Єврокомісія запропонує плаваючу граничну ціну на російську нафту в рамках нового пакета санкцій. Очікується, що такий крок допоможе подолати опір деяких країн-членів ЄС. Про це у четвер, 10 липня, повідомляє Reuters із посиланням на чотири джерела в ЄС.
Зазначається, що Єврокомісія розробляє механізм, який коригуватиме обмеження цін на російську нафту залежно від змін світової ціни на нафту.
Така ініціатива має подолати опір деяких країн ЄС, які блокують 18-й пакет санкцій проти Росії.
Однак, цей механізм все ще переглядається і передбачає більш автоматизований процес перегляду граничної ціни для її коригування до світових цін на сиру нафту.
За словами одного з джерел агентства, не зрозуміло, яким буде ліміт, але початковою точкою буде трохи більше ніж 45 доларів за барель.
Reuters зазначає, що варіант з обмеженням цін може отримати підтримку у Вашингтоні, оскільки деякі сенатори США можуть підтримати цю ідею, зокрема Ліндсі Грем, який заявив, що підтримує зниження обмеження. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
Позначка: ЄС
-
ЄК розробляє плаваючу стелю ціни на нафту РФ – ЗМІ
-
Сонце стало в червні головним джерелом електроенергії в Європі
Сонячна генерація минулого місяця посіла перше місце в електроенергетичному балансі Євросоюзу, обігнавши атомну та вітрову енергетику. Такий рекорд фіксується вперше. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на дані аналітичної компанії Ember.
Частка, що припадає на енергію сонця, досягла 22,1% у червні, порівняно з 18,9% роком раніше.
“Сонячна енергетика виробила 22,1% електроенергії ЄС минулого місяця, порівняно з 18,9% роком раніше, оскільки рекордна кількість сонячних годин та продовження встановлення сонячних батарей збільшили виробництво до 45,4 терават-годин (ТВт·год)”, – ідеться в повідомленні.
Частка вугілля у виробництві електрики в блоці була найнижчою в історії.
Частка атомної та вітряної генерації в ЄС склала 21,8% та 15,8% відповідно.
Раніше ми писали, що прибутковість сонячної енергетики в Європі знижується. Сонячна весна збіглася з масовим введенням нових СЕС, тому виробництво перевищує попит, ціни падають подекуди навіть нижче нуля.
В ЄС сонячна енергетика вперше обігнала вугільну -
Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні
“Ці кислі обличчя не вселяють довіри” Відповідне голосування проти президента ЄК Урсули фон дер Ляєн ініціював депутат Європарламенту Георге Піперя, обраний від ультраправої партії Альянс за союз румунів (AUR). Його підтримала невелика група інших ультраправих депутатів.
Притягнутою за вуха підставою для цього кроку Піпері (не забуваймо про спробу протягнути проросійських правих у Румунії до влади)стала хвиля обурення “недостатньо прозорим” листуванням президента Єврокомісії із генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.
Інші звинувачення у бік Урсули фон дер Ляєн включають нібито можливе нецільове витрачання коштів після пандемії COVID-19 та начебто спробу Єврокомісії пропагувати власну “зелену політику” шляхом фінансування неурядових організацій.
Втім сам Піперя все-таки визнавав, що його пропозиція мала небагато шансів на схвалення – й у цьому аж ніяк не помилився.
А президент Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Водночас і палкий прибічник кремлівського диктатора Путіна, прем’єр Угорщини Віктор Орбан напередодні розгляд вотуму недовіри фон дер Ляєн звідкісь набрався зухвалості, аби закликати Урсулу піти у відставку. “Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – йшлося у його заяві у соцмережі X. При цьому Данія, що починає головування в ЄС, вимагає застосувати увесь правовий арсенал вже проти самої Угорщини – за порушення основних цінностей блоку. Зокрема, йдеться про застосування статті 7, так званого “ядерного варіанту” проти Будапешту, пише Politico. “Ми продовжуємо спостерігати порушення (з боку Угорщини – ред.) фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини”, – заявила журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де представники Європейської комісії нещодавно перебували з візитом. -
Євросоюз надав Україні €1 млрд за рахунок Росії
Україна отримала 1 млрд євро від Євросоюзу за рахунок прибутків від заморожених російських активів в рамках механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 10 липня.
“Започаткована нами разом з G7 ініціатива ERA працює. Від початку року Україні вже передано більше $18,5 млрд за рахунок російських заморожених грошей. Ці кошти ми направляємо на стійкість України та “швидку відбудову”, – написав він.
За словами Шмигаля, ініціатива ERA дає хороший результат, але Україна на цьому не зупиниться.
“На URC-2025 (конференція з відновлення України в Римі – ред.) закликаємо партнерів разом з нами сформувати правові інструменти повної конфіскації всіх російських активів”, – додав він. -
Європарламент відхилив вотум недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав вотум недовіри Єврокомісії, очолюваній Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час засідання ЄП у четвер, 10 липня.
Так, під час розгляду питання вотуму недовіри Єврокомісії “за” проголосували 175 євродепутатів. “Проти” виступили 360 членів ЄП і ще 18 утрималися.
Як відомо, ініціатива щодо вотуму недовіри Єврокомісії належить євродепутатові Георге Піпереа з румунської ультраправої партії Альянс за об’єднання румунів (AUR).
Підставою для ініціативи став так званий скандал Pfizergate – рішення суду ЄС, що Єврокомісія незаконно відмовилася оприлюднити текстові повідомлення між фон дер Ляєн та главою Pfizer Альбертом Бурлою під час перемовин про постачання вакцин у 2021 році. Суд визнав, що комісія “порушила принцип належного управління”.
У свою чергу Урсула фон дер Ляєн відкинула звинувачення в тому, що її листування з керівниками фармацевтичних компаній під час епідемії коронавірусу у 2021 році суперечило інтересам Євросоюзу.
Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого -
Київ роками уникав перекладачку, звільнену Єврокомісією – ЗМІ
Українські дипустанови у Франції та Бельгії роками свідомо не залучали до роботи перекладачку франко-української мовної пари, яку нещодавно викрили на порушенні правил під час закритого засідання Європейської ради. Про це інформує Le Monde у четвер, 10 липня.
За даними джерел, перекладачка, відома як пані І., неодноразово виключалася зі складу учасників офіційних заходів за участі українського президента.
Як зазначається, однією з причин такої обережності була її взаємодія з представниками російської влади. Конкретних фактів такого співробітництва Le Monde не наводить.
Пані І. також не входила до переліків постійних перекладачів НАТО чи французьких міністерств. За словами одного з дипломатів, її двічі у 2024 році запрошували до участі у заходах, не пов’язаних з Україною, на прохання французького МЗС.
Окремі запрошення також надходили від представництва Франції в Брюсселі. Урядовці, які коментували ситуацію для Le Monde, пообіцяли провести внутрішню оцінку і зробити висновки з інциденту.
Журналісти також встановили, що батьки пані І. та її сестри – росіяни, котрі тривалий час мешкали в Україні. Перекладачка здобула філологічну освіту в Києві, а згодом продовжила навчання у Страсбурзі. Обидві сестри понад 20 років працюють як фрилансерки з перекладу для установ ЄС, НАТО та французьких органів влади. -
Меру Кишинева заборонили в’їзд у країни ЄС – ЗМІ
Меру столиці Молдови Кишинева Іону Чебану на п’ять років заборонено в’їзд до Румунії та інших держав Шенгенської зони. Про це повідомляє видання Ziarul de Gardă, посилаючись на офіційні джерела в Румунії.
Румунська влада вважає, що Чебан “становить загрозу національній безпеці Румунії”.
Поки що ні сам Чебан, ні представники його пресслужби не надали коментарів з цього приводу. Чебан почав свою політичну кар’єру в Партії комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), від якої в 2011 році став депутатом.
Нині Чебан є лідером партії Рух національної альтернативи (MAN). У 2019 році він переміг на виборах мера Кишинева завдяки підтримці проросійських соціалістів, але потім вийшов з партії. Наприкінці 2021 року він створив власну політичну силу.
Чебан раніше виступав проти євроінтеграції Молдови. У 2014 році він заявляв: “Мене не влаштовує підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Молдова хоче в Митний союз”.
Під час другого мандата раптово змінив риторику і став висловлюватися на підтримку європейської інтеграції.
Документ, підготовлений США в 2022 році, включав очолюваний ним рух MAN до числа структур, через які Росія намагається впливати на політичну ситуацію в Молдові.
Як відомо, в Кишиневі 4 липня відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я -
ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ
Євросоюз розглядає можливість створення фонду у розмірі 100 млрд євро (близько $117 млрд) для підтримки України, оскільки її війна з Росією не показує ознак закінчення. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
“За словами людей, знайомих з цим питанням, ці гроші можуть стати частиною пропозиції ЄС щодо його наступного семирічного бюджету, який має бути представлений пізніше цього місяця. Якщо країни-члени ЄС приймуть цю пропозицію в рамках бюджетних переговорів, фінансування почнеться у 2028 році, щоб підтримувати стабільну фінансову допомогу постраждалій від війни країні”, – йдеться у публікації.
Вказано, що цей крок ще більше перекладе тягар підтримки України на Європу, а не на США. Адже адміністрація президента США Дональда Трампа раніше скептично ставилася до надання додаткової допомоги України і навіть призупинила постачання деякої зброї минулого тижня, хоча напередодні змінила курс.
За даними агентства, нова схема фінансування відповідатиме вже існуючій моделі, в якій Єврокомісія надає допомогу Україні у вигляді грантів та дешевих кредитів. Більшість виплат були пов’язані з реформами, які український уряд повинен здійснити, щоб стати членом ЄС.
“Ця ідея розглядається разом з іншими варіантами і буде обговорена до того, як будуть оприлюднені деталі наступної Багаторічної фінансової програми. Це має відбутися 16 липня, хоча деякі елементи можуть з’явитися і пізніше”, – пишуть журналісти.
Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надасть Євросоюз за рахунок російських активів.
А напередодні ЗМІ повідомили, що ЄС шукає $19 млрд для України на 2026 рік. Мета полягає в тому, щоб забезпечити задоволення потреб Києва задовго до зими, особливо з урахуванням невизначених перспектив подальшої підтримки США. -
Європа готується до війни. Обіцяють не залишити Україну
Президент Франції Еммануель Макрон говорить, що на карта в Україні поставлена стабільність Європи та мир, яким насолоджувалися цілі покоління європейців.
“Ми будемо боротися до останньої хвилини, щоб домогтися припинення вогню, почати переговори з метою побудови цього міцного і тривалого миру, тому що на карта в Україні поставлена наша безпека та наші спільні принципи”, — заявив президент Франції у своїй промові, виголошеній у Вестмінстерському парламенті перед членами Палати лордів і Палати громад. Тим часом, європейські держави все активніше готуються до війни проти Росії.
Порти готуються приймати військові вантажі
Найбільший порт Європи – нідерландський Роттердам – готується до можливого конфлікту з Росією, резервуючи місце для кораблів з військовими вантажами і плануючи, куди перенаправляти комерційні вантажі у випадку війни, повідомляє Financial Times.
Генеральний директор адміністрації порту Роттердама Баудевейн Сіменс в інтерв’ю виданню розповів, що порт координує свої дії з сусіднім портом Антверпен у Бельгії на випадок прибуття британської, американської та канадської техніки і поставок.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – зазначив Сіменс.
“Якщо доведеться перевозити великі обсяги військової техніки, ми будемо звертатися до Антверпена або інших портів, щоб вони частково взяли на себе вантажі, і навпаки. Ми все менше сприймаємо один одного як конкурентів. Звичайно, конкуруємо, де потрібно, але співпрацюємо, де можемо”, – додав він.
Сіменс повідомив, що один або кілька кораблів зможуть пришвартовуватися до порту протягом кількох тижнів – чотири або п’ять разів на рік, хоча місце швартування може змінюватися. Контейнерний термінал Роттердама – єдине місце, де порт може безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також кілька разів на рік тут проходитимуть амфібійні військові навчання.
Порт уже мав досвід обробки привезеного озброєння – особливо під час війни в Перській затоці у 2003 році, – однак навіть у розпал холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу. Порт Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військових, дислокованих у Європі.
Витрати на оборону
Німецький міністр фінансів Ларс Клінгбайль виправдав значне збільшення військових витрат Німеччини, заявивши, що це необхідно для протистояння загрозі з боку російського правителя Володимира Путіна і для того, щоб німецькі діти ніколи не відчули війни.
Представляючи Бундестагу фінансовий план на 2025 рік, Клінгбайль сказав, що “мир в Європі перебуває під загрозою” і збройні сили терміново потребують інвестицій після того, як у останні десятиліття вони були “паралізовані бюджетною економією”.
“Я знаю, як важко багатьом людям змиритися з тим, що війна повернулася в Європу. Але наша власна сила є необхідною умовою для того, щоб ми могли повернутися до справжнього миру в Європі, де кордони не можуть бути змінені силою”, – сказав міністр.
За його словами, у уряді не хочуть, щоб “хоч одна дитина в нашій країні коли-небудь відчула війну, і ми повинні зробити все, що в наших силах, щоб цього досягти”. -
Київ приєднався до останніх санкцій ЄС проти Росії
Президент України Володимир Зеленський підписав у вівторок, 8 липня, укази про синхронізацію санкцій України з 15-м, 16-м і 17-м пакетами санкцій Європейського Союзу проти Росії. Про це заявив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Три укази про застосування економічних санкцій проти кількох осіб були викладені на сайті Офісу президента у вівторок, але перелік цих осіб не був опублікований.
Підписані Зеленським укази синхронізують українські санкції з 15-м, 16-м та 17-м санкційними пакетами Європейського Союзу, наголосив Власюк.
Україна наголошує таким чином на важливості повної синхронізації санкцій між усіма партнерами санкційної коаліції, додав уповноважений президента.
Як ми вже писали, Україна синхронізувала свої санкції з 9-м, 10-м, 11-м, 12-м, 13-м та 14-м санкційними пакетами ЄС після того, як президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення РНБО щодо застосування санкцій і підписав відповідні укази.
РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ