Лідери держав та урядів країн-членів Європейського союзу на засіданні Європейської ради, яке відбудеться 26-27 червня в Брюсселі, розглянуть питання підтримки Україні та її шлях до членства в ЄС. Про це свідчить лист-запрошення до лідерів від президента Європейської ради Антоніу Кошти з детальним порядком денним Ради, який був оприлюднений у четвер в Брюсселі.
“Ми розпочнемо нашу зустріч у четвер об 11:00 з традиційного обміну думками з президентом Європейського парламенту, після чого відбудеться обмін думками з президентом Зеленським та обговорення між нами питань України”, – повідомив він.
Нині не відомо, в якому форматі буде брати участь Зеленський – особисто чи в форматі відеоконференції.
Президент Європейської ради, анонсуючи українське питання, констатував, що Україна “непохитно докладає зусиль, щоб забезпечити реальний мирний процес”.
“Наша мета залишається незмінною – припинити агресивну війну Росії та побудувати всеохоплюючий, справедливий і тривалий мир в Україні, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права. Ми підведемо підсумки швидкозмінного дипломатичного контексту, відстежуватимемо підтримку ЄС та розглянемо шлях України до членства в ЄС”, – написав президент Кошта.
Іншим пріоритетним питанням порядку денного він зазначив оборону та безпеку.
“Рішення, які ми ухвалили на наших зустрічах у березні, приносять плоди: ми будуємо Європу оборони. Тепер ми повинні дотримуватися цього курсу та прискорити прогрес у напрямку спільної оборонної готовності Європи до 2030 року… Надалі ми маємо керуватися колективним підходом до оборони та безпеки та зосереджуватися на ефективному витрачанні коштів”, – деталізував Кошта.
Він додав, що це обговорення буде враховувати саміт НАТО, який відбудеться напередодні.
На обговорення будуть винесені питання ситуації на Близькому Сході, зосередившись на складній ситуації в Газі, міграція, питання внутрішньої безпеки, з акцентом на організовану злочинність, підтримка Республіки Молдова та ситуація на Західних Балканах.
Позначка: ЄС
-
Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС
-
В ЄС схвалили “заборонні” мита на продукцію й добрива з РФ та Білорусі
Рада Євросоюзу ухвалила нові тарифи на сільськогосподарську продукцію та добрива з Росії та Білорусі, які досі не перебували під додатковими митами. Про це оголосила пресслужба Ради ЄС12 червня.
Метою заходів є зменшення залежності європейських країн від російського та білоруського імпорту і зменшення доходів у бюджет РФ та її спроможності фінансувати ведення війни проти України. На додачу це має стимулювати виробництво всередині ЄС.
“Дотримання тарифів буде ретельно відстежуватися, щоб гарантувати захист європейської індустрії добрив та сільськогосподарських виробників. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово, з трьохрічним перехідним періодом”, – ідеться в повідомленні.
Тарифи ЄС з 1 липня будуть поширюватись вже на всю сільськогосподарську продукцію з Росії.
Категорії, що потрапили під нові тарифи, охоплюють близько 15% від всього сільськогосподарського імпорту з Росії до ЄС станом на 2023 рік.
Стосовно добрив з Росії, у 2023 році категорії, до яких застосували мита, складали 25% імпорту у цій сфері – близько 3,6 млн тонн вартістю 1,28 млрд євро. -
В ЄС відреагували на погрози Фіцо щодо 18-го пакета санкцій проти РФ
Європейська комісія планує провести переговори з урядом Словаччини щодо їхньої загрози заблокувати новий пакет санкцій проти Росії. Всі попередні санкції були підтримані всіма країнами-членами ЄС, і ЄК сподівається на такий же одноголосний відгук щодо нових заходів. Прес-секретар Єврокомісії зазначила, що співпраця з усіма країнами-членами ЄС є важливою для забезпечення енергетичної безпеки та диверсифікації джерел постачання палива. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив намір блокувати будь-які санкції проти Росії, якщо вони загрожуватимуть національним інтересам його країни.
-
В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ
Країни Європейського Союзу працюють над новим 18-м пакетом санкцій проти Росії, який має бути представлений до кінця червня. Серед запропонованих заходів – відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, зниження цін на російську нафту, заборона на “Північні потоки” та інші обмеження. Ці заходи призначені для тиску на Росію у зв’язку з війною на Донбасі. Деякі країни ЄС, як Словаччина та Угорщина, виступають проти посилення санкцій, стверджуючи, що вони можуть зашкодити їх економіці. Інші країни, як Литва та Німеччина, вимагають максимального посилення санкційного тиску на Росію. Такі рішення підтримують Франція та Фінляндія. Дискусії про напрямки санкцій тривають, і вони повинні бути схвалені всіма членами ЄС перед їхнім запровадженням.
-
У ЄС представили 18 пакет санкцій проти Росії
Євросоюз готується до введення 18-го пакету санкцій проти Росії, які будуть спрямовані на ключові галузі російської економіки, зокрема енергетику, банківський сектор та критичний експорт. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про це у Брюсселі. Однією з нововведень є заборона на транзакції щодо газопроводів Північний потік-1 і Північний потік-2. Також запропоновано знизити верхню межу ціни на нафту та ввести санкції проти суден російського нафтового флоту. Санкції також стосуватимуться банківського сектору та експорту товарів до Росії. Єврокомісія також пропонує розширити заборону на транзакції для підтримки російського військово-промислового комплексу. Усі ці заходи призначені для тиску на Росію у зв’язку з її діями в Україні.
-
Зеленського запросили на три саміти – МЗС
Президент Володимир Зеленський отримав запрошення на саміти НАТО, Великої сімки і Євросоюзу. Про це сазав речник МЗС Георгій Тихий на брифінгу у вівторок, 10 червня.
За його словами, для України було важливо отримати запрошення на саміт НАТО, але потрібні також сильні рішення на цьому засіданні.
“Для нас, як для держави, важливе наповнення цієї зустрічі й нам важливо, щоб за підсумками цього саміту був сигнал все-таки сили і єдності, в тому числі, що стосується України. От зараз йде робота над тим, щоб вийти на ці рішення підсумкові, які за підсумками саміту НАТО в Гаазі будуть. І я думаю, що від цього буде залежати, в тому числі і участь України, рівень участі України”, – розповів він.
Також Зеленський отримав запрошення на засідання очільників країн G7 в Канаді. Підготовка до саміту й форматів триває, але безпосередньо новини про фінальне рішення щодо участі будуть ближче до дат подій.
“Тому що ви розумієте, що багато факторів впливає, і йдеться не лише про зустрічі і рішення, йдеться і про безпекову ситуацію. Все-таки в нас країна в повномасштабній війні. Але я можу підтвердити, що запрошення на обидві події є і підготовка до участі в них теж є. Оце факт”, – пояснив речник МЗС.
Окрім того, Володимир Зеленський отримав запрошення на саміт ЄС.
“Обов’язково на полях таких заходів пропрацьовуються двосторонні зустрічі. Ці три випадки не є виключенням. Я переконаний, що двосторонні зустрічі на полях цих заходів будуть. Які? Над цим ми зараз і працюємо. Будемо інформувати, коли буде більше ясності”, – додав Тихий. -
Єврокомісія презентує 18 пакет санкцій – ЗМІ
Єврокомісія презентує 18 пакет санкційних обмежень проти Росії у вівторок, 10 червня. Про це повідомив редактор з питань Європи Радіо Свобода Рікард Йозвяк у соцмережі Х.
“Єврокомісія сьогодні презентує свій новий пакет санкцій проти Росії державам-членам. 18 з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Ключова пропозиція, звісно, полягає у зниженні нафтової стелі з 60 доларів США до 45”, – написав він.
Раніше стало відомо, що Євросоюз активно розробляє 18 пакет санкцій проти РФ. детально розбирався, що саме він міститиме. -
Україна наполягає на нових санкціях ЄС проти РФ
Київ закликає Євросоюз включити у новий пакет санкції проти банківського та енергетичного секторів Росії. Про це заявив голова Офісу президента України Андрій Єрмак під час онлайн-розмови з радниками лідерів Північної Європи, країн Балтії, Президентів Європейської ради та Європейської комісії, а також глави дипломатії ЄС. Про це Єрмак у понеділок, 9 червня повідомив у Telegram.
“Для України важливо, щоб 18-й пакет санкцій ЄС включав обмеження проти банківського та енергетичного секторів рф, танкерного флоту та передбачав вторинні санкції”, – зазначив Єрмак.
Він також наголосив на критичній необхідності зміцнення протиповітряної оборони України на тлі посилених російських атак.
Також під час переговорів з європейськими колегами йшлося про підготовку до ключових міжнародних подій: саміту G7 у Канаді, саміту НАТО в Гаазі та саміту ЄС. -
Рада ЄС 13 червня перегляне продовження тимчасового захисту українців
Європейська Рада планує прийняти політичне рішення щодо продовження режиму тимчасового захисту для громадян України до березня 2027 року. Це питання буде обговорюватися на засіданні Ради ЄС з юстиції і внутрішніх справ. Міністри також розглянуть варіанти переходу до іншого статусу замість тимчасового захисту.
-
Квоти замість “торговельного безвізу”
Європейська Комісія встановила квоти на експорт української агропродукції до Європейського Союзу до кінця поточного року. Це рішення призначене для підтримки українських фермерів. Квоти становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів і діятимуть до кінця 2025 року. В Україні сподіваються на швидке укладення нової угоди з ЄС, яка врахує інтереси обох сторін і дозволить зберегти стабільність у торгівлі. У зв’язку з встановленням нових квот, Україна планує змінити свою політику експорту сільськогосподарської продукції, зокрема, збільшити обсяги перероблювання харчових продуктів для компенсації можливих втрат.