У неділю Китай заявив, що європейські компанії, які виробляють медичне обладнання, будуть позбавлені права продавати свою продукцію уряду КНР як контрзахід на обмеження з боку ЄС щодо продажу аналогічної китайської продукції, повідомило агентство АР.
Згідно з повідомленням Міністерства фінансів Китаю, оприлюдненим у неділю, обмеження набули чинності того ж дня і стосуються державних закупівель з бюджетом понад 45 мільйонів юанів (понад 5 млн євро).
Водночас ці обмеження не стосуватимуться європейських компаній, які інвестували в Китай і виробляють продукцію безпосередньо в країні.
У червні ЄС оголосив, що китайські компанії будуть виключені з участі в державних закупівлях обсягом понад 5 мільйонів євро.
Брюссель заявив, що цей крок має на меті спонукати Китай припинити дискримінацію європейських компаній, звинувативши Пекін у створенні “суттєвих і систематичних правових та адміністративних бар’єрів на ринку державних закупівель”.
“Китай неодноразово заявляв у рамках двостороннього діалогу, що готовий належним чином вирішувати розбіжності з ЄС шляхом консультацій і домовленостей у сфері держзакупівель. На жаль, ЄС проігнорував добру волю та щирість Китаю, продовжуючи вдаватися до обмежувальних заходів і створювати нові протекціоністські бар’єри”, – йдеться в заяві речника Міністерства торгівлі Китаю.
Позначка: ЄС
-
Китай відповів ЄС на обмеженнями проти медичних компаній
-
Євросоюз з неділі запропонує санкції проти Ізраїлю – ЗМІ
Євросоюз з неділі представить країнам-членам ЄС варіанти санкцій проти Ізраїлю на тлі порушення прав людини в секторі Гази. Про це з посиланням на поінформованих посадовців повідомив новинний сайт Euractiv, присвячений питанням політики ЄС.
Дипломатична служба ЄС в середу, 9 липня, представить послам документ з варіантами та можливими заходами.
Обмеження можуть включати повне або часткове призупинення дії угоди між ЄС та Ізраїлем, санкції проти міністрів уряду Біньяміна Нетаньягу і військовослужбовців, заходи у сфері торгівлі, ембарго на постачання зброї або призупинення наукової співпраці.
Міністри закордонних справ ЄС планують обговорити документ з варіантами на зустрічі 15 липня в Брюсселі – це останній перед літніми канікулами. Цей день також слугує неофіційним терміном для Ізраїлю, щоб продемонструвати покращення гуманітарної ситуації в Газі.
Глибокі розбіжності в ЄС можуть завадити ухваленню санкцій проти Ізраїлю.
Як відомо, 1 липня президент США Дональд Трамп заявив, що його представники отримали від ізраїльських чиновників згоду на перемир’я з ХАМАС у Смузі Гази на 60 днів.
Додамо, ЗМІ повідомили, що ХАМАС також погодився на припинення вогню.
ЦАГАЛ заявив про контроль над більшістю території Гази -
Німеччина перестала бути лідером в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Трамп погрожує ЄС 17% мита – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп під час переговорів у Вашингтоні цього тижня пригрозив запровадити тариф у 17% на експорт продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з Європи. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє Financial Times.
Зазначається, що цей крок в останню хвилину, який посадовці ЄС охарактеризували як ескалацію трансатлантичної суперечки, стався коли два торгові гіганти мали укласти угоду.
Донедавна посадові особи ЄС очікували, що переговори зі США збережуть мита на рівні базової ставки. Було незрозуміло, чи будуть 17 відсотків на продукти харчування додані до інших тарифів, оголошених Трампом, або замість них.
ЄС намагається забезпечити свої власні вилучення для деяких продуктів. Один із чиновників Брюсселя сказав, що деталі літаків і спиртні напої входять до числа товарів, для яких блок домагається винятків. Обидві сторони працюють над п’ятисторінковим проектом “принципової угоди”, але наразі в ньому дуже мало узгодженого тексту.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона сподівається на принципову угоду, яка дасть змогу сторонам продовжувати переговори в очікуванні остаточної угоди.
За інформацією видання, торгового комісара ЄС Мароша Шефчовича попередили про пропоновані 17-відсоткові мита на агропродовольчі товари в четвер під час зустрічей у Вашингтоні. У п’ятницю було поінформовано 27 послів держав-членів.
Шефчович неодноразово характеризував зміну правил ЄС на користь США як червону лінію. Однак ЄС також перебуває на шляху до дерегулювання, послаблюючи деякі екологічні закони.
Країни ЄС розділилися між прийняттям деяких більш високих тарифів в обмін на період визначеності та тими, хто хоче вжити заходів у відповідь, щоб чинити тиск на США з метою піти на компроміс.
Два дипломати ЄС заявили, що їм повідомили, що США накидали три сценарії на 9 липня, що є останнім терміном для укладання угоди, який встановив Трамп для понад 60 країн:- країни з “принциповою угодою” збережуть 10-відсоткові тарифи з можливими подальшими послабленнями на більш пізньому етапі;
- для країн, які не зможуть досягти такої угоди, тарифи повернуться до рівня, оголошеного в квітні, доки не буде досягнута угода;
- вищі тарифи будуть застосовуватися до країн, які, на думку США, не ведуть переговори сумлінно.
В Єврокомісії заявили, що виступають за рішення шляхом переговорів, водночас готуються до того, що задовільної угоди досягти не вдасться.
Раніше 27 червня повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. -
Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі
Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.
Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов’язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.
Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.
На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів – Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги – фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.
Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
-
У Кишиневі розпочався перший саміт Молдова-ЄС
У Кишиневі розпочався перший саміт Молдова-ЄС, на якому взяли участь керівництво країни та Євросоюзу. Президентка Єврокомісії та президент Євроради прибули до столиці Молдови, де їх зустріла президентка Мая Санду. Вони назвали саміт історичним кроком для Молдови та ЄС, підкресливши важливість співпраці. Обговорюватимуться питання євроінтеграції, безпеки, економічного зростання та виділення ЄС коштів на ці цілі. Це важливий подія для Молдови, яка прагне зміцнити свої стосунки з Європою.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю. Це означає, що Україна зможе експортувати більше пшениці, цукру, ячменю та м’яса птиці до країн ЄС без сплати мит. Ця ініціатива прийнята після тимчасового скасування мит і квот на українську сільськогосподарську продукцію у зв’язку з вторгненням Росії та загрозою для чорноморських судноплавних шляхів. Нова угода між ЄС та Україною, яка охоплює 40 товарів, ще має бути схвалена державами-членами ЄС. За оцінками НБУ, Україна може втратити близько 800 млн доларів після відновлення квот на експорт агропродукції до ЄС.
-
Україна отримає доступ до Резерву кібербезпеки ЄС
Україна отримає доступ до Резерву кібербезпеки ЄС, що стане можливим завдяки змінам до угоди про участь України в програмі ЄС Цифрова Європа. Це дозволить країні отримати підтримку від мережі сертифікованих експертів ЄС у разі серйозних кібератак на важливу інфраструктуру. Експерти зможуть оперативно втрутитися, захистити інформацію та допомогти відновити роботу систем. Ця ініціатива спрямована на зміцнення цифрової безпеки та підвищення спроможностей України у протидії кіберзагрозам.
-
Україна та ЄС досягли угоди про нові правила торгівлі
Європейська комісія оголосила про досягнення угоди з Україною щодо перегляду торгової угоди “Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі” (DCFTA) між ЄС та Україною. Нова угода встановлює нові правила торгівлі, замінюючи попередні Автономні торгові заходи. Експерти вважають, що угода гірша для України, ніж попередня, але краща, ніж могла б бути. Для деяких чутливих товарів надано незначне збільшення квот. Угода має три ключові принципи: рівні умови гри, надійне захисне положення та розширення торговельних потоків. Єврокомісія наголосила на важливості відповідності стандартам ЄС та механізмах захисту ринку ЄС. Ці кроки спрямовані на створення довгострокової взаємної основи у шляху до вступу України до ЄС. ЄС вважає, що угода є правильним балансом між підтримкою України та захистом сільськогосподарських секторів ЄС. Наразі обидві сторони працюють над технічними аспектами угоди. Крім того, ЄС планує вивчити можливості підтримки українського експорту на третіх ринках, адже може виникнути дефіцит меду в ЄС через квоти на український продукт.