Позначка: Європа

  • Макрон прокоментував візові санкції США

    Макрон прокоментував візові санкції США

    Президент Франції Емманюель Макрон прокоментував візові обмеження США щодо європейських діячів, засудивши Вашингтон.
    Глава Франції назвав обмеження проти європейських діячів “рівнозначними залякуванню та примусу”, котрі ставлять під загрозу цифровий суверенітет Європи.
    Макрон нагадав, що цифрові правила ЄС були прийняті Європейським парламентом і Радою в результаті демократичного та суверенного процесу. Вони застосовуються в межах Європи для забезпечення справедливої конкуренції між платформами, не націлені на жодну третю країну та гарантують що те, що є незаконним офлайн, лишається незаконним і в онлайн-середовищі.
    Також він зауважив, що ці норми не застосовуються поза межами Європи.

    “Спільно з Європейською комісією та нашими європейськими партнерами ми продовжимо захищати наш цифровий суверенітет і регуляторну автономію”, – додав він.

    Раніше Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”.
    ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
    Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
    Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
    Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
    Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
    Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X.

  • Орбан пророкує останній рік “миру в Європі”

    Орбан пророкує останній рік “миру в Європі”

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не виключає можливості “війни в Європі” у 2026 році. Про це він сказав в інтерв’ю угорській провладній газеті Magyar Nemzet.
    Угорський урядовець відповів таким чином на запитання про те, чи 2025-й стане останнім роком “миру в Європі”.
    “Так, цього не можна виключати”, – сказав він.
    За його словами, “остання велика війна в Європі” закінчилася в 1945 році, і з того часу минуло вісімдесят років.
    “Довгий час ядерна зброя масового знищення стримувала народи континенту від війни. Всі вважали, що європейський конфлікт неминуче переросте в ядерну світову війну. Цей страх діяв протягом 80 років. Однак тепер з’являється цілком новий світ…
    Відбувається перерозподіл фінансової, військової та політичної влади, що може навіть спровокувати війну. Військові напруження в Європі є наслідком занепаду Західної Європи та Європейського Союзу”, – пожалівся прем’єр.
    Орбан переконаний, що “ми наближаємося до війни”, але нібито завдяки йому цей процес минулого тижня в Брюсселі “вдалося уповільнити темпи наближення війни”. Схоже, мовиться про невдалу спробу надати Україні репараційної позики з використанням російських активів.
    “Дехто хотів прискорити цей процес до гіпершвидкості, але нам вдалося їх зупинити. Однак процес не зупинився. Ми тільки зупинили його прискорення. Сьогодні в Європі є два табори: прихильники війни і прихильники миру. Нині перевагу мають провоєнні сили. Брюссель хоче війни, Угорщина хоче миру”, – стверджує Орбан.

  • Продажі нових авто в Європі зросли в листопаді

    Продажі нових авто в Європі зросли в листопаді

    Реєстрації нових автомобілів у Європі в листопаді зросли на 2,4% у річному вимірі, досягнувши 1,08 млн машин. Як повідомляє Bloomberg, посилаючись на дані європейської асоціації автовиробників (ACEA), це вже п’ятий місяць безперервного зростання, що наближає регіон до четвертого року позитивної динаміки поспіль.
    Найбільший внесок у зростання зробили Іспанія та Німеччина, тоді як італійський ринок фактично зупинився. Франція та Велика Британія зафіксували незначне зниження продажів. Ключовим драйвером ринку стали електрифіковані моделі: продажі повністю електричних авто зросли на 37%, уперше з березня випередивши темпи плагін-гібридів, які додали 34%.
    Попит стимулюють нові доступні моделі, зокрема Citroën ë-C3 та Renault R5 E-Tech. Саме вони допомогли перекрити падіння реєстрацій автомобілів із бензиновими двигунами. Аналітики зазначають, що мас-маркет виробники активно розширюють лінійки бюджетних електрокарів, що дозволяє їм відбирати частку ринку у преміальних брендів.
    За оцінками аналітиків Jefferies, частка електромобілів зростає у Volkswagen, BYD та Renault, тоді як Tesla, BMW і Mercedes поступово втрачають позиції. Renault планує продовжити наступ у бюджетному сегменті.
    Додатковим фактором підтримки попиту можуть стати заплановані державні стимули для електромобілів у Німеччині та Іспанії. Аналітики очікують, що саме Європа у 2025 році продемонструє одні з найвищих темпів зростання продажів електричних авто.
    Попри позитивну статистику, загальний попит на автомобілі в регіоні все ще не повернувся до допандемічного рівня.

  • Зеленський перелічив чотири гарантії безпеки

    Зеленський перелічив чотири гарантії безпеки

    Україна і США обговорюють часові рамки для гарантій безпеки. Мова, зокрема, про чотири головні гарантії. Про це заявив президент України Володимир Зеленський на зустрічі з дипломатами.
    За словами Зеленського, перша гарантія – це українська армія чисельністю 800 тисяч солдатів. Україна планує фінансувати таку армію з фінансовою допомогою від партнерів.
    Другою гарантією є членство України в Євросоюзі. Мовиться найперше про економічні гарантії безпеки та ринки. Також є і військова складова у вигляді програми переозброєння Європи SAFE та інших програм, які відкриває членство в ЄС.
    Третьою гарантією безпеки виступає “коаліція рішучих”. Зеленський зазначив, що Україна проговорить із союзниками, що таке “backstop” (опора). Відповідні сили під керівництвом Європи мають забезпечити Україні безпеку в небі, на землі та на морі. До коаліції увійдуть 30 країн.
    Четверта гарантія – юридичне зобов’язання від США – за гарантії має проголосувати Конгрес.
    Таким чином нові гарантії суттєво відрізнятимуться від Будапештського меморандуму, Мінських угод чи тих чи інших положень, пояснив Зеленський.
    “Обговорюємо, на скільки років вони можуть бути, з можливістю пролонгації цих гарантій безпеки в такому самому форматі, як вони ухвалюються”, – додав глава держави.
    Також має передбачатися і пакет стримування. Мова про зброю для українських захисників.

  • Зеленський зробив заяву про мирні переговори

    Зеленський зробив заяву про мирні переговори

    Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере та обговорив з ним дипломатичну роботу цими днями. Про це повідомив голова держави в Telegram.
    “Рухаємось достатньо оперативно, і наша команда у Флориді працювала з американською стороною. Були також запрошені європейські представники. Важливо, що в цих перемовах є конструктив, і багато залежить саме від того, щоб у Росії відчули необхідність закінчити війну реально, і це не має бути риторичною чи політичною грою з російського боку”, – наголосив український лідер.
    За його словами, справжні сигнали від Росії тільки негативні – штурми на фронті, російські воєнні злочини у прикордонні та удари по українській інфраструктурі тільки продовжуються.
    “Потрібно, щоб про це все у світі не мовчали”, – наголосив президент.
    Зеленський подякував Норвегії за готовність допомагати в подальшому як із тиском на Росію, так і у відновленні після їхніх ударів. Норвегія допомагатиме Україні і з енергетичною стійкістю.
    “Є спільне відчуття, що після роботи тепер в Америці нашої дипломатичної команди варто буде провести консультації й в ширшому колі з європейськими партнерами”, – додав глава держави.
    Як відомо, нині у США тривають чергові етапи мирних переговорів. У п’ятницю відбулася зустріч з представниками України та Європи.
    Перед цим відбулася зустріч американців з російськими представниками. Переговори триватимуть і в неділю.

  • У Путіна відреагували на пропозиції Києва та ЄС

    У Путіна відреагували на пропозиції Києва та ЄС

    Запропоновані Європою та Україною зміни до американського проєкту “мирного плану” перешкоджають досягненню довгострокового миру. Про це заявив помічник хазяїна Кремля Юрій Ушаков, повідомляє російське пропагандистське інформагентство Интерфакс.
    За його словами, ті пропозиції, які “внесли або намагаються вносити європейці з українцями, точно не покращують документ і не покращують можливість досягти довгострокового миру”.
    Він негативно відповів на запитання журналістів, чи є в нього інформація про хід зустрічей спецпосланця Путіна Кирила Дмитрієва з представниками США в Маямі.
    Ушаков зазначив, що про ідею тристоронньої зустрічі РФ зі США та Україною поки що ніхто серйозно не говорив.
    Він додав, що Дмитрієв веде переговори в Маямі тільки з американською стороною.

  • Росія активізувала агентів впливу в Європі – ГУР

    Росія активізувала агентів впливу в Європі – ГУР

    Росія посилює гібридний вплив на країни Європи, нарощуючи мережі інформаційних агентів і використовуючи тему мирних перемовин як інструмент дестабілізації. Про це заявив представник ГУР Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький під час міжнародного форуму в Брюсселі, передає Укрінформу у п’ятницю, 19 грудня. Скібіцький навів дані щодо зростання активності проросійських агентів впливу в європейському інформаційному просторі. “В лютому 2025 року ГУР зафіксувало 75 осіб, які поширювали російську пропаганду в країнах Європи. В травні таких було 121 особа – саме тоді відбулась зустріч контактних груп України та росії в Стамбулі. В листопаді, коли розпочались перемовини щодо умов миру між Україною та США, таких осіб зафіксовано вже 169 осіб”, – зазначив він.
    Окремо представник ГУР наголосив, що інформаційні операції є лише одним із елементів ширшої гібридної війни, яку Москва веде проти європейських держав.
    “Російська Федерація веде гібридну війну проти Європи — є відповідні індикатори, зокрема, це дрони, які з’являються над цивільними аеропортами та військовими об’єктами. Можна стверджувати, що Росія не просто веде гібридну війну, а й нарощує засоби та намагається посилити свій вплив на країни Європи”, – акцентував Скібіцький.
    Також на форумі обговорили тему системних злочинів РФ проти власних громадян і жителів тимчасово окупованих територій України.
    Так, за словами секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, російська держава послідовно знищує не лише українську ідентичність, а й ідентичність малих та корінних народів самої РФ.
    “Понад третина військовополонених з російського боку, які знаходяться в Україні, – не росіяни. Зокрема, 16% – це примусово мобілізовані українські громадяни, 12% – представники корінних народів рф, ще 6% – іноземці”, – наголосив Усов.
    Він також додав, що до лав російської армії з тимчасово окупованих територій України було примусово мобілізовано 46 127 українських громадян.
    Водночас про інформаційні пріоритети російської пропаганди та фокус на дискредитації європейських інституцій розповіла директорка Інституту національної стійкості та безпеки Рена Марутян.
    “За час повномасштабного вторгнення Росії в Україну частка згадувань Європейського Союзу в російському інформаційному просторі зросла на 50% – це близько 1 млн публікацій. Це пов’язано з тим, що країни ЄС активно включились у допомогу Україні, з цим і пов’язана така медійна активність”, – зазначила вона.

  • Штучний інтелект має позитивний вплив на економіку Європи – ЄЦБ

    Штучний інтелект має позитивний вплив на економіку Європи – ЄЦБ

    Штучний інтелект уже чинить позитивний вплив на економіку Європи, заявила президент Європейського центрального банку Крістін Лагард, повідомяє Bloomberg. За її словами, саме інвестиції в ШІ стали одним із факторів, які приємно здивували економістів останнім часом.
    Цю оцінку підтвердив і генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн, який цього тижня заявив, що витрати на ШІ різко зросли. За його словами, це підтримує економіку та частково компенсує негативні наслідки торговельної невизначеності.
    Лагард наголосила, що активність у сфері ШІ виходить далеко за межі державного сектору. За зібраними ЄЦБ даними та результатами опитувань, значну роль відіграють і приватні компанії, а зростання їхніх інвестицій значною мірою пов’язане саме з розвитком штучного інтелекту.
    Водночас очільниця ЄЦБ застерегла, що робити остаточні висновки про стійкість цього ефекту поки зарано – знадобиться час, аби зрозуміти, чи матиме він довгостроковий характер.

  • Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії

    Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії

    Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де знаходиться левова частка активів.
    Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на четвер і п’ятницю.
    Як пише CNN, критики плану стверджують, що це юридично сумнівно та ризикує помстою з боку Москви. Що саме лежить на столі Як просто пояснює ЗМІ: зараз ЄС хоче позичити заморожені російські кошти, що зберігаються у фінансових установах Європи, та використовувати їх для надання позик Україні, доки РФ не виплатить репарації.
    Як відомо, ЄС заблокував місцеві активи російського центрального банку у 2022 році в рамках санкцій через війну Москви в Україні. Досі блок використовував відсотки від активів, які здебільшого є облігаціями, для фінансування частини своєї підтримки Києва.
    Але 3 грудня Європейська комісія оприлюднила пропозицію піти далі та ефективно використовувати самі активи для надання позики Києву. Виконавчий орган ЄС називав основну частину активів, або основну суму боргу, а також відсотки та інші доходи від них “залишками готівки”, оскільки, коли облігації погашаються та настає термін їх погашення, вони перетворюються на готівку.
    Комісія зазначила, що через санкції ЄС будь-які виплати основної суми боргу та доходу від активів центральному банку Росії заборонені, і стверджувала, що отримані в результаті залишки готівки не є власністю банку.
    “Ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплачуватиме репарації”, – сказала журналістам президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Активи російського центрального банку, що зберігаються в блоці, оцінюються приблизно в 210 мільярдів євро . Протягом наступних двох років комісія хоче позичити Україні 90 мільярдів євро з цієї суми, що покриє дві третини того, що, за оцінками Міжнародного валютного фонду, країні знадобиться у 2026 та 2027 роках на цивільні та військові цілі.
    Так званий репараційний кредит має бути схвалений “кваліфікованою більшістю”, – сказала фон дер Ляєн, а це означає, що понад половина держав-членів ЄС повинні проголосувати “за”. Чому Бельгія проти Euroclear – депозитарій цінних паперів у Бельгії, зберігає більшість російських активів, іммобілізованих в ЄС. Оцінки суми в країні різняться – у вересні Європейський парламент оцінив її в 180 мільярдів євро. За оцінками, 176 мільярдів євро з цієї суми зараз перетворилися на готівку.
    Бельгійський уряд висловив занепокоєння щодо репараційного кредиту. Ключовими з них є те, що Росія розглядатиме його як незаконне перепрофілювання своїх суверенних активів.
    “Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх, оскільки він ризикований – такого ще ніколи не робили”, – заявив 3 грудня міністр закордонних справ і віце-прем’єр Бельгії Максим Прево.
    Європейська комісія спробувала залучити Бельгію, звернувшись до країн-членів ЄС з проханням надати гарантії щодо кредиту. Ці гарантії можуть стосуватися “будь-якої держави-члена, якщо вона буде змушена сплатити претензію Росії”. Але бельгійський уряд вважає ці гарантії “занадто обмеженими”, побоюючись, що вони не покриють інші потенційні витрати.
    Російський центральний банк вже подав позов з вимогою відшкодування збитків на мільярди доларів проти Euroclear, заявивши, що це превентивний захід проти плану Європейської комісії передати активи “третім особам”. Кремль також може конфіскувати більше іноземних активів у Росії у відповідь.
    Інші країни ЄС, такі як Італія та Чехія, також висловили стурбованість щодо цього плану. Прем’єр-міністр Чехії заявив, що його країна не погодиться надати фінансові гарантії, оскільки їй потрібно резервувати свої кошти для громадян Чехії.
    СNN додає, що ширше занепокоєння в Європі полягає в тому, що використання заморожених активів може перешкодити іноземним інвестиціям у Європі. Країна, така як Китай, усвідомлюючи, що їй можуть загрожувати європейські санкції у разі вторгнення на Тайвань, може неохоче інвестувати в регіоні. “Так само як у наркоторговців” Президент України Володимир Зеленський сьогодні на засіданні Європейської ради в Брюсселі заявив, що рішення про використання активів Росії Є “одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені”.
    “Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів”, – передає слова президента Радіо Свобода.
    Глава української держави вважає, що виділення Києву репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
    “Якщо ми знаємо – і якщо Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир”, – наголосив президент України.

  • США і Європа розробили план гарантій безпеки – ЗМІ

    США і Європа розробили план гарантій безпеки – ЗМІ

    США та Європа розробили план гарантій безпеки для України, який включає круті заходи, щоб стримати Росію від повторної агресії. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на анонімних посадовців.
    Згідно з планом, першою лінією післявоєнного стримування має стати українська армія чисельністю близько 800 тисяч осіб. Постачання зброї та інші програми підтримки України продовжаться, щоб українські воїни були підготовлені належним чином.
    США мають надавати розвідувальну інформацію та здійснювати моніторинг, щоб відстежувати будь-які спроби порушити мирну угоду подовж лінії розмежування. Мова також про можливі операції РФ під чужим прапором.
    Солдати країн “коаліції рішучих” будуть розміщені далеко від лінії фронту “для зміцнення довіри”. Вони, як підтвердили європейські лідери, зможуть діяти в Україні в межах заходів безпеки.
    План США і Європи передбачає, що в разі відновлення бойових дій українські воїни виступатимуть першою лінією оборони, а союзники України оперативно задіють дипломатичні механізми і заходи з деескалації, щоб не допустити розростання конфлікту.
    В разі, якщо такі спроби не будуть успішними, Україні “нададуть військову підтримку” за участі можливостей США.
    Такий багаторівневий підхід і зобов’язання з боку США викликали оптимізм в Україні та Європі, стверджує ЗМІ.