Головна прокуратура Стамбула представила обвинувальний акт проти опозиційного мера міста Екрема Імамоглу, якого звинувачують у корупції. За обвинуваченнями, Імамоглу та 401 іншу особу звинувачують у сприянні хабарництву, яке нанесло державі збитки великої суми грошей протягом 10 років. Обвинувальний акт складається з близько чотирьох тисяч сторінок і стверджує, що Імамоглу очолював злочинну організацію. Йому загрожує велика тюремна ув’язнення на термін до 2352 років. Це лише один із численних арештів опозиційних представників в Туреччині в цьому році, інший приклад – вирок меру Стамбула у липні.
Позначка: Вимога
-
Чиновників РФ змушують носити однаковий одяг через “консерви” з Путіним
Російські чиновники отримали наказ приходити на прийом до диктатора Володимира Путіна одягненими однаково і з’являтися на заходах у однаковому вбранні в день публікації відеозаписів зустрічей у Кремлі. Це робиться задля того, щоб приховати тривалі періоди відсутності Путіна, показуючи замість цього підготовлені відеозаписи. Журналісти виявили кілька випадків, коли чиновники намагалися дотримуватися цього правила, але при цьому допускали помилки в деталях. Наприклад, одна з чиновниць прийшла на зустріч у чорному жакеті, але потім на іншу подію вдяглася по-іншому. Інший приклад – зустріч Путіна з іншою чиновницею, яка також змінювала свій образ. Також виявлено, що розміщення предметів у кабінеті Путіна змінюється, що свідчить про використання підготовлених відеозаписів.
-
Підриви Північних потоків: арештований українець оголосив голодування
Сергій Кузнєцов, українець, звинувачений в участі в підриві газопроводів Північного потоку, і який тепер утримується під вартою в Італії, очікуючи остаточного рішення про його екстрадицію до Німеччини, оголосив голодування. Про це офіційно заявив його адвокат Нікола Канестріні, повідомляє місцеве медіа Agenzia Nova.
“Захист повідомив компетентні органи про голодування, оголошене клієнтом, колишнім українським офіцером, який утримується в італійській в’язниці суворого режиму, очікуючи рішення щодо європейського ордера на арешт, виданого Німеччиною в так званій справі Північних потоків”, – заявив адвокат.
За словами Канестріні, його підзахисний відмовляється їсти ще з 31 жовтня.
“Він вимагає додержання своїх основних прав, зокрема, права на належне харчування, здорове середовище, гідні умови утримання та рівне ставлення з іншими ув’язненими щодо відвідувань родичів і доступу до інформації”, – додав адвокат.
Юрист зазначає, що з моменту арешту, який відбувся 22 серпня, Кузнєцов не мав їжі, “відповідної його стану здоров’я”.
Як відомо, наприкінці жовтня суд Болоньї постановив екстрадувати українця в Німеччину на вимогу місцевої прокуратури. Захист подав апеляцію до Верховного суду, який повинен винести рішення протягом місяця.
Перед цим середині жовтня процес припинився, і через процесуальні порушення справа повернулася назад до Болонії.
Згідно з заявою, опублікованою німецькою прокуратурою в серпні, Кузнєцов нібито був членом групи осіб, які встановили вибухові пристрої на трубопроводах поблизу данського острова Борнгольм у Балтійському морі. -
Європарламент зажадав, щоб Сербія запровадила санкції проти РФ
Європарламент вимагає від Сербії привести свою зовнішню політику у відповідність до лінії Євросоюзу, зокрема щодо приєднання до санкцій проти Росії. Це стало відомо після того, як на пленарній сесії Європарламенту в Страсбурзі був прийнятий відповідний документ. За цю резолюцію проголосували 457 європейських депутатів, проти — 103, а ще 72 утрималися. Європарламент підтвердив свою підтримку перспективам членства Сербії в ЄС за умови досягнення прогресу у демократії, верховенстві права та відповідності спільній зовнішній політиці ЄС, включаючи санкції проти Росії. Також було вимагано провести прозорий судовий розгляд у справі про трагедію в Нові-Саді та виконати рекомендації міжнародної місії зі спостереження за виборами для забезпечення чесних та вільних виборів. Європарламент також висловив підтримку направленню місії ЄС до Сербії для оцінки ситуації на місці.
-
Трамп вимагає в Мін’юсту США $230 млн компенсації
Президент США Дональд Трамп подав адміністративні скарги на Міністерство юстиції, вимагаючи 230 мільйонів доларів компенсації за федеральні розслідування стосовно нього. Одна з скарг стосується розслідування щодо втручання Росії у вибори та зв’язків з кампанією Трампа у 2016 році, а інша – порушення права на приватність у справі про обшук його клубу та резиденції у 2022 році. Це незвичайна ситуація, оскільки це перший раз, коли людина, проти якої вели слідство, стала президентом і тепер вимагає компенсації від уряду. Трамп не відкликав скарги, хоча це може викликати конфлікт інтересів.
-
ІКАО визнала Росію та Північну Корею винними в глушінні GPS
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), яка встановлює стандарти безпеки в міжнародній авіації, звинуватила Росію в створенні перешкод для навігації в європейському повітряному просторі. ІКАО вимагає від Росії припинити цю діяльність. Резолюція, яку прийняли на асамблеї ІКАО, підкреслила роль Росії у дестабілізації навігації та вимагає від неї дотримуватися міжнародного авіаційного права. Декілька європейських країн також звинуватили Росію у створенні перешкод для їхніх навігаційних систем. Розслідування показало, що велика кількість авіарейсів у Північній Європі зіткнулася з перешкодами в роботі GPS через “глушилки”, що розміщені на території Росії. Один із найвідоміших випадків – інцидент з літаком голови Єврокомісії, який потрапив під дію систем глушення GPS під час посадки в Болгарії.
-
Нетаньягу назвав умову завершення війни з Газою
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив на Генасамблеї ООН, що Ізраїль готовий припинити вогонь в Газі, якщо угруповання ХАМАС відпустить заручників та складе зброю. Він закликав ХАМАС погодитися з цими умовами, щоб завершити війну. Нетаньягу також заявив про знищення ядерної та ракетної програми Ірану та подякував президенту США Дональду Трампу за підтримку. Однак більша частина делегацій покинула зал Генасамблеї в знак протесту проти політики Ізраїлю в Газі. Також у новині йдеться про підтримку держави Палестина Великобританією, Канадою та Австралією, а також позицію Франції щодо визнання Палестини.
-
Мерц відмовив Навроцькому щодо виплати репарацій – ЗМІ
Під час зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відмовив у виплаті репарацій за Другу світову війну. Навроцький вимагав, щоб Німеччина продовжувала виплачувати репарації за завдані під час війни збитки, але Мерц зазначив, що це питання вже вирішене. Він також підтримав Польщу перед загрозою з боку Росії, наголосивши на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря і на східному фланзі НАТО.
-
Трамп вимагає, що Європа припинила купувати російську нафту
Європа мусить припинити купівлю російську нафту, яка допомагає Москві фінансувати війну проти України. Про це заявив президент США Дональд Трамп заявив європейським лідерам у четвер, 4 вересня, повідомляє Reuters з посиланням на чиновника Білого дому.
“Президент Трамп наголосив, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка фінансує війну, оскільки Росія отримала 1,1 мільярда євро від продажу палива з ЄС за один рік”,- сказано в повідомленні.
Він додав: президент США наголосив, що європейські лідери “мають чинити економічний тиск на Китай за фінансування воєнних зусиль Росії”.
Трамп також приєднався до закликів країн “Коаліції охочих”, очолюваної президентом Франції Еммануелем Макроном, які зустрічалися, щоб обговорити шляхи допомоги Україні відбити агресію російських загарбників. -
Трамп висунув умову для підписання торговельної угоди з Індією – ЗМІ
Відносини між Індією та США зіпсувалися останнім часом. Причиною негараздів є не тільки розбіжності в торгівлі, а й суперечки про закупівлю російської нафти, “необґрунтовані і часом образливі” заяви американських чиновників. Президент США Дональд Трамп відмовляється продовжувати переговори, аж поки Індія не піде на поступки у цьому питанні. Про це повідомляє The Washington Post, посилаючись на три обізнані джерела.
Протистояння між країнами спробували врегулювати держсекретар Марко Рубіо та представник США на торгових переговорах Джеймісон Ґрір. Зокрема, недавно вони представили Трампу варіант торговельної угоди з Індією, але той відкинув її.
За словами одного зі співрозмовників ЗМІ, Делі пропонує значно знизити мита на американські товари, щоб зняти претензії до Вашингтона, який звинувачує Індію у несумлінному захисті свого ринку.
Утім, Трамп відмовився схвалити таку домовленість, доки Індія не пообіцяє скоротити закупівлю російської нафти, запевняють джерела.
Як відомо, Трамп підписав рішення про запровадження 50% мит на імпорт індійських товарів. Мета такого кроку – покарання Нью-Делі за продовження закупівель російської нафти, що, за словами Трампа, фінансує війну Росії проти України.
Індія не відповідатиме на подвоєння мит США – ЗМІ