Компанія Jaguar Land Rover зазнала масштабної кібератаки, яка “серйозно порушила” її виробничі та роздрібні операції, повідомляє Bloomberg. Через інцидент виробник Range Rover і Land Rover був змушений тимчасово відключити свої системи для мінімізації збитків.
На сайті компанії зазначено, що наразі JLR “працює над відновленням глобальних застосунків у контрольованому режимі”. Водночас у компанії наголошують, що доказів витоку даних клієнтів немає.
Кібератака стала ще одним викликом для JLR після того, як виробник зазнав удару від підвищених тарифів у США. Раніше компанія тимчасово припинила постачання авто на американський ринок після того, як президент Дональд Трамп запровадив підвищене мито на імпортовані машини з Британії. Нові умови дозволяють експортувати 100 тисяч авто зі ставкою 10%, що суттєво вище за колишні 2,5%.
Інцидент збігся з важливою датою для британського авторинку – 1 вересня, коли дилери з’являються нові реєстраційні номери “75”, що позначають 2025 рік. Зазвичай нові номери посилюють продажі авто.
Jaguar Land Rover, який торік поставив близько 400 тисяч автомобілів, нині переживає складний період. Продажі Jaguar в Європі обвалилися на 97%, поки бренд не випускає нових авто до запуску повністю електричної лінійки у 2026 році. Також зовсім недавно генеральний директор компанії пішов у відставку після трьох років на посаді.
Позначка: Виробництво
-
Хакерська атака паралізувала виробництво Jaguar Land Rover
-
РФ активно нарощує виробництво зброї – МЗС у НАТО
Члени Альянсу висловили солідарність із Києвом, реагуючи на нищівні удари, які Росія завдала по мирних містах. Про це повідомили у пресслужбі МЗС у понеділок, 1 вересня.
Ця тема була ключовою під час засідання Ради Україна – НАТО, де українську делегацію представляли заступник міністра оборони Сергій Боєв та заступник голови МВС Олексій Сергєєв. Вони детально проінформували союзників про поточну ситуацію у сфері безпеки, нову тактику армії РФ і потенційні ризики в майбутньому.
Сергєєв акцентував увагу на людських жертвах та масштабах руйнувань, спричинених останніми обстрілами. У свою чергу, Боєв зазначив, що Росія активно нарощує виробництво зброї, зокрема крилатих ракет, дронів і артилерії, отримуючи підтримку з боку Ірану та Північної Кореї.
Україна виступила з черговим проханням до партнерів щодо посилення протиповітряної оборони. Запит включав комплекси Patriot, ракети до них, а також далекобійні ракети, необхідні для стримування агресора.
Представники НАТО рішуче засудили обстріли цивільних об’єктів, наголосивши на тому, що такі дії свідчать про відсутність у Кремля бажання знайти мирні шляхи врегулювання конфлікту. Союзники запевнили, що продовжуватимуть чинити тиск на Росію й надавати Україні військову підтримку у відповідь на виклики.
Нагадаємо, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що президент Трамп цього тижня планує розглянути заходи для подальшого посилення санкцій проти РФ.
Раніше повідомлялося, що на позачерговому засіданні Ради Безпеки ООН у п’ятницю США попередили Росію про можливі санкції, якщо Москва не піде на мирні переговори та не зустрінеться з Україною.
-
РФ вивчає варіанти виробництва Су-57 в Індії – ЗМІ
Росія розглядає можливість виробництва винищувачів Су-57 в Індії, проводячи дослідження, щоб оцінити необхідний обсяг інвестицій для реалізації цього проекту. Про це повідомляє агентство ANI у понеділок, 1 вересня.
Індія заявила про потребу у двох-трьох ескадрильях літаків п’ятого покоління, серед яких потенційними претендентами є російський Су-57 та американський F-35. У спробі зміцнити свої позиції Москва ініціювала дослідження щодо створення виробничих потужностей для Су-57 безпосередньо в Індії, – йдеться в дописі.
Повідомляється, що завод у Нашіку компанії Hindustan Aeronautics Limited, який нині ліцензовано виробляє Су-30МКІ, може бути перепрофільований для виготовлення Су-57. Окрім цього, Росія розглядає варіант залучення інших виробничих центрів, де вже випускають компоненти та техніку російського походження, що може допомогти зменшити витрати і прискорити реалізацію проєкту.
Тема співпраці у військовій сфері залишається актуальною на фоні зростаючої напруги у відносинах між Індією та США через питання тарифів та жорстку риторику Вашингтона. Представники російської влади неодноразово закликали Індію придбати Су-57, а також звертали увагу на сучасні системи протиповітряної оборони С-400 та С-500.
Варто зазначити, що понад десять років тому Індія брала участь у російському проєкті створення винищувача п’ятого покоління, але вийшла з нього через розбіжності. Незважаючи на це, у зв’язку з глобальними змінами ситуації не виключене відновлення співпраці між країнами.
Паралельно США продовжують чинити тиск на Індію щодо закупівлі F-35, хоча Нью-Делі активно розвиває власну програму створення винищувача п’ятого покоління. Очікується, що перший політ індійського літака відбудеться до 2028 року, а він надійде на озброєння, орієнтовно, у 2035 році.
Нагадаємо, що у 2024 році Росія отримала 24 бойових літаки, зокрема десять Су-34М, шість Су-35S, шість Су-57 та два Су-30. Для порівняння, у 2023 році Росії постачили 24 літаки, а у 2022-му – до 30. Як пояснюють аналітики, ці показники свідчать про стагнацію або навіть спад у виробництві бойової авіації РФ.
Індія відкрила приватний завод із виробництва літаків Airbus C295
-
РФ хоче виробляти винищувачі Су-57 в Індії – ЗМІ
Росія розглядає можливість виробництва винищувачів Су-57 в Індії, проводячи дослідження, щоб оцінити необхідний обсяг інвестицій для реалізації цього проекту. Про це повідомляє агентство ANI у понеділок, 1 вересня.
Індія заявила про потребу у двох-трьох ескадрильях літаків п’ятого покоління, серед яких потенційними претендентами є російський Су-57 та американський F-35. У спробі зміцнити свої позиції Москва ініціювала дослідження щодо створення виробничих потужностей для Су-57 безпосередньо в Індії, – йдеться в дописі.
Повідомляється, що завод у Нашіку компанії Hindustan Aeronautics Limited, який нині ліцензовано виробляє Су-30МКІ, може бути перепрофільований для виготовлення Су-57. Окрім цього, Росія розглядає варіант залучення інших виробничих центрів, де вже випускають компоненти та техніку російського походження, що може допомогти зменшити витрати і прискорити реалізацію проєкту.
Тема співпраці у військовій сфері залишається актуальною на фоні зростаючої напруги у відносинах між Індією та США через питання тарифів та жорстку риторику Вашингтона. Представники російської влади неодноразово закликали Індію придбати Су-57, а також звертали увагу на сучасні системи протиповітряної оборони С-400 та С-500.
Варто зазначити, що понад десять років тому Індія брала участь у російському проєкті створення винищувача п’ятого покоління, але вийшла з нього через розбіжності. Незважаючи на це, у зв’язку з глобальними змінами ситуації не виключене відновлення співпраці між країнами.
Паралельно США продовжують чинити тиск на Індію щодо закупівлі F-35, хоча Нью-Делі активно розвиває власну програму створення винищувача п’ятого покоління. Очікується, що перший політ індійського літака відбудеться до 2028 року, а він надійде на озброєння, орієнтовно, у 2035 році.
Нагадаємо, що у 2024 році Росія отримала 24 бойових літаки, зокрема десять Су-34М, шість Су-35S, шість Су-57 та два Су-30. Для порівняння, у 2023 році Росії постачили 24 літаки, а у 2022-му – до 30. Як пояснюють аналітики, ці показники свідчать про стагнацію або навіть спад у виробництві бойової авіації РФ.
Індія відкрила приватний завод із виробництва літаків Airbus C295
-
Apple вимагає від постачальників роботизації виробництва – ЗМІ
Apple намагається суттєво прискорити впровадження автоматизації у своєму ланцюжку постачання, а тепер компанія навіть вимагає від виробників використовувати роботизовані системи як обов’язкову умову для укладання контрактів, повідомляє DigiTimes.
За даними джерел, ця політика охоплює всі ключові продукти – від iPhone та iPad до Mac і Apple Watch. Якщо раніше Apple часто сама інвестувала у спеціалізоване обладнання для партнерів, то тепер постачальникам доведеться фінансувати модернізацію власним коштом. Це вже вплинуло на їхню прибутковість, адже високі стартові витрати та складнощі інтеграції нових систем знижують маржу.
Компанія пояснює нові вимоги прагненням зменшити залежність від людської праці, уніфікувати якість виробництва в різних країнах, знизити довгострокові витрати та швидше адаптувати нових постачальників. Автоматизація також має допомогти подолати виклики, пов’язані з кадровими дефіцитами, політичною нестабільністю та розосередженістю виробництва.
Водночас Apple продовжує підтримувати партнерів у питаннях екологічності: зокрема, допомагає переходити на енергоощадне обладнання та стійкі матеріали в межах плану досягнення вуглецевої нейтральності до 2030 року. -
В Росії зупинився Куйбишевський НПЗ після атаки дронів
Куйбишевський НПЗ Роснафти у Самарській області зупинив переробку 28 серпня після атаки безпілотників. Про це повідомляють джерела Reuters в нафтогазовій галузі.
За даними джерел, внаслідок атаки пошкоджено обидві установки первинної переробки нафти: CDU-4 і CDU-5, кожна з яких має потужність 70 тисяч барелів на добу. Окрім того, постраждала частина допоміжних установок заводу.
Куйбишевський НПЗ лише 21 серпня відновив роботу після масштабного ремонту, котрий тривав з 1 липня.
Роснафтана момент публікації коментар не надала.
Водночас інформацію підтвердив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.
“Куйбишевський НПЗ на Росії після прильотів зупинився”, – написав він у Телеграм.
Генштаб ЗСУ також підтвердив ураження Афіпського НПЗ у Краснодарському краї та Куйбишевського НПЗ у ніч на 28 серпня.
Куйбишевський НПЗ входить до групи самарських заводів Роснафти, разом із Новокуйбишевським та Сизранським НПЗ. Наразі також не працює Сизранський завод, зупинений 15 серпня через пошкодження установки АВТ-6 після атаки дронів. 2 серпня дрони атакували Новокуйбишевський НПЗ.
У 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив 4,7 млн тонн нафтової сировини, виробивши 0,8 млн тонн автобензину, 1,4 млн тонн дизпального та 1,3 млн тонн мазуту.
Номінальна потужність заводу становить 7 млн тонн на рік.
Раніше у соцмережах оприлюднили відео і фото пожеж на Афіпському і Куйбишевському НПЗ. Місцева влада визнала факт атаки дронів. А російське міноборони заявило, що протягом ночі засоби ППО нібито перехопили і знищили 102 українських БпЛА.
Простій російських НПЗ сягнув історичного рекорду -
Данія витратить 1,4 млрд євро на виробництво зброї українським ОПК
Цьогоріч внесок Данії у так звану “данську модель” становитиме близько 1,4 млрд євро.Про це заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен, передає Європейська правда.
Міністр позитивно оцінив результати “данської моделі” ” – фінансування союзниками виробництва зброї, якої потребує Україна, українськими підприємствами, та закликав розширювати її.
За словами Поульсена, за минулий рік Данія розмістила таких контрактів на 600 млн євро.
“Мої очікування – що цього року ми зможемо інвестувати близько 1,4 млрд євро напряму в українські компанії ОПК. А зроблені висновки також досить амбітні… По-перше, український ОПК працює дуже швидко – порівняно з європейськими компаніями. Вони це можуть робити за місяці, а не роки. А по-друге – це ефективно з фінансової точки зору”, – зазначив він.
Міністр висловив сподівання, що до такого формату підтримки України надалі долучиться ширше коло країн.
“Сьогодні ми почули чимало слів підтримки щодо того, щоб робити більше через “данську модель”, тож мені приємно це бачити”, – додав Поульсен.
Він також наголосив, що Україні потрібна ще більша військова підтримка і це нагальна потреба. -
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте втроє – ЗМІ
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте майже втроє – з 32,2 млрд доларів в 2024 до майже 90 млрд доларів. Уже в 2025 році комерційні безпілотники обженуть військові та стануть найбільшим сегментом ринку. Про це заявило галузеве видання Offshore Technology, посилаючись на дослідження Global Data.
“Нафтогазова галузь є однією з ключових галузей, що визначають це зростання, оскільки оператори все частіше використовують БпЛА для інспекцій, контролю викидів і морської логістики…”, – пояснили аналітики.
Такі гравці, як Saudi Aramco, BP, Chevron, Shell та TotalEnergies, розширюють свій парк БпЛА для планових перевірок трубопроводів, факельних установок, резервуарів та морських платформ, зазначають експерти.
Існуючі обмеження корисного навантаження, термін служби акумуляторів і відмінності в нормативно-правовій базі, які стримують масштаби використання дронів.
Питання, пов’язані з безпекою повітряного простору та керування даними, створюють перешкоди для більш широкого впровадження БпЛА.
Експерти впевнені, що роль дронів у перетворенні нафтогазової галузі зростатиме. -
Росіяни вдарили по заводу Bayraktar – депутат
У ніч на 28 серпня російські війська атакували завод Bayraktar під Києвом. Про це повідомив депутат Львівської міськради 8-го скликання Ігор Зінкевич.
За його словами, зафіксовано два влучання – виробничі потужності зазнали серйозних пошкоджень.
“Попри війну і попередні атаки, компанія продовжувала вкладати десятки мільйонів власних коштів, навчати персонал і готувати виробництво. Більшість потужностей вже були майже готові, основний персонал завершив навчання”, – розповів Зінкевич.
За його словами, це вже четвертий удар по заводу за минулі шість місяців.
Раніше ми повідомляли, що турецька компанія Baykar розраховує розпочати виробництво бойових БПЛА Bayraktar TB2 та Bayraktar Akinci в Україні у 2025 році.Згодом компанія розпочала активну підготовку майбутніх працівників для заводу з виробництва безпілотників, який будується в Україні. Окрім того, повідомляли, що Baykar інвестує в Україну $100 мільйонів. -
Suzuki інвестує $8 мільярдів в Індію для виробництва електрокарів
Японський автовиробник Suzuki Motor планує інвестувати понад близько $8 мільярдів в Індію протягом найближчих п’яти-шести років, повідомляє Bloomberg.
За словами генерального директора компанії Тосіхіро Сузукі, підприємство у Хансалпурі (Індія) невдовзі стане одним із найбільших автомобільних виробничих центрів у світі з проєктною потужністю в 1 мільйон авто на рік. Електромобілі eVITARA, що випускатимуться тут, експортуватимуться більш ніж у 100 країн, зокрема до Японії та Європи. Перші поставки вирушать саме до Європи, повідомила дочірня компанія Maruti Suzuki India Ltd.
Виробник також інвестує у локальне виробництво літій-іонних батарей разом із Toshiba та Denso, щоб зміцнити постачання для гібридних авто на тлі зростання торговельних бар’єрів. Крім електромобілів, Suzuki розвиватиме технології скорочення викидів, зокрема гібридні установки та двигуни на стисненому біогазі.
Заплановані інвестиції підтримають стратегію Maruti Suzuki, яка прагне до кінця десятиліття подвоїти свої виробничі потужності в Індії – до 4 мільйонів автомобілів на рік.
Для Suzuki Motor Індія є ключовим ринком, що компенсує падіння попиту в Європі та Японії.