Лівий берег

Позначка: ЄС

  • Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС

    Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС

    У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.

    До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.

    “Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.

    Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.

    Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.

    Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.

  • В ОП оцінили рішення Євросоюзу щодо активів Росії

    В ОП оцінили рішення Євросоюзу щодо активів Росії

    Рішення Євросоюзу щодо безстрокового знерухомлення активів центробанку Росії є історичними і фактично відкриє двері для запуску так званого репараційного кредиту для України. Про це написала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра у Фейсбук в суботу, 13 грудня.
    Вона зазначила, що тепер російські активи залишатимуться знерухомленими безстроково, аж до моменту, коли РФ відшкодує Україні збитки, завдані повномасштабною агресією. А раніше знерухомлення мало поновлюватись кожні шість місяців одностайним голосуванням. Це призводило до ризику блокування рішення щодо продовження блокування будь-якою державою з 27 членів ЄС
    “Відтепер такого перегляду не буде. Це рішення ліквідовує будь-які сумніви в незворотності цього курсу, демонструє сталу політичну волю ЄС та готує ґрунт для системного використання цих активів”, – зазначила Мудра.
    За її словами, Євросоюз “фактично відкрив двері для запуску так званого репараційного кредиту — фінансового інструменту, який дозволяє передати Україні активи РФ вже зараз, у вигляді кредиту, якій підлягає поверненню тільки після того як РФ заплатить компенсації”.
    “Таким чином, Україна отримує реальні ресурси на оборону, бюджет та компенсації постраждалим вже наступного року – без очікування закінчення війни. Це рішення результат трирічної системної юридичної та дипломатичної роботи нашої команди, спільно із громадянським суспільством та експертами”, – резюмувала Ірина Мудра і подякувала Євросоюзу та іншим партнерам за послідовну, юридично обґрунтовану і принципову позицію.

  • Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву

    Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву

    Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
    Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
    Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
    Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
    Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
    Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
    Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
    Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.

  • Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ

    Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ

    Росія не отримає доступу до своїх заморожених активів у Європі навіть через “задні двері”. Про це завила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю, 12 грудня.
    Вона зазначила, що сьогодні (у п’ятницю – ред.) з Брюсселя надійшла “одна з найкращих новин” за останні дні.
    “Сьогодні Рада, тобто держави-члени, ухвалила чітке рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центрального банку, що зберігаються на території Європейського Союзу. Ні безпосередньо, ні через “задні двері”, – заявила посолка.
    Вона пояснила, що Європейський Союз заблокував будь-який переказ цих коштів назад до Росії.
    “Причина проста і справедлива: якщо Москва відновить доступ до цих грошей, вони будуть безпосередньо використані для фінансування російської агресії проти України. Для Росії це погана новина. Менше грошей на війну, менше можливостей обійти санкції і менше можливостей чинити тиск на Європу за допомогою гібридних атак і економічного примусу”, – підкреслила глава посольства США.
    Матернова додала, що ці заходи є тимчасовими, але вони залишатимуться в силі, доки Росія продовжуватиме свою агресивну війну і загрожуватиме безпеці Європи.
    Вона також висловила сподівання, що наступного тижня ми, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів.
    Як повідомлялося, посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.

  • Україна в ЄС до 2027 року. Нові чутки про мирний план

    Україна в ЄС до 2027 року. Нові чутки про мирний план

    У останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, міститься пункт про те, що Україна має приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року, йдеться у публікації видання Financial Times. План є переглянутою версією пропозицій адміністрації Трампа щодо припинення війни. Остання версія з’явилася в той час, коли Дональд Трамп посилює тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той пішов на мирну угоду.
    Революційна процедура
    “Приєднання України до ЄС до 1 січня 2027 року вказано в останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, повідомили Financial Times особи, ознайомлені зі змістом документа”, – йдеться у публікації без уточнень, хто з європейців підтримує такі радикально швидкі терміни вступу України.
    Чиновники, які підтримують прагнення України до вступу в ЄС, заявили, що Європейська комісія тепер розуміє, що не повинна зривати мирний процес, виступаючи проти швидкого членства Києва. Водночас, Україна ще не завершила навіть один із 36 розділів переговорів з ЄС, і такий графік порушив би “заснований на заслугах” підхід Євросоюзу до прийняття нових членів.
    Особи, ознайомлені з мирним планом, заявили, що він змусить Брюссель переглянути весь процес розширення, включно з такими питаннями, як строки доступу до фондів ЄС і право голосу.
    Підтримка плану з боку США означатиме, що Дональд Трамп зможе змусити угорського прем’єра Віктора Орбана, який досі блокував процес вступу України, відмовитися від свого вето.
    Нереальний план?
    Європейські чиновники заявляють, що потенційне вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року, що, за даними ЗМІ, фігурує в останньому проєкті мирної пропозиції, нереальне.
    За словами джерел Радіо Свобода, членство України в Європейському Союзі може бути однією з гарантій безпеки в майбутньому, але про конкретні строки мова поки не йде.
    “Під час вчорашньої телефонної розмови “коаліції рішучих” деякі згадували членство України в ЄС як важливу гарантію безпеки на майбутнє, але це питання не було головним під час розмови, і ніхто не згадував 2027 рік як дату для цього”, – сказав він.
    Інший співрозмовник також заявив про нереальність такого строку.
    “І США, і Україну це влаштовує (наявність такого пункту в мирному плані). Просто це їм нічого не коштує – як, до речі, і росіянам, – тож чому б і ні? Але це питання, яке не має нічого спільного з реальністю”, – зазначив високопоставлений чиновник Євросоюзу.
    Особливий шлях
    У четвер на неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.
    Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр висловила жаль через те, що уряд Віктора Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.
    “Багато з нас розчаровані тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам вдалося погодити технічний процес – фронтлоудинг (frontloading)”, – заявила міністерка.
    “Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.
    Єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна і ЄС перейшли на технічний процес, за яким немає небезпеки вето з угорської сторони. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрям роботи… Є перелік реформ, і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.
    Марі Б’єр уточнила, що цей шлях, по суті, означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду всіх членів ЄС, і це неможливо обійти.
    “Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти цю блокаду, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку потрібно виконати (у рамках переговорів). А потім, коли блокаду буде знято, ми зможемо дуже швидко відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка.

  • Відомо, яких гарантій вимагає Бельгія для репараційної позики Україні

    Відомо, яких гарантій вимагає Бельгія для репараційної позики Україні

    Уряд Бельгії вимагає “незалежних та автономних” гарантій від Європейського Союзу в обмін на підтримку репараційної позики для України з використанням заморожених активів РФ. Про це повідомляє Euractiv в п’ятницю, 12 грудня.

    Зазначається, що в низці поправок до юридичної пропозиції Єврокомісії, яку минулого тижня вперше розіслали послам ЄС, Бельгія зазначає, що гарантії мають бути “незалежними й автономними, аби залишатися чинними навіть у разі визнання позики недійсною”.

    Крім того, Бельгія вимагає, щоб депозитарій Euroclear не ніс відповідальності за надання репараційної позики на відшкодування збитків, а його директори “несли відповідальність лише у разі грубої недбалості”.

    Нагадаємо, Європейська комісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та репараційна позика з використанням заморожених активів РФ. Брюссельський депозитарій цінних паперів Euroclear зберігає переважну частину з 210 млрд євро заморожених активів РФ. Лідери ЄС продовжать дискусії для пошуку спільного рішення стосовно використання заморожених російських активів для підтримки України на наступному саміті Євроради, запланованого на 18 грудня.

  • Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні

    Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні

    Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
    “Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
    Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
    Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
    “Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
    Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України.

  • Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала офіційну заявку на участь у європейському механізмі оборонного кредитування SAFE. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, передає Укрінформ.

    Раніше це зробили Туреччина та Південна Корея.

    Речник уточнив, що Японія, як і Туреччина та Південна Корея, висловила зацікавленість у початку двосторонніх переговорів щодо повноцінної асоціації з SAFE. Після укладення двосторонньої угоди з Канадою наступним кроком ЄС буде розгляд заявок Південної Кореї та Туреччини.

    Щодо шансів Японії на приєднання Реньє зауважив, що робити прогнози зарано, оскільки наразі Європейська комісія оцінює 19 національних планів країн-членів.
    “Однак дуже важливо пам’ятати, що в будь-якому разі треті країни, включаючи Японію, можуть брати участь”, – додав він.
    Заявки на кредити за програмою SAFE, початковий бюджет якої становив 150 мільярдів євро, вже перевищують цей бюджет приблизно на 25% – мова про майже 40 мільярдів євро.
    Додамо, Європейська комісія розподілила 150 млрд євро у межах нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe) серед 19 країн-членів Євросоюзу. Найбільші суми отримають Польща, Румунія, а також Францій й Угорщина. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість.

  • ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

    ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

    Європейський союз вирішив відкласти запровадження заборони на продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Замість повного переходу до нульових викидів вуглецю, виробники автомобілів тепер зможуть зменшити викиди лише на 90%. Це рішення було ухвалено для того, щоб підтримати економіку країн, де автомобільна промисловість відіграє важливу роль. Раніше була угода про заборону продажу автомобілів із ДВЗ до 2035 року для зменшення викидів СО2 та досягнення кліматичної нейтральності у Євросоюзі до 2050 року. Однак автовиробники стикаються з технологічними викликами при переході на електротягу та конкуренцією з боку Китаю.

  • Фіцо пообіцяв блокувати “репараційну поизку” Україні

    Фіцо пообіцяв блокувати “репараційну поизку” Україні

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відмовився підтримати пропозицію Єврокомісії про надання Україні репараційної позики замороженими російськими активами, якщо ці кошти планується використати на оборонні потреби. Він заявив, що Словаччина буде блокувати будь-які рішення ЄС про фінансування військової підтримки України у майбутніх роках. Фіцо також висловив критику щодо стратегії ЄС щодо допомоги Україні та похвалив мирні ініціативи президента США Дональда Трампа. Він підтримав вступ України до ЄС, але висловив сумніви щодо швидкості цього процесу. Втім, Словаччина залишається відповідальним партнером у гуманітарних питаннях та підтримує українських біженців.