Позначка: Виробництво

  • Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

    Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

    Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

    Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

    Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

    Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

    Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

    Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

    Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.

  • З’явилися нові фото української ракети Фламінго

    З’явилися нові фото української ракети Фламінго

    У п’ятницю, 5 грудня, в медіа поширили нові фото української крилатої ракети FP-5 Фламінго. На оприлюднених кадрах чітко видно вражаючі розміри ракети у порівнянні з людиною, що підтверджує її реальність та масштаб. Знімки були опубліковані у Facebook журналістом Associated Press Єфремом Лукацьким.

    “Поки псевдожурналісти й блогери, під керуванням російської пропаганди, кричать, що “все пропало”, компанія Fire Point передала військовим чергову партію ракет Фламінго”, – написав журналіст.

    Відомо, що ця ракета оснащена бойовою частиною масою до 1150 кг і має заявлену дальність польоту до 3000 км.

    Раніше повідомлялося, що Україна виробляє крилату ракету FP-5 Фламінго, котра за деякими параметрами перевершує американську Tomahawk.

    Крім того, у листопаді президент анонсував початок масового виробництва українських ракет, зокрема Фламінго та Рута. За його словами, запуск повноцінного виробництва має відбутися ще до кінця року.

  • У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

    У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

    Китайська аерокосмічна компанія Lingkong Tianxing представила гіперзвукову планерну ракету YKJ-1000 із заявленою дальністю польоту до 1300 км і максимальною швидкістю близько 7 Махів. Про це повідомляє South China Morning Post.

    Ракета вже перейшла у масове виробництво після успішних бойових випробувань.

    Собівартість однієї YKJ-1000 може становити близько 700 тис. юанів (приблизно 99 тис. доларів). Для порівняння, вартість одного перехоплювача SM-6 перевищує 4,1 млн доларів, що більш ніж у 40 разів дорожче за нову китайську ракету. Перехоплювач комплексу THAAD обходиться у 12-15 млн доларів за одиницю, а ракети Patriot PAC-3, які прагне закупити Тайвань, коштують від 3,7 до 4,2 млн доларів.

    Таке значне розходження у вартості між дешевим наступальним озброєнням і дорогими засобами протиракетної оборони здатне змінити логіку сучасних бойових дій, пише видання.

    Військовий коментатор Вей Дунсюй в етері CCTV заявив, що така ракета може стати вкрай конкурентоспроможною на міжнародному ринку озброєнь. Багато держав досі не розробили власні гіперзвукові системи, а модель із великою дальністю, значною руйнівною потужністю та високою здатністю долати оборону могла б стати затребуваною продукцією завдяки надзвичайно низькій ціні.

    Експорт такого озброєння може дати малим державам можливість кидати виклик великим військовим країнам, що теоретично змінює стратегічний баланс і створює загрозу сучасним бойовим кораблям, зокрема авіаносцям.
    Як ми вже писали, третій китайський авіаносець Фуцзянь розпочав свої перші ходові випробування у відкритому морі.
    Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN

  • На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль

    На дрони скерували додаткові 2,1 млрд – Шмигаль

    Міністерство оборони скерувало додаткові 2,1 млрд грн на закупівлю бригадами ЗСУ дронів та іншої необхідної техніки через маркетплейс DOT-Chain Defence. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль у четвер, 4 грудня.
    Як відзначив міністр, загалом від запуску маркетплейсу Міноборони направило на ці закупівлі майже 6,3 млрд грн.
    “Це означає реальні, швидкі поставки – без зайвої бюрократії”, – додав він.
    Шмигаль додав, що DOT-Chain Defence дає змогу підрозділам обирати саме те, що їм потрібно для виконання завдань, а весь бюрократичний супровід залишається за Агенцією оборонних закупівель Міноборони.

  • Шмигаль розповів про грантову програму для виробників компонентів БпЛА

    Шмигаль розповів про грантову програму для виробників компонентів БпЛА

    Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про запуск спеціальної грантової програми для українських виробників компонентів безпілотних систем. Про це повідомляє пресслужба відомства.
    Міноборони кодифікувало вже понад 250 найменувань компонентів безпілотників. Серед них найбільшу частку становлять засоби автодонаведення та керування боєприпасами, елементи систем зв’язку й керування. Також кодифікуються елементи живлення, засоби запуску та посадки, окремі елементи корпусу та інші складові.
    “Критично важливо забезпечити вітчизняний ОПК компонентами саме від українських виробників. І відтепер ринок комплектуючих стає одним із ключових пріоритетів оборонного кластеру Brave1”, – зазначив Шмигаль.
    Він додав, що серед інших інструментів підтримки також працює:

  • проєкт “Бібліотека комплектуючих” – цифрова платформа, де українські компанії-виробники БпЛА, НРК, РЕБ/РЕР можуть знаходити виробників компонентів і налагоджувати партнерство. У “Бібліотеці” вже зареєстровано 230 користувачів та розміщено понад 150 найменувань продукції.
  • грантова програма “Зроблено для Перемоги”, спрямована на підтримку підприємств, що виробляють компоненти озброєння та військової техніки.
  • програма пільгового кредитування для масштабування критично важливих підприємств ОПК. Українські підприємства отримали кредитів на 5 млрд грн.
  • “Ми запускаємо нову ініціативу з підтримки виробників компонентів на базі Brave1. Наша стратегічна мета – досягнути незалежності у виробництві ключових комплектуючих, а згодом Україна має всі шанси стати компонентною базою для цивілізованого світу”, – додав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
    Інструменти підтримки виробників сукупно мають дати той результат, який ворог відчує на полі бою, заявив Шмигаль.
    “Розвиток компонентної бази України має значення не лише для України. Це важливо для всього вільного світу. Запросив іноземні компанії інвестувати в Україну, налагоджувати спільне виробництво та R&D. Розвиток українських компонентів – це інвестиція у нашу спільну безпеку”, – резюмував він.

  • Росіян задумали масово пересадити на вітчизняні авто

    Росіян задумали масово пересадити на вітчизняні авто

    Російська влада планує підвищити частку внутрішнього ринку, збільшивши виробництво автомобілів у країні до 80% до 2035 року. Глава Мінпромторгу Антон Аліханов зазначив, що російські виробники вже випускають понад 50 моделей автомобілів, включаючи седани, кросовери, пікапи та електромобілі. На жаль, протягом цього року виробництво автомобілів у Росії зменшилося на 12% через падіння попиту на ринку. Уряд РФ введе утильзбір для обмеження імпорту автомобілів і стимулювання місцевого виробництва. Однак це призвело до зростання цін на авто, що знизило попит і виробництво в країні.

  • Україна та Нідерланди запустили виробництво дронів

    Україна та Нідерланди запустили виробництво дронів

    Міністр оборони Денис Шмигаль оголосив про початок спільного українсько-нідерландського виробництва безпілотників. Угоду про це він підписав з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом. Згідно з угодою, безпілотники будуть вироблятися як в Україні, так і в Нідерландах, після чого передаватимуться українським Силам оборони. Також було оголошено про виділення Нідерландами €250 млн на ініціативу PURL. Раніше Україна уклала угоду з Норвегією про виробництво безпілотників.

  • Російські промисловці заявили про найбільше падіння виробництва з 2022-го

    Російські промисловці заявили про найбільше падіння виробництва з 2022-го

    У російській економіці триває погіршення ділової активності. У листопаді індекс PMI в оборонній промисловості, який розраховується за результатами опитувань компаній, знизився до 48,3 пункту – вже шостий місяць поспіль нижче 50, що свідчить про спад. Причиною цього є різке зниження виробництва та скорочення нових замовлень. Компанії пов’язують це з нестачею замовлень, затримками у ланцюгах постачання та низьким попитом. Логістика також погіршилася, строки постачання збільшилися, а закупівель стало менше. Витрати російських виробників зросли найшвидшим темпом з травня, що спонукає компанії підвищувати ціни. Показники ділового клімату підтверджують зростання витрат і цінових очікувань. При цьому промислове виробництво в Росії зросло у жовтні, але за рік зростання було невеликим. Цей спад пов’язують зі скороченням соціальних програм та збільшенням витрат на армію через війну в Україні.

  • Білорусь могла створити дешеву крилату ракету для РФ – ЗМІ

    Білорусь могла створити дешеву крилату ракету для РФ – ЗМІ

    На виставці Dubai Airshow, що проходила в Об’єднаних Арабських Еміратах з 17 по 21 листопада, компанія E-System Solutions презентувала нову ударну систему на базі дешевої крилатої ракети LCCM (Low Cost Cruise Missile) Mk2. Про це у четвер, 27 листопада, повідомляє Defense Express.

    Як йдеться у матеріалі, ракета призначена для знищення легкоброньованої та броньованої техніки, командних машин, літаків на аеродромах, пунктів управління й іншого обладнання, зокрема пускових установок ракетних комплексів.

    Зазначається, що дальність її ураження становить від 500 до 1000 км, а бойова частина має вагу 25-50 кг залежно від дальності. Аналітики звертають увагу на тенденцію розробки недорогих крилатих ракет, яка активно розвивається на Заході, особливо у США.

    За словами Defense Express, довжина ракети складає 3,15 метра, розмах крил – 2,5 метра. Її швидкість досягає 600 км/год, а максимальна висота польоту – 11 500 метрів. Тип системи наведення залишився нерозголошеним, зазначається в EDR Magazine.

    Ракета розрахована на використання з різних платформ: наземних катапульт, пускових систем на шасі легкоброньованих машин і морських суден.

    Виробництво комплексу вже завершене, і компанія планує найближчим часом провести його випробування.

    Щодо виробника, то E-System Solutions заявлена як спільна білорусько-еміратська компанія. Але російські пропагандистські джерела описують її як нещодавно створену організацію фахівців із Білорусі та ОАЕ, яка поки не демонструвала значних успіхів. Аналітики Defense Express припускають, що це може бути та сама компанія, яка раніше представляла макет зенітного комплексу “Бук-МБ2К”.

    Цікаво, що представники E-System Solutions зазначили у своїх коментарях про розробку ракети на основі досвіду українського воєнного конфлікту. Це дозволяє припустити можливу співпрацю з російськими інженерами.

    “А публічну демонстрацію можна пояснити бажанням кинути “пил в очі” – мовляв, це спільна білорусько-еміратська розробка і РФ тут ні до чого”, – зазначають спеціалісти Defense Express.

    Як повідомлялося раніше, в ГУР МО України оприлюднили тривимірну схему російського БпЛА Оріон, а також розкрили інформацію про 43 підприємства, залучених до його виробництва.

    ГУР оприлюднило дані про 68 іноземних компонентів російських ракет і дронів

  • Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів

    Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів

    Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
    Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
    “Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
    За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
    “Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони.