Позначка: ЄС

  • В ЄС відреагували на “50 днів” від Трампа

    В ЄС відреагували на “50 днів” від Трампа

    Глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас висловила своє занепокоєння стосовно американської відстрочки у 50 днів перед запровадженням санкцій проти Росії. Вона підкреслила, що цей термін дуже довгий, особливо з урахуванням того, що в Росії продовжують вбивати цивільних осіб. Каллас висловила підтримку твердій позиції президента США Дональда Трампа стосовно Росії, однак зазначила, що вбивства невинних людей не можна ігнорувати. Трамп, у свою чергу, висловив намір ввести “дуже суворі тарифи” проти Росії, якщо за 50 днів не буде досягнуто угоди про мир в Україні. Генсек НАТО Марк Рютте також повідомив, що Україна отримає значну кількість військової техніки за новою схемою постачання.

  • Нові тарифи Трампа анулюють взаємну торгівлю – єврокомісар

    Нові тарифи Трампа анулюють взаємну торгівлю – єврокомісар

    Європейський комісар з торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович заявив, що в разі введення американським президентом Дональдом Трампом мит у 30% на імпорт з Європи, торгівля між ЄС і США стане практично неможливою. Ці мита загрожують призвести до заборони торгівлі, яка щоденно оцінюється в понад 4,4 млрд євро. Євросоюз у відповідь на це відклав запровадження контртарифів на американські товари, але розглядає можливість розширення санкцій до 72 мільярдів євро. Позиції країн ЄС щодо цієї ситуації різняться, наприклад, Франція настоює на жорсткій відповіді, тоді як Італія та країни Східної Європи застерігають від ескалації конфлікту. Трамп раніше загрожував ввести 30% мита на імпорт з ЄС та Мексики, що викликало критику з боку президента Франції Еммануеля Макрона.

  • Уряд ФРН: США продадуть Європі більше двох систем Patriot для України

    Уряд ФРН: США продадуть Європі більше двох систем Patriot для України

    Німеччина оголосила, що США можуть продати більше двох систем Patriot своїм європейським партнерам для України. Під час переговорів з американським президентом канцлер ФРН Фрідріх Мерц спочатку запропонував купити дві системи Patriot, але пізніше кількість зросла. Німеччина готова оплатити дві системи, а решту можуть придбати інші європейські країни. Поки остаточного рішення щодо цього питання не прийнято. Україна через американського міністра фінансів Скотта Бессента звернулася до США з проханням про системи Patriot, а президент Дональд Трамп розглядає можливість передачі додаткової системи протиракетної оборони Україні.

  • В Іспанії затримали сина топ-чиновника Ростеха за відмивання грошей

    В Іспанії затримали сина топ-чиновника Ростеха за відмивання грошей

    Поліція Іспанії затримала Дмитра Артякова, сина віце-президента Ростеху та колишнього губернатора Самарської області, підозрюваного в відмиванні мільйонів євро через угоди з нерухомістю в Іспанії. Артякова затримали в Жироні під час розслідування, яке проводить іспанська Антикорупційна прокуратура. За версією слідства, він придбав вісім нерухомостей в Кастель-Платжа-д’Ару між 2005 та 2008 роками за кошти, які можуть бути пов’язані зі схемою “пральні” Трійки Діалог. Його бабуся, як вважають слідчі, виступила як підставна особа у цих угодах. Іспанська влада розглядає цю справу як частину ширшої схеми відмивання коштів через нерухомість.

  • Стало відомо, за якої вимоги Словаччина погодить 18 пакет санкцій

    Стало відомо, за якої вимоги Словаччина погодить 18 пакет санкцій

    Під час засідання Комітету постійних представників ЄС у Брюсселі 11 липня не вдалося узгодити новий пакет санкцій проти Росії через вето, накладене Словаччиною. Прем’єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що Словаччина продовжить блокувати санкції, поки не отримає гарантії щодо уникнення фінансових втрат від припинення постачання російського газу. Європейська комісія пропонує повну відмову від російських енергоносіїв до 2027 року, але Словаччина вимагає компенсації або винятку з цих обмежень. Лідери країн ЄС закликають Фіцо зняти вето з санкцій та посилити тиск на Росію. Чеський та датський прем’єри також закликають Словаччину не блокувати пакет санкцій проти РФ.

  • У ЄС близькі до погодження 18 пакету санкцій – ЗМІ

    У ЄС близькі до погодження 18 пакету санкцій – ЗМІ

    Представники країн Європейського союзу майже домовились про уведення 18 нових санкцій проти Росії, які включатимуть зниження ціни на російську нафту. Вони погодили також динамічний механізм, за яким ціна на нафту буде змінюватися кожні шість місяців на основі середньої ринкової ціни. Словаччина, яка була найбільш сумнівною, все ще очікує деякі гарантії щодо поступового зменшення поставок російського газу, але згодилася на нові заходи. Європейський союз також розглядає введення нових санкцій у форматі прив’язки ціни на нафту до світових ринкових цін. Росія отримала найнижчі доходи від викопного палива з початку війни.

  • ЄС готує відповідь на 30% мита Трампа – ЗМІ

    ЄС готує відповідь на 30% мита Трампа – ЗМІ

    Європейські лідери та представники промисловості різко зреагували на заяву президента США Дональда Трампа щодо підвищення з 1 серпня тарифів на імпорт товарів з ЄС до 30%. Це суттєво більше за чинний базовий збір у 10%. Про це повідомляє AP у неділю, 13 липня.
    За даними видання, рішення викликало обурення в європейських столицях. Дипломати країн ЄС планують провести термінову зустріч у неділю для обговорення відповіді Брюсселя.
    Голова комітету Європарламенту з питань торгівлі Бернд Ланге заявив рішення Вашингтона “ляпасом”. Він додав, що контрзаходи мають набути чинності вже у понеділок.
    Президент Франції Емманюель Макрон закликав Єврокомісію “рішуче захищати інтереси ЄС”, якщо до 1 серпня не буде досягнуто домовленостей.
    Прем’єр Іспанії Педро Санчес наголосив на силі єдиного ринку.
    Водночас італійська прем’єрка Джорджія Мелоні висловила сподівання на уникнення ескалації.
    Натомість Угорщина розкритикувала позицію Брюсселя, вважаючи, що після повернення Трампа тарифи слід було знизити.
    Своєю чергою, представники європейської промисловості попередили про серйозні наслідки рішення США. Федерація німецької промисловості (BDI) назвала заяву Трампа “тривожним дзвінком” і закликала до негайного вирішення ситуації, щоб уникнути подальшої ескалації. За офіційними даними, німецький експорт до США вже впав до найнижчого рівня з березня 2022 року.
    Як повідомлялося, Трамп у суботу оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня.

  • Трамп анонсував 30% мита для ЄС і Мексики

    Трамп анонсував 30% мита для ЄС і Мексики

    Президент США Дональд Трамп у суботу, 12 липня, оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня, якщо не буде досягнуто нових торговельних домовленостей. Про це повідомляє Bloomberg.
    ЄС, як зазначається, сподівався укласти попередню угоду зі США, щоб уникнути мит, однак заяви Трампа зменшили шанси на досягнення компромісу.
    “Європейський Союз дозволить повний, відкритий доступ до ринку для Сполучених Штатів”, – наголосив Трамп у зверненні.
    У листі до президентки Мексики Клаудії Шейнбаум Трамп подякував за допомогу у забезпеченні безпеки кордону, однак заявив, що цього недостатньо.
    “Мексика досі не зупинила картелі, які намагаються перетворити всю Північну Америку на майданчик для торгівлі наркотиками. Очевидно, я не можу допустити цього”, – написав він.

  • ЄС пропонує новий формат санкцій проти Росії – ЗМІ

    ЄС пропонує новий формат санкцій проти Росії – ЗМІ

    Європейський союз може прив’язати так звану стелю ціни на російську нафту до ринкових цін у світі. Такий варіант розглядається в межах підготовки 18-го пакету санкцій. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на поінформованих співрозмовників.
    Пропозиція передбачає встановлення плаваючої стелі, яка буде на 15% нижчою від ринкової ціни і буде переглядатися що три місяці. Але першим етапом на цьому шляху має стати зниження стелі з нинішніх 60 до 50 доларів за барель.
    Ідеї зниження стелі ціни на російську нафту дотепер опиралися Греція, Мальта та Кіпр, економіка яких в значній мірі залежить від послуг морських перевезень, але до нової пропозиції “вони відкриті”.
    Стелю ціни на російську нафту раніше неодноразово критикували за те, що цей вид санкцій фактично не виконується на практиці. Однак на базі цієї норми Європа запровадила додаткові санкції проти російської інфраструктури нафтового експорту.
    За словами інсайдерів, нова плаваюча стеля ціни на російську нафту ще не узгоджена остаточно. Однак її розглядають як частину 18-го пакету санкцій ЄС, який наразі блокує Словаччина. Уряд Роберта Фіцо вимагає повернути їм російський газ, або компенсувати його втрату.
    Майбутній рівень цінової стелі на російську нафту в значній мірі залежатииме від позиції США. Дональд Трамп досі не виявляв бажання обмежувати здатність РФ фінансувати свою загарбницьку війну в Україні.

  • Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування

    Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування

    Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
    Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
    В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
    Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
    Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
    Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
    За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
    Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
    Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
    Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
    Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
    Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
    Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
    Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
    Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
    Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
    Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
    Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
    Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
    Вікторія Хаджирадєва