Лівий берег

Позначка: ЄС

  • ЄС розширить повноваження для обшуку суден тіньового флоту РФ

    ЄС розширить повноваження для обшуку суден тіньового флоту РФ

    Європейський Союз прагне посилити свої повноваження для обшуку суден російського “тіньового флоту” для проведення інспекцій. Про це мовиться у документі Служби зовнішніх справ ЄС (EEAS), підготовленому до зустрічі міністрів закордонних справ та оприлюдненому Politico.

    Проблема суден, котрі перевозять російську нафту під іншими прапорами, щоб уникнути санкцій ЄС, має широкі наслідки: такі кораблі підтримують економіку війни Москви та становлять загрозу для довкілля й безпеки навігації. Документ також інформує, що “тіньовий флот” може використовуватися як платформа для гібридних атак на територію ЄС, включаючи запуск дронів для розвідки критичних об’єктів та порушень роботи цивільних аеропортів.

    EEAS ініціювала обговорення на технічному рівні про проект декларації ЄС і держав-членів щодо посилення міжнародного морського права, що “дасть додатковий інструмент для ефективного виконання заходів, включно з правом обшуку суден тіньового флоту”. Проект пропонує можливі двосторонні угоди щодо попередньо санкціонованих обшуків.

    Документ передбачає, що декларацію мають остаточно ухвалити до кінця листопада на наступній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС. Після підтримки декларації ЄС, верховний дипломат блоку Кая Каллас ініціюватиме переговори про двосторонні угоди.

    У документі зазначено, що країни ЄС !демонструють новий імпульс до рішучих дій проти тіньового флоту РФ”, наводячи приклад французьких військових, котрі на початку місяця обшукали нафтовий танкер Boracay.
    Раніше ЗМІ повідомили, що майже 20% нафтових танкерів належать до “тіньового флоту” Росії. Багато з цих суден працюють без страхування, часто змінюють прапори, подають неправдиві дані про місцезнаходження. ЄC готує правові підстави для зупинки танкерів “тіньового флоту” – ОП

  • Австрія більше не блокує 19 пакет санкцій проти РФ

    Австрія більше не блокує 19 пакет санкцій проти РФ

    У відповідь на тиск Євросоюзу проти Росії, Австрія погодилася на ухвалення 19-го пакета санкцій. Це рішення визволило шлях для голосування на наступному тижні. У суботу, 18 жовтня, Міністерство закордонних справ Австрії повідомило Reuters про свою підтримку продовження тиску на Росію. Словаччина висловила застереження, але чотири дипломати ЄС підтвердили, що Єврокомісія опублікує лист у понеділок, в якому буде враховано занепокоєння Словаччини. Міністри закордонних справ ЄС планують зібратися у Люксембурзі для остаточного узгодження санкцій проти Росії. Раніше ухвалення пакета санкцій стало проблемою через вимогу Австрії зняти санкції з російських активів для компенсації Raiffeisen Bank International. Однак інші країни ЄС не підтримали цю ініціативу. Для ухвалення пакета санкцій потрібна єдність у підтримці всіх 27 держав-членів ЄС.

  • ЗМІ описали можливий маршрут Путіна до Будапешта

    ЗМІ описали можливий маршрут Путіна до Будапешта

    Російському президентові Володимиру Путіну для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Будапешті доведеться облетіти більшість країн Європейського Союзу через санкції та заборону на використання повітряного простору для російських літаків. Це означає, що президентському літаку Іл-96 Росії доведеться долати додаткову відстань близько 5000 км і збільшити час польоту на три години. Експерти підкреслюють, що навіть обхідний маршрут над Чорним морем не буде безпечним через військову активність у цьому районі. Найімовірнішим маршрутом вважається коридор через повітряний простір Туреччини та Сербії, але йому також можуть довести резервні варіанти у випадку погодних або дипломатичних ускладнень.

  • Європейські лідери прокоментували переговори у США

    Європейські лідери прокоментували переговори у США

    Європейські лідери висловили свою повну підтримку президенту України Володимиру Зеленському після його розмови з президентом США Дональдом Трампом. Після групової телефонної розмови з Зеленським європейські лідери підтвердили свою готовність надати Україні військову, фінансову та дипломатичну підтримку, а також гарантії безпеки. Президент Фінляндії, канцлер Німеччини, прем’єр-міністр Великої Британії підкреслили свою відданість досягненню миру в Україні та заявили про продовження надсилання гуманітарної та військової допомоги. Планується обговорення конкретних кроків для посилення підтримки та тиску на Росію на наступному засіданні Європейської ради.

  • У Кремлі не знають, як Путін добиратиметься до Будапешту

    У Кремлі не знають, як Путін добиратиметься до Будапешту

    У Кремлі поки не вирішили, як Володимир Путін добереться до Будапешту на зустріч з президентом США Дональдом Трампом. Повідомлення про це надійшло від речника Кремля Дмитра Пєскова. Путін має складнощі через закриття повітряного простору для російських літаків Європейським Союзом та можливість арешту в інших країнах-сусідах. У соцмережах обговорюють різні варіанти, як Путін може потрапити до Угорщини, але всі вони мають свої обмеження. Передбачається, що зустріч між Трампом та Путіним відбудеться в Будапешті після телефонної розмови між ними.

  • Зеленський проводить розмову з лідерами Європи – ЗМІ

    Зеленський проводить розмову з лідерами Європи – ЗМІ

    Після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, український лідер Володимир Зеленський проводить телефонну розмову з кількома європейськими лідерами. Ця групова розмова відбулася в п’ятницю, 17 жовтня, інформує Суспільне з посиланням на джерело в українській делегації. Хоча це був груповий дзвінок, список учасників розмови наразі залишається невідомим.

  • ЄС намагається втрутитись у підготовку зустрічі Трампа з Путіним – ЗМІ

    ЄС намагається втрутитись у підготовку зустрічі Трампа з Путіним – ЗМІ

    Європейські лідери намагаються вплинути на ситуацію після останньої зустрічі між президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним. За інформацією агентства Bloomberg, Путін втрутився у справи, коли вони вже йшли на користь України, заважаючи запланованим переговорам Трампа з українським президентом Зеленським. Європейські лідери вважають, що потрібно зайняти тверду позицію щодо Росії та спротивлятися впливу Путіна на Трампа. Один із пропозицій – залучити фінського президента Стубба на зустрічі в Угорщині, щоб уникнути негативних наслідків від потенційного впливу Росії на американського лідера.

  • Окуповані території України не завадять вступу до ЄС – євродепутат

    Окуповані території України не завадять вступу до ЄС – євродепутат

    Євродепутат Міхаель Галер висловив думку, що Україна може стати членом ЄС навіть за умови наявності окупованих територій. Він порівняв цю ситуацію з прикладами Західної Німеччини та Кіпру. Галер вважає, що вступ України до ЄС під час війни можливий лише у випадку, якщо всі члени ЄС підтримають це рішення, що зараз малоймовірно. Він вважає, що можливий варіант – це початок перемир’я, хоча не всі території України будуть звільнені. Галер зауважив, що після відновлення контролю над окупованими територіями ЄС можна буде інтегрувати їх у складі України.

  • ЄС, Угорщина і Кремль зробили заяви стосовно зустрічі Трампа та Путіна

    ЄС, Угорщина і Кремль зробили заяви стосовно зустрічі Трампа та Путіна

    За останніми повідомленнями, санкції проти Росії не перешкоджають зустрічі Володимира Путіна з Дональдом Трампом у Будапешті. Європейська Унія вказала, що санкції не передбачають заборони на в’їзд для Путіна та глави МЗС Лаврова. Російські чиновники вже розпочали обговорення щодо організації саміту, а Угорщина заявила, що не буде заарештовувати Путіна на зустрічі з Трампом, навіть попри відсутність консультацій з іншими країнами. Також відомо, що Трамп і Путін вже провели продуктивні телефонні переговори та планують нову зустріч в Угорщині.

  • ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість

    ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість

    Європейська Рада та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) на 2025–2027 роки з фінансуванням у розмірі 1,5 млрд євро. Програма передбачає розширення виробничих можливостей, державні закупівлі зброї та співпрацю з Україною, зокрема надання підтримки через Інструмент підтримки України на суму 300 млн євро. План також встановлює обмеження на використання компонентів з третіх країн та створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Крім того, передбачено розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та протидію дронам до кінця 2026 року. Ці кроки входять у рамки “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яку презентували Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас.