Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наполягає на необхідності надання Україні репараційного кредиту з російських активів, попри висновки саміту лідерів Євросоюзу. Про це Фредеріксен, чия країна нині головує в Раді Європейського Союзу, заявила за підсумками зустрічі “Коаліції охочих” у п’ятницю, 24 жовтня, повідомляє Радіо Свобода.
“Я не бачила жодної альтернативи, і ідея дозволити Росії заплатити за збитки, завдані Україні – це єдиний шлях уперед. Звичайно, є деякі технічні питання, на які потрібно відповісти, і є багато деталей, над якими нам потрібно попрацювати, але, перш за все, це політичне рішення та політичний вибір”, – зазначила вона.
Прем’єрка Данії зазначила, що вважає оптимальним варіантом схвалити рішення до Різдва, тобто 24 грудня, “щоб ми могли забезпечити фінансування України протягом наступних років”.
“Я знаю, що деякі колеги вважають цей шлях вперед складнішим, ніж я. І ми повинні вирішити проблеми, але… альтернатива полягає в тому, щоб не дозволити Росії виграти цю війну, і в тому, щоб не просити всіх європейців платити замість Росії”, – наполягла Фредеріксен.
За її словами, потрібно лише вирішити технічні питання. Зауважимо, що з 2022 року після початку великої війни в Україні країни ЄС заморозили активи РФ на загальну суму приблизно 210 млрд євро.
Більша частина з цієї суми – 185 млрд євро – зберігаються на бельгійському депозитарії Euroclear.
Позначка: ЄС
-
Данія наполягає на передачі Україні російських активів
-
Зеленський просить Європу позичити “Петріоти”
Президент Володимир Зеленський запропонував європейським державам тимчасово передати свої системи Patriot Україні. Про це він заявив під час свого виступу на засіданні “коаліції рішучих” у пʼятницю, 24 жовтня, текст якого опублікував сайт президента.
Глава держави зазначив, що Україна наразі обговорює зі США угоду про купівлю необхідної кількості систем Patriot, але існує тривала черга на їхнє виробництво.
Водночас, Зеленський додав, що “у Європі вже є значна кількість “петріотів” та інших систем протиповітряної оборони, які, на щастя, просто стоять у режимі очікування”.
“Ми могли б використати їх зараз для захисту життів, щоб нам не треба було чекати своєї черги. І нам би дуже допомогло, якби ми змогли отримати ці системи зараз також із Європи, а потім замінити їх пізніше, коли настане наша черга в угоді з американцями”, – сказав він.
Зеленський попросив кожну країну, яка має системи Patriot, “підійти до цього питання практично”. -
Орбан пояснив, чому Угорщина підтримала 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ
Будапешт не ветував останній пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії тому, що з нього прибрали все шкідливе для Угорщини. Про це заявив угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, передає Telex у п’ятницю, 24 жовтня.
“Ми прибрали все, що було погано для Угорщини”, – сказав політик про новий пакет санкцій, ухвалений напередодні.
За словами Орбана, хоча це рішення “продовжує політику санкцій, яка є фундаментально неправильною”, воно “не впливає на Угорщину негативно”.
“Я думаю, що сума, яку угорська економіка втратила у війні, становить від 20 до 30 мільярдів євро”, – сказав Орбан. Прем’єр не уточнив, скільки з цього він пов’язує з санкціями ЄС проти Росії.
-
РФ шукає обхідні шляхи від нафтових санкцій – ЗМІ
Росія намагається знайти способи обійти санкції, які ввело проти неї США у сфері нафтовидобутку, щоб зменшити вплив обмежень на свій бюджет. Вони планують задіяти трейдерів і тіньовий флот танкерів для зменшення фінансових втрат. Ці санкції загострюють ситуацію для компаній, таких як Роснефть і Лукойл. Крім того, індійські нафтопереробні підприємства можуть припинити закупівлю російської нафти. Якщо це станеться, Москві буде складніше знайти нових покупців, що може змусити Росію погоджуватися на умови Китаю. Російська сторона має місяць для підготовки до повного введення обмежень, але Трамп може переглянути рішення залежно від переговорів з Кремлем. Путін вважає нові санкції ще одним способом тиску на Росію, але він впевнений, що вони не суттєво вплинуть на російську економіку.
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планують остаточно вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що дискусії з цього приводу тривають, але деякі країни, зокрема Бельгія, ще не впевнені у необхідності такого кроку. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для війни та оборони, і використання заморожених російських активів може бути важливим кроком у цьому напрямку. Наразі, питання передачі коштів Україні відкладено до грудня, але Туск закликав не зволікати з цим рішенням.
-
Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз погодився надати фінансову підтримку Україні у 2026 та 2027 роках. Цю новину він оприлюднив у своєму Telegram-каналі після засідання Європейської Ради. Зеленський зауважив, що ЄС гарантує допомогу країні не лише на наступний рік, а й у наступному після нього. Також було вирішено заморозити російські активи та використовувати їх для захисту від агресії Росії. Президент також зазначив про роботу над новими санкціями проти РФ та підтримку обмежень для інших європейських країн, що не є членами ЄС. Зауваживши важливість економічних заходів для припинення війни, Зеленський підкреслив необхідність обмеження постачання товарів з Росії.
-
Саміт Євроради затвердив допомогу Україні: Орбан знову проти
На засіданні Європейського Союзу більшість країн-членів підтримала висновки про Україну, які передбачають надання фінансової та військової підтримки до 2027 року. Угорщина під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Орбана відмовилася приєднатися до цих висновків, які були прийняті без її участі. Ці висновки підтверджують підтримку ЄС для України, але Угорщина вже не вперше ігнорує такі рішення. У документі йдеться про готовність надавати допомогу Україні у формі фінансової та військової підтримки.
-
ЄС відклав рішення щодо використання 140 млрд євро активів Росії – ЗМІ
Європейський союз вирішив відкласти до грудня прийняття рішення щодо використання 140 мільярдів євро, які є замороженими у Центральному банку Росії, для надання допомоги Україні. Причиною такого рішення стала вимога Бельгії, де зберігаються активи, про гарантії щодо відсутності ризиків при наданні кредитів. Лідери ЄС вже звернулися до Європейської комісії з проханням підготувати варіанти рішень для обговорення на наступному саміті. Головна мета – досягти остаточної угоди до кінця року.
-
Зброя та нові санкції. Зеленський на саміті ЄС
Президент України Володимир Зеленський взяв участь у саміті лідерів Європейського Союзу в Брюсселі. Під час спілкування з європейськими лідерами Зеленський висловив намір отримати далекобійні ракети, зокрема Tomahawk, від європейських країн для зміцнення обороноздатності України проти російської агресії. Він закликав ЄС підтримати Україну у цьому питанні. Зеленський також висловив впевненість у тому, що зброя дальньої дії може змінити хід війни і вплинути на режим Путіна. Президент підкреслив важливість інтеграції України в Європейський Союз та підтримав прийняття санкцій проти Росії, включаючи обмеження криптоплатформ та криптовалютних схем. Він також обговорив з європейськими лідерами захист української енергетики від російських ударів та спільні оборонні проекти. Зустрічі Зеленського з прем’єрами Італії та Чехії також відзначилися обговоренням можливостей співпраці у сфері енергетики та оборони.
-
ЄС погодив фінансування України на два роки коштом РФ
Європейський Союз погодився фінансувати Україну на наступні два роки, хоча Бельгія загрожувала заблокувати цей план. Президент України Зеленський вважає, що швидке ухвалення плану допоможе зберегти життя в Україні. Проте прем’єр-міністр Бельгії вимагає виконання певних умов для підтримки України за рахунок заморожених російських активів. Лідери ЄС розглянули можливість надання “репараційної позики” Україні, проте ще не прийняли остаточного рішення. Зеленський закликав до швидкого прийняття цього плану, щоб зміцнити оборону і врятувати життя. Москва відреагувала на цей план заявою про “незаконне захоплення” і загрозила відповіддю.