Позначка: ЄС

  • Росіяни кружляють навколо Трампа – глава Фінляндії

    Росіяни кружляють навколо Трампа – глава Фінляндії

    Москва сьогодні намагається вплинути на президента США Дональда Трампа. Про це європейських союзників президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє The Telegraph.
    За його словами, “росіяни кружляють навкруг Трампа”, намагаючись переконати його прийняти плани російського диктатора Володимира Путіна щодо припинення війни в Україні.
    Під час зустрічі “коаліції охочих” Стубб закликав партнерів України продовжувати активний діалог із Білим домом, щоб “ворог не був єдиним, хто говорить із Трампом”.
    Він зазначив, що Трамп тепер задоволений роллю Європи у його зусиллях з припинення війни, проте навколо нього знову з’явилися російські емісари.
    Його застереження пролунало після того, як так званий переговорник Путіна Кирило Дмитрієв прибув до Вашингтона, щоб спробувати послабити нові американські санкції проти Роснафти та Лукойлу.
    Європейські союзники побоюються, що Москва прагне схилити Трампа до підтримки ідеї припинення вогню в Україні в обмін на територіальні поступки Києва.
    The Telegraph зазначає, Трамп уже скасував заплановану зустріч із Путіним у Будапешті, коли той відмовився від компромісу щодо вимоги передати Росії частину Донбасу.

  • Буданов пояснив, нащо Росія запускає дрони в Європі

    Буданов пояснив, нащо Росія запускає дрони в Європі

    Росіяни мають три цілі, запускаючи свої безпілотники по країнах Європи, одна з яких є, швидше за все, психологічною та призначена для внутрішнього використання. Про це розповів очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони Кирило Буданов в інтервʼю Il Foglio.
    За словами Буданова, дрони у небі країн Європи мають практичну мету, яка стосується їхніх жителів.
    “Росіяни перевіряють вашу реакцію, вашу здатність приймати рішення, вашу готовність застосовувати силу. Тим часом вони проводять розвідку, виявляють ваші системи, розуміють, як вони працюють і де розташовані”, – підкреслив керівник ГУР.
    На його думку, це подвійний тест РФ – політичний та військовий.
    “Але якщо взяти все разом – дрони, саботаж на заводах і залізницях, кібератаки – то ми бачимо, що метою росіян є розпалювання антивоєнних настроїв у європейських країнах і вашій громадській думці. Для них це подвійна вигода: якщо ви, європейці, втомитеся від війни, то допомога, яка надходить до нас, до України, зменшиться”, – вважає Буданов.
    Коли у нього запитали, як він оцінює реакцію Європи на такі інциденти, він розсміявся.
    Після чого журналісти поцікавилися в очільника ГУР, як Україна може допомогти європейцям захиститися від таких атак, на що він відповів:
    “Теоретично ми можемо вам допомогти, але поки триває війна, наші можливості досить обмежені. Це питання стосується майбутнього і зміни архітектури безпеки в Європі. З географічної точки зору відповідь очевидна: всім вигідно зробити Україну якомога сильнішою, щоб вона служила буфером, щитом або як ви там хочете це назвати”, – резюмував Буданов.
    Як відомо, за даними західних спецслужб, Росія використовує свій “тіньовий флот” для запуску безпілотників у повітряний простір Європи.
    Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності

  • Данія наполягає на передачі Україні російських активів

    Данія наполягає на передачі Україні російських активів

    Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен наполягає на необхідності надання Україні репараційного кредиту з російських активів, попри висновки саміту лідерів Євросоюзу. Про це Фредеріксен, чия країна нині головує в Раді Європейського Союзу, заявила за підсумками зустрічі “Коаліції охочих” у п’ятницю, 24 жовтня, повідомляє Радіо Свобода.
    “Я не бачила жодної альтернативи, і ідея дозволити Росії заплатити за збитки, завдані Україні – це єдиний шлях уперед. Звичайно, є деякі технічні питання, на які потрібно відповісти, і є багато деталей, над якими нам потрібно попрацювати, але, перш за все, це політичне рішення та політичний вибір”, – зазначила вона.
    Прем’єрка Данії зазначила, що вважає оптимальним варіантом схвалити рішення до Різдва, тобто 24 грудня, “щоб ми могли забезпечити фінансування України протягом наступних років”.
    “Я знаю, що деякі колеги вважають цей шлях вперед складнішим, ніж я. І ми повинні вирішити проблеми, але… альтернатива полягає в тому, щоб не дозволити Росії виграти цю війну, і в тому, щоб не просити всіх європейців платити замість Росії”, – наполягла Фредеріксен.
    За її словами, потрібно лише вирішити технічні питання. Зауважимо, що з 2022 року після початку великої війни в Україні країни ЄС заморозили активи РФ на загальну суму приблизно 210 млрд євро.
    Більша частина з цієї суми – 185 млрд євро – зберігаються на бельгійському депозитарії Euroclear.

  • Зеленський просить Європу позичити “Петріоти”

    Зеленський просить Європу позичити “Петріоти”

    Президент Володимир Зеленський запропонував європейським державам тимчасово передати свої системи Patriot Україні. Про це він заявив під час свого виступу на засіданні “коаліції рішучих” у пʼятницю, 24 жовтня, текст якого опублікував сайт президента.
    Глава держави зазначив, що Україна наразі обговорює зі США угоду про купівлю необхідної кількості систем Patriot, але існує тривала черга на їхнє виробництво.
    Водночас, Зеленський додав, що “у Європі вже є значна кількість “петріотів” та інших систем протиповітряної оборони, які, на щастя, просто стоять у режимі очікування”.
    “Ми могли б використати їх зараз для захисту життів, щоб нам не треба було чекати своєї черги. І нам би дуже допомогло, якби ми змогли отримати ці системи зараз також із Європи, а потім замінити їх пізніше, коли настане наша черга в угоді з американцями”, – сказав він.
    Зеленський попросив кожну країну, яка має системи Patriot, “підійти до цього питання практично”.

  • Орбан пояснив, чому Угорщина підтримала 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ

    Орбан пояснив, чому Угорщина підтримала 19-й пакет санкцій ЄС проти РФ

    Будапешт не ветував останній пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії тому, що з нього прибрали все шкідливе для Угорщини. Про це заявив угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, передає Telex у п’ятницю, 24 жовтня.

    “Ми прибрали все, що було погано для Угорщини”, – сказав політик про новий пакет санкцій, ухвалений напередодні.

    За словами Орбана, хоча це рішення “продовжує політику санкцій, яка є фундаментально неправильною”, воно “не впливає на Угорщину негативно”.

    “Я думаю, що сума, яку угорська економіка втратила у війні, становить від 20 до 30 мільярдів євро”, – сказав Орбан. Прем’єр не уточнив, скільки з цього він пов’язує з санкціями ЄС проти Росії.

  • РФ шукає обхідні шляхи від нафтових санкцій – ЗМІ

    РФ шукає обхідні шляхи від нафтових санкцій – ЗМІ

    Росія намагається знайти способи обійти санкції, які ввело проти неї США у сфері нафтовидобутку, щоб зменшити вплив обмежень на свій бюджет. Вони планують задіяти трейдерів і тіньовий флот танкерів для зменшення фінансових втрат. Ці санкції загострюють ситуацію для компаній, таких як Роснефть і Лукойл. Крім того, індійські нафтопереробні підприємства можуть припинити закупівлю російської нафти. Якщо це станеться, Москві буде складніше знайти нових покупців, що може змусити Росію погоджуватися на умови Китаю. Російська сторона має місяць для підготовки до повного введення обмежень, але Трамп може переглянути рішення залежно від переговорів з Кремлем. Путін вважає нові санкції ще одним способом тиску на Росію, але він впевнений, що вони не суттєво вплинуть на російську економіку.

  • Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ

    Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ

    На саміті Європейської Ради у грудні планують остаточно вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що дискусії з цього приводу тривають, але деякі країни, зокрема Бельгія, ще не впевнені у необхідності такого кроку. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для війни та оборони, і використання заморожених російських активів може бути важливим кроком у цьому напрямку. Наразі, питання передачі коштів Україні відкладено до грудня, але Туск закликав не зволікати з цим рішенням.

  • Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України

    Зеленський: ЄС збереже фінансову підтримку України

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз погодився надати фінансову підтримку Україні у 2026 та 2027 роках. Цю новину він оприлюднив у своєму Telegram-каналі після засідання Європейської Ради. Зеленський зауважив, що ЄС гарантує допомогу країні не лише на наступний рік, а й у наступному після нього. Також було вирішено заморозити російські активи та використовувати їх для захисту від агресії Росії. Президент також зазначив про роботу над новими санкціями проти РФ та підтримку обмежень для інших європейських країн, що не є членами ЄС. Зауваживши важливість економічних заходів для припинення війни, Зеленський підкреслив необхідність обмеження постачання товарів з Росії.

  • Саміт Євроради затвердив допомогу Україні: Орбан знову проти

    Саміт Євроради затвердив допомогу Україні: Орбан знову проти

    На засіданні Європейського Союзу більшість країн-членів підтримала висновки про Україну, які передбачають надання фінансової та військової підтримки до 2027 року. Угорщина під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Орбана відмовилася приєднатися до цих висновків, які були прийняті без її участі. Ці висновки підтверджують підтримку ЄС для України, але Угорщина вже не вперше ігнорує такі рішення. У документі йдеться про готовність надавати допомогу Україні у формі фінансової та військової підтримки.

  • ЄС відклав рішення щодо використання 140 млрд євро активів Росії – ЗМІ

    ЄС відклав рішення щодо використання 140 млрд євро активів Росії – ЗМІ

    Європейський союз вирішив відкласти до грудня прийняття рішення щодо використання 140 мільярдів євро, які є замороженими у Центральному банку Росії, для надання допомоги Україні. Причиною такого рішення стала вимога Бельгії, де зберігаються активи, про гарантії щодо відсутності ризиків при наданні кредитів. Лідери ЄС вже звернулися до Європейської комісії з проханням підготувати варіанти рішень для обговорення на наступному саміті. Головна мета – досягти остаточної угоди до кінця року.