Депутати Європарламенту ухвалили резолюцію, що закликає заборонити дітям до 16 років користування соціальними мережами. Про це у середу, 26 листопада, пише The Guardian.
Зазначається, що законотворці ЄС посилаються на дослідження, відповідно до яких кожен четвертий підліток має шкідливий досвід під час користування смартфонами. Особливо підкреслюється залежність, яку викликають механізми, закладені у соцмережі їхніми розробниками для утримування користувача. Це впливає на психічне здоров’я дітей.
Європейська Комісія планує перетворити резолюцію на повноцінний закон. У Брюсселі хочуть вивчити досвід Австралії, яка запроваджує заборону соцмережі для дітей вже наступного місяця.
Також повідомляється, що до кінця року у ЄС буде створено групу експертів, яка надасть рекомендації щодо найкращого підходу до захисту дітей.
Позначка: ЄС
-
У ЄС хочуть заборонити дітям користуватися соцмережами
-
Європарламент змінив правила позбавлення безвізу – журналіст
Європарламент затвердив нові правила щодо призупинення безвізового режиму для громадян третіх країн у ЄС. Згідно з оновленим механізмом, Євросоюз матиме можливість позбавити країну безвізового режиму, якщо вона порушує візові правила. Також це може статися у випадку погіршення відносин ЄС з цією країною, зокрема через порушення прав людини. Зміни передбачають також продовження терміну призупинення безвізового режиму до 12 місяців, з можливістю подовження ще на 24 місяці. Нові правила набудуть чинності в середині грудня після церемонії підписання.
-
В Україні відреагували на заклик Орбана до ЄС зупинити допомогу Києву
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан висловив вимогу припинення фінансової допомоги для України з боку Європейського Союзу. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка заявив, що позиція Угорщини не змінилася, але тривають дискусії. Він також вказав, що Європейська комісія вже надала свої опції щодо репараційного кредиту. Останнім часом Орбан активізував зусилля проти фінансової допомоги для України, навіть порівнюючи її з “алкоголіком” і допомогу ЄС із “ящиком горілки”.
-
Фон дер Ляєн прокоментувала “сигнали” з Кремля
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія уникатимає реальних кроків для завершення війни в Україні, але переговори продовжуються, а Європейський Союз залишається ключовим гарантом миру та безпеки на континенті. Вона зазначила, що Росія вважає Україну першим кроком у своїй стратегії створення великодержавних відносин і сфер впливу. ЄС висловив підтримку зусиллям президента США Дональда Трампа у переговорах. Європейці сподіваються, що спільні зусилля приведуть до створення справедливого та тривалого миру в регіоні.
-
У ЄС назвали пріоритети щодо мирної угоди для України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила п’ять головних пріоритетів Європейського Союзу щодо досягнення мирної угоди для України. Вона заявила про це на засіданні Європейського парламенту, де підкреслила важливість забезпечення справедливого та тривалого миру, а також безпеки для України та Європи. Фон дер Ляєн також наголосила на необхідності відстоювання суверенітету України, забезпеченні фінансових потреб країни, а також поверненні українських дітей, яких викрали Росія. Вона також підкреслила важливість включення України, Європи та НАТО до усіх обговорень та рішень, пов’язаних з безпекою та миром у регіоні.
-
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи розробляють “план Б” у разі недомовленості щодо використання заморожених активів Росії для надання репараційного кредиту Україні. Мета – не допустити відсутність фінансування для України на початку 2026 року. Європейські лідери мали надію узгодити пропозицію про репараційний кредит на 140 млрд євро, але Бельгія висловила заперечення. Тому розглядається варіант “перехідного” кредиту від ЄС для України, щоб забезпечити фінансування на початку 2026 року. Уряди деяких країн ЄС закликали Європейську комісію продовжити роботу над фінансуванням України, оскільки вони не хочуть використовувати свої бюджети для грошових грантів. Однак важливо переконати Бельгію приєднатися до ініціативи. Угорщина виступає проти нових заходів щодо фінансування України. Euroclear, який володіє замороженими активами Росії, готовий позиватися проти ЄС у разі конфіскації цих коштів.
-
Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю для BBC Radio 4 відхилила можливість повернення Росії до формату G8 і наголосила, що Росія повинна дотримуватися міжнародних угод і скоротити свої збройні сили для досягнення миру в Україні. Каллас також висловила підтримку “мирному плану” президента США Дональда Трампа, але зауважила, що важливо з’ясувати, які кроки дійсно допоможуть приносити мир в Україну. Україна в свою чергу погодилась на “мирний план” США, але є деякі незначні деталі, які ще потрібно врегулювати.
-
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 країн Європи видали спільне звернення, у якому висловили підтримку Україні та визначили ключові принципи для досягнення миру. Вони наголосили, що жоден мирний план, який виправдовує російську агресію, не може бути прийнятий для Європи. Члени парламентів Європи вказали на важливість завершення російсько-української війни, оскільки це впливає на безпеку всієї Європи. Вони вимагають справедливого та сталого миру, що ґрунтується на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності України. Парламентарі підкреслили, що будь-які дії агресора лише підштовхують Росію до нових агресивних кроків. Вони також закликали до гарантій безпеки для України та виведення російських військ із окупованих територій. У заяві чітко визначено, що незалежність України та притягнення агресора до відповідальності – це червоні лінії, яких Європа не може порушувати. Також уточнено, що будь-які обмеження щодо обороноздатності України вважаються неприйнятними. У результаті консультацій у Женеві було узгоджено створення оновленого рамкового документа щодо миру, і Україна разом зі США продовжить роботу над спільними пропозиціями.
-
Позиція України: названо пункти “мирного плану”, що потребують змін
Україна активно працює над вдосконаленням запропонованого “мирного плану”, підкреслюючи важливість збереження тих пунктів, які відповідають національним інтересам країни, та настоюючи на узгодженні ключових аспектів з міжнародними партнерами. Українська делегація внесла пропозиції щодо перегляду структури документа, вилучення деяких положень про американсько-російську взаємодію та уточнення формулювань. Важливою є також необхідність включення європейських партнерів у процес фіналізації плану. Наразі версія документу є перехідною і потребує подальшого вдосконалення. Україна наголошує на повному припиненні вогню на всіх фронтах, що є ключовим пунктом в усіх варіантах плану. Питання про проведення зустрічі між Зеленським і Путіним залишається відкритим, оскільки Росія висуває умови, які не відповідають інтересам України. Незважаючи на це, українська сторона продовжує дипломатичні зусилля для досягнення миру.
-
Україна значно змінила “мирний план” США – ЗМІ
Україна внесла зміни до мирного плану, запропонованого США, виключивши кілька ключових вимог, висунутих Росією. Початковий документ мав 28 пунктів, але після переговорів у Женеві було залишено лише 19. Україна й учасники з Європи наполягають на врахуванні актуальної лінії фронту у дискусіях про території та відмові визнавати окуповані Росією землі. Також вони настоюють на самостійному вступі до ЄС та НАТО. Після перемовин у Женеві українська делегація повертається додому. Переговори проводилися для завершення війни з урахуванням справедливості й сталості.