Лівий берег

Позначка: ЄС

  • Кіпр планує експортувати газ в Європу з 2027 року

    Кіпр планує експортувати газ в Європу з 2027 року

    Кіпр зможе розпочати постачання газу на європейські ринки вже у 2027 році, оскільки Європа шукає нові способи позбутися залежності від російських енергоносіїв. Про це пише AP у четвер, 20 листопада.

    За словами президента Кіпру Нікоса Христодулідеса, частина з приблизно 20 трильйонів кубічних футів природного газу, відкритого у водах біля Кіпру, може надійти на європейські ринки вже у 2027 році. Перші обсяги експорту планується отримати з родовища Cronos, яке розробляє консорціум італійської компанії Eni та французької TotalEnergies.

    Остаточне рішення про запуск проєкту консорціум ухвалять наступного року, тоді як газ з Cronos потенційно буде доставлений на завод у єгипетському порту Дамієтта для зрідження та транспортування до Європи кораблями.

    Міністр енергетики Кіпру Джордж Пананастасіу зазначив, що газ з родовища Cronos зможе швидко надійти на ринок, оскільки його можна підключити до існуючої інфраструктури, яка транспортує газ з великого родовища Зор в Єгипті за 80 км. За його словами, кінцева дата поставок у 2027 році є оптимістичною, але реальною.

    Кіпр також веде переговори з Ліваном щодо розмежування виключних економічних зон, що дозволить відкривати нові ділянки для розвідки та видобутку газу. Зацікавленість у ліцензіях на нові блоки у водах Кіпру виявили енергетичні гіганти, серед яких ExxonMobil і QatarEnergy, які вже відкрили родовища Glaucus і Pegasus.

    Нагадаємо, посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, котрий передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 року.

    Тим часом США готові оперативно замінити весь російський газ, а також нафту, які надходять у Європу, своїми власними енергоресурсам.
    Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму

  • Імпорт ЄС з РФ на 124 млрд перевищив допомогу Україні – глава МЗС Швеції

    Імпорт ЄС з РФ на 124 млрд перевищив допомогу Україні – глава МЗС Швеції

    Європейський Союз з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну сплатив Росії за імпорт товарів та енергоресурсів на 124 мільярди євро більше, ніж надав підтримки Україні. Про це заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард на полях засідання Ради ЄС у закордонних справах 20 листопада, передає Європейської правда.
    “Правда полягає в тому, що підтримка України (з боку ЄС – ред.) є недостатньо великою, а підтримка Росії – надто великою”, – заявила Стенергард.
    За її словами, з часу повномасштабного вторгнення європейські країни та Європа підтримали Україну на 187 млрд євро.
    “Протягом того ж періоду ми імпортували російської нафти та газу на суму 201 мільярд євро. І, якщо додати інші імпортні товари, то загальна сума становить 311 мільярдів євро. Це означає, що ми отримуємо негативну підтримку України у розмірі 124 мільярдів євро. Це не що інше, як ганьба, заявила шведська міністерка і продемонструвала журналістам відповідний графік. Фото: Європейська правда На її думку, “не буде жодних розумних мирних переговорів, якщо ми не збільшимо підтримку України та тиск на Росію”.
    “Дуже хорошим початком було б використання заморожених активів на користь України”, – наголосила Марія Мальмер Стенергард.

  • ЄС обговорює нові санкції проти тіньового флоту РФ – ЗМІ

    ЄС обговорює нові санкції проти тіньового флоту РФ – ЗМІ

    ЄС розглядає можливість введення додаткових обмежувальних заходів проти «країн прапора», які сприяють діяльності так званого нафтового тіньового флоту Росії. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.
    За словами співрозмовників видання, міністри закордонних справ країн ЄС, які зустрілися в Брюсселі 20 листопада, як очікується, розглянуть можливість посилення тиску на країни, які реєструють судна тіньового флоту, який Росія використовує для обходу санкцій блоку.
    У поширеному напередодні зустрічі документі, з яким ознайомлений Bloomberg, Польща запропонувала нові правила і координацію, зокрема щодо таких складних питань, як дозвіл органам влади підніматися на борт судна.
    Згідно з документом, ЄС провів широку дипломатичну роботу з так званими “державами прапора”, які реєструють судна, і “в основному досяг успіху” в переконанні багатьох з них скасувати реєстрацію суден. Варшава також запропонувала залучити портові та прибережні держави, а також організації, які сприяють діяльності суден.
    За даними джерел, будь-які нові заходи, що обговорюються, стануть частиною 20-го пакету санкцій ЄС.
    Міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен також запропонував ЄС розглянути можливість створення “більш ефективного” чорного списку тіньового флоту, який оновлюватиметься автоматично, а не з кожним пакетом санкцій.
    Як очікується, міністри ЄС також обговорять варіанти фінансування України. Бельгія відмовляється від пропозиції Європейської комісії використовувати заморожені активи російського центрального банку для забезпечення кредитування України. Бельгійський уряд стурбований юридичними наслідками використання цих активів, більшість з яких заморожені в Бельгії. Хоча комісія запропонувала два альтернативні варіанти – грант у розмірі 90 млрд євро (104 млрд доларів) або кредит ЄС, забезпечений боргом, їх майже неможливо остаточно узгодити до березня, коли в України закінчаться грошові кошти.
    За даними видання, зараз ЄС поспішає підготувати юридичний текст, щоб він став основою для обговорення під час наступної зустрічі лідерів у Брюсселі в грудні. Бельгія вимагає ознайомитися з юридичною пропозицією, перш ніж погоджуватися на будь-що, і прагне спільних дій з боку країн G7. Це питання буде обговорено в кулуарах майбутньої зустрічі Групи 20.

  • Країни Європи проти плану США для України – ЗМІ

    Країни Європи проти плану США для України – ЗМІ

    Європейські країни виступили проти так званого “мирного плану” для України , який нібито таємно погодили Росія та США. Про це повідомило агентство Reuters у четвер, 20 листопада.
    “Європейські країни виступили проти мирного плану для України, підтриманого США, який, за словами джерел, вимагатиме від Києва відмовитися від більшої кількості територій та часткового роззброєння, умови, які союзники України давно вважають рівносильними капітуляції”, – йдеться в публікації.
    Двоє джерел, знайомих з цим питанням, повідомили агентству в середу, що Вашингтон дав президенту Володимиру Зеленському сигнал про те, що Україна повинна прийняти розроблену США рамкову угоду щодо припинення війни, яка включає територіальні поступки та обмеження Збройних сил України.
    Журналісти констатують, що пришвидшення дипломатії США відбувається у незручний для Києва момент, оскільки ситуація на передовій складна, а уряд Зеленського підірваний корупційним скандалом.
    Міністри закордонних справ Євросоюзу, які сьогодні зустрілися в Брюсселі, не коментували детально мирний план США, який не був повністю оприлюднений. Але вони чітко дали зрозуміти, що будуть проти вимог для Києва щодо поступок.
    Українці хочуть миру – справедливого миру, який поважає суверенітет кожного, міцного миру, який не може бути поставлений під сумнів майбутньою агресією. Але мир не може бути капітуляцією, – заяви міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.
    Напередодні ЗМІ повідомили, що адміністрація президента США Дональда Трампа таємно розробляє ідею нового плану припинення війни в Україні та консультується для цього з Росією. Йдеться про план із 28 пунктів, який нібито погодив Дональд Трамп.
    Стверджувалось, Україна отримала “сигнали” про мирні пропозиції від США, але не брала участі в обговоренні плану. Очікується, що цього тижня проєкт мирної угоди в Києві може представити делегація американських військових.
    Згодом президент Володимир Зеленський прокоментував цю інформацію заявою, що Україна готова працювати заради встановлення миру в змістовних форматах.
    У свою чергу голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас заявила, що будь-яка угода має бути підтримана Україною та європейцями.

  • У ЄС відреагували на новий “мирний план” США

    У ЄС відреагували на новий “мирний план” США

    У Європі вітають зусилля США для припинення війни в Україні, але будь-який план має бути погоджений українцями та європейцями. Про це сказала висока представниця Єврооюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі в четвер, 20 листопада.
    “Ми як європейці завжди виступали за досягнення тривалого, сталого і справедливого миру, і вітаємо будь-які зусилля, спрямовані на це. Звісно, аби будь-який план працював, він має залучати Україну та Європу… Українці і європейці також мають погодитися на ці плани”, – заявила вона.
    На думку Каллас, роійський диктатор Володимир Путін міг би негайно припинити війну в Україні, якби просто перестав бомбардувати і вбивати мирних жителів.
    Вона нагадала, що в цій війні є один агресор і одна жертва. При цьому ніхто не чув про жодні поступки з боку Росії.
    “Я маю на увазі, якби Росія дійсно хотіла миру, то вона могла б погодитися на безумовне припинення вогню вже деякий час тому. Натомість ми знову бачимо бомбардування цивільного населення минулої ночі, 93% російських цілей були цивільною інфраструктурою. Я маю на увазі школи, лікарні, багатоквартирні будинки, щоб вбити багато людей і завдати якомога більше страждань”, – підкреслила вона.
    Каллас повідомила, що сьогодні на Раді ЄС обговорять останні події в Україні, а також наступні кроки щодо протидії тіньовому флоту Росії.
    “Ми вітаємо усі змістовні зусилля задля завершення цієї війни – але, як вже було сказано, має йтися про справедливий і сталий мир. І це також означає, що на цей план мають погодитися і українці, і європейці”, – резюмувала вона.
    Напередодні ЗМІ повідомили, що адміністрація президента США Дональда Трампа таємно розробляє ідею нового плану припинення війни в Україні та консультується для цього з Росією. Йдеться про план із 28 пунктів.
    Стверджувалось, Україна дістала “сигнали” про мирні пропозиції від США, але не брала участі в обговоренні плану. Очікується, що цього тижня проєкт мирної угоди в Києві може представити делегація американських військових.
    Згодом президент Володимир Зеленський прокоментував цю інформацію заявою, що Україна готова працювати заради встановлення миру в змістовних форматах.

  • ЄК почала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon і Microsoft

    ЄК почала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon і Microsoft

    Європейська комісія розпочала три розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon Web Services і Microsoft Azure в рамках закону про цифрові ринки (DMA). Мета розслідувань – обмежити вплив технологічних гігантів та забезпечити рівні умови для менших конкурентів. Два розслідування спрямовані на визначення, чи повинні ці хмарні сервіси бути визнані “сторожовими платформами”, а третє – на оцінку ефективності DMA у ліквідації антиконкурентної практики у секторі хмарних обчислень. Рішення Єврокомісії було ухвалено в умовах напруженості у відносинах з адміністрацією президента США Дональда Трампа, який підтримує американських технологічних гігантів. Це викликає побоювання, що орган нагляду ЄС може послабити контроль над цими компаніями. Єврокомісія також планує переглянути правила DMA, щоб пристосувати їх до швидко змінюючихся практик у секторі хмарних обчислень. Microsoft і Amazon Web Services заявили готовність співпрацювати з регуляторами, висловили впевненість у конкурентності і інноваційності своїх хмарних послуг. Хмарні обчислення мають важливе значення для розвитку штучного інтелекту, тому вирішення цього питання важливе для цифрової економіки.

  • ЄС спрямує €140 млн на українські технології подвійного призначення

    ЄС спрямує €140 млн на українські технології подвійного призначення

    Європейський Союз вперше дозволив використовувати кошти з програми Ukraine Facility для підтримки технологій, які можуть мати як військове, так і цивільне застосування. Заступниця міністра оборони України Ганна Гвоздяр заявила про це під час виставки Rebuild Ukraine Expo у Варшаві. Ця підтримка дозволить українським виробникам отримати фінансування для розвитку сучасних технологій у галузі навігації, комунікацій, дронів, аерокосмічних технологій та металургії. Розширення Ukraine Facility відкриває доступ до фінансових ресурсів ЄС для українських компаній, допомагаючи їм розвиватися, залучати інвестиції та створювати продукти, які підвищують стійкість не лише України, але й всієї Європи. Україна також розглядає можливість відкриття офісів з експорту зброї у Данії та Німеччині, а також проводить перемовини з американськими оборонними компаніями.

  • Орбан озвучив своє бачення результату російсько-української війни

    Орбан озвучив своє бачення результату російсько-української війни

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив своє негативне ставлення до перспектив України у війні з Росією, стверджуючи, що Київ має мало шансів на перемогу. Він також назвав витрати Європейського Союзу на допомогу Україні “божевіллям” і недоцільними. Орбан висловив думку, що європейські лідери продовжують війну для отримання переваг у майбутніх переговорах, що є помилковим підходом. Він закликав зупинити конфлікт і розвивати прямі комунікаційні канали між Європою та Росією. Орбан також висловив думку, що Росія може продовжувати агресію проти України без значної протидії. Угорський прем’єр також зазначив, що важливо діяти в інтересах свого народу та майбутньої системи безпеки в Європі.

  • Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи

    Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи

    Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими російськими активами на суму 193 млрд євро, готовий позиватися проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію цих коштів. Про це заявила глава Euroclear Валері Урбен в інтерв’ю виданню Le Monde.
    За її словами, про вилучення цих грошей “не може бути й мови” і все, що навіть “віддалено нагадує конфіскацію”, буде незаконним, бо це “суперечить міжнародному праву”.
    “У цьому випадку Росія може звернутися до суду”, – попередила вона.
    Коли ж Європейський союз ухвалить рішення щодо конфіскації, Урбен заявила, що готова оскаржувати його в суді.
    Нині відповідний позов ще не підготовлено. Утім, з 2022 року Euroclear “безпрецедентно” збільшив юридичну команду з приблизно 10 до майже 200 співробітників.
    Водночас вона досить скептично поставилася до заяв європейських лідерів про заморожені активи РФ.
    Урбен також заявила, що для такої конфіскації насамперед має бути ухвалений закон або офіційне рішення Європейської комісії, згодом схвалене Бельгією.
    “На нашому балансі є зобов’язання: Euroclear має заборгованість перед Центральним банком Росії. І є актив: грошові кошти, які нині перебувають на зберіганні в Європейському центральному банку. Найгірше було б, якби актив, грошові кошти, пішли (на фінансування кредиту Україні – ред.), але у нас в Euroclear залишилося б зобов’язання, право на реституцію.
    Якщо санкції буде знято, Росія може будь-якої миті постукати в наші двері і вимагати реституцію: хто тоді дасть нам 140 мільярдів євро для повернення?”, – поставила риторичне запитання чиновниця.
    Урбен також попереджає про ризики для всієї єврозони. У разі конфіскації російських активів авторитарні режими в усьому світі, які розмістили кошти в Euroclear, можуть також забрати свої активи. Фактично, саме неупередженість брюссельського інституту переконала російські фонди використовувати його для своїх інвестицій. Але якщо ця довіра ослабне, то наслідки можуть швидко позначитися на Європі, додала вона.
    “Скоротиться обсяг інвестицій у єврозону з боку цих глобальних інвесторів. Це позначиться на всіх фінансових потребах Європи в обороні, переході до зеленої економіки та цифрової трансформації”, – сказала Урбен.
    Крім юридичної загрози і репутаційного ризику, Європа стикається з третьою загрозою: фінансовими заходами у відповідь з боку російської влади. В РФ заморожено “від 20 до 40 мільярдів євро” коштів клієнтів Euroclear. У Москві розглядається понад 100 судових позовів, що загрожують арештом. Поки Кремль проявляє обережність. Судові рішення не виконані, і гроші залишаються недоторканими, але Москва “може піти далі”.

  • Орбан сказав, як закінчити війну в Україні

    Орбан сказав, як закінчити війну в Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини під час свого виступу на антивоєнному мітингу в місті Дьйор заявив, що через небажання української та російської сторін завершити війну, міжнародна спільнота повинна втрутитися і вплинути на них для досягнення миру. Заяви, з якими виступив Орбан, передає Telex.

    Політик вважає, що Європейський Союз має достатньо важелів для того, щоб схилити Київ до мирного процесу, адже економічна й політична підтримка з боку ЄС є критично важливою для існування України.

    Водночас Орбан підкреслив, що ключові країни Заходу не в змозі знайти ефективні механізми впливу на Росію, яка, як він стверджує, переслідує мету повної окупації України. Крім того, він вважає, що час працює на користь Москви.

    На завершення угорський прем’єр заявив, що мирне врегулювання конфлікту необхідне до того моменту, коли Росія потенційно зможе захопити всю територію України.

    Також раніше Орбан висловлював критику щодо внутрішньої ситуації в Україні. Він повідомив про нібито існування “воєнної мафії”, яка пов’язана з президентом Володимиром Зеленським, і підкреслив, що Угорщина відмовляється надсилати фінансову допомогу Україні через розповсюджену корупцію. У МЗС України відповіли.

    Зауважимо, нещодавно Орбан знову дорікнув Заходу грошима для Києва.