Європейська комісія висунула звинувачення американській компанії Meta Platforms Inc. (власниці Facebook та Instagram) і китайській ByteDance Ltd. (власниці TikTok) у порушенні зобов’язань щодо забезпечення аналітикам адекватного доступу до публічних даних відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA). Про це мовиться у заяві ЄК у п’ятницю, 24 жовтня.
Попередні висновки ЄК свідчать, що процедури подання запитів на доступ до даних у Facebook, Instagram та TikTok є надмірно складними.
“У результаті експерти часто отримують неповні або недостовірні дані, які негативно впливають на проведення ними досліджень, наприклад, щодо того, чи піддаються користувачі, зокрема неповнолітні, впливу незаконного або шкідливого контенту”, – мовиться у заяві.
Регулятор попередньо встановив, що Facebook та Instagram не виконують вимоги DSA щодо надання користувачам простих механізмів повідомлення про незаконний контент і можливості ефективно оскаржувати рішення про модерацію.
Механізми повідомлення про незаконний контент на платформах Meta включають кілька зайвих кроків і додаткових вимог до користувачів. Крім того, як Facebook, так і Instagram використовують елементи інтерфейсу, що заплутують користувачів і заважають їм ефективно користуватися механізмом повідомлень.
Платформи наразі мають можливість усунути виявлені порушення. Водночас ЄК продовжить консультації з Європейською радою з цифрових послуг.
У разі підтвердження позиції регулятора Meta та ByteDance можуть бути оштрафовані на суму до 6% від їхнього глобального річного обороту.
Позначка: Єврокомісія
-
Єврокомісія звинуватила Meta і TikTok у порушенні вимог прозорості
-
Репараційний кредит для України: в ЄС назвали строки підготовки плана
Комісар ЄС Валдіс Домбровскіс заявив, що план “репараційного кредиту” для України може бути представлений найближчими тижнями, якщо лідери європейських країн дійдуть згоди на засіданні Європейської Ради 23-24 жовтня. Цей кредит має мобілізувати нові кошти для України та послужити сигналом для Росії, що її агресія не залишиться без відповіді. Україна поверне цей кредит лише після того, як Росія відшкодує завдані збитки. Домбровскіс також нагадав про механізм розблокування відсотків з коштів РФ у розмірі 45 мільярдів євро у 2024 році. Він зазначив, що кредити G7 вже почали виплачуватися за рахунок прибутків, отриманих від заморожених активів Росії, і цей процес успішно прогресує.
-
Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконувати ордер МКС
Угорщина заявила, що хоче вийти з Міжнародного кримінального суду, але до цього часу повинна продовжувати співпрацювати з ним. Це означає, що Угорщина повинна дотримуватися рішень суду, які були ухвалені до моменту їх виходу. Європейська комісія підкреслила важливість повної співпраці з МКС для всіх країн-членів ЄС. Угорщина проголосувала за вихід з МКС у 2025 році, але це рішення набуде чинності лише через рік після повідомлення депозитарію.
-
Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконати ордер МКС
Європейська комісія заявила, що Угорщина повинна співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом (МКС), навіть після того, як угорський парламент проголосував за вихід з нього. Це означає, що Угорщина має виконувати ордери на арешт, які були видані до дати їх виходу з МКС. Речник Європейської комісії наголосив на обов’язку країни співпрацювати з розслідуваннями, які розпочалися до цього рішення. Водночас, не було дано відповіді на запитання про те, як повинні діяти інші країни-члени ЄС, якщо літак з Путіним пролітає над їхньою територією. Угорщина прийняла рішення про вихід з МКС у 2025 році, а ордер на арешт Путіна був виданий у 2023 році.
-
Єврокомісія представила “дорожню карту” оборони
Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас представили “Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яка спрямована на зміцнення європейського оборонного потенціалу. Цей план включає чотири ключові ініціативи: європейську ініціативу з оборони від безпілотників, східне флангове спостереження, європейський повітряний щит та оборонний космічний щит. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ці кроки мають зміцнити оборонну промисловість та допомогти зберегти підтримку України. Дорожня карта також визначає конкретні кроки для розвитку оборонних спроможностей до 2030 року та закликає держави-члени створити коаліції можливостей у дев’яти галузях оборони. ЄК планує створити єдиний ринок оборонного обладнання ЄС до 2030 року з гармонізованими правилами. Документ буде обговорений на саміті Європейської ради у жовтні.
-
Шмигаль зустрівся з єврокомісарами в Брюсселі
Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив про зустріч у Брюсселі з Єврокомісаром з оборони Андрюсом Кубілюсом та Єврокомісаркою з розширення Мартою Кос. Головна тема обговорення – фінансування українського сектору оборони та можливість залучення України до ініціативи SAFE для підтримки розвитку європейської оборонної промисловості. Також було обговорено можливість використання заморожених російських активів для підтримки України, започаткування репараційного кредиту та участь в європейській ініціативі Стіна дронів. Україна готова співпрацювати з партнерами у цьому проекті та внести свій внесок завдяки бойовому досвіду та технологічним рішенням.
-
У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”
Європейська комісія планує прийняти план “дорожньої карти” з питань оборонної готовності Європейського Союзу. Цю інформацію розповіла журналістам головна речниця Єврокомісії Паула Піньо. План має бути оприлюднений до 2030 року, а презентацію “дорожньої карти” планують провести після засідання колегії. На заході візьмуть участь висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
-
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини
Брюссель створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. Про це заявив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час брифінгу в четвер, 9 жовтня.
“Єврокомісія вивчає всі повідомлення з цього питання, згідно з якими угорська розвідувальна служба проводила шпигунські операції проти ЄС та його персоналу.
Європейська комісія, як завжди, дуже серйозно ставиться до таких звинувачень, і ми залишаємося відданими захисту персоналу, інформації та мереж Єврокомісії від незаконних дій зі збору розвідувальних даних”, – сказав спікер.
За його словами, через питання операційної безпеки на даний момент інших коментарів дати не може.
Проте він запевнив, що “буде створено внутрішню групу для розслідування цих звинувачень”.
Мова про спільне розслідування німецького Der Spiegel, бельгійської щоденної газети De Tijd, угорського видання Direkt36 та інших ЗМІ. Журналісти встановили, що угорські шпигуни та вербувальники як “дипломати” намагалися проникнути до інституцій ЄС. За тих часів європейський комісар Олівер Варгеї був ще послом Угорщини при ЄС.
Оперативник, ім’я якого поки що не розкривається (ЗМІ називали його “В”), перебував у Брюсселі між 2015 і 2017 роками як дипломат, що працював у відділі політики згуртованості посольства Угорщини.
Як відомо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщині не слід переходити на євро, адже Європейський Союз “розпадається”, і країні не варто тісніше пов’язувати свою долю з цим блоком. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах.