Угорщина заявила, що хоче вийти з Міжнародного кримінального суду, але до цього часу повинна продовжувати співпрацювати з ним. Це означає, що Угорщина повинна дотримуватися рішень суду, які були ухвалені до моменту їх виходу. Європейська комісія підкреслила важливість повної співпраці з МКС для всіх країн-членів ЄС. Угорщина проголосувала за вихід з МКС у 2025 році, але це рішення набуде чинності лише через рік після повідомлення депозитарію.
Позначка: Єврокомісія
-
Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконати ордер МКС
Європейська комісія заявила, що Угорщина повинна співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом (МКС), навіть після того, як угорський парламент проголосував за вихід з нього. Це означає, що Угорщина має виконувати ордери на арешт, які були видані до дати їх виходу з МКС. Речник Європейської комісії наголосив на обов’язку країни співпрацювати з розслідуваннями, які розпочалися до цього рішення. Водночас, не було дано відповіді на запитання про те, як повинні діяти інші країни-члени ЄС, якщо літак з Путіним пролітає над їхньою територією. Угорщина прийняла рішення про вихід з МКС у 2025 році, а ордер на арешт Путіна був виданий у 2023 році.
-
Єврокомісія представила “дорожню карту” оборони
Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас представили “Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яка спрямована на зміцнення європейського оборонного потенціалу. Цей план включає чотири ключові ініціативи: європейську ініціативу з оборони від безпілотників, східне флангове спостереження, європейський повітряний щит та оборонний космічний щит. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ці кроки мають зміцнити оборонну промисловість та допомогти зберегти підтримку України. Дорожня карта також визначає конкретні кроки для розвитку оборонних спроможностей до 2030 року та закликає держави-члени створити коаліції можливостей у дев’яти галузях оборони. ЄК планує створити єдиний ринок оборонного обладнання ЄС до 2030 року з гармонізованими правилами. Документ буде обговорений на саміті Європейської ради у жовтні.
-
Шмигаль зустрівся з єврокомісарами в Брюсселі
Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив про зустріч у Брюсселі з Єврокомісаром з оборони Андрюсом Кубілюсом та Єврокомісаркою з розширення Мартою Кос. Головна тема обговорення – фінансування українського сектору оборони та можливість залучення України до ініціативи SAFE для підтримки розвитку європейської оборонної промисловості. Також було обговорено можливість використання заморожених російських активів для підтримки України, започаткування репараційного кредиту та участь в європейській ініціативі Стіна дронів. Україна готова співпрацювати з партнерами у цьому проекті та внести свій внесок завдяки бойовому досвіду та технологічним рішенням.
-
У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”
Європейська комісія планує прийняти план “дорожньої карти” з питань оборонної готовності Європейського Союзу. Цю інформацію розповіла журналістам головна речниця Єврокомісії Паула Піньо. План має бути оприлюднений до 2030 року, а презентацію “дорожньої карти” планують провести після засідання колегії. На заході візьмуть участь висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
-
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини
Брюссель створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. Про це заявив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час брифінгу в четвер, 9 жовтня.
“Єврокомісія вивчає всі повідомлення з цього питання, згідно з якими угорська розвідувальна служба проводила шпигунські операції проти ЄС та його персоналу.
Європейська комісія, як завжди, дуже серйозно ставиться до таких звинувачень, і ми залишаємося відданими захисту персоналу, інформації та мереж Єврокомісії від незаконних дій зі збору розвідувальних даних”, – сказав спікер.
За його словами, через питання операційної безпеки на даний момент інших коментарів дати не може.
Проте він запевнив, що “буде створено внутрішню групу для розслідування цих звинувачень”.
Мова про спільне розслідування німецького Der Spiegel, бельгійської щоденної газети De Tijd, угорського видання Direkt36 та інших ЗМІ. Журналісти встановили, що угорські шпигуни та вербувальники як “дипломати” намагалися проникнути до інституцій ЄС. За тих часів європейський комісар Олівер Варгеї був ще послом Угорщини при ЄС.
Оперативник, ім’я якого поки що не розкривається (ЗМІ називали його “В”), перебував у Брюсселі між 2015 і 2017 роками як дипломат, що працював у відділі політики згуртованості посольства Угорщини.
Як відомо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщині не слід переходити на євро, адже Європейський Союз “розпадається”, і країні не варто тісніше пов’язувати свою долю з цим блоком. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Грузинська влада веде російську пропаганду – речниця ЄК
За словами речниці з закордонних справ Єврокомісії Анітти Гіппер, грузинська влада поширює дезінформацію і веде російську пропаганду, зокрема, щодо дій Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії. Євросоюз засуджує будь-які форми насильства та закликає до мирних протестів.
-
Україна отримала 4 млрд євро за рахунок активів РФ
Європейський союз надав Україні дев’ятий транш макрофінансової допомоги на суму 4 мільярди євро. Це ще раз підтверджує підтримку ЄС Україні в контексті конфлікту з Росією. Загалом, у рамках програми MFA підтримка Україні від Євросоюзу складає 14 мільярдів євро з початку 2025 року. Окремо зазначено, що 2 мільярди євро з цього траншу будуть використані на розвиток виробництва безпілотників згідно з угодою між ЄС та Україною. Також варто відзначити, що цей транш був забезпечений коштами від заморожених активів Центрального банку Росії у Євросоюзі. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко також підкреслила символічність отримання траншу в День захисників України.