Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила занепокоєння тим, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укладати мирні угоди. Вона закликає продовжувати тиск на Росію до тих пір, поки Кремль не змушений буде вступити на шлях миру. Фон дер Ляєн підкреслила, що важливо дотримуватися принципів вирішення конфлікту, таких як “нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО”. Вона також зазначила, що Європа повинна допомогти у поверненні украдених росіянами українських дітей.
Позначка: Єврокомісія
-
Перемови щодо України: глава ЄК наголосила на важливості участі Євросоюзу
Скоординована участь представників ЄС у переговорах щодо миру для України, які пройшли у неділю в Женеві за участю США, України та ЄС, дозволила досягти значного прогресу. Про це заявила президент Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн за результатами неформального засідання лідерів Євросоюзу, яке пройшло в гібридному форматі в Луанді (Ангола), де пізніше стартував саміт ЄС-Африканський союз.
“Хоч іще є над чим працювати, нині є міцна основа для руху вперед. При цьому ми мусимо бути єдиними та й надалі ставити інтереси України в центр наших зусиль. Ідеться про безпеку всього нашого континенту тепер і в майбутньому”, – наголосила вона.
За її словами, слід поважати територію та суверенітет України.
“Тільки Україна як суверенна країна може приймати рішення щодо своїх збройних сил. Вибір їхньої долі в їхніх руках. Я також хочу наголосити на центральній ролі Європи в майбутньому країни. Завтра ми продовжимо співпрацю з нашими партнерами з Коаліції охочих”, – додала вона.
Фон дер Ляєн також повідомила, що вона знову порушила питання тяжкого становища викрадених та зниклих безвісти українських дітей.
“Кожна дитина має повернутися додому. Я була рада, що ця тема турбує лідерів”, – підкреслила президент ЄК.
Як відомо, 23 листопада в швейцарській Женеві відбулися переговори між представниками України, держав Європи та США. За їх підсумками Україна та США підготували оновлений рамковий документ щодо миру.
Держсекретар США Марко Рубіо згодом заявив про “гнучкість” дедлайну, який встановив президент Дональд Трамп для України.
Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь -
Євросоюз розпочав провадження проти Словаччини
Європейська комісія розпочала юридичну процедуру проти Словаччини після того, як країна внесла поправки до конституції, яка проголошує пріоритет національного законодавства над нормами ЄС. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 21 листопада.
У вересні словацькі депутати на вимогу консервативного кабінету Роберта Фіцо схвалили зміни, що закріплюють перевагу місцевих законів у питаннях “національної ідентичності”. Поправка нібито має захистити країну від “прогресивної нісенітниці”, включно з одностатевими шлюбами та усиновленням. Уряд Словаччини наполягає, що поправка “відображає суспільні настрої” та “зміцнює суверенітет держави”. Водночас ЄК попереджає, що таке рішення підриває єдність правового простору Євросоюзу та може вплинути на виконання спільних правил.
Сьогодні Єврокомісія направила Братиславі офіційне повідомлення – перший крок процедури, яка може завершитися розглядом у суді ЄС. Словаччина має два місяці на відповідь. У разі відсутності прогресу країні можуть загрожувати фінансові санкції.
Нагадаємо, конституційні зміни, прийняті словацьким парламентом, передбачають закріплення лише двох біологічних статей – чоловічої та жіночої, а також переглядають правила усиновлення. Як відомо, Фіцо заявив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності.
-
ЄК почала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon і Microsoft
Європейська комісія розпочала три розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon Web Services і Microsoft Azure в рамках закону про цифрові ринки (DMA). Мета розслідувань – обмежити вплив технологічних гігантів та забезпечити рівні умови для менших конкурентів. Два розслідування спрямовані на визначення, чи повинні ці хмарні сервіси бути визнані “сторожовими платформами”, а третє – на оцінку ефективності DMA у ліквідації антиконкурентної практики у секторі хмарних обчислень. Рішення Єврокомісії було ухвалено в умовах напруженості у відносинах з адміністрацією президента США Дональда Трампа, який підтримує американських технологічних гігантів. Це викликає побоювання, що орган нагляду ЄС може послабити контроль над цими компаніями. Єврокомісія також планує переглянути правила DMA, щоб пристосувати їх до швидко змінюючихся практик у секторі хмарних обчислень. Microsoft і Amazon Web Services заявили готовність співпрацювати з регуляторами, висловили впевненість у конкурентності і інноваційності своїх хмарних послуг. Хмарні обчислення мають важливе значення для розвитку штучного інтелекту, тому вирішення цього питання важливе для цифрової економіки.
-
ЄК відреагувала на корупційний скандал в Україні
Розкриття масштабної корупційної схеми в енергетиці України означає, що антикорупційні органи в нашій державі вже працюють. Про це сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, повідомляє Європейська правда в четвер, 13 жовтня.
“Це розслідування показує, що в Україні діють і функціонують антикорупційні органи”, – заявив він і додав, що “боротьба з корупцією є центральним елементом нашого пакета з питань розширення”.
Мерсьє нагадав, що боротьба з корупцією є ключовою умовою для країни, яка прагне вступити до Євросоюзу.
“Вона вимагає постійних зусиль, щоб забезпечити потужну спроможність боротися з корупцією та повагу до верховенства права”, – додав речник.
За його словами, роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члені ЄС, має бути захищеною.
“Комісія продовжить моніторинг ситуації”, – запевнив Гійом Мерсьє.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Наразі підозри оголошено семи фігурантам, з них п’ятеро затримані і суд отбрав їм запобіжні заходи. Два міністри написали заяви про звільнення.
Також президент Володимир Зеленський ввів санкції проти двох осіб. -
Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян
Євросоюз вирішив ужесточити візові правила для громадян Росії, скасувавши можливість отримання багаторазових віз. Тепер росіяни повинні будуть кожного разу подавати окрему заявку на візу, якщо планують подорожувати до країн ЄС. Таке рішення прийнято через безпекові ризики, спричинені незаконним вторгненням Росії в Україну. Євросоюз наголошує на своєму обов’язку захищати своїх громадян і заявляє, що подорож до ЄС є привілеєм, а не даністю. Нові правила передбачають посилену перевірку візових заявок росіян, але передбачають винятки для журналістів та правозахисників. Рішення було ухвалене після спільної оцінки держав-членів ЄС та отримання підтримки у Візовому комітеті.
-
В ЄС визнали плани обмежити видачу віз росіянам
Єврокомісія підтвердила, що розглядає плани з обмеження видачі Шенгенських віз для громадян Росії, але поки не уточнила деталі. Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт відповів на запитання журналістів і зазначив, що ЄС працює над додатковими заходами у співпраці з країнами-членами. Він підкреслив, що вже у 2022 році Європейський Союз призупинив угоду про спрощення візового режиму з Росією і ввів рекомендації щодо відмови у пріоритеті для російських заявників. Кількість виданих російським громадянам Шенгенських віз зменшилася з 4 мільйонів у 2019 році до близько 500 тисяч у 2023 році.
-
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ
Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
“Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно. -
В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи
У Європейській комісії заявили, що рішення США скоротити військову присутність у країнах східного флангу ЄС не вплине на плани Євросоюзу щодо зміцнення власних оборонних спроможностей. Про це повідомили речники Єврокомісії, передає Укрінформ.
“Звісно, ми взяли це повідомлення до уваги. Але це не змінює наших планів щодо оборонної дорожньої карти та чотирьох ключових флагманських проєктів у її межах, включаючи Варту Східного флангу”, – сказав речник Тома Рейньє.
ЄС прагне запустити Варту в першому кварталі 2026 року, а до кінця 2026 року планується фактичне введення в експлуатацію окремих елементів цього оборонного проєкту, додав Рейньє.
На запитання щодо того, чи вплине скорочення присутності США на східному фланзі Європи на практичну роботу по дорожній карті обороноздатності Європи, речник відповів: “Ми працюємо пліч-о-пліч з нашими державами-членами, з Україною, а також з нашими партнерами по НАТО, тому одне не можна повністю відокремити від іншого, що очевидно. Але коли йдеться виключно про оборону Європи, у нас є наш план, наша дорожня карта для системної роботи, яку ми здійснюємо з нашими державами-членами”.
Що стосується виявлення прогалин в обороноздатності, ця робота також проводиться на основі цілей НАТО.
Своєю чергою, речник Єврокомісії Ануар ель-Ануні нагадав заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що “Європа повинна нести відповідальність за власну оборону”.
Водночас роль США як ключового партнера в трансатлантичній та європейській безпеці “залишається безперечною”, в той час як ЄС бере на себе більше відповідальності за власну безпеку.
Втім, Рейньє ухилився від прямої відповіді на питання, чи став крок США несподіванкою для ЄС.
“Не є несподіванкою, наскільки важливим для нас є Варта Східного флангу. Не є несподіванкою, наскільки нам потрібно зміцнити близько 3000 кілометрів на нашому східному кордоні. Тож робота з нашого боку триває”, – пояснив речник.
Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Після чого, у НАТО заявили, що перебувають з американською стороною у тісному контакті щодо позицій військ.