Лівий берег

Позначка: ЄС

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО

  • Посли ЄС погодили новий механізм призупинення безвізу

    Посли ЄС погодили новий механізм призупинення безвізу

    Посли ЄС погодили спрощений механізм призупинення лібералізації візового режиму з третіми країнами. Першою державою, де можуть застосувати нову норму, стане Грузія. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк на платформі X у середу, 12 листопада.

    Механізм набуде чинності вже у грудні.

    “Посли Євросоюзу щойно дали зелене світло, щоб спростити призупинення лібералізації візового режиму”, – написав Йозвяк.

    🇪🇺 ambassadors have just given green light to make it easier to suspend EU visa liberalization. 17 Nov: ministers to rubber stamp the deal 26 Nov: signing ceremony in 🇪🇺 parliament Dec: enters into force could be used against sections of 🇬🇪passport holders soon — Rikard Jozwiak (@RikardJozwiak) November 12, 2025 Так, 17 листопада міністри зовнішніх справ країн Євросоюзу мають схвалити угоду, водночас на 26 листопада запланована церемонія підписання відповідного документу у Європарламенті.
    Погоджений механізм може бути використаний проти певних груп власників паспортів Грузії вже незабаром.
    Раніше посол ЄС у Грузії Павел Герчинський заявив, що звіт Єврокомісії щодо розширення має “протверезити” владу Грузії.
    Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

  • Ідея Спецтрибуналу щодо України під загрозою – ЗМІ

    Ідея Спецтрибуналу щодо України під загрозою – ЗМІ

    Пропозиція Ради Європи щодо створення міжнародного трибуналу щодо України може опинитися під загрозою через проблеми з бюджетом. Європейські донори вважають, що за Трампа США продовжать відмовлятися від підтримки Києва, що ускладнює збір коштів для покриття витрат європейцями. Про це повідомляє Euronews, посилаючись на свої джерела.

    Ідея такого міжнародного трибуналу, який планували розмістити в Нідерландах, була узгоджена між Радою Європи та президентом України Володимиром Зеленським у червні цього року.

    За інформацією видання, фінансування є основною перепоною для реалізації проєкту. Європейським країнам складно виконувати свої обіцянки без підтримки Сполучених Штатів, які можуть продовжувати політику самоусунення від багатосторонніх ініціатив. Це ставить під сумнів можливість залучення необхідних коштів для забезпечення ефективної роботи трибуналу. Європейські донори побоюються, що без американської участі фінансова підтримка стане ще більш обтяжливою.

    Хоча Рада Європи офіційно має 46 членів, участь у роботі Спеціального трибуналу відкрита й для інших країн. Проте спроби з’ясувати зацікавленість адміністрації США у приєднанні не мали успіху – прямої відповіді отримано не було. За словами трьох джерел, скорочення американського фінансування для України лише додає невизначеності, хоча питання трибуналу залишається на порядку денному в закритих обговореннях.

    Європейські країни усвідомлюють, що перед ними стоїть непростий вибір у визначенні ключових пріоритетів для фінансування. Значна частина навантаження у вигляді фінансової, гуманітарної та військової допомоги Україні лежить саме на їхніх плечах.

    Проєкт бюджету трибуналу, представлений Радою Європи, передбачає щорічні операційні витрати в розмірі близько 75 мільйонів євро. Оскільки трибунал планується розмістити в Нідерландах, додаткові витрати будуть спрямовані на забезпечення приміщень і безпеки. Євросоюз, за попередніми розрахунками, мав би виділяти, приблизно, 10 мільйонів євро щорічно зі своїх коштів, але це лише частина загальної суми, необхідної для втілення проєкту.

    Раніше повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав нові санкційні рішення України. До обмежень потрапили посадовці з урядових структур РФ, ділки, функціонер російської військової розвідки та колаборант; також розпочато роботу щодо російських видавництв, які виправдовують агресію.

    “Подарунок” Путіну: завершується створення спецтрибуналу щодо агресії Росії

  • ЄС планує заборонити пристрої Huawei і ZTE у мобільних мережах

    ЄС планує заборонити пристрої Huawei і ZTE у мобільних мережах

    Європейська комісія розробляє план, який може призвести до виведення обладнання китайських компаній Huawei Technologies та ZTE з телекомунікаційних мереж країн Європейського Союзу. Цей план має стати обов’язковим для країн-членів ЄС і передбачає штрафи за невиконання нових вимог. Брюссель намагається уніфікувати підходи до захисту телекомунікаційної інфраструктури. Крім того, Єврокомісія розглядає можливість обмеження використання китайського обладнання в стаціонарних мережах. Представник Китаю відзначив, що такі дії можуть гальмувати технологічний розвиток та призводити до економічних втрат. Тема китайських технологій стала актуальною після приходу до влади Джо Байдена у США, а Nokia закликає європейські уряди зменшити залежність від китайського обладнання.

  • Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні

    Бельгія все ще проти “репараційного кредиту” Україні

    Європейська комісія та Бельгія не змогли домовитися про “репараційний кредит” для України, який мав би бути фінансованням за рахунок заморожених російських активів. Дві інші країни ЄС також виступають проти цієї ініціативи. Поки не вирішено, чи є у ЄС альтернативний план допомоги Україні. Технічна зустріч між представниками ЄС та урядом Бельгії не призвела до консенсусу щодо цього питання.

  • Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ

    Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ

    У Норвегії обговорюється ідея надання “репараційної позики” Україні, яка допоможе розблокувати російські активи, заморожені у Бельгії. Ця позика на суму понад 100 млрд євро могла б бути надана як застава зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Пропозиція цікава тим, що дозволить використати прибутки або активи Росії для компенсації збитків, завданих війною. Це може стати переломним моментом у створенні міжнародного механізму репарацій. Але поки що позиція Бельгії утримує реалізацію цієї ідеї через юридичні і фінансові ризики.

  • Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України

    Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає пропозицію Європейського Союзу щодо використання російських активів для фінансування військових витрат України. Фіцо вважає, що витратити 140 мільярдів євро на військові цілі не є раціональним рішенням і не допоможе у відновленні або підтримці України. Він також заявив, що не буде використовувати жодні юридичні або фінансові механізми для конфіскації російських активів.

  • Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

    Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян

    Євросоюз вирішив ужесточити візові правила для громадян Росії, скасувавши можливість отримання багаторазових віз. Тепер росіяни повинні будуть кожного разу подавати окрему заявку на візу, якщо планують подорожувати до країн ЄС. Таке рішення прийнято через безпекові ризики, спричинені незаконним вторгненням Росії в Україну. Євросоюз наголошує на своєму обов’язку захищати своїх громадян і заявляє, що подорож до ЄС є привілеєм, а не даністю. Нові правила передбачають посилену перевірку візових заявок росіян, але передбачають винятки для журналістів та правозахисників. Рішення було ухвалене після спільної оцінки держав-членів ЄС та отримання підтримки у Візовому комітеті.

  • Трамп вимагатиме від Орбана погодити вступ України до ЄС – ЗМІ

    Трамп вимагатиме від Орбана погодити вступ України до ЄС – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп прийме прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана у Білому домі 7 листопада. Ця зустріч має велике значення, оскільки може допомогти вплинути на позицію Угорщини щодо євроінтеграції України. Віктор Орбан є основним опонентом України в Європейському союзі, він повторював російські позиції та збільшував співпрацю з Росією. Будучи блокером рішень ЄС щодо України, Орбан гальмує підтримку та вступ України до ЄС. Під час зустрічі він може спробувати послабити санкції США проти Росії, отримавши важливі політичні вигоди. Аналітики вважають, що Трамп може вимагати від Орбана припинити блокування рішень ЄС щодо України в обмін на економічні поступки. Такий крок підсилить позиції США, ЄС та підтримає Україну в шляху до євроінтеграції.

  • ЄС відкриє Україні доступ до оборонного фонду

    ЄС відкриє Україні доступ до оборонного фонду

    Європейський союз узгодив угоду про приєднання України до Європейського оборонного фонду, який має бюджет близько 8 мільярдів євро. Цей фонд фінансує спільні дослідження та розробки в галузі оборони між країнами ЄС з метою підвищення конкурентоспроможності й технологічної незалежності європейської оборонної промисловості. Україна отримає доступ до спільних європейських проектів у сфері оборони. Угода також передбачає заходи для стимулювання інвестицій у сфері оборони з метою збільшення оборонних витрат і підвищення військових можливостей ЄС. План ReArm Europe передбачає залучення до 800 мільярдів євро на оборону країнами ЄС.