Позначка: ЄС

  • FT: Лідери ЄС у Парижі обговорять відправку військ

    FT: Лідери ЄС у Парижі обговорять відправку військ

    Європейські лідери планують зустріч у Парижі, щоб обговорити гарантії безпеки для України, повідомляє Financial Times у неділю, 31 серпня.

    Згідно з виданням, у четвер, 4 вересня, до Парижа прибудуть високопосадовці Європейського Союзу, які раніше брали участь у зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 18 серпня.

    Очікується, що серед учасників будуть канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Єлисейський палац наразі утримується від будь-яких коментарів з цього приводу.

    За словами Урсули фон дер Ляєн, на недавній зустрічі глави оборонних відомств так званої “Коаліції охочих” працюють над “досить чітким планом” щодо потенційного розгортання військових сил в Україні в рамках гарантій безпеки, які матимуть повну підтримку можливостей США.

    “Звичайно, це завжди потребує політичного рішення відповідної країни, оскільки розгортання військ є одним із найважливіших суверенних рішень нації. [Але] відчуття терміновості дуже високе… Це рухається вперед. Це дійсно набуває форми”, – зазначила вона.

    За даними Financial Times, Україна очікує від своїх західних партнерів більш конкретних безпекових гарантій, включаючи наземні війська як частину можливої мирної угоди. До складу цих сил можуть увійти десятки тисяч військових під європейським командуванням із підтримкою США, включаючи системи управління, розвідку та засоби спостереження.

    Домовленість щодо цього питання була досягнута під час серпневої зустрічі між Дональдом Трампом, Володимиром Зеленським і ключовими європейськими лідерами, резюмує видання.

    Нагадаємо, що Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України. Також повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.

  • Польща підтримала посилення санкцій проти Росії

    Польща підтримала посилення санкцій проти Росії

    Польщаповністю підтримує посилення санкцій проти Росії. Позиція польської влади у цьому питанні є незмінною, заявив міністр закордонних справ Радослав Сікорський.
    “Дуже важливо ухвалювати чергові пакети. Адже прошу пам’ятати, що, наприклад, санкції проти російського тіньового флоту необхідно актуалізувати, доповнювати новими назвами суден та екіпажів, які ми повинні вилучати з наших портів, коли вони порушують санкції, уможливлюючи Путіну фінансувати його війну”, – акцентував Сікорський.

    Na nieformalnym spotkaniu ministrów spraw zagranicznych Unii Europejskiej w Kopenhadze same trudne tematy: wojna w Ukrainie i katastrofa humanitarna w Gazie. Dzięki życzliwości Polskich Sił Powietrznych, teraz powrót do kraju. pic.twitter.com/gs2rvoF4Lr — Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) August 30, 2025 Європейський Союз востаннє запровадив санкції проти Росії понад місяць тому. Нині у Брюсселі готують ще один, 19-й пакет обмежень.
    Раніше глава дипломатії ЄС Кая Каллас розповідла, що у своєму 19 пакеті антиросійських санкцій Євросоюз планує вдарити на енергетичному і фінансовому секторах РФ. Вона закликала європейські столиці представити конкретні пропозиції посилення санкцій проти Росії. Учасники ЄС мають подати свої ідеї наступного тижня.
    Також розглядаються вторинні санкції проти партнерів Москви.
    Тим часом видання Politico повідомило, що 19 пакет санкцій ЄС не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України.

  • Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила

    Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила

    В Євросоюзі обговорюють зміну правила ухвалення рішень в блоці для обходження постійних вето Угорщини. Про це у суботу, 30 серпня, повідомило Bloomberg.
    Видання ознайомилося з документом, який був поширений серед держав-членів ЄС напередодні неформальної зустрічі міністрів закордонних справ.
    Зазначається, що група з 12 країн розглянула правові можливості для прийняття рішення кваліфікованою більшістю замість одноголосності. До цього в ЄС всі рішення могли ухвалюватися лише одноголосно.
    Як зазначає Bloomberg, зміна підходу до голосування дозволить Європейському Союзу діяти швидше, уникаючи блокування рішень.
    Bloomberg нагадує, що Угорщина послідовно виступала проти ініціатив щодо України – від виділення коштів до процесу вступу країни до ЄС. Це призвело до запеклих дипломатичних суперечок та переговорів, спрямованих на те, щоб схилити її до таких питань, як поновлення санкцій проти Росії.
    Зокрема 29 серпня, Угорщина відмовилася підписати спільну заяву ЄС, яка засуджує російські удари по Україні цього тижня.
    Також вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
    Раніше прем’р Угорщиги Віктор Орбан пригрозив Євросоюзу, що буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки, бо там передбачено 100 млрд євро для України.

  • Генсек Ради Європи потрапив до лікарні

    Генсек Ради Європи потрапив до лікарні

    Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе госпіталізований. Про це повідомила пресслужба організації у суботу, 30 серпня.
    “Генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе було госпіталізовано в ніч з п’ятниці на суботу. Його стан не викликає занепокоєння, але як запобіжний захід він залишатиметься під наглядом протягом кількох днів”, – йдеться в повідомленні.
    Вказано, що участь Берсе у Бледському стратегічному форумі скасували, про що повідомили владу Словенії.
    Крім того, залишається невизначеною його участь у заходах, запланованих на наступний тиждень.

  • В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

    В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

    Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
    Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
    “Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
    Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
    Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
    Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації.

  • У Фінляндії заявили, що ЄС має готувати 19-й пакет санкцій разом зі США

    У Фінляндії заявили, що ЄС має готувати 19-й пакет санкцій разом зі США

    Розробка 19-го пакету санкцій ЄС проти Росії має відбуватися у координації зі США. Про це заявила голова МЗС Фінляндії Еліна Валтонен, спілкуючись з журналістами перед початком неформального засідання голів МЗС ЄС у Копенгагені 30 серпня.
    “Тепер ми працюємо над 19-м пакетом санкцій, і, на мою думку, вкрай важливо, щоб це відбувалося у координації з нашими трансатлантичними партнерами, особливо зі Сполученими Штатами”, – заявила чиновниця.
    За її словами, Євросоюз “має посилити тиск, який уже чинить на Росію”.
    “Нам потрібні санкції, але Фінляндія також виступає за тарифну схему, яка дозволила б посилити тиск на Росію щодо всіх груп товарів”, – резюмувала Валтонен.

  • Буферна зона. Гарантії безпеки Україні

    Буферна зона. Гарантії безпеки Україні

    Президент Володимир Зеленський охарактеризував три основні блоки гарантій безпеки для України. Перший стосується армії — збереження її нинішньої чисельності та забезпечення зброєю з трьох джерел: українського, європейського та американського. Другий блок пов’язаний з НАТО — домовленості з партнерами на рівні лідерів про їх готовність підтримати Україну у разі нової агресії. Третій блок включає санкції проти Росії та використання заморожених російських активів для відновлення України.
    Ідея з буферною зоною
    Європейські лідери розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими військами в рамках майбутньої мирної угоди, повідомило видання Politico з посиланням на слова п’яти європейських дипломатів.
    За словами п’яти співрозмовників видання, ця пропозиція є однією з кількох, які військові та цивільні чиновники обговорюють як можливий сценарій післявоєнного врегулювання.
    Чиновники не мають єдиної думки щодо глибини зони, і незрозуміло, чи прийме Київ такий план, адже він, ймовірно, передбачатиме територіальні поступки. США, здається, не беруть участі в обговореннях щодо цієї буферної зони.
    Європейські дипломати уникають порівнянь зі строго охоронюваним кордоном між Північною та Південною Кореєю, які технічно досі перебувають у стані війни. Вони радше порівнюють це з поділом Німеччини під час холодної війни.
    Кількість військових, необхідних для патрулювання кордону, також залишається під питанням. Обговорюється діапазон від 4 тисяч до близько 60 тисяч військових. Однак країни поки не взяли на себе жодних зобов’язань, а президент США Дональд Трамп відмовився від можливості участі американських військових.
    Будь-які миротворчі сили, за словами двох дипломатів, виконували б подвійну роль: патрулювання поблизу демілітаризованої зони та одночасне навчання українських військових.
    Союзники утримуються від публічних обіцянок щодо військ, очікуючи ключових деталей, зазначив один із європейських чиновників. Серед питань, які потрібно з’ясувати – правила застосування сили для військових НАТО на передовій, як реагувати на можливу ескалацію з боку Росії, і чи буде потрібно залучати треті країни для патрулювання зони, якщо Кремль виступить проти присутності сил Альянсу.
    “Всі намагаються якнайшвидше домовитися про гарантії безпеки, щоб Трамп не передумав щодо тиску на Путіна з метою досягнення врегулювання шляхом переговорів”, – сказав один із європейських чиновників.
    Пропозиція про буферну зону не обговорювалася під час відеоконференції керівників оборонних відомств НАТО в понеділок, зазначив один із європейських дипломатів.
    Французькі та британські війська, ймовірно, складуть ядро іноземної військової присутності, повідомили два європейські дипломати, додавши, що ці країни переконують інших союзників допомогти в забезпеченні військових ресурсів.
    Реакція Зеленського на буферну зону
    Президент України розповів, що неодноразово чув ідею про буферну зону від європейців та американців.
    За його словами, таку ідею можуть пропонувати лише ті, “хто не розуміє, в якому технологічному стані зараз іде війна”.
    “Сьогодні важке озброєння і так у нас знаходиться в 10 плюс кілометрах одне від одного, бо все уражається дронами. Ця буферна зона, я її називаю мертва зона, хтось називає “сірa” зона, вона вже існує”, – зазначив український президент.
    ЄС обіцяє інструкторів
    Держави ЄС планують направити військових інструкторів в Україну в рамках тренувальної місії EUMAM, яка стане внеском Євросоюзу в гарантії безпеки України після встановлення перемир’я. Про це заявила висока представниця ЄС з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас на пресконференції в Копенгагені після неформального засідання міністрів оборони ЄС.
    “Сьогодні міністри обговорили європейську роль у питаннях гарантій безпеки, роль Європейського Союзу, і очевидно, що Європа повністю виконає свою частину. Я вітаю те, що сьогодні існує широка підтримка розширення мандату нашої військової місії ЄС EUMAM для проведення навчань та надання консультацій всередині України після встановлення перемир’я”, — зазначила Каллас.

  • ЄС направить інструкторів в Україну – Каллас

    ЄС направить інструкторів в Україну – Каллас

    Міністри оборони країн-членів Євросоюзу підтримали розширення мандата Допоміжної військової місії ЄС для України (EUMAM Ukraine) після встановлення перемирʼя. Це включає направлення військових інструкторів, повідомила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас у п’ятницю, 29 серпня.
    “Я вітаю сьогоднішню широку підтримку розширення мандата нашої військової місії EUMAM для забезпечення навчання та консультацій в Україні після будь-якого перемир’я… Ми вже підготували понад 80 тис. солдатів і мусимо бути готові зробити більше”, – заявила вона на брифінгу у Копенгагені.
    За словами Каллас, відрядження військових інструкторів в Україну під час перемир’я стане частиною внеску ЄС у гарантії безпеки для нашої держави. Європейські країни повністю виконають свої зобов’язання.
    Вона уточнила, що це може включати “розміщення інструкторів ЄС у військових академіях та установах”. Паралельно європейська цивільна місія може зміцнити стійкість України до гібридних атак РФ.
    На думку Каллас, досвід України на полі бою “може бути перетворено на силу Європи”, тоді як європейська сторона допоможе Україні відкрити виробничі лінії на території ЄС та заохотити інвестиції.
    “Держави-члени ЄС визначили дев’ять пріоритетних сфер (у витратах на оборону – ред.), такі як протиповітряна та протиракетна оборона, безпілотники, боєприпаси. Сьогодні міністри обговорили способи усунення найбільших прогалин”, – додала вона.
    Як відомо, 17 жовтня 2022 року Рада ЄС ухвалила рішення про створення місії EUMAM для допомоги Україні в підготовці військовослужбовців. Тренування новобранців для ЗСУ тривають переважно на території Польщі і Німеччини.
    У листопаді 2024 року Рада ЄС продовжила термін діяльності EUMAM ще на два роки та виділила на її забезпечення понад 400 млн євро.

  • Каллас розповіла деталі 19 пакету санкцій проти РФ

    Каллас розповіла деталі 19 пакету санкцій проти РФ

    У своєму 19 пакеті антиросійських санкцій Євросоюз планує вдарити на енергетичному і фінансовому секторах РФ. Також розглядаються вторинні санкції проти партнерів Москви. Про це сказала верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас, повідомив Укрінформ у п’ятницю, 29 серпня.
    “Росія не хоче миру. Це зараз дуже очевидно, у тому числі на тлі їхніх останніх атак. Ми повинні чинити на них тиск, щоб вони також захотіли миру”, – заявила вона перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у Копенгагені.
    За словами Каллас, вже є кілька варіантів щодо змісту 19 паету санкцій.
    “Найбільше Росії зашкодять будь-які санкції проти енергетики та вторинні санкції, які, наприклад, запровадили американці, а також у сфері фінансових послуг, які дійсно перешкоджатимуть їхньому доступу до капіталу, який їм так відчайдушно потрібен”, – сказала вона.
    На питання щодо стану готовності пакету Каллас заявила, що обговорення тривають, але зрештою держави-члени “повинні погодити” пакет.
    “Усі розуміють, що, враховуючи те, як Путін глузує з мирних зусиль, єдине, що працює, це тиск”, – резюмувала Каллас.

  • В ЄС готують схему передачі Україні 200 млрд євро російських активів – ЗМІ

    В ЄС готують схему передачі Україні 200 млрд євро російських активів – ЗМІ

    Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни. Про це повідомляє Politico.
    Брюссель перевіряє готовність національних урядів до переведення цих коштів у більш ризиковані інвестиції, що могли б принести Україні додатковий прибуток та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припиняти бойові дії.
    Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що робота над використанням заморожених російських активів триває, і ці ресурси повинні зробити внесок у оборону та відбудову України.
    Схема не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступає більшість країн ЄС через юридичні та фінансові ризики.
    Кульмінацією дискусії стане суботня зустріч 27 міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені, де вперше обговорюватиметься ця пропозиція.
    У Єврокомісії цю ідею просувають комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс та глава зовнішньої політики Кая Каллас.
    Частина країн, зокрема балтійські держави, виступають за повну конфіскацію активів, проте цей варіант блокується кількома західноєвропейськими урядами.
    У 2024 році країни G7 погодилися направити Україні 45 мільярдів євро прибутку від заморожених активів, залишивши самі активи недоторканими.
    У Єврокомісії також розглядають створення спеціального цільового фонду за зразком Європейського механізму стабільності. Ця структура дозволила б уникнути вето з боку окремих країн, зокрема Угорщини, яка може заблокувати продовження санкцій проти РФ.
    Тим часом скептики, зокрема генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, побоюються, що платникам податків ЄС доведеться покривати збитки, якщо ризикованіші операції виявляться невдалими.