Єврокомісія підтвердила, що розглядає плани з обмеження видачі Шенгенських віз для громадян Росії, але поки не уточнила деталі. Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт відповів на запитання журналістів і зазначив, що ЄС працює над додатковими заходами у співпраці з країнами-членами. Він підкреслив, що вже у 2022 році Європейський Союз призупинив угоду про спрощення візового режиму з Росією і ввів рекомендації щодо відмови у пріоритеті для російських заявників. Кількість виданих російським громадянам Шенгенських віз зменшилася з 4 мільйонів у 2019 році до близько 500 тисяч у 2023 році.
Позначка: ЄС
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке запрацює з 2026 року, може сильно вразити українську економіку. Він наголосив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист внутрішнього ринку, ніж на екологію. Водовіз зауважив, що введення цього мита може призвести до значного скорочення ВВП України, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення мита через складну ситуацію в країні. Крім того, Водовіз підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства в процесі декарбонізації.
-
«Домашнє завдання» виконано: Україна готується до переговорів з ЄС
Єврокомісія у щорічному звіті про розширення ЄС висловила позитивну оцінку прогресу реформ в Україні. У звіті зазначено, що Україна продовжує демонструвати стійкість і відданість своєму європейському шляху, незважаючи на війну з Росією. ЄС визнав, що Україна має позитивний прогрес у багатьох сферах реформ, а також відзначив системну роботу інституцій у судочинстві та антикорупції. Також було наголошено, що Україна має можливість приєднатися до ЄС до 2030 року, разом з Молдовою, Албанією та Чорногорією. Єврокомісія також розповіла про прогрес інших країн-кандидатів, таких як Молдова, Албанія, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Боснія та Герцеговина, і Грузія. Кожна країна отримала свою оцінку за прогрес у реформах та виконання “домашніх завдань” до вступу у ЄС.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна домовилася про своє участь у Європейському оборонному фонді. Це стало можливим завдяки угоді, яку український парламент уклав з Європейським парламентом. Ця угода відкриває для України нові можливості для спільних досліджень та розробок у сфері оборони разом з ЄС. Бюджет Фонду на наступні роки складає майже 7,3 млрд євро, що сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищить оборонну готовність ЄС. Крім того, Європейська комісія підкреслила відданість України європейській інтеграції, але наголосила на необхідності боротьби з корупцією та проведення реформ у сфері верховенства права.
-
Європарламент закликав до санкцій проти Угорщини
Депутати Європарламенту планують виступити з закликом до Ради ЄС про введення санкцій проти Угорщини через порушення демократії та європейських цінностей. Комітет Європарламенту з громадянських свобод ухвалив звіт про порушення статті 7 Договору про ЄС у зв’язку з кризою верховенства права в Угорщині. Резолюцію з цього питання планують розглянути на пленарному засіданні Європарламенту у листопаді. У документі зазначено, що ситуація в Угорщині є загрозою для цінностей Євросоюзу та правопорядку, а країна перетворилася на “гібридний режим електоральної автократії”.
-
Єврокомісія презентувала план розвитку швидкісних залізниць
Єврокомісія представила план розвитку швидкісного залізничного сполучення до 2040 року, який спрямований на скорочення часу подорожей в ЄС та сприяння досягненню кліматичних цілей. Цей проект базується на плані Транс’європейської транспортної мережі і передбачає удвічі скоротити час поїздок на ключових напрямках. Особлива увага приділяється розвитку нічних поїздів, які є більш ефективними для довгих маршрутів. Наприклад, зазначається, що до Копенгагена з Берліна можна буде подорожувати за 4 години замість 7. Цей план розвитку є частиною широкої ініціативи щодо модернізації транспортних мереж у Європі, яка включає також виділення рекордних 7 мільярдів євро на ці цілі, включаючи покращення транспортної інфраструктури для співпраці з Україною.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
Єврокомісія зазначила, що реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів стоїть на місці через позицію Бельгії. Керівники ЄК і бельгійського уряду планують зустрітися, щоб обговорити вимоги Бельгії та спробувати вирішити протиріччя. Бельгійський прем’єр-міністр Барт Де Вевер висловив занепокоєння, що його країна може повернути Росії гроші, якщо інші країни ЄС накладуть вето на санкції проти Росії. Бельгія також вимагає фінансові гарантії від інших країн ЄС щодо ризику повернення коштів Росії. МВФ також може утримати вирішення щодо надання кредиту Україні до урядів знайдуть рішення щодо репараційного кредиту.
-
В ЄС пояснили “руйнівний” звіт щодо Грузії
Посол Європейського Союзу в Грузії Павел Герчинський висловив занепокоєння стосовно розвитку подій у країні після того, як Грузія отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Він зазначив, що останні події вказують на відступ від принципів демократії та прав людини, які є важливими для членства в ЄС. Герчинський закликав владу Грузії змінити курс і повернутися до шляху європейської інтеграції. У свою чергу, Міністерство закордонних справ Грузії відреагувало на критику Єврокомісії, вважаючи її необгрунтованою та спрямованою на політичні маніпуляції. МЗС Грузії наголосило, що країна залишається відданою своїм зобов’язанням перед ЄС і продовжує наближатися до європейських стандартів.
-
Дефіцит сил. Європа не готова до війни з РФ
У дослідженні Французького інституту міжнародних відносин виявлені слабкості у готовності європейських країн до можливого конфлікту з Росією. Зазначено, що багато країн мають обмежену кількість сухопутних військ та недостатньо боєприпасів. Також відзначено, що військове виробництво в Європі відстає у розвитку, незважаючи на зростання фінансування. У той же час, президент Росії Володимир Путін заявив про успішні розробки нової зброї, яка базується на вітчизняних технологіях. Крім того, він повідомив про початок серійного виробництва нового комплексу Орешник і наголосив, що Росія не становить загрози для інших країн, а лише розвиває свій ядерний потенціал.
-
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду.