Лівий берег

Позначка: ЄС

  • Саміт: ЄС готовий зробити внесок у гарантії Києву

    Саміт: ЄС готовий зробити внесок у гарантії Києву

    У висновках, ухвалених за результатами засідання Європейської ради, зазначається, що ЄС та його держави-члени готові надавати надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих у співпраці зі Сполученими Штатами. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомляє Інтерфакс.

    Ця допомога включатиме підтримку України у стримуванні агресії та забезпеченні її здатності ефективно оборонятися.

    “ЄС та держави-члени готові зробити свій внесок у надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих та у співпраці зі Сполученими Штатами. Це включатиме підтримку здатності України стримувати агресію та ефективно захищатися. Внесок Європейського Союзу та держав-членів базуватиметься на їхніх відповідних компетенціях та можливостях і відповідатиме міжнародному праву”, – йдеться у висновках, ухвалених за результатами засідання Європейської ради.

    Учасники саміту також акцентували на необхідності забезпечення України бюджетними та військовими ресурсами, які дозволять їй продовжувати використання свого права на самооборону, протидію російській агресії та її стримування в довгостроковій перспективі.

    “Згадуючи зобов’язання від жовтня 2025 року щодо задоволення нагальних фінансових потреб України на 2026-2027 роки, зокрема щодо її військових та оборонних зусиль, Європейська рада підбила підсумки поточної роботи з виконання цього зобов’язання. Відповідно до попередніх висновків Європейської ради, в яких підкреслюється, що, з урахуванням законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй збитки, завдані її війною, ЄС, враховуючи безпрецедентну ситуацію, на підставі статті 122 ДФЄС ухвалив виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на більш стійкій основі”, – підтвердили раніше ухвалене рішення лідери ЄС.

    Нагадаємо, Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.

  • В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.

    Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.

    “Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.

    Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.

    “У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.

    За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.

    Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.

  • В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.

    Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.

    Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.

    Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.

    Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.

    Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.

    В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.

    Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.

    Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

  • США і Європа розробили план гарантій безпеки – ЗМІ

    США і Європа розробили план гарантій безпеки – ЗМІ

    США та Європа розробили план гарантій безпеки для України, який включає круті заходи, щоб стримати Росію від повторної агресії. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на анонімних посадовців.
    Згідно з планом, першою лінією післявоєнного стримування має стати українська армія чисельністю близько 800 тисяч осіб. Постачання зброї та інші програми підтримки України продовжаться, щоб українські воїни були підготовлені належним чином.
    США мають надавати розвідувальну інформацію та здійснювати моніторинг, щоб відстежувати будь-які спроби порушити мирну угоду подовж лінії розмежування. Мова також про можливі операції РФ під чужим прапором.
    Солдати країн “коаліції рішучих” будуть розміщені далеко від лінії фронту “для зміцнення довіри”. Вони, як підтвердили європейські лідери, зможуть діяти в Україні в межах заходів безпеки.
    План США і Європи передбачає, що в разі відновлення бойових дій українські воїни виступатимуть першою лінією оборони, а союзники України оперативно задіють дипломатичні механізми і заходи з деескалації, щоб не допустити розростання конфлікту.
    В разі, якщо такі спроби не будуть успішними, Україні “нададуть військову підтримку” за участі можливостей США.
    Такий багаторівневий підхід і зобов’язання з боку США викликали оптимізм в Україні та Європі, стверджує ЗМІ.

  • Євросоюз розширив санкції проти тіньового флоту РФ

    Євросоюз розширив санкції проти тіньового флоту РФ

    Євросоюз запровадив обмежувальні заходи проти 41 нафтового танкера тіньового флоту Росії. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у четвер 18 грудня.
    “Сьогодні Рада запровадила обмежувальні заходи щодо ще 41 судна, які є частиною російського тіньового флоту нафтових танкерів і сприяють отриманню енергетичних доходів Росією”, – йдеться у повідомленні.
    Цим рішенням 41 танкер внесено до списку суден, яким заборонено доступ до портів та надання широкого спектру послуг, пов’язаних із морським транспортом.
    “Цей крок спрямований проти танкерів не з країн ЄС, які є частиною тіньового флоту Путіна, обходять механізм обмеження ціни на нафту або підтримують енергетичний сектор Росії. Санкції поширюються на судна, які відповідають за транспортування військової техніки для Росії або беруть участь у транспортуванні краденого українського зерна та культурних цінностей з України”, – заявили у Раді ЄС.
    Загалом із сьогоднішнім рішенням Євросоюзу загальна кількість підсанкційних суден тіньового флоту РФ сягнула майже 600.
    “ЄС готовий посилити тиск на Росію та її ланцюжок створення додаткової вартості тіньового флоту, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали в Раді ЄС.

  • Каллас оцінила ймовірність погодження “репараційного кредиту”

    Каллас оцінила ймовірність погодження “репараційного кредиту”

    Успіх погодження “репараційного кредиту” для України на саміті країн Євросоюзу 18-19 грудня тепер оцінюється на рівні “50 на 50”. Про це заявила високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, повідомляє британський телеканал Sky News.
    “Євросоюз не може дозволити собі провалу на переговорах і має показати свою силу”, – підкреслила головний дипломат ЄС.
    Вона наголосила, що розуміє: на Бельгію чиниться великий тиск з боку ЄС та США, щоб вона погодилася на пропозиції. Проте Каллас зазначила, що ЄС врахував занепокоєння щодо використання заморожених російських активів для “репараційного кредиту”.
    В разі ухвалення європейської пропозиції тиск з Бельгії буде знято, адже відповідальність нестиме вся Європа, а не одна держава.
    “Путін надіється на нашу поразку, а ми не можемо дозволити собі зазнати невдачі… Досягнення рішення є надзвичайно важливим, оскільки воно надсилає чіткий сигнал Росії, що вона не зможе нас пересидіти. Воно також надсилає сильний сигнал Україні про наявність фінансування на наступні два роки”, – заявила глава європейської дипломатії.
    Чиновниця вважає такий “кредит” для України оптимальним варіантом і має надію, що рішення буде знайдено під час саміту 18-19 грудня.
    “Кредит на репарації є нині найжиттєздатнішим варіантом, який лежить на столі. Ми повинні працювати саме з ним, оскільки інші варіанти вже намагалися реалізувати раніше… Кредит на репарації ґрунтується на принципі, що той, хто завдає шкоди, повинен за неї платити. Саме тому це є найреалістичнішим варіантом, який тепер перебуває на розгляді”, – пояснила вона.
    Каллас також припустила, що переговори можуть не завершитися сьогодні та будуть продовжені в п’ятницю і запевнила: “Ми залишатимемося тут поти, поки не знайдемо рішення”.

  • Зеленський розповів, як його звернення з Куп’янська вплинуло на США

    Зеленський розповів, як його звернення з Куп’янська вплинуло на США

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що його звернення, зроблене з частково звільненого міста Куп’янськ Харківської області, про “взяття” якого раніше заявив кремлівський режим, суттєво вплинуло на переговори з європейською та американською сторонами. Про це голова держави повідомив, відповідаючи на запитання журналістів у четвер, 18 грудня.
    “Дуже вплинуло і на американців, і на європейців. Всі це високо оцінили. І наших воїнів, що вони тримають Куп’янськ. І те, що я був там особисто, це поставило крапку, що Путін знов бреше про окуповані нові території. Це вплинуло на мої розмови з американцями, це вплинуло дуже сильно на розмови з європейцями. Мені здається, що також дуже важливо, що я хотів особисто в такий день нагородити наших воїнів”, – наголосив президент.
    Як відомо, 12 грудня, Зеленський прибув у Купʼянськ на тлі боїв української армії з російськими окупантами. Голова депржави тоді відвідав бійців Збройних сил України на куп’янському напрямку, наголосив на важливості “досягати результатів на фронті, щоб Україна могла досягати результатів у дипломатії” та записав відеозвернення з міста.
    Раніше корпус Національної гвардії Хартія повідомив 12 грудня, що українські військові провели успішну операцію на Куп’янському напрямку та в місті Куп’янськ.
    ЗСУ знищили трубу, якою ворог проникав у Куп’янськ

  • Фіцо поскаржився на невдалий старт саміту в Брюсселі і пошкоджений літак

    Фіцо поскаржився на невдалий старт саміту в Брюсселі і пошкоджений літак

    Літак, на якому прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прибув до Брюсселя, зазнав значних пошкоджень у місцевому аеропорту, через що став непридатним для польотів. Пошкодження було завдано транспортним засобом із трапом під час прибуття прем’єра на саміт Європейського Союзу. Про подію Фіцо повідомив на своїй сторінці у соцмережі X, зазначивши, що саміт для нього розпочався не найкращим чином.

    Фіцо вказав, що літак словацької делегації муситимуть залишити у Брюсселі через завдані пошкодження. У своїй заяві він назвав саміт “вимогливим” і відзначив невдалий початок через ситуацію з літаком, хоча деталей інциденту не оприлюднив.

    “Вимогливий саміт у Брюсселі розпочався не дуже вдало. В аеропорту транспортний засіб із трапом пошкодив наш літак настільки, що він більше не придатний до польотів, і ми мусимо залишити його тут”, – повідомив Фіцо.

    Окрім цього, словацький прем’єр розповів про вечірню зустріч із представниками країн Західних Балкан. Фіцо висловив підтримку президенту Сербії Александру Вучичу, який “навмисно не взяв участі в цьому саміті на знак протесту проти несправедливого ставлення до Сербії”, що нібито виявляють інституції ЄС.

    Фіцо назвав Сербію “однією з найбільш підготовлених країн” до вступу в ЄС, одночасно розкритикувавши політику подвійних стандартів у Європі. Він заявив, що до Сербії висувають дедалі більше вимог для вступу, тоді як Україна, яку “штовхають” до членства в ЄС, “не готова” до цього.

    “Подвійні стандарти є типовою рисою європейської політики. З одного боку, великі гравці штовхають Україну до ЄС, хоча вона абсолютно не готова до цього; з іншого боку, Сербії заважають приєднатися до Союзу, тому що вона занадто горда, впевнена в собі і суверенна”, – йдеться у дописі Фіцо.

    Роберт Фіцо раніше заявив, що не підтримає пропозицію Єврокомісії про надання Україні репараційної позики коштом заморожених російських активів, якщо ці гроші планують спрямувати на оборонні потреби.

    Нагадаємо, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що в разі підписання запропонованого США “мирного плану” по завершенню війни в Україні, Росія вийде “абсолютним переможцем”.

  • В ЄС вперше підтвердили озброєну охорону “тіньового флоту”

    В ЄС вперше підтвердили озброєну охорону “тіньового флоту”

    На танкерах, котрі перевозять російську нафту, зафіксували військовослужбовців у формі та озброєних осіб – імовірно, найманців приватних охоронних компаній. Про це в етері SVT Nyheter повідомив начальник оперативного командування Військово-морських сил Швеції Марко Петкович.
    Раніше інформацію публікували лише медіа. Зокрема, 6 грудня портал DanWatch повідомив про перебування на борту одного з танкерів “тіньового флоту” в протоці Ересунн осіб у камуфляжній формі, один із яких – колишній командир спецпідрозділу в Калінінграді.
    Втім, тепер появу озброєної охорони на “тіньових судах” Росії вперше офіційно підтвердила одна з країн Європейського Союзу.
    За словами Петковича, Росія загалом посилила військову присутність у Балтійському морі.
    “Російська військово-морська присутність стала більш постійною і помітною на значній частині Балтійського моря. Російський флот періодично присутній у різних зонах у Балтійському морі та Фінській затоці, і, мабуть, він якось підтримує цей “тіньовий флот”, – зазначив представник ВМС Швеції.
    Джерела SVT у шведській армії підтвердили, що російські військові кораблі “досить постійно присутні” у кількох конкретних зонах, що прилягають до судноплавних шляхів.
    Раніше повідомляли, що Росія вперше направила військовий корабель для супроводу “тіньових” танкерів, що перевозять нафту, через Ла-Манш.
    Водночас наприкінці травня міністр оборони Фінляндії Антті Гяккенен повідомляв, що Росія супроводжує “тіньові” танкери військовими кораблями у Фінській затоці.

  • ЄС готує новий пакет санкцій проти РФ – ЗМІ

    ЄС готує новий пакет санкцій проти РФ – ЗМІ

    Презентація 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії запланована на початок 2026 року. Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на кількох дипломатів у Брюсселі.
    Так, після Нового року Єврокомісія презентує свої пропозиції щодо 20-го пакета санкцій проти РФ.
    Як пояснили джерела, де-факто обговорення 20-го пакета ще не розпочалися, адже Єврокомісія ще не підготувала відповідні пропозиції.
    “Комісія не поспішає з 20-м пакетом санкцій, бо основна увага наразі зосереджена на пошуку рішення щодо фінансування України у 2026-27 роках”, – заявив один із дипломатів.
    Саме через концентрацію зусиль ЄС на фінансуванні України презентацію 20-го пакета вирішили відтермінувати до початку 2026 року.
    Тож, скоріш за все, додав дипломат, проєкт нового пакета буде готовий вже незабаром у січні, щоб затвердити його до річниці повномасштабної російської агресії.