі американської делегації у зустрічі у Парижі, де планується обговорення “мирного плану”. Зазначено, що у суботу в Парижі відбудеться зустріч високопосадовців США з представниками України, Франції, Німеччини та Великої Британії. Трамп заявив, що вони будуть на зустрічі, якщо вважатимуть, що є шанси на успіх. Він також наголосив, що європейські лідери бажають, щоб США прийняли участь у цьому обговоренні. Трамп також зазначив, що український президент Зеленський, на думку Трампа, єдиний, хто не підтримує запропонований Вашингтоном план для завершення війни, незважаючи на те, що, за словами Трампа, “82% громадян України підтримують мирну угоду”.
-

Фон дер Ляєн застерегла Трампа від втручання в європейсьу демократію
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відповіла на критику з боку президента США Дональда Трампа, заявивши, що він не повинен втручатися в європейську демократію. Фон дер Ляєн наголосила, що рішення про вибори повинні приймати народи країн самостійно, і ніхто не повинен втручатися у цей процес. Вона також висловила підтримку проєкту “Щит демократії”, який спрямований на захист від іноземного втручання в Інтернеті, зокрема під час виборів. Фон дер Ляєн закликала до єдності в Європі і відстоювання її сили, не порівнюючи себе з іншими. Також вона зазначила, що відносини між Європою і США змінюються, але важливо залишатися сильними і єдиною Європою.
-

У жорстких тонах: Трамп охарактеризував розмову з європейськими лідерами
Президент США Дональд Трамп провів розмову з лідерами Німеччини, Франції та Великої Британії, під час якої обговорювалися питання щодо перемовин про припинення військових дій в Україні. Трамп назвав цю розмову непростою, але підкреслив, що ці лідери є його друзями. Він зазначив, що обговорення теми України було напруженим, але він очікує на відповіді від співрозмовників перед прийняттям подальших рішень. Трамп також висловив упевненість, що ситуацію вдасться вирішити, хоча під час діалогу виникли невеликі суперечки.
-

Термін до 2027 року. США виходять з НАТО?
Член Палати представників США Томас Массі вніс законопроект про вихід країни з НАТО, називаючи організацію застарілим залишком холодної війни. Він пропонує, щоб США вийшли з НАТО і витратили гроші на захист власної країни замість підтримки інших країн. У документі зазначено, що головною метою НАТО було збалансування сил СРСР, але після його розпаду ця мета втратила актуальність. Законопроект передбачає офіційний вихід США з НАТО до 2027 року. Співробітники Пентагону вимагають, щоб Європа більше докладала зусиль у зміцнення оборонного потенціалу. Європейські країни вже зобов’язалися збільшити витрати на оборону, але термін до 2030 року для самозахисту є дуже амбітним.
-

У Конгрес внесли законопроект про вихід США з НАТО
Член Палати представників американського Конгресу Томас Массі вніс законопроєкт про вихід США з НАТО, аргументуючи це тим, що НАТО залишився залишком Холодної війни. Він вважає, що гроші, які витрачаються на НАТО, краще використовувати для оборони країни. Законопроєкт зобов’язує президента США офіційно повідомити Північноатлантичний блок про вихід через 30 днів після набрання чинності законом. Також він стверджує, що європейські країни-члени НАТО мають достатній потенціал для власної оборони. Пентагон вже планує зменшити безпекову допомогу Литві, Латвії та Естонії, аргументуючи це необхідністю Європі зменшити залежність від США.