Наших за кордоном – багато За даними Євростату, станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали 4,26 мільйона українців. Найбільше українців з таким статусом перебували в Німеччині – майже 1,2 мільйона.
Але абсолютно точно невідомо, скільки біженців знаходиться за кордоном. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, станом на середину лютого 2025 року за кордоном перебувають близько 6,9 мільйонів українців.
Оцінка базується на цифрах, які свідчать, що кількість людей на підконтрольній території України становить близько 30 мільйонів. Загальна кількість людей, які виїхали з України, може бути вищою, якщо врахувати тих, хто виїхав через Росію або Білорусь.
На думку експертів, реальна кількість українців, які перебувають за кордоном, може бути навіть вищою, ніж 7,7 мільйона. Відзначимо, що дані про кількість українців за кордоном можуть відрізнятися залежно від джерела та методів підрахунку.
Де ж українців зараз найбільше? Обираючи територію для переїзду, майбутніх мігрантів насамперед хвилюють питання працевлаштування, цін на оренду та наявності інфраструктури для дітей.
І українці найчастіше обирають ключові 6 країн: Польщу, Німеччину, Чехію, Швецію, Латвію та Іспанію. Однак вже за два роки захист українських біженців може змінитися. Продовжать востаннє Наразі статус українців визначається ухваленою в березні 2022 року ЄС Директивою про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive – TPD). Вона від самого початку розглядалася як тимчасове рішення для негайного надання колективного захисту людям, які рятуються від війни.
Спочатку передбачалося продовження директиви максимум на три роки, до березня 2025 року. Пізніше Єврокомісія ухвалила більш вільне тлумачення директиви, що дозволило продовжити її термін додатково ще на рік – до березня 2026 року.
За словами одного з дипломатів ЄС, зараз за зачиненими дверима набирають обертів розмови про “стратегії виходу” з цієї ситуації. Держави-члени можуть порушити це питання вже 12–13 червня 2025 року на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ.Ймовірно, тимчасовий захист продовжать, але це буде востаннє.
Експерти відзначають, що хоча більшість держав-членів підтримують продовження директиви про тимчасовий захист, залишилося мало правового простору для такого кроку. “Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням. Пряме прочитання директиви означало б, що через три роки її дія закінчиться”,- зазначив старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер. Але оскільки цього не сталося, за його словами, необхідна “реальна дискусія про альтернативи і про те, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
Він також додав, що тепер ЄС повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися.
Одним із сценаріїв також може бути звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну на постійне місце проживання, не зможуть знову претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
Посол України в Європейському Союзі Всеволод Ченцову розмові з виданням Європейська правда наголосив, що Україна розраховує на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.
За його словами, на рішення Єврокомісії “вплинула безпекова ситуація в Україні, яка, на жаль, не покращується”. Також варто взяти до уваги, що близько половини українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС – це жінки, і біля третини – діти, тобто вразливі категорії.
Ченцов розповів, що паралельно в ЄС триває дискусія про те, що робити через два роки, коли дія директиви про тимчасовий захист закінчиться. “Ми будемо ставити питання, яким чином Європейська комісія та держави-члени сприятимуть поверненню наших громадян – тих, які готові повернутися, – якщо безпекова ситуація дозволятиме це”,- розповів він. Однак чи легко буде повернути українців? Складне питання Українські біженці вже облаштували своє життя за кордоном. У разі скасування воєнного стану виїдуть для возз’єднання сімей стільки ж, скільки повернуться, каже директор Соціологічної групи Рейтинг Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна.
Як зазначив соціолог, питання повернення біженців складне для дослідження. Бо на словах люди готові повернутися додому, а по факту вже осіли за кордоном та створили нові зв’язки на новому місці. Соціолог наголосив, що за три роки в Польщі, Німеччині чи Італії українці вивчили мову, знайшли роботу та влаштували дітей в садочки. “Якось людина живе, вона пройшла вже певний рівень адаптації до чогось нового, нових обставин. І тепер людина все це має кинути і повернутись в Україну, на нове місце, де знову пошуки роботи, школи і так далі. Тому сказати, що український біженець сильно це буде хотіти робити, я, на жаль, не можу”,– сказав він. За даними Антиповича за 2023 рік, 60% біженців – це люди зі сходу та півдня України. Постає питання: де зупиниться війна, і чи буде українцям куди повертатися? Але серед вимушених мігрантів є і люди з заходу країни, які теж не палають бажанням їхати додому. Чому? Бо за кордоном їм банально краще.
Антипович також нагадав, що є певний відсоток чоловіків, які зараз невиїзні, але їхні дружини і діти за кордоном. Але коли вікно можливостей відкриється, вони поїдуть до сімей. “Думаю, що це все буде в балансі. Скільки повернеться, стільки і виїде”, – додав він. А на думку макроекономіста, банкіра, доктора економічних наук, експерта у сфері міграційної політики Андрія Гайдуцького, країни Європи зацікавлені у тому, аби українські біженці залишилися жити у них. Зокрема йдеться про країни, які є найбільш зрілими у питанні міграційної політики, розповів аналітик у коментарі для РБК-Україна.
Він наголосив, що йдеться про ті держави, які 50 років тому ще дискутували про те, що “мігранти – це добре чи погано” та які зрозуміли, що якщо не залучати іммігрантів, то в країні не буде працювати більшість заводів та виробництв. Тобто, в першу чергу мова йде про Скандинавські країни. Але і східні країни потерпають від нестачі недорогої робочої сили. Гайдуцький додав, що це в першу чергу стосується Польщі, Угорщини та Словаччини як нових “промислових центрів”. Водночас вступ Болгарії та Румунії до Шенгенської зони з 1 січня 2025 року також прискорить трудову еміграцію з цих країн, що стимулюватиме місцевих роботодавців шукати робочу силу серед українців.
Гайдуцький також розповів, що буде з біженцями в ЄС після закінчення тимчасового захисту для українців. За його словами, всі питання, які стосуються наших співвітчизників, які прибули в ЄС після 24 лютого 2022 року і отримали такий захист, перейдуть на рівень окремого регулювання в кожній країні блоку. І країни поведуть себе по-різному.
Однак Гайдуцький запевнив, що більшість країн запропонує громадянам України перехідний період, аби вони мали можливість перейти на загальні умови перебування іноземців в країні. Зокрема це може бути отримання трудових віз, дозволі або посвідок на постійне проживання.
Валерія Шипуля
Позначка: ЄС
-
Продовжать востаннє: що відомо про захист українських біженців в ЄС
-
Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися
Розбудова “матеріальної бази” Можливість того, що у найближчому майбутньому відбудуться певні події, можна прогнозувати за деякими непрямими ознаками. Це стосується і всього страшного та сумного, зокрема війни.
Наприклад, в кінці грудня 2021 року у Росії створили національний стандарт із інструкцією для швидкої організації братських могил під час війни чи надзвичайних ситуацій. Невиправні оптимісти тоді обрали не помічати цього дивного, як на мирний час, рішення. Але буквально через кілька місяців окупанти вже застосували цю нелюдську практику у Маріуполі, Бучі, Ізюмі.
Й ось ще одна новина, що з’явилася: 30 травня 2025 року Путін підписав указ, котрий надає російському уряду повноваження забирати контроль над оборонними підприємствами у разі невиконання ними державних контрактів в умовах воєнного стану.
Про що може свідчити це чергове “ноу-хау” кремлівців? Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) – насамперед про підготовку Росії до затяжного конфлікту з НАТО.
Новий указ дозволяє міністерству промисловості та торгівлі РФ усувати власників оборонних підприємств, якщо ті не виконують держзамовлення, й замість них призначати керуючі компанії. йдеться у звіті ISW за 31 травня.
Під дію документа, уточнюють фахівці, потрапляють підприємства РФ, котрі працюють у галузі авіації, суднобудування, виробляють оборонну продукцію, а також державні підрядники.
Таким чином, Путін, ймовірно, встановлює правові умови, що дозволять уряду Росії повністю контролювати елементи російської економіки та ОПК у разі запровадження Кремлем повного воєнного стану та переходу країни на “воєнні рейки” зазначають аналітики. Що, де, коли? Де саме може розпочатися така війна? Росія може готувати, наприклад, напад на Фінляндію – вважає військовий аналітик Денис Попович. “Безумовно, це (посилення присутності РФ на фінському кордоні – ред.) є підготовкою, бо навіщо тоді розширювати військову інфраструктуру? Просто так це не робиться. Давайте згадаємо: перед тим, як здійснити широкомасштабний наступ на територію України, Російська Федерація так само розширювала військову інфраструктуру кілька років до цього. Росія будувала військові містечка, а вже безпосередньо перед початком вторгнення почалось стягування військ, будівництво військових таборів і т. д.”, – зауважив Попович в ефірі 24 каналу. І, якщо говорити про Фінляндію, то згідно з супутниковими даними там можна бачити будівництво додаткових потужностей росіян до тих військових містечок, продовжив він. А головне, що ми бачимо – це будівництво рокадних доріг, тобто магістралей, котрі проходять паралельно майбутній лінії фронту. Вони, за словами Поповича, є дуже зручними для логістики, а том вкрай важливими. “Тому всі ці маркери свідчать про те, що РФ в якомусь майбутньому може готуватись, зокрема, до наступу проти Фінляндії”, – підсумовує він. При цьому німецьке видання Bild повідомило, що жителі Литви почали масово залишати регіон Сувалкського коридору через страх можливого вторгнення Росії після оголошення Німеччини, Франції, США та Великобританії про зняття всіх обмежень на далекобійність зброї, яку Україна може застосовувати по території Росії.
А за словами начальника Генерального штабу збройних сил Німеччини генерала Карстена Бройера, Росія сприймає війну в Україні як “продовження” більш широкого конфлікту з НАТО і “намагається знайти шляхи проникнення у наші оборонні лінії і випробовує їх”. Як приклади таких дій, він навів атаки на підводні кабелі у Балтійському морі, кібератаки на громадський транспорт і появу дронів над критичною інфраструктурою у Німеччині.
Загалом, за оцінками данської розвідки, Росія може підготувати локальний напад на котрусь з європейських країн за шість місяців, регіональний конфлікт у Балтії – за два роки, а масштабну війну в Європі – за п’ять років.
На чому заснований цей прогноз? Попри втрати, бойові сили РФ нині вдвічі більші, ніж у 2022 році. РФ також вдалося налагодити масове виробництво зброї та БПЛА і навчитися ефективно боротися із західним озброєнням, зокрема з HIMARS. Росія також вдосконалює ракети типу Іскандер – за словами західних офіцерів, навіть системи Patriot не завжди можуть їх перехопити. Коли говорять дрони, літаки мовчать Однак Україні, попри все це, вдається й далі стояти щитом проти російської навали на Європу, застосовуючи проти ворога тактику асиметричних військових операцій.
Найрезонансніша і дійсно безпрецедентна з них станом на зараз – це, одночасне успішне ураження 1 червня нашими Силами оборони чотирьох російських тилових аеродромів, де базувалася стратегічна авіація ворога. -
Роумінг як вдома: Україна зробила черговий крок на шляху євроінтеграції
Україна впроваджує стандарти Європейського Союзу у сфері роумінгу. Президент Володимир Зеленський підписав закон, який дозволяє українцям користуватися послугами роумінгу в країнах ЄС за тарифами своїх операторів зв’язку. Це означає, що вартість роумінгу не буде відрізнятися від домашнього тарифу, а українцям не доведеться шукати безкоштовний Wi-Fi для зв’язку. Наступним етапом є оцінка Європейською комісією, після чого можна буде надавати режим внутрішнього ринку для роумінгу між ЄС та Україною. Це дозволить українцям подорожувати по Європі без стресу через високі тарифи за зв’язок.
-
Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі
У понеділок європейські фондові індекси почали тиждень із падінням після тривалого зростання у травні. Причиною цього став намір президента США Дональда Трампа підняти мита на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%, що може посилити напруження у світовій торгівлі. Індекс STOXX 600, що включає компанії з усієї Європи, впав на 0,5%, хоча в травні він зріс на 4%. Європейський Союз заявив про готовність до контрзаходів у відповідь на збільшення мит. Акції металургійних компаній, зокрема ArcelorMittal і Aperam, зазнали втрат, а автовиробники, такі як Stellantis, Mercedes-Benz, BMW і Volkswagen, також втратили на ціні. Сектор автопрому взагалі втратив 1,6%. Акції компаній у luxury-сегменті теж опустилися через залежність від експорту до США. Напруження в торгівлі також впливає на продажі товарів розкоші. Наприклад, німецький індекс DAX втратив 0,6%. Акції енергетичного сектору піднялися після новин про збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+, а індекс оборонних компаній також зросло через напруженість між Росією та Україною.
-
Що станеться після зміни моделі торгівлі України з ЄС
5 червня завершується дія режиму Автономних торгівельних заходів між ЄС та Україною. Це стурбувало українських аграріїв, які боялись збитків для експорту. Однак, наразі обговорюється нова модель торгівлі, яка працюватиме до вступу України в ЄС. Згідно з торговим представником України Тарасом Качкою, нова модель може бути представлена в червні спільно з Європейською комісією. Є позитивні передбачення, що угода не буде такою катастрофічною, як боялися аграрії. Качко вважає, що попит на українську кукурудзу залишиться стабільним, хоча можуть виникнути проблеми з експортом пшениці. Є плани розширення тарифних квот для деяких товарів, але по інших будуть прийматися індивідуальні рішення. Важливо, що режим АТМ був ключовим для підтримки української економіки після вторгнення РФ. Наразі обговорюються різні варіанти торгівлі між ЄС та Україною після завершення дії АТМ, з можливими позитивними та негативними наслідками для України.
-
Pornhub потрапив під слідство ЄС через неналежний захист дітей
Європейська комісія розпочала розслідування щодо чотирьох популярних порносайтів – Pornhub, Stripchat, XNXX та XVideos – через те, що вони не можуть ефективно захистити неповнолітніх від доступу до відвертого контенту. Розслідування проводиться в рамках закону ЄС про цифрові послуги, який спрямований на боротьбу з онлайн-загрозами. Один з головних пунктів цього закону – захист дітей в інтернеті від шкідливого впливу порнографії. Єврокомісія вважає, що поточні методи перевірки віку на цих сайтах не є достатньо ефективними. Якщо порносайти не внесуть зміни та не запропонують кращі механізми перевірки віку, їм може загрожувати штраф до 6% від їх річного обороту.
-
ЄС та Індія проведуть спільні військові навчання в Індійському океані
Європейський Союз та Індія планують провести спільні військово-морські навчання в Індійському океані на початку червня. Участь у них візьмуть кораблі ВМС Індії та два фрегати, які беруть участь в операції ЄС ATALANTA. Головна мета навчань – вдосконалення протидії піратству, взаємодії та комунікацій між екіпажами. Ці заходи є частиною спільних зусиль ЄС та Індії забезпечити безпеку та порядок на морі в Індо-Тихоокеанському регіоні. Раніше обидві сторони вже проводили подібні навчання у Гвінейській та Аденській затоках, а також співпрацювали у супроводженні суден у межах Всесвітньої продовольчої програми.
-
Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн отримала Міжнародну премію імені Карла Великого за внесок у міждержавну співпрацю та взаєморозуміння. Цьогоріч вперше премія супроводжується грошовою винагородою в розмірі одного мільйона євро, які будуть спрямовані на підтримку українських дітей. Урсула фон дер Ляєн висловила вдячність за цю нагороду та заявила про продовження роботи на користь єдності Європи. Під час церемонії вручення премії король Іспанії Феліпе VI підтримав європейську єдність та закритикував заклики до розпаду ЄС.
-
Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа
Фондові ринки Європи та США піднялися в четвер після того, як Федеральний суд США взяв під контроль указ президента Трампа про введення нових мит на імпорт. Суд вважає, що Трамп перейшов межі своїх повноважень, встановивши мита в квітні. Білий дім апелював рішення суду та може довести справу до Верховного Суду. Ринки реагують на цю нестабільність, аналітики зауважують, що ринки залишаються чутливими до новин. У той же час індекси і ф’ючерси показали зростання, хоча британський FTSE 100 втратив позиції. Долар укріпився відносно єни та франка, а дохідність десятирічних облігацій США зросла.
-
В ЄС оголосили нову стратегію безпеки Чорного моря
Європейський Союз представив нову стратегію для регіону Чорного моря, спрямовану на забезпечення стабільності, безпеки та розвитку. Головна мета ініціативи – зміцнити співпрацю з країнами Чорноморського регіону, такими як Україна, Молдова, Грузія та інші, зокрема у сферах транспорту, енергетики та цифрової інфраструктури. Ця стратегія також спрямована на підвищення безпеки, сталого розвитку та охорону довкілля. Регіон Чорного моря є важливим транзитним коридором, а війна Росії проти України підкреслила необхідність координації дій для забезпечення стабільності. Ця стратегія також взаємодіє з іншими ініціативами ЄС, сприяючи сталому розвитку та інвестиціям у регіоні.