Президент Володимир Зеленський отримав запрошення на саміти НАТО, Великої сімки і Євросоюзу. Про це сазав речник МЗС Георгій Тихий на брифінгу у вівторок, 10 червня.
За його словами, для України було важливо отримати запрошення на саміт НАТО, але потрібні також сильні рішення на цьому засіданні.
“Для нас, як для держави, важливе наповнення цієї зустрічі й нам важливо, щоб за підсумками цього саміту був сигнал все-таки сили і єдності, в тому числі, що стосується України. От зараз йде робота над тим, щоб вийти на ці рішення підсумкові, які за підсумками саміту НАТО в Гаазі будуть. І я думаю, що від цього буде залежати, в тому числі і участь України, рівень участі України”, – розповів він.
Також Зеленський отримав запрошення на засідання очільників країн G7 в Канаді. Підготовка до саміту й форматів триває, але безпосередньо новини про фінальне рішення щодо участі будуть ближче до дат подій.
“Тому що ви розумієте, що багато факторів впливає, і йдеться не лише про зустрічі і рішення, йдеться і про безпекову ситуацію. Все-таки в нас країна в повномасштабній війні. Але я можу підтвердити, що запрошення на обидві події є і підготовка до участі в них теж є. Оце факт”, – пояснив речник МЗС.
Окрім того, Володимир Зеленський отримав запрошення на саміт ЄС.
“Обов’язково на полях таких заходів пропрацьовуються двосторонні зустрічі. Ці три випадки не є виключенням. Я переконаний, що двосторонні зустрічі на полях цих заходів будуть. Які? Над цим ми зараз і працюємо. Будемо інформувати, коли буде більше ясності”, – додав Тихий.
Позначка: Європа
-
Зеленського запросили на три саміти – МЗС
-
Єврокомісія презентує 18 пакет санкцій – ЗМІ
Єврокомісія презентує 18 пакет санкційних обмежень проти Росії у вівторок, 10 червня. Про це повідомив редактор з питань Європи Радіо Свобода Рікард Йозвяк у соцмережі Х.
“Єврокомісія сьогодні презентує свій новий пакет санкцій проти Росії державам-членам. 18 з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Ключова пропозиція, звісно, полягає у зниженні нафтової стелі з 60 доларів США до 45”, – написав він.
Раніше стало відомо, що Євросоюз активно розробляє 18 пакет санкцій проти РФ. детально розбирався, що саме він міститиме. -
Москва погрожує вийти з мораторію на ракети середньої дальності
Росія розглядає можливість виходу з мораторію на розміщення наземних ракет середньої та меншої дальності, який був введений раніше. Заступник міністра закордонних справ РФ пояснив, що такий крок є реакцією на появу нових ракетних загроз. Росія вважає, що США не мають наміру змінювати свої плани щодо розміщення таких ракет у різних регіонах світу. Росія заперечує звинувачення в порушенні Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, укладеного в 1987 році. У 2019 році Росія пропонувала мораторій на розміщення таких ракет у Європі, але ця ініціатива не знайшла підтримки від США та НАТО.
-
Зеленський назвав фактори, які допомагають Путіну
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для ABC News заявив, що російський президент Володимир Путін не може виграти війну проти України. Зеленський наголосив, що навіть без підтримки США та Європи, Росії було складно окупувати Україну на початку війни. Президент також вважає, що санкції є ефективним інструментом протидії Росії, оскільки вони обмежують російський оборонний сектор та енергетику. Зеленський зауважив, що без допомоги інших країн Росія не могла б виготовити таку велику кількість ракет. Він також підкреслив, що без американських ракет Україна зазнає більше втрат, і закликав до подальшої підтримки України у боротьбі проти російської агресії.
-
У Швеції пошкодили понад 30 веж зв’язку, підозрюють диверсії
У Швеції поліція розслідує близько 30 випадків диверсій проти телекомунікаційних веж, що сталися вздовж траси E22 на східному узбережжі країни. Про це повідомляє SVT із посиланням на документи та коментарі правоохоронців.
Невідомі зловмисники не крали обладнання, але навмисно пошкоджували техніку – різали кабелі та виводили з ладу запобіжники. За словами очільника безпекового відділу шведської державної Служби з поштового зв’язку і телекомунікацій (PTS) Роджера Густафссона, випадки сталися у чітко окресленому географічному регіоні та є аномальними за масштабами.
Більшість інцидентів зафіксовано під час великодніх свят. Подекуди мобільний зв’язок ставав недоступним, однак суттєвих перебоїв в роботі мережі не було. У PTS навіть створили кризовий штаб для координації дій.
Правоохоронці вивчають версію про те, що за більшістю випадків стоїть один і той самий зловмисник або група осіб.
“Є обставини, що вказують на зв’язок між інцидентами, однак остаточні висновки зробить слідство”, – пояснила прокурорка Мішель Стейн.
Служба безпеки Швеції (Säpo) також стежить за розслідуванням. У поліції не виключають жодної версії, зокрема зі спробами розвідки або перевірки готовності до кризових ситуацій.
Раніше європейські розвідувальні служби попередили свої уряди про те, що Росія готує акти насильства і диверсій по всьому континенту.
У Польщі каратимуть за фотографування критичної інфраструктури -
Ізраїль наростив експорт зброї: основний покупець – Європа
Ізраїль торік експортував рекордні обсяги озброєнь на 14,8 млрд дол. Це на 13% більше, ніж у 2023 році. Про це заявили в Міністерстві оборони країни, повідомляє місцеве видання The Times of Israel.
Понад 50% контрактів у 2024 році припали на європейські країни проти 35% роком раніше. Зростання європейського попиту експерти пов’язують із ситуацією, що змінилася у сфері безпеки у світі.
Крім того, 23% експорту припало на країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону, а ще 9% – на Північну Америку.
Особливий інтерес у покупців викликали ізраїльські системи ППО. Практично половина всіх експортних контрактів (48%) припала на такі комплекси, як Залізний купол, Праща Давида, Стріла та інші. Це значно вище за показник у 36% у 2023 році повідомили у військовому відомстві.
Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI) в опублікованій у квітні доповіді повідомив, що у 2024 році зафіксовано найрізкіше як мінімум з часів кінця холодної війни зростання оборонних витрат по всьому світу – 9,4%.
Оборонні витрати зросли в усіх регіонах і найбільше в Європі та на Близькому Сході. -
Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі
У понеділок європейські фондові індекси почали тиждень із падінням після тривалого зростання у травні. Причиною цього став намір президента США Дональда Трампа підняти мита на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%, що може посилити напруження у світовій торгівлі. Індекс STOXX 600, що включає компанії з усієї Європи, впав на 0,5%, хоча в травні він зріс на 4%. Європейський Союз заявив про готовність до контрзаходів у відповідь на збільшення мит. Акції металургійних компаній, зокрема ArcelorMittal і Aperam, зазнали втрат, а автовиробники, такі як Stellantis, Mercedes-Benz, BMW і Volkswagen, також втратили на ціні. Сектор автопрому взагалі втратив 1,6%. Акції компаній у luxury-сегменті теж опустилися через залежність від експорту до США. Напруження в торгівлі також впливає на продажі товарів розкоші. Наприклад, німецький індекс DAX втратив 0,6%. Акції енергетичного сектору піднялися після новин про збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+, а індекс оборонних компаній також зросло через напруженість між Росією та Україною.
-
Туреччина заявила про наслідки за “негнучкість” РФ
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан попереджує, що Росія може опинитися в невигідному становищі, якщо не буде гнучкою у переговорах з Україною. Він заявив про це під час поїздки до Києва після візиту в Москву. Фідан обговорюватиме з українською владою потребу в припиненні вогню та позицію Туреччини. Також планується зустрічі з президентом Зеленським та іншими офіційними особами. Він закликає всі відповідальні країни, включаючи США і президента Трампа, докласти зусиль для досягнення миру. Туреччина готова виступити посередником у цьому процесі, оскільки це потребує спільних зусиль.
-
Кремль звинуватив Європу у “серйозній ескалації”
Російський речник Дмитро Пєсков вважає, що рішення європейців скасувати обмеження на постачання дальніх озброєнь для України є серйозною ескалацією. Він вважає, що це додасть напруги і конфронтації в регіоні, а також підірветься процес досягнення миру. Пєсков також зазначив, що заходи Європи спрямовані на підвищення тиску на Росію, а не на спільне рішення проблем.
-
Рада ЄС затвердила інвестиції у €150 млрд в зброю
Європейська рада прийняла регламент про створення інструменту безпеки і оборони для Європи (SAFE), який передбачає інвестиції в обороноздатність ЄС на суму 150 мільярдів євро. Міністр Польщі у справах ЄС наголосив, що ця програма допоможе посилити оборону та підтримає оборонну промисловість. SAFE також фінансуватиме інвестиції в оборонну технологічну базу для забезпечення доступності обладнання та усунення прогалин у спроможностях. Інструмент також передбачає підтримку України, включаючи її оборонну промисловість, та виділення до 150 мільярдів євро для країн-членів на основі національних планів. Це рішення прийнято в контексті загострення ситуації в Україні та закликів до зміцнення оборонної сфери в Європі.