Європейський проєкт “Стіна дронів” (Drone Wall) захищатиме і східні держави-члени, і Україну. Про це сказав речник Єврокомісії Тома Реньє на брифінгу в Брюсселі, повідомив Укрінформ у п’ятницю, 19 вересня.
“Комісар (з питань оборони та космосу Андрюс) Кубілюс учора згадав, що продовжить роботу над майбутньою “Стіною дронів”, про яку також казала президентка Єврокомісії фон дер Ляєн у своєму зверненні до Європарламенту. Чому? Тому що ми бачили нещодавні події в Румунії та Польщі, які ще раз підкреслили необхідність Європейського Союзу захищатися та оборонятися. І це, звичайно, включає захист наших країн “на передовій” та України від потенційних атак дронів”, – сказав речник.
Він нагадав, що єврокомісар Кубілюс разом з президенткою фон дер Ляєн відвідав країни-члени ЄС на східному фланзі, уряди яких уже виявили інтерес до проєкту “Стіна дронів”.
Реньє додав, що інструмент SAFE (програма кредитів на оборонне виробництво – ред.) сприятиме створенню “Стіни дронів”, якщо держави-члени у своїх національних планах, які мають подати на розгляд Єврокомісії до 30 листопада, згадають основні компоненти.
Він також підкреслив, що Україна “за замовчуванням є повністю асоційованою з ініціативою SAFE, тому “Стіна дронів” захистить Україну, ЄС і, за визначенням, деякі держави-члени НАТО”.
Напередодні єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що наступного тижня міністри оборони країн Євросоюзу проведуть переговори щодо створення “Стіни дронів” на східному кордоні блоку. За його словами, є домовленість з урядом України і промисловістю, які поділилися своїм досвідом та ноу-хау.
А керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна має долучитися до проєкту “Стіна дронів”.
Позначка: Єврокомісія
-
“Стіна дронів” захищатиме Україну – Єврокомісія
-
Фон дер Ляєн представила 19 пакет санкцій проти РФ
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила пропозиції до 19-го пакету санкцій проти Росії через її агресивні дії проти України та загрози для Європи. Санкції вплинуть на енергетику, фінанси та технології, які використовуються на полі бою. Ці обмеження мають велике значення для російської економіки, оскільки зменшать доступ до фінансів та ключових технологій. Європа продовжуватиме використовувати санкції, поки Росія не підсість за переговорний стіл з Україною для досягнення миру.
-
Єврокомісія погодила 19 пакет санкцій проти Росії
Європейська Комісія схвалила 19 нових санкцій проти Росії. Цю інформацію підтвердила речниця Єврокомісії Паула Піньйо під час брифінгу в Брюсселі. Деталі щодо цих санкцій будуть оголошені пізніше президентом Єврокомісії та верховним представником ЄС з питань закордонної політики. Щоб санкції вступили в силу, вони повинні бути підтримані всіма 27 країнами-членами Європейського союзу.
-
ЄС розглядає покарання для Ізраїлю за воєнні дії в Газі
Європейська комісія запропонувала певні заходи для покарання Ізраїлю через його воєнні дії в секторі Гази та кризову гуманітарну ситуацію. Серед цих заходів – призупинення деяких торговельних угод з Ізраїлем та прямої підтримки ізраїльських проєктів. Це рішення було прийняте після перегляду виконання Ізраїлем статті 2 Угоди з ЄС, яка стосується прав людини та демократичних принципів. Пропозиція ще повинна бути схвалена Радою ЄС. Також виноситься питання про санкції проти двох ізраїльських міністрів та інших осіб.
-
Готуються два вотуми недовіри фон дер Ляєн – ЗМІ
У Європарламенті планується голосування за двома вотумами недовіри голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. Представники ультраправих Патріотів за Європу та Ліві подали відповідні вотуми, в яких висловлюють звинувачення в недоліках голови ЄК. Патріоти критикують її за відсутність прозорості та торгівельні угоди з Південною Америкою та США, тоді як Ліві зосереджують увагу на бездіяльності виконавчої влади ЄС у контексті війни в Газі. Цей крок викликав дискусію в Європарламенті щодо проведення двох дебатів і голосувань.
-
ЄC відповів Трампу щодо енергоносіїв з Росії
Європейський союз поступово відмовляється від використання російського викопного палива за вимогою президента США Дональда Трампа. Цю інформацію підтвердила представниця Єврокомісії Паула Піньйо. Вона зазначила, що цей процес триває кілька років і має чітку стратегію, щоб повністю відмовитися від російських енергоносіїв. Євросоюз також працює над новими санкціями проти Росії, які ще не були схвалені країнами-членами ЄС.
-
ЄК виділила Україні додаткові 40 млн евро
Європейська комісія виділила Україні ще 40 мільйонів євро на підготовку до зимового періоду в умовах конфлікту з Росією. Ця допомога передбачає покращення умов життя для цивільного населення, зокрема, забезпечення матеріалами для житла, підвищення доступу до води, санітарії та опалення.
-
Євросоюз виділить €6 млрд на дрони для України
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала, що Україна отримає від Євросоюзу авансом 6 мільярдів євро для масштабування виробництва безпілотників. Ці кошти будуть виділені з кредиту ERA і допоможуть зміцнити безпеку України, зокрема, фінансувати Збройні сили. Гроші будуть повернені лише після того, як Росія сплатить репарації. Програма “Якісна військова перевага” допоможе забезпечити інвестиції у збройні сили України. Зеленський оцінив потенціал українського оборонно-промислового комплексу в понад 35 мільярдів доларів, але 40% його продукції не має достатнього фінансування.
-
Єврокомісія відреагувала на зустріч Фіцо з Путіним в Пекіні
Європейська комісія не стала коментувати загалом зустріч прем’єра Словаччини Роберта Фіцо з Путіним в Китаї у вівторок, 2 вересня. Проте там заявили, що голова словацького уряду не представляв інтереси Європейського Союзу на цих перемовах. Про це під час брифінгу в Брюсселі заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ні, на цій зустрічі нас не представляють”, – підкреслила чиновниця.
Водночас на прохання висловити позицію щодо цієї зустрічі речниця коротко відповіла, що не коментуватиме її. -
МВС Болгарії: Запереченням Росії у GPS-інциденті не варто вірити
Міністр внутрішніх справ Болгарії Даніель Мітов заявив, що заперечення Росії щодо її причетності до GPS-інциденту з літаком Урсули фон дер Ляєн не заслуговують на довіру. Про це він сказав в ефірі BNT.
Так, болгарський міністр зазначив, що правоохоронні органи провели перевірку можливого втручання в навігацію літака, включаючи гіпотезу про кібератаку, яка була повністю виключена.
“Ми можемо впевнено сказати, що це не кібератака. Надалі ми співпрацюватимемо з іншими установами, які відповідають за розслідування цієї проблеми для встановлення правди такою, якою вона є”, – наголосив Мітов.
За його словами, після початку війни в Україні у 2022 році фіксується систематичне глушіння GPS-навігації в певних регіонах поряд із зонами конфлікту.
Окрім цього, міністр прокоментував заперечення Кремля щодо ролі Росії в інциденті. Він підкреслив, що заяви Москви втратили будь-яку довіру, згадавши, як вона раніше заперечувала присутність російських військ у Криму.
“Те, що говорить Російська Федерація, не має значення. Ми вже звикли, що звідти неможливо отримати достовірну інформацію. Наше завдання – встановити реальну картину події”, – додав він.
Раніше повідомлялося, що через втручання в роботу GPS-систем літаку Урсули фон дер Ляєн довелося здійснювати посадку, орієнтуючись за паперовими картами.
Нагадаємо, в ООН вимагають від РФ припинити глушити GPS-зв’язок. Цивільні пасажирські та військові рейси регулярно страждають через трансляцію підроблених сигналів, які спантеличують навігаційні комп’ютери авіалайнерів.