Угорщина та Словаччина відмовились підтримати план Європейського Союзу щодо нових санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини вважає, що ці санкції можуть завдати шкоди їхнім економікам, оскільки обмежать можливість купувати дешевий російський газ та нафту. Єврокомісія запропонувала нові санкції проти Росії, спрямовані на її доходи від енергоносіїв, банки та військову промисловість. Словаччина також відмовилася підтримати ці санкції, вимагаючи розгляду альтернативних варіантів у разі відмови від російських енергоносіїв. Щоб санкції були ухвалені, потрібна одностайність у Європейському Союзі, але деякі країни виступають проти цього рішення.
Позначка: ЄС
-
Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії
Європейський Союз готується ввести рекордний пакет санкцій проти Росії через її агресивні дії. Міністр закордонних справ Франції наголосив на безмежній жорстокості Росії та заявив, що санкції будуть найпотужнішими з 2022 року. ЄС сподівається ухвалити цей пакет на наступному засіданні Європейської Ради. Санкції мають посилити тиск на Путіна для досягнення миру в Україні. Попередній план щодо зниження цін на нафту з РФ скасовано.
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Кая Каллас, глава дипслужби Євросоюзу, повідомила, що ЄС вже на 80% виконав свою обіцянку поставити українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона наголосила, що конфлікт між Росією та Україною буде обговорюватися на засіданні Ради ЄС, і важливо продовжувати тиск на Росію через її дії в Україні. Каллас також зазначила, що необхідно продовжувати вводити санкції проти Росії і забезпечувати військову підтримку для України.
-
Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони
Європейський Союз і Канада підписали угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони, що відкриє шлях для співпраці у військових закупівлях. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні прибув до Брюсселя для участі в зустрічах з лідерами ЄС. За угодою, Канада матиме можливість продавати свою військову продукцію в рамках програми SAFE, що дасть їй нові можливості на ринку. Канада також зможе укладати угоди з окремими європейськими державами.
-
Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС
На початку цього року понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу через російську агресію. Найбільше українських біженців зараз проживає в Німеччині, Польщі та Чехії. Ці дані були оприлюднені Євростатом. У січні цього року загальна кількість біженців у країнах ЄС зросла незначно. У Європейському союзі було надано статус захисту більш ніж 66 тисячам шукачів притулку, при цьому найбільше статус отримували афганці, венесуельці та українці. Важливо відзначити, що є більше 5 мільйонів українців, які залишили свої домівки та стали біженцями за кордоном, більшість з них виїхали через західні кордони. Загалом, 20 червня світ відзначає Всесвітній день біженців, щоб підкреслити проблему та долю людей, які примушені залишати свої домівки через конфлікти чи переслідування.
-
Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ
Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати Європейського інвестиційного банку до 100 мільярдів євро цього року. Ці кошти будуть використані для потроєння фінансування оборонної промисловості ЄС. Рішення було прийнято на засіданні правління банку в Люксембурзі і очікує схвалення міністрами фінансів ЄС. Це збільшення бюджету банку на 10 мільярдів євро порівняно з минулим роком та на 5 мільярдів євро вище встановленого цільового показника. Це також дозволить банку потроїти фінансування проектів, пов’язаних з обороною, зокрема, будівництво армійських баз. ЄІБ не може інвестувати у виробництво зброї, але може надавати кредити для цілей подвійного призначення, наприклад, для інфраструктури армійських баз. Одним з проектів, який отримає фінансування, є будівництво німецької військової бази в Литві. Це рішення прийнято в контексті закликів США до союзників по НАТО збільшити витрати на оборону, оскільки США більше не гарантують безпеку Європи.
-
Кремль заявив про “страшний популізм” у Європі
У Європі до влади прийшли політики, які начебто не мають довгострокового плану дій і цим пояснюється їхній “агресивний курс” щодо Росії. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю РБК в четвер, 19 червня.
Він вважає, що в європейських країнах “переміг страшний популізм”.
“В результаті цього популізму в більшості європейських країн до влади прийшли малокомпетентні політики, які не мають довгострокового плану дій і не здатні думати за обрій наступних виборів. Вони живуть тільки до наступних виборів. Доля свого народу та країни на кілька наступних десятиліть чи століть – це категорії, якими думають китайці і ми, до речі, – їх не цікавлять”, – заявив Пєсков.
На його думку, політика щодо Росії – “це наслідок таких тектонічних зрушень на європейському континенті”.
Речник Кремля констатував “повну шалену ворожість, заперечення Росії з боку європейців”. Пєсков вважає, що Європа “потрапила в жахливу ситуацію” і тепер платить “величезну економічну ціну”.
На його думку, благополуччя Європи базувалося на “дешевій безпеці від Америки і дешевій енергії від Росії, а зараз це раптом все пропало”.
“Причому якщо безпеку від Америки забрали самі американці, то тут (дешева енергія – ред.) вони самі собі відрізали ногу”, – додав Пєсков і цинічно додав, що “здоровою логікою це пояснити неможливо”.
Раніше Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”. -
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
Європейські дипломати проведуть переговори з Іраном – ЗМІ
Очільники МЗС Німеччини, Франції та Великої Британії планують провести переговори з Іраном щодо ядерного питання. Зустріч має відбутися у Женеві 20 червня, повідомляє Reuters із посиланням на дипломатичне джерело у Німеччині.
Зазначається, що спочатку міністри зустрінуться з главою європейської дипломатії Каєю Каллас у консульстві Німеччини, а потім проведуть спільну зустріч із главою МЗС Ірану.
Метою переговорів, які, за словами джерела Reuters, відбуваються в координації зі США, є переконати іранську сторону дати тверді гарантії того, що вони будуть використовувати свою ядерну програму виключно в цивільних цілях.
Як відомо, президенту США Дональду Трампу не вдалося домовитися з Іраном щодо його ядерної програми, після чого Ізраїль розпочав воєнну операцію зі знищення військових та ядерних об’єктів Ірану.
Іран завдає ударів у відповідь. Зокрема, у Тегерані заявили, що вперше “вдарили по Ізраїлю” балістикою Саджил.