Лівий берег

Позначка: Видобуток нафти

  • Ціни на нафту зросли через побоювання щодо постачань з Ірану

    Ціни на нафту зросли через побоювання щодо постачань з Ірану

    Світові ціни на нафту продовжили зростання у вівторок на тлі посилення занепокоєння щодо можливих перебоїв у постачанні з боку Ірану – одного з найбільших виробників нафти. Ці фактори переважили очікування збільшення пропозиції сировини з Венесуели. Про це повідомляє Reuters.

    Ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на $1,06 (1,7%) – до $64,93 за барель, наблизившись до найвищого рівня з середини листопада. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) зросла на $1,02 (1,7%) – до $60,52 за барель.

    Аналітик PVM Oil Associates Джон Еванс зазначив, що ринок закладає “ціновий захист” від геополітичних ризиків. Серед чинників він назвав можливе виключення іранського експорту з ринку, ситуацію довкола Венесуели, переговори щодо війни Росії проти України, а також напруженість стосовно Гренландії.

    У Barclays зазначили, що нестабільність в Ірані, за їхніми оцінками, додала $3-4 за барель у вигляді геополітичної премії до цін на нафту.

    Водночас ринки також зважають на ризик надходження додаткових обсягів нафти через очікуване повернення Венесуели до експорту. Після усунення президента Ніколаса Мадуро Дональд Трамп минулого тижня заявив, що Каракас готовий передати США до 50 млн барелів пыдсанкцыйноъ нафти.

    Нагадаэмо, президент США Дональд Трамп планує забезпечити своїй країні домінування в нафтовій промисловості Венесуели, що допоможе знизити нафтові ціни до бажаного рівня в $50 за барель.
    Аналітики прогнозують зниження цін на нафту через зростання пропозиції

  • Видобуток нафти ОПЕК знизився через Іран та Венесуелу

    Видобуток нафти ОПЕК знизився через Іран та Венесуелу

    Видобуток нафти ОПЕК у грудні скоротився через зменшення постачань з Ірану та Венесуели, що нівелювало вплив угоди ОПЕК+ про підвищення видобутку. Про це засвідчило опитування Reuters.

    Минулого місяця країни ОПЕК видобували 28,40 млн барелів на добу, що на 100 тис. барелів на добу менше від переглянутого показника листопада. Найбільше зниження продемонстрував Іран.

    Альянс ОПЕК+ уповільнив темпи щомісячного збільшення видобутку на тлі побоювань надлишку пропозиції. Багато експортерів групи працюють на межі своїх потужностей, водночас деяким призначені додаткові скорочення для компенсації раніше допущеного перевиробництва, що обмежує вплив подальшого підвищення квот.

    У межах угоди восьми країн-учасниць ОПЕК+, що стосується видобутку у грудні, Алжир, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія та ОАЕ мали збільшити видобуток на 85 тис. барелів на добу (не враховуючи ефект компенсаційних скорочень загальним обсягом 135 тис. барелів на добу для Іраку та ОАЕ).

    Однак опитування показує, що фактичне збільшення видобутку цієї п’ятірки становило лише 20 тис. барелів на добу.

    Постачання іранської нафти у грудні впали на 100 тис. барелів на добу. Нині Іран перебуває під санкціями США, спрямованими на обмеження експорту нафти через ядерну програму Тегерана.

    Постачання венесуельської нафти у грудні знизилися на 70 тис. барелів на добу на тлі блокади зі сторони США, спрямованої на скорочення відвантажень нафти. Очікується, що цього місяця ефект від обмежень посилиться.

    Консалтингова компанія Energy Aspects не зафіксувала значних змін у видобутку Венесуели протягом більшої частини грудня, проте прогнозує, що виробництво нафти і конденсату знизиться до 950 тис. барелів на добу у січні з 1,1 млн барелів на добу у грудні.

  • Рубіо озвучив плани США щодо венесуельської нафти

    Рубіо озвучив плани США щодо венесуельської нафти

    Прибутки від венесуельської нафти отримувала лише купка людей, і це потрібно змінити. А до того часу карантин на експорт нафти з Венесуели залишається. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю ABC News.
    Він наголосив, що США хочуть гарантувати, що жодна нафта, яка перебуває під санкціями, не буде вивозитись з Венесуели до того, як зміниться управління всією галуззю.
    “Тому що зараз ця галузь не існує в традиційний спосіб. Ці нафтові родовища, по суті, є піратськими операціями. Люди буквально крадуть нафту з-під землі, жменька – ось як вони тримають цей режим разом”, – зазначив держсекретар.
    Він розповів, що венесуельські нафтові свердловини працюють на 18% потужності, тому що обладнання на них старе.
    “Вони (представники влади Венесуели – ред.) продають нафту зі знижкою на світових ринках – 40 центів за долар, 50 центів за долар. Але всі ці гроші йдуть їм. Ці нафтові родовища не приносили користі народу Венесуели понад десять років. Вони це робили – але вони зробили мультимільйонерів – мільярдерів – лише з кількох людей. І саме це тримало цей режим разом. Це те, що потрібно вирішити”, – заявив Рубіо.
    За його словами, для цього необхідно залучити приватні компанії, які інвестуватимуть в обладнання, в яке не було інвестицій протягом 20 років, бо всі прибутки від видобутку нафти у Венесуелі були “вкрадені”.
    “Люди, які займаються цим, знатимуть, як це робити. Але все починається з різких змін у тому, як поводяться органи влади, які відповідають за цю галузь. І доки ці зміни не відбудуться, цей карантин (на вивезення нафти з Венесуели – ред.) залишатиметься чинним”, – заявив держсекретар.
    Рубіо висловив думку, що західні компанії виявлять значний інтерес до видобутку нафти у Венесуелі, а нафтопереробні заводи США на узбережжі Мексиканської затоки “є найкращими з точки зору переробки цієї важкої сирої нафти”.
    Держсекретар США також зазначив, що це призведе до величезних роялті для народу Венесуели. Він підкреслив, що гроші підуть на користь народу цієї країни, не жменьки людей нагорі.
    Також Рубіо в іншому інтерв’ю у неділю заявив, що Сполучені Штати ведуть війну проти наркотрафіку з Венесуели, а не проти країни.
    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що віцепрезидентка Венесуели Делсі Родрігес може заплатити “дуже високу ціну”, якщо вона не виконуватиме вимоги США.

  • СБУ атакувала платформи РФ в Каспійському морі

    СБУ атакувала платформи РФ в Каспійському морі

    Безпілотники Служби безпеки України повторно вдарили по нафтовидобувних платформах Росії у Каспійському морі, виробничі процеси призупинились. Про це повідомляє Українська правда з посиланням на джерела в СБУ.

    “Далекобійні дрони Центру спецоперацій Альфа СБУ вдруге цього тижня успішно атакували нафтовидобувну платформу ім. Філановського. Крім того, було уражено іншу платформу – ім. Корчагіна. Обидва об’єкти належать компанії Лукойл-Нижневолжскнефть і працюють у Каспійському морі”, – йдеться в повідомленні.

    За попередньою інформацією, безпілотники СБУ пошкодили критичне обладнання на обох льодостійких платформах, що призвело до призупинення виробничих процесів.
    Родовище ім. Філановського є одним із найбільших розвіданих у Росії та в російському секторі Каспію. Його запаси оцінюють у 129 млн тонн нафти та 30 млрд кубометрів газу.
    Нагадаємо, 11 грудня стало відомо, що далекобійні дрони СБУ уразили нафтовидобувну платформу ім. Філановського. Це було перше ураження Україною інфраструктури РФ, що пов’язана з видобутком нафти в Каспійському морі.
    10 грудня морські дрони СБУ уразили в Чорному морі третій танкер тіньового флоту РФ. ССО і повстанці уразили два судна РФ на Каспії

  • В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти

    В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти

    Представники восьми країн альянсу ОПЕК+ під час зустрічі в неділю підтвердили паузу в нарощуванні цільових показників нафтовидобутку в першому кварталі 2026 року. Про це повідомила пресслужба ОПЕК 30 листопада.
    Так, Саудівська Аравія, Росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман підтвердили прихильність до підтримки стабільності ринку на тлі стійких перспектив світової економіки та сприятливих фундаментальних показників, що відображається у низьких запасах нафти.
    Наступна зустріч міністрів ОПЕК+, як і засідання моніторингового комітету альянсу, відбудуться 7 червня 2026 року, а представники восьми країн ОПЕК+ зберуться 4 січня.
    У повідомленні йдеться, що країни продовжать уважно стежити за ринковою кон’юнктурою та оцінювати її. Вони наголосили на важливості обережного підходу та збереження гнучкості для продовження припинення або скасування додаткових добровільних коригувань видобутку, включаючи раніше здійснені добровільні коригування в обсязі 2,2 млн барелів на добу.
    Вісім країн-учасниць підтвердили, що другий обсяг скорочення видобутку в 1,65 мільйона барелів на добу може бути частково або повністю, але поступово повернутися на ринок залежно від ринкових умов.
    Як відомо, група ОПЕК+ скорочувала постачання нафти протягом кількох років. Скорочення досягли піку у березні, склавши загалом 5,85 млн барелів на добу, що становить майже 6% від світового видобутку.
    Але в квітні поточного року вісім учасників ОПЕК+ почали нарощувати видобуток, щоб повернути свої частки на ринку. В результаті обсяги зросли на 2,9 млн з квітня по грудень і на своїй передостанній зустрічі домовилися про припинення зростання видобутку у першому кварталі 2026 року.

  • Китай скоротив закупівлю нафти у РФ на дві третини – ЗМІ

    Китай скоротив закупівлю нафти у РФ на дві третини – ЗМІ

    За інформацією Bloomberg, китайські компанії значно зменшили закупівлі російської нафти через страх потрапити під вторинні санкції. Це призвело до значного скорочення імпорту російської нафти до Китаю, а також з Ірану. Деякі нафтопереробні заводи в Китаї також уникають покупки російської нафти через ризик. Ця ситуація викликала тривогу на ринку. Агентство Bloomberg застерігає, що хоча є можливість відновлення потоків без суворого контролю, санкції продовжують впливати на ринок нафти. Ця ситуація призвела до падіння відвантажень російської нафти та зниження доходів Росії.

  • Росію чекає обвальне падіння видобутку нафти та експорту газу – МЕА

    Росію чекає обвальне падіння видобутку нафти та експорту газу – МЕА

    Видобуток нафти і газового конденсату в РФ скоротиться до 2035 року на 1 млн барелів на добу з 10,7 млн барелів на добу в 2024 році через санкції, падіння рентабельності та інвестицій, а також затримки великих проектів. Про це йдеться в прогнозі Міжнародного енергетичного агентства.

    За прогнозом, виробництво рідких вуглеводнів цього року знизиться до 10,57 млн барелів на добу та до 10,66 млн барелів на добу у 2026 році. На нафту доводиться трохи менше 90% загального виробництва рідких вуглеводнів у РФ.
    Доходи РФ від експорту нафти та нафтопродуктів поступово знижувалися у 2024 та 2025 роках. У вересні цього року вони склали 13,4 млрд доларів проти 15,5 млрд доларів у січні та 14,1 млрд доларів у вересні 2024 року. Торік середньомісячний дохід РФ від експорту нафти та нафтопродуктів становив 15,8 млрд доларів.

    За прогнозом агентства, експорт нафти і нафтопродуктів з РФ у 2035 році складе 7 млн барелів на добу, на 0,2 млн барелів на добу нижче ніж відвантаження з Північної Америки, але до 2050 року Росія знову стане другим за величиною світовим експортером нафти, оскільки північноамериканський експорт скоротиться у 2040-х роках. Тим часом частка Росії у міжнародній торгівлі газом, яка становила майже 25% у 2021 році, ніколи більше не наблизиться до цих рівнів і може впасти до 10% до 2035 року.

    Це матиме наслідки для доходів Росії від продажу газу, які можуть скоротитися зі 120 млрд доларів на рік у середньому у 2010-х роках до 28 млрд доларів на рік у середньому у 2030-х роках.

    Видобуток газу до РФ, за оцінками агентства, залишиться лише на рівні близько 680 млрд кубометрів на рік до 2035 року, експорт – близько 160 млрд кубометрів на рік.

    Росія не зможе компенсувати втрачені обсяги трубопровідного експорту газу до Європи, очікуючи, що незважаючи на зростання обсягів поставок до Середньої Азії, загальний обсяг експорту до 2035 року скоротиться на 7 млрд кубометрів, постачання до Китаю при цьому стабілізується на рівні 50 млрд кубометрів на рік.

    Виробництво зрідженого природного газу в Росії досягне піку, близького до 55 млрд кубометрів, приблизно до 2040 року, що майже на 100 млрд кубометрів нижче за мету, поставлену в російській Енергостратегії-2050.

    Серед перешкод для досягнення мети – санкції, що обмежують доступ до технологій, фінансів та ринків, дефіцит танкерів посиленого льодового класу.

    Нагадаємо, вивезені танкерами з морських портів партії російської нафти все частіше залишаються без покупців через санкції США, під які потрапили компанії Роснєфть та Лукойл.

  • ОПЕК+ призупинять підвищення видобутку нафти

    ОПЕК+ призупинять підвищення видобутку нафти

    Країни ОПЕК+ вирішили призупинити підвищення видобутку нафти у першому кварталі наступного року через можливий надлишок на світовому ринку. У грудні альянс збільшить видобуток на 137 тисяч барелів на добу, але з січня по березень 2026 року нових підвищень не буде. Таке рішення прийнято через ризики перенасичення ринку. Ціни на нафту недавно знизилися, але зараз коливаються близько $65 за барель. Аналітики вважають, що ця пауза допоможе утримати стабільність цін, зберегти єдність і вивчити вплив нових санкцій на експорт російської нафти.

  • Ціни на нафту підскочили через санкції проти Росії

    Ціни на нафту підскочили через санкції проти Росії

    Світові ціни на нафту різко підскочили через введення нових санкцій США проти російських компаній Роснєфть та Лукойл. Це призвело до зростання вартості нафти марки Brent та WTI на міжнародних біржах. Аналітики вважають, що санкції можуть змусити китайські та індійські нафтопереробки шукати інших постачальників через ризик виключення з західної банківської системи. Індія, яка є найбільшим покупцем російської нафти, може значно скоротити свій імпорт через нові санкції. Однак, є сумніви, чи ці заходи дійсно змінять ситуацію на ринку нафти, оскільки попередні санкції проти Росії не суттєво вплинули на її видобуток та доходи від нафти.

  • МЕА прогнозує рекордний профіцит нафти наступного року

    МЕА прогнозує рекордний профіцит нафти наступного року

    Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує, що світовий ринок нафти буде перенасичений наступного року через зростання видобутку нафти країнами ОПЕК+ та іншими нафтовиробниками. Це може призвести до значних бюджетних втрат для Росії. Прогнозується, що надлишок нафти на ринку досягне 4 млн барелів на добу, що становить майже 4% світового попиту. Ризики для прогнозу включають санкції проти Росії та Ірану та загострення геополітичних конфліктів. Це вже призвело до зниження цін на нафту, що створює серйозні проблеми для російського бюджету. Середні ціни на нафту також прогнозуються на рівні нижче $50 за барель наступного року. Збільшення видобутку нафти та споживання нафти зростає повільно через погіршення економічної ситуації та перехід на електромобілі. Країни ОПЕК+ та інші країни планують виливати більше нафти на ринок, що може призвести до подальшого перенасичення ринку.