Лівий берег

Позначка: Вступ до ЄС

  • Зеленський звернувся до Європейської ради

    Зеленський звернувся до Європейської ради

    Президент Володимир Зеленський звернувся до учасників засідання Європейської ради з закликами посилити санкції проти Росії, забезпечити фінансову підтримку України та дати чіткий сигнал щодо вступу України до ЄС. Про це повідомила пресслужба глави держави в четвер, 26 червня.

    Український лідер наголосив, що санкції проти Росії – один із найефективніших інструментів обмеження її агресії. За словами Зеленського, ключовими цілями 18-го пакета санкцій ЄС проти РФ мають стати: російська торгівля нафтою, тіньовий танкерний флот Росії, включно з капітанами й терміналами, російські банки та інші фінансові інструменти, а також ланцюги постачання, що забезпечують виробництво зброї.
    “Факти очевидні: щоб зменшився апетит Росії до війни, мають зменшитися її нафтові прибутки. Тож, будь ласка, підтримайте подальші кроки для зниження цінової стелі на російську нафту. Авжеж, стеля в 45 доларів може допомогти наблизити мир. Але для справжнього, тривалого миру – і ми поділилися цим учора з усіма партнерами, партнерами з Європи та США, – необхідно встановити ціну в 30 доларів за барель, щоб заблокувати можливість Росії фінансувати свою агресію”, – заявив президент.

    Ще одним важливим пунктом у протидії російській агресії Зеленський назвав передбачуваність підтримки України з боку держав-партнерів. “Це означає продовження замороження російських активів і подальше використання цих заморожених активів для фінансування потреб України”, – додав глава держави.

    Зеленський також висловив сподівання на те, що Україна стане повноцінною частиною програми SAFE (Security Action for Europe) ЄС.

    “Саме ми володіємо найактуальнішими знаннями, перевіреними на полі бою, про те, яка зброя є найефективнішою. Україна повинна брати участь у спільних закупівлях оборонної продукції як від виробників ЄС, так і від українських”, – заявив президент.

    Окрему увагу Зеленський приділив процесу євроінтеграції України. Президент наголосив, що наша держава виконує всі свої зобов’язання щодо вступу в ЄС, і закликав підтримати відкриття першого кластера Основи.

    “Відкриття першого кластера Основи в переговорному процесі може бути більше ніж просто технічним кроком. Це було б політичним рішенням, яке визначає майбутню інтеграцію України з Європою”, – підкркслив Зеленський.

  • Вступ Молдови в ЄС: переговори розпочнуться 4 липня

    Вступ Молдови в ЄС: переговори розпочнуться 4 липня

    Європейський Союз відкриє перший кластер про переговори про вступ Молдови до ЄС 4 липня. Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан під час саміту лідерів Євросоюзу в четвер, 26 червняя.

    За його словами, це відбудеться під час саміту ЄС – Молдова у Кишиневі. А переговори будуть відкриті за кластером Фундаментальні цінності.

    “Як ви знаєте, в процесі приєднання є переговори за 33 розділами, і на саміті, який відбудеться в Кишиневі 4 липня за участю представників Європейської комісії, буде відкрито перший розділ”, – сказав Дан.

    Нагадаємо, саміт Європейської ради відбудеться у Брюсселі 26-27 червня. Серед ключових тем зустрічі – оцінка прогресу України на шляху до членства в ЄС. Українська сторона вже передала Єврокомісії документи для початку переговорів щодо трьох кластерів: Основи процесу вступу, Внутрішній ринок і Зовнішні відносини. Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводе офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 з 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як розділи 34 Інституції та 35 Інші питання розглядатимуть окремо, поза кластерами. Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити

  • В Орбана оголосили результати антиукраїнського “референдуму”

    В Орбана оголосили результати антиукраїнського “референдуму”

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт виступає проти вступу України до Європейського союзу через повномасштабну війну, яку веде Росія.Про це він заявив у Брюсселі перед засіданням Європейської ради, повідомляє Інтерфакс-Україна.
    “Проблема – це війна. Якщо ми інтегруємо Україну в ЄС, ми інтегруємо війну. І ми не хочемо бути разом в одній спільноті з країною, яка знаходиться у стані війни і представляє собою пряму небезпеку для нас. Тому що якщо член Європейського союзу знаходиться у стані війни, це означає, що Європейський союз теж у стані війни, і нам це не подобається”, – зазначив Орбан.
    На уточнююче запитання про можливість початку переговорів у разі припинення вогню він відповів коротко: “Ніякого припинення вогню немає”.
    Разом з тим, в уряді Угорщини оголосили результати так званого “референдуму” стосовно членства України в ЄС. Згідно з даними, участь у ньому взяли 2 млн 278 тис. осіб, з яких 95% висловилися нібито “проти” вступу України, а лише 5% – “за”.
    Це становить близько 29% від загальної кількості угорських виборців, які були у виборчих списках на минулих виборах до Європарламенту.
    Водночас угорські ЗМІ акцентують на ймовірні порушення при голосуванні. Видання Telex зазначає, що одна й та сама особа могла проголосувати двічі, скориставшись різними електронними адресами.
    Урядовий речник Гергей Гуяш заявив, що паперові бюлетені проходять нотаріальну перевірку, а електронне голосування – додаткову перевірку, втім, не зміг пояснити, чи система виявить повторне голосування в обох форматах. Віктор Орбан у 1998 році вперше став прем’єр-міністром Угорщини у віці 35 років, і був наймолодшим головою уряду в сучасній Угорщині. З 2002 по 2009 він перебув в опозиції. Але 29 травня 2010 Орбан знову став прем’єр-міністром Угорщини. З того часу він перебуває при владі вже четверту каденцію поспіль.
    В тому ж році він запустив технологію щорічних “національних консультацій”. Це щось на зразок поштового опитування, та результати цих консультацій не мають юридичної сили. Саме тому нема й механізмів контролю за тим, чи чесно відбувається процес голосування та процес підрахунку голосів.
    Як відомо, 9 травня СБУ вперше в історії викрила шпигунську мережу воєнної розвідки Угорщини. Серед її завдань був збір інформації про військову захищеність Закарпатської області, пошук уразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону.Того ж дня глава МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив про висилання з країни двох українських дипломатів. За його словами, вони нібито шпигували під дипломатичним прикриттям. Україна у відповідь вислала двох угорських дипломатів.
    Антиукраїнський “референдум” Орбана провалився – опозиція

  • МЗС розкритикувало антиукраїнський референдум Орбана

    МЗС розкритикувало антиукраїнський референдум Орбана

    Міністерство закордонних справ України висловило свою позицію щодо завершення “національних консультацій VOKS2025” в Угорщині, які стосувалися вступу України до Європейського Союзу. Українські дипломати зазначили, що консультації були супроводжені агресивною кампанією проти України та мали ознаки маніпуляції з боку угорського уряду. Вони вважають, що дії уряду Будапешта мають за мету відволікання громадськості від внутрішніх проблем. Україна наголосила на стратегічній важливості свого вступу до ЄС і висловила вдячність угорцям, які підтримують цей процес. МЗС зазначило, що Європейський Союз зміцниться і забезпечить більшу стабільність та безпеку з вступом України. Також було відзначено, що результати таких консультацій не мають юридичної сили, а сам процес голосування та підрахунку голосів може бути нечесним.

  • Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити

    Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити

    Три роки тому Європейська Рада в Брюсселі надала Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Для переходу до наступного етапу – переговорів про вступ, Україна повинна виконати ряд реформ, таких як реформа судової системи, боротьба з корупцією та імплементація антиолігархічного закону. До третьої річниці отримання статусу країни-кандидата Україна вже виконала певні вимоги, провела ряд реформ та завершила попередні етапи переговорів. Проте, ще потрібно відкрити та закрити всі переговорні кластери та продовжувати реформи, зокрема в судовій системі та публічній адміністрації. Процес вступу може бути ускладнений через блокування Угорщиною рішень ЄС щодо України. Проте, голова Європейського центрального банку вважає, що Україна може стати важливим економічним двигуном у регіоні після вступу до ЄС. Міністрка європейської та євроатлантичної інтеграції передбачає, що Україна може стати членом ЄС у 2030 році, оскільки бюджет ЄС на наступні роки вже розрахований з урахуванням членства України.

  • Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС

    Єврорада розгляне підтримку України та перспективи її членства в ЄС

    Лідери держав та урядів країн-членів Європейського союзу на засіданні Європейської ради, яке відбудеться 26-27 червня в Брюсселі, розглянуть питання підтримки Україні та її шлях до членства в ЄС. Про це свідчить лист-запрошення до лідерів від президента Європейської ради Антоніу Кошти з детальним порядком денним Ради, який був оприлюднений у четвер в Брюсселі.
    “Ми розпочнемо нашу зустріч у четвер об 11:00 з традиційного обміну думками з президентом Європейського парламенту, після чого відбудеться обмін думками з президентом Зеленським та обговорення між нами питань України”, – повідомив він.
    Нині не відомо, в якому форматі буде брати участь Зеленський – особисто чи в форматі відеоконференції.
    Президент Європейської ради, анонсуючи українське питання, констатував, що Україна “непохитно докладає зусиль, щоб забезпечити реальний мирний процес”.
    “Наша мета залишається незмінною – припинити агресивну війну Росії та побудувати всеохоплюючий, справедливий і тривалий мир в Україні, що ґрунтується на принципах Статуту ООН та міжнародного права. Ми підведемо підсумки швидкозмінного дипломатичного контексту, відстежуватимемо підтримку ЄС та розглянемо шлях України до членства в ЄС”, – написав президент Кошта.
    Іншим пріоритетним питанням порядку денного він зазначив оборону та безпеку.
    “Рішення, які ми ухвалили на наших зустрічах у березні, приносять плоди: ми будуємо Європу оборони. Тепер ми повинні дотримуватися цього курсу та прискорити прогрес у напрямку спільної оборонної готовності Європи до 2030 року… Надалі ми маємо керуватися колективним підходом до оборони та безпеки та зосереджуватися на ефективному витрачанні коштів”, – деталізував Кошта.
    Він додав, що це обговорення буде враховувати саміт НАТО, який відбудеться напередодні.
    На обговорення будуть винесені питання ситуації на Близькому Сході, зосередившись на складній ситуації в Газі, міграція, питання внутрішньої безпеки, з акцентом на організовану злочинність, підтримка Республіки Молдова та ситуація на Західних Балканах.

  • Противників все більше: чи вступить Україна в ЄС

    Противників все більше: чи вступить Україна в ЄС

    Перший кластер – відкриють 25 червня 2024 року ЄС офіційно розпочав переговори з Україною про вступ. Вже на початку червня 2025-го комісар з питань розширення та політики добросусідства ЄС Марта Кос заявила, що Україна та Молдова виконали свої домашні завдання і можуть розпочати предметні перемовини про вступ до Євросоюзу.
    За словами Кос, варто відкрити перший кластер переговорів про вступ України до ЄС. Єврокомісар наголосила на тому, що зближення Києва і Брюсселя є ключовим елементом безпеки для Європи.
    Марта Кос заявила, що динаміку реформ в Україні треба зберегти – й, нарешті, відповісти на найбільші виклики безпеці Європи з часів Другої світової війни. “36 індикаторів реформ були досягнуті завдяки постійним зусиллям у сфері традиційних реформ, боротьби з корупцією, лібералізації енергетичного ринку, корпоративного управління та бізнес-клімату. Ці реформи, досягнуті в найскладніших умовах, не є абстрактними. Вони безпосередньо підтримують вступ України до ЄС і наближають її до Союзу в усіх сенсах – політичному, правовому та економічному”,- заявила єврокомісар. А в українському уряді вже затвердили переговорні позиції щодо першого, другого та шостого кластерів, які Київ має опрацювати з Брюсселем для вступу країни до ЄС. Саме шостий кластер дасть змогу Україні зробити внесок у безпечне майбутнє Європи та захистити континент від російської загрози.
    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявляє: Україна рекордно швидко пройшла дистанцію від подачі заявки до членства в Євросоюзі до старту передвступних переговорів. Амбітна мета на 2025 рік – відкрити на паралельній основі всі 6 переговорних кластерів з ЄС, каже очільник уряду. Він підтвердив, що Єврокомісія вже в червні налаштована відкрити переговори щодо кластера номер один.
    Але Україні точно буде непросто. Що скаже Польща Україна і Молдова разом мають відкрити перший переговорний кластер для вступу в ЄС. Однак раніше в Брюсселі розглядали варіант відокремити Молдову від України – усе тому, що Угорщина блокує зусилля Києва стосовно приєднання.
    Угорський уряд прямо заявляє, що прискорений вступ України до ЄС нібито негативно вплине на життя всіх угорців і завдасть країні величезних збитків. У квітні 2025 року угорців закликали голосувати проти членства України в ЄС у національному опитуванні.
    Але на цьому прем’єр-міністр країни Віктор Орбан не зупинився. 3 червня прокоментував вступ України до ЄС, заявивши, що в такому разі Київ “висмокче кожен євро, форинт і злотий”. Орбан цинічно заявив, що хоче “захистити Угорщину і Європейський Союз від лихоманки брюссельської мрії про вступ України”.
    Що стосується Угорщини, то ЄС шукає способи, які дадуть змогу запобігти блокуванню Будапештом початку переговорів про вступ України. Ще в травні під час закритих обговорень деякі держави-члени закликали Європейську комісію розглянути варіанти відкриття першого кластера переговорів, всупереч запереченням, висунуті Будапештом.
    А в березні президент Володимир Зеленський назвав Угорщину “єдиною країною”, яка блокує членство України в ЄС. Втім після виборів президента в компанії противників євроінтеграції нашої держави може опинитися і Польща.

  • Роумінг як вдома: Україна зробила черговий крок на шляху євроінтеграції

    Роумінг як вдома: Україна зробила черговий крок на шляху євроінтеграції

    Україна впроваджує стандарти Європейського Союзу у сфері роумінгу. Президент Володимир Зеленський підписав закон, який дозволяє українцям користуватися послугами роумінгу в країнах ЄС за тарифами своїх операторів зв’язку. Це означає, що вартість роумінгу не буде відрізнятися від домашнього тарифу, а українцям не доведеться шукати безкоштовний Wi-Fi для зв’язку. Наступним етапом є оцінка Європейською комісією, після чого можна буде надавати режим внутрішнього ринку для роумінгу між ЄС та Україною. Це дозволить українцям подорожувати по Європі без стресу через високі тарифи за зв’язок.