Лівий берег

Позначка: Вибори

  • Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність

    Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність

    Кількість українських виборців, які можуть взяти участь у голосуванні, наразі складно точно визначити через мільйони громадян, що перебувають за кордоном або не мають виборчої адреси. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі телемарафону в понеділок, 22 грудня.

    За даними Державного реєстру виборців, загальна кількість виборців перевищує 33 мільйони. Ця цифра є загальною кількістю виборців, однак визначити, скільки з них реально зможуть прийняти участь у голосуванні і виявлять бажання, дуже важко.

    “З різними даними, тобто Європейського Союзу, уповноваженої ООН в справах біженців, за кордоном перебувають на тих територіях, де ми можемо отримувати інформацію, від 5 до 7,5 мільйонів громадян України” – заявив представник ЦВК.
    Ще приблизно 1,4 млн громадян України не мають виборчої адреси. “Не мають офіційної реєстрації в Україні і за кордоном, і ми не знаємо, де вони перебувають”, – додав Дубовик. Заступник голови ЦВК зазначив, що проведення виборів в Україні можливе лише після завершення активної фази війни та за умови внесення відповідних змін до законодавства, яке має враховувати особливості повоєнного періоду. Наразі ключова роль у цьому процесі належить Верховній Раді.

  • У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента

    У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента

    У Верховній Раді формується робоча групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомив голова фракції партії Слуга народу Давід Арахамія в Telegram у понеділок, 22 грудня.

    “Обговорення буде проходити на базі профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням представників усіх фракцій та груп парламенту, Центральної виборчої комісії, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів”, – написав Арахамія.

    Робоча група, за його словами, формується “згідно з попередньою домовленістю”.

    “Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, – додав Арахамія.

  • Зеленський: виборів на ТОТ не буде

    Зеленський: виборів на ТОТ не буде

    Президент Володимир Зеленський під час пресконференції в суботу, 20 грудня, заявив, що вибори не можуть проводитись на неконтрольованих Україною територіях.
    “Не Путіну вирішувати, коли і в якому форматі будуть проходити вибори в Україні, бо це вибори виключно громадян України. Тому він точно не буде впливати ні на що, і на результат тим більше. Голосують громадяни України, які знаходяться в Україні, на контрольованих українських територіях. Тут можемо забезпечити чесні, прозорі вибори. Також є практика закордонних голосувань. На неконтрольованих Україною територіях не можуть проводитися вибори, бо зрозуміло, як вони будуть проводитися, як завжди це робить Росія”, – сказав президент.
    Зеленський додав, що в цілому вибори залежать від двох речей: безпека і законодавство.
    “З безпекою треба щось робити, це найголовніше. Важливо, щоб наші військові, які захищають державу, могли проголосувати. Кожен громадянин має абсолютне право проголосувати. Ми говорили вже з американськими партнерами, вони піднімали це питання. Якщо піднімають, значить, знають, як допомогти нам забезпечити безпечні вибори. Це передусім може бути припинення вогню, або закінчення вже війни, або припинення вогню як мінімум на час виборів”, – зазначив президент.

  • Зеленський відповів, чи плануються референдум і вибори

    Зеленський відповів, чи плануються референдум і вибори

    Україна наразі не обговорює жодного референдуму, який би міг стосуватися мирної угоди з Росією. Водночас до виборів українська влада готова, якщо буде припинення вогню. Про це у понеділок, 15 грудня, заявив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами.
    “Ми поки що не говоримо про референдум. Складний документ, складні рішення. Пробуємо зробити все, щоб не ускладнювати тими чи іншими рішеннями життя, яке й без того непросте в українців через війну”, – сказав Зеленський.
    Водночас він додав, що на переговорах зі США засвідчив готовність до виборів.
    “Для цього потрібна співпраця законодавча, але перед усім – нам потрібна можливість провести легітимні вибори або провести вибори з легітимним результатом. Для цього потрібна безпекова інфраструктура. І я сказав, що 60-90 днів, або той чи інший термін, який ви готові погодити з партнерами”, – сказав він, наголосивши, що в разі припинення вогню – Україна готова до виборів.

  • У Чилі на президентських виборах переміг кандидат від правих

    У Чилі на президентських виборах переміг кандидат від правих

    На президентських виборах у Чилі, які відбулися 14 грудня, перемогу здобув представник правих сил Хосе Антоніо Каст. У другому турі він обійшов кандидатку від Комуністичної партії Жанет Хару, заручившись підтримкою 58% виборців. Про це в понеділок, 15 грудня, повідомляє агентство Reuters.

    Хосе Антоніо Каст виграв після виборчої кампанії, основними пунктами якої були пропозиція побудови стін на кордонах, введення військ у райони з високим рівнем злочинності та депортація всіх нелегальних мігрантів. Його перемога стала черговим досягненням правих сил у регіоні Латинської Америки, поставивши його поряд із такими лідерами, як Даніель Нобоа з Еквадору, Наїб Букеле із Сальвадору та Хав’єр Мілей з Аргентини. До того ж у Болівії після двох десятиліть соціалістичного правління президентом обрали поміркованого політика Родріго Паса.

    Це була третя спроба Каста балотуватися на пост президента. У 2021 році він також вийшов у другий тур, але програв Габріелю Боричу, в уряді якого працювала його нинішня опонентка Жанет Хара. Багато чилійців тоді сприймали Каста як політика з надто радикальними поглядами. Втім, цього разу йому вдалося здобути прихильність виборців, яких все більше турбують питання злочинності й масової міграції.

    Reuters зазначає, що Каст отримав підтримку навіть у тих регіонах Чилі, які зазвичай голосували за лівих кандидатів. Політолог Чилійського університету Клаудія Хейсс припускає, що одна з причин його успіху – несприйняття Хари через її репутацію як надто радикального представника Комуністичної партії.

    Новий президент також оголосив про намір суттєво скоротити державні витрати і створити поліцейські сили за моделлю Міграційної та митної служби США, щоб ефективніше висилати нелегальних мігрантів із країни. Утім, реалізація його найбільш контроверсійних ініціатив може ускладнитися через розподіл сил у Конгресі, адже зараз там немає явної переваги ані у лівих, ані у правих партій.

    Нагадаємо, у Чехії на початку жовтня партія проросійського Андрея Бабіша ANO перемогла на парламентських виборах. Ще до перемоги Бабіш заявляв, що ініціатива Чехії з постачання понад мільйона артилерійських снарядів для України є “гнилою”, зазначивши, що вона занадто дорога для платників податків і буде скасована у разі його повернення до влади.

  • Фон дер Ляєн застерегла Трампа від втручання в європейсьу демократію

    Фон дер Ляєн застерегла Трампа від втручання в європейсьу демократію

    Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відповіла на критику з боку президента США Дональда Трампа, заявивши, що він не повинен втручатися в європейську демократію. Фон дер Ляєн наголосила, що рішення про вибори повинні приймати народи країн самостійно, і ніхто не повинен втручатися у цей процес. Вона також висловила підтримку проєкту “Щит демократії”, який спрямований на захист від іноземного втручання в Інтернеті, зокрема під час виборів. Фон дер Ляєн закликала до єдності в Європі і відстоювання її сили, не порівнюючи себе з іншими. Також вона зазначила, що відносини між Європою і США змінюються, але важливо залишатися сильними і єдиною Європою.

  • Орбан планує обійняти посаду президента з більшими повноваженням – ЗМІ

    Орбан планує обійняти посаду президента з більшими повноваженням – ЗМІ

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан планує стати президентом країни з більшими повноваженнями після парламентських виборів у квітні наступного року. Він розглядає можливість переписати закони, щоб зробити посаду президента найвпливовішою в Угорщині. Якщо партія Орбана переможе на виборах, він зможе керувати справами країни через свого союзника, а сам зосередиться на зовнішній політиці. Цей крок може зашкодити лідеру опозиції та зробити Угорщину більш лояльною до ЄС. Парламент вже схвалив закон, що ускладнює усунення президента з посади в майбутньому.

  • Вибори під час війни. Що запропонують депутати

    Вибори під час війни. Що запропонують депутати

    Україна, яка переживає війну з Росією, стикається з питанням проведення виборів. Президент США Дональд Трамп закликав українського президента Володимира Зеленського організувати нові вибори. Зеленський відповів, що не проти, але потрібно забезпечити безпеку під час голосування. Український закон не забороняє проведення президентських виборів під час війни, але є заборона на кампанію під час воєнного стану. Зеленський обговорив можливість виборів з Верховною Радою, але питання організації голосування для біженців та бійців ЗСУ залишаються відкритими. Україна також надала відповідь на мирний план США, проте деталей цієї відповіді не розголошено. Чиновники сподіваються на укладення угоди до Різдва.

  • Трамп заявив про необхідність виборів в Україні

    Трамп заявив про необхідність виборів в Україні

    Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю виданню Politico висловив думку, що Україна повинна провести президентські вибори, оскільки вже давно не було попередніх. Трамп вважає, що український народ має право на вибір свого лідера, незважаючи на війну та інші складнощі. Президент Зеленський раніше висловив думку, що вибори можливі лише за умови стабільності і безпеки. Трамп також зазначив, що в Україні, незважаючи на слова про демократію, ситуація не завжди відповідає демократичним стандартам.

  • Орбан лякає угорців війною з Росією

    Орбан лякає угорців війною з Росією

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час виступу в місті Кечкемет висловив обурення тим, що прийдешні парламентські вибори можуть визначити втягнення Угорщини у війну з Росією. Він не представив жодних доказів цієї заяви, але стверджує, що уряд, який відданий Європейському союзу, може привести до військового конфлікту, тоді як національна влада може його уникнути. Орбан також висловив думку, що Європа йде шляхом війни та готується до протистояння до 2030 року. Він закликав угорців молитися, щоб уникнути війни, та наголосив на важливості зміцнення країни, щоб запобігти конфлікту. Угорщина готується до парламентських виборів у 2026 році, де партія Орбана ризикує втратити владу. Також Орбан висловив сумніви у перемозі України у війні з Росією та критикував витрати Європейського союзу на допомогу Україні як економічно необгрунтовані.